Ухвала суду № 73995385, 15.05.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 242/3172/17

Номер провадження 11-кп/775/490/2018

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________

Єдиний унікальний номер 242/3172/17

Номер провадження 11-кп/775/490/2018 Суддя-доповідач Смірнова В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області в м. Бахмуті в складі:

головуючої Смірнової В.В.

суддів Залізняк Р.М., Круподері Д.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Самойленко Г.В.,

прокурора Чернишова Я.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника Ільющенка Ю.А.,

представника потерпілої ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Селидівського міського суду Донецької області від 23 січня 2018 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Авдіївка Донецької області, громадянина України, з середньотехнічною освітою, не одруженого, який працює електромонтажником черговим на ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод», раніше не судимого в порядку ст. 89 КК України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2,

якого визнано винним за ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки,

ВСТАНОВИЛА:

Обвинуваченим ОСОБА_2 було скоєне кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України за наступних обставин.

14 червня 2017 року, приблизно о 20 годині 30 хвилин, водій ОСОБА_2, діючи в порушення вимог п.п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України, відповідно до якого: водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем марки «Cherry Tigo», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 власнику ОСОБА_5, з пасажиром в салоні ОСОБА_6, виїхав на технологічну дорогу неподалік від адміністративної будівлі ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» (далі «АКХЗ), розташованого за адресою: Донецька область, м. Авдіївка, вул. Індустріальна, 1.

При цьому, ОСОБА_7, діючи в порушення вимог п. п. 2.3 «б», 10.1, 11.3 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування ним у дорозі; перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу.

ОСОБА_2, діючи необережно, проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної події, маючи об'єктивну можливість спостерігати за дорожньою обстановкою, не маючи перешкод технічного характеру, знаходячись під впливом алкоголю, перед виїздом на смугу зустрічного руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, необґрунтовано виїхав на смугу дороги, що призначена для руху транспорту зустрічного напрямку, та продовжуючи рух зі швидкістю приблизно 40-60 км/год., зі сторони адміністративної будівлі в напрямку транспортної прохідної № 2 ПрАТ АКХЗ», проїжджаючи ділянку зазначеної дороги, розташовану на відстані 82 м від початку бетонного паркану оранжереї ПрАТ «АКХЗ» в м. Авдіївка Донецької області, скоїв зіткнення з мотоциклом марки «Viper VM 200», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_8, який рухався у зустрічному напрямку по смузі зустрічного руху.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної події, водій мотоцикла марки «Viper VM 200», ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці події. Так, йому було спричинено тілесні ушкодження у вигляді: ЗЧМТ: перелому потиличної кістки, перелому верхньої щелепи по типу ФОР-І, пошкодження серцевої сорочки і правого шлуночка серця, перелому 1-6 ребер зліва по передньо-пахвовій лінії, перелому 6 ребра праворуч по середньо-пахвовій лінії, осколкового перелому лівої ключиці і лівої лопатки, пошкодження в області воріт лівої нирки, розриву зв'язкового апарату, пошкодження міжхребцевого диска в області зчленування 4,5 грудних хребців, множинних пошкоджень лівого лучезап'ястного суглоба, перелому лівої стегнової кістки на рівні верхньої третини, осколкового перелому виростка лівої малогомілкової кістки, множинних синців обличчя, проекції тіла грудини, забитих ран: передньої поверхні грудної клітки зліва з переходом на область лівого надпліччя, розгинальну поверхню лівого передпліччя в нижній третині, в проекції лівого ліктьового суглоба (2), зовнішньої поверхні лівого плеча з переходом на розгинальну поверхню лівого передпліччя (множинні), передньо-внутрішньої поверхні лівого стегна, статевого члена, мошонки, зовнішньої поверхні лівого гомілковостопного суглоба, передньо-зовнішній поверхні лівої гомілки та лівого стегна (множинні), крововиливів під м'які мозкові оболонки, явищ порушення мікроциркуляції в нирках, набряку головного мозку і легень, які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя і знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті.

Після зіткнення, водій ОСОБА_2, діючи в порушення вимог п. 2.10 а),б), в), г), д), е) Правил дорожнього руху України, на місці пригоди не залишився, не увімкнув аварійну сигналізацію, не викликав бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, не повідомив про дорожньо-транспортну пригоду в підрозділ Національної поліції, не вжив всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди та на керованому ним транспортному засобі - автомобілі марки «Cherry Tigo», реєстраційний номер НОМЕР_1, з місця дорожньо-транспортної пригоди зник.

Допущені водієм ОСОБА_7 порушення вимог п.п. 10.1, 11.3 Правил дорожнього руху України, знаходяться в прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної події та настанням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілого ОСОБА_8

В апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_2 ставиться питання про зміну вироку в частині покарання, та звільнення його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого та захисника, які підтримали доводи апеляційної скарги, прокурора, представника потерпілої ОСОБА_4, які вважають, що вирок суду першої інстанції є законним та обвинуваченому призначено справедливе покарання, перевіривши матеріали судової справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що вона задоволенню не підлягає, а вирок суду слід залишити без змін, за таких підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення та правильність кваліфікації його дій за ч.2 ст.286 КК України по суті в апеляційній скарзі не оспорюється.

За правилами ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно із ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації це покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що його пом'якшують та обтяжують.

Загальні засади призначення покарання (ст. 65 КК) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Призначаючи покарання, суд відповідно до вказаної статті кримінального закону врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину (який є тяжким злочином), особу винного, який за місцем проживання характеризується задовільно, працює, за місцем роботи характеризується позитивно, раніше не судимий в силу ст.. 89 КК України, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; обставиною, як обтяжує покарання, - вчинення злочину, особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння; обставину, яка пом'якшує покарання, суд визнав - щире каяття обвинуваченого. Також судом прийнято до уваги, що обвинувачений поступово відшкодував потерпілій завдану шкоду.

Колегія суддів, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини вказаної події, те, що водій ОСОБА_2 порушив Правила дорожнього руху України, керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння; особу винного та його поведінку після вчинення ДТП, а саме те, що ОСОБА_2 після скоєного ДТП з місця події зник, колегія суддів приходить до висновку про неможливість виправлення ОСОБА_2 без ізоляції від суспільства.

Крім того, колегія суддів приймає до уваги рішення по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, у якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, а саме наявність вагітної дружини та хворої матері, працевлаштування, з огляду на вищезазначене, не є підставою для звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання за ст. 75 КК України.

З огляду на викладене, призначене ОСОБА_2 покарання є справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення й попередження нових злочинів.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Вирок Селидівського міського суду Донецької області від 23 січня 2018 року стосовно ОСОБА_2 - залишити без змін.

На ухвалу сторони можуть подати касаційні скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом 3 місяців з дня проголошення цієї ухвали.

Судді: