Постанова № 73997605, 28.03.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 березня 2018 року м.Дніпросправа № 804/5832/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Дурасової Ю.В. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 р. (суддя Букіна Лілія Євгенівна) по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії ,-

в с т а н о в и в:

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду в якому просив:

- визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, викладену в листі № Т - 7630/0-4838/6-17 від 14.08.2017 року, у розгляді по суті клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, державної форми власності, орієнтовною площею 1,8 га на території Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (за межами населеного пункту);

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області у місячний термін з моменту набрання даним рішенням законної сили розглянути по суті моє клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної діялнки у власність для ведення особистого селянського господарства, державної форми власності, орієнтовною площею 1,8 гектари на території Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (за межами населеного пункту).

В обґрунтування своїх вимог посилається на протиправність прийнятого відповідачем рішення, з огляду на виконання ним всіх вимог передбачених законодавством для отримання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 р. адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо не розгляду по суті колопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, державної форми власності, орієнтовною площею 1,8 гектари на території Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (за межами населеного пункту).

Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області розглянути по суті клопотання ОСОБА_1 від 29.06.2017 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, державної форми власності, орієнтовною площею 1,8 гектари на території Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (за межами населеного пункту).

Не погодившись з постановою суду, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області звернулося з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою у позові відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржником зазначено, про не дослідження судом першої інстанції питання щодо необхідності відповідності розташування земельної ділянки, яку особа бажає отримати у власність переліку земельних ділянок, сформованому відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №413

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, 29 червня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 1,8 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області. До заяви надано графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти).

Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровьскій області листом від 14 серпня 2017 року №Т-7630/0-4838/6-17 повідомило позивача, що на виконання вимог розпорядження КМУ "Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками" від 19.08.2015 р. №898-р Головним управлінням забезпечується розгляд у першочерговому порядку звернень учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції щодо відведення земельних ділянок, а також розміщення відповідної інформації на сайті про ділянки, які можуть бути відведені вказаним особам. Зазначено про незначне зниження темпів передачі земельних ділянок і вжиття заходів на посилення темпів продажу прав оренди на відкритих аукціонах. Наголошено, що зарезервовані земельні ділянки для вказаних вище осіб будуть надаватися у власність виключно цій категорії громадян. Та запропоновано звернутись у наступному кварталі.

Ненадання відповідачем дозволу на розроблення проекту землеустрою за поданою ОСОБА_1 заявою, стало підставою для його звернення до суду з адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги позивачки, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення відповідачем прийнято не у спосіб та не в порядку, що передбачені діючим законодавством, що регулюють спірні відносини.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Тобто, аналіз зазначених вище законодавчих норм свідчить, що за результатами розгляду заяви (клопотання) особи про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, відповідач мав прийняти одне з таких рішень: надати дозвіл на розроблення відповідної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність або відмовити у наданні відповідного дозволу із зазначенням передбачених частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України підстав для відмови.

Як зазначалося вище, після розгляду заяви позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, позивача було повідомлено, що на виконання вимог розпорядження КМУ "Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками" від 19.08.2015 р. №898-р Головним управлінням забезпечується розгляд у першочерговому порядку звернень учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції щодо відведення земельних ділянок, а також розміщення відповідної інформації на сайті про ділянки, які можуть бути відведені вказаним особам. Зазначено про незначне зниження темпів передачі земельних ділянок і вжиття заходів на посилення темпів продажу прав оренди на відкритих аукціонах. Наголошено, що зарезервовані земельні ділянки для вказаних вище осіб будуть надаватися у власність виключно цій категорії громадян. Та запропоновано звернутись у наступному кварталі.

Отже заяву позивача вирішено не у спосіб передбачений земельним законодавством України.

Крім того, згідно матеріалів справи, не надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,8 га у власність для ведення особистого селянського господарства вмотивоване постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №413 "Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними", а отже місце розташування об'єкта (земельної ділянки) повинно відповідати вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, а саме постанові Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №413.

Так, відповідно до вказаної Стратегії удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними Стратегією передбачено, що Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність в межах норм безоплатної приватизації повинні: формувати перелік земельних ділянок та визначати площу земельних ділянок, яка передається в межах норм безоплатної приватизації на території відповідної області; щокварталу за 10 днів до закінчення поточного кварталу оприлюднювати перелік земельних ділянок, які пропонується передавати у наступному кварталі (розрахованих за зазначеною формулою), на офіційних веб-сайтах територіальних органів Держгеокадастру за місцем розташування земельних ділянок; надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою та передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації відповідно до зазначених переліків, насамперед учасникам антитерористичної операції; враховувати позицію відповідної сільської та селищної ради під час надання (передачі) земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність громадян. Для реалізації Стратегії передбачено розроблення проектів нормативно-правових актів.

Таким чином, з огляду на предмет регулювання постанови КМУ від 07.06.2017р. №413, суд апеляційної інстанції зазначає, що будь-яких змін до самого порядку одержання дозволу на розробку проекту землеустрою, передбаченого Земельним кодексом України, у зв'язку із затвердженням вказаної Стратегії, не внесено. Цей нормативний акт не регулює питання виділення землі, оскільки таке регулювання чітко передбачено Земельним кодексом України.

Тому, доводи апеляційної скарги, з посиланням на постанову КМУ від 07.06.2017р. №413 є безпідставними та не приймаються судом апеляційної інстанції.

За таких обставин, враховуючи положення вищенаведених норм Земельного кодексу України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення не відповідає встановленим законом вимогам, оскільки не містить підстав передбачених ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, а посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №413, як на підставу для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, є безпідставними.

Таким чином, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними та допустимими доказами правомірності прийнятого ним рішення, а тому суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача.

У зв'язку з вищевикладеним, висновок суду першої інстанції щодо зобов'язання відповідача розглянути подану позивачем заяву з урахуванням висновків суду, та з прийняттям рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою зазначеної площі або про мотивовану відмову з дотриманням вимог Земельного кодексу України.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322, КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 р. - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Ю.М. Дадим