Постанова № 73997470, 15.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 357/2529/18 Суддя суду першої інстанції: Дубановська І.Д,

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сорочка Є.О.,

суддів Літвіної Н.М.,

Федотова І.В.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_6 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2018 року, що прийняте о 16 год. 51 хв. у місті Біла Церква, у справі за адміністративним позовом Управління Державної міграційної служби України в Київській області до громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_6 про затримання для ідентицікації з поміщенням до Чернігівського пункту тимчаствого перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив прийняти рішення про затримання з матою ідентифікації, з поміщенням до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2018 року позов задоволено: затримано громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 з поміщенням останнього до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні до 14 вересня 2018 року включно.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що підстави для затримання позивача відсутні.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на правильність висновків суду першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 14 березня 2018 року в місті Біла Церква Київської області по вул.Привокзальна, 3-А був виявлений громадянин Республіки Вірменія ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, який перебуває на території України без наявних законних підстав та документів, які б надавали право законного перебування його на території України на визначений термін.

В результаті проведення перевірки наявних документів встановлено, що громадянин Республіки Вірменія ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходиться на території України без будь-яких законних підстав, які б надавали право останньому знаходитись на території України на законних підставах, національний паспорт на його ім'я громадянина Республіки Вірменія він втратив при невідомих обставинах.

Білоцерківським РС УДМС України в Київській області 14 березня 2018 року громадянин Республіки Вірменія ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною першою статті статті 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) до штрафу 510 грн за порушення правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні (проживання без документів на право проживання в Україні).

Уповноваженими особами УДМС України в Київській області 14 березня 2018 року складено протокол про адміністративне затримання останнього та прийнято рішення про поміщення останнього в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

У зв'язку із цим, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про наявність підстав для затримання відповідача.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 289 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України.

Заходи, визначені цією статтею, також застосовуються адміністративним судом, визначеним частиною першою цієї статті, за позовом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів чи підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України до іноземців та осіб без громадянства, які до прийняття рішення за заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вчинили порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, до завершення процедури розгляду цієї заяви (частина друга статті 289 КАС).

Отже, з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України іноземця або особи без громадянства адміністративний суд може затримати такого іноземця або особу без громадянства у випадку, якщо є підстави вважати, що він ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії, існує ризик його втечі, а також у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства документа, що дає право на виїзд з України.

Колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що сталі сімейні зв'язки відповідача, його тривале перебування на території України є підставою для висновку про те, що відповідач, не бажаючи залишати територію України, ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення та є ризик його втечі. Окрім того, нелегалізоване проживання (перебування) на території України є порушенням українського законодавства, що у взаємозв'язку із відсутністю у позивача документів, що посвідчують його особу та дають право на виїзд з України є підставою для застосування до нього заходів, передбачених частиною першою статті 289 КАС.

Посилання скаржника на те, що відповідач не є громадянином Республіки Вірменія, а є особою без громадянства, не відміняє можливості застосування до нього заходів, передбачених частиною першою статті 289 КАС, оскільки такі заходи можуть бути застосовані не лише до іноземця, а також і до особи без громадянства. При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що при затриманні відповідач не заперечив того, що є громадянином Вірменії (а.с. 7).

Доводи апеляційної скарги про наявність окремих неточностей (описок) у протоколі затримання, протоколі та постанові про накладення адміністративного стягнення не є підставою для відмови у задоволенні позову. У суду відсутні підстави вважати, що ці описки свідчать про складення зазначених документів відносно іншої особи.

Сталі сімейні зв'язки, оренда житла в Україні, втрата паспорту громадянина СРСР, також не свідчать про неможливість затримання відповідача. Доводи про неможливість звернення для оформлення громадянства України з 1991 року (протягом 26 років) судом також відхиляються, оскільки належних та достатніх доказів цьому не надано.

У підпункті "f" п.1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вказано, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в'їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.

Тобто, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Відповідно до частини одинадцятої статті 289 КАС строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_6 залишити без задоволення, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Є.О. Сорочко

Суддя Н.М. Літвіна

Суддя І.В. Федотов

Повний текст складений 15.05.2018.