Постанова № 73995352, 15.05.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 234/17572/16-ц Номер провадження 22-ц/775/666/2018

Головуючий у 1 інстанції Переверзева Л.І.

Доповідач Агєєв О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Агєєва О.В.

суддів: Корчистої О.І., Краснощокової Н.С.

за участі секретаря Кіпрік Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Донецької області в м.Бахмуті цивільну справу 234/17572/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про захист прав споживачів та зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за електричну енергію, не обліковану внаслідок порушення правил користування електричною енергією

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 04 січня 2018 року (суддя Переверзева Л.І.), ухваленого в приміщенні суду в м.Краматорськ Донецької області, -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» про захист прав споживачів.

В позові зазначив, що 08 червня 2012 року він придбав квартиру АДРЕСА_1.

Квартира була підключена до електромережі і він користувався електричною енергією, сплачував за надані послуги згідно показань лічильника та встановленим тарифам.

21 вересня 2013 року він офіційно уклав з відповідачем договір №1427/99 про надання електричної енергії. Безпосередньо перед укладенням договору співробітник ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» перевірив квартирний прилад обліку електроенергії, який був справний та зауважень з боку представника відповідача не виникло.

В період з 14 червня 2014 року по 31 травня 2016 року він (позивач) в квартирі не мешкав, оскільки був за межами країни. В цей час за квартирою доглядала мати. Між тим, за надання послуг з постачання електроенергії він продовжував сплачувати «на перед», в результаті чого по поверненню в нього на рахунку накопичилась переплата.

31 жовтня 2016 року співробітниками відповідача здійснювався огляд приладу обліку його квартири в ході якого останні повідомили про виявлення порушення - скритої проводки.

Він (позивач) дав згоду на огляд його помешкання працівникам ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» з метою встановлення прихованої проводки. В результаті пошуку у всій квартирі прихованої проводки визволено не було. Але працівниками відповідача було складено акт №208191 про порушення Правил користування електричною енергією для населення без відключення в квартирі електроенергії за умови, що він (ОСОБА_1) власними силами знайде та усуне недоліки мережі.

Наступного дня він за власний кошт знайшов зайвий дріт за лічильником та усунув порушення.

Співробітниками ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» 03 листопада 2016 року було здійснено перевірку та складено акт про відповідність вимогам електричної мережі квартири.

12 листопада 2016 року на його адресу надійшов протокол засідання комісії Краматорського РЕМ ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» від 07 листопада 2016 року, згідно якого донараховано за відповідною методикою суму в розмірі 18663,4грн.

Вважає рішення комісії незаконним, оскільки останнє ухвалене в порушення п.53 Правил користування електричною енергією для населення (далі Правил користування) затверджених Постановою КМ України №1357 від 26 липня 1999 року, т.я. питання розглянуто за відсутності споживача та без належного повідомлення, що позбавило його права на надання заперечень.

З моменту придбання квартири він (позивач) не втручався в електрообладнання та не скоював жодних порушень. Неодноразово оглядаючи лічильник представники ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» жодного разу не висловлювали зауважень. Позивач, не будучи фахівцем в галузі електропостачання та електрообладнання не міг дізнатись про існуючі недоліки в електромережі квартири.

Вважає, що за умови додержання відповідачем вимог договору та інших нормативних актів, що регулюють правовідносини між споживачем та постачальником послуг з надання електроенергії, він виявив би порушення безпосередньо після укладення договору.

Пославшись на ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно якої споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на захист своїх прав державою; ч.4 ст.17 Закону, відповідно до якої, споживач має право на перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни продукції, що придбавається (замовляється), демонстрацію безпечного та правильного використання. На вимогу споживача продавець (виконавець) зобов'язаний надати йому контрольно-вимірювальні прилади, документи про якість, безпеку, ціну продукції, зазначив, що відповідач жодного разу не перевіряв прилад обліку електричної енергії, не проводив відповідний інструктаж та не ввіряв належний прилад обліку споживачеві належним чином.

Оскільки відповідач грубо порушив його (позивача) права як споживача послуг, просив суд поновити порушені права, визнати рішення ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» від 07.11.2016 року, прийняте за результатами розгляду акту №208191 від 31.10.2016 року, про порушення ним (ОСОБА_1.) Правил користування електричною енергію незаконним.

Ухвалою Краматорського міського суду від 24 листопада 2016 року відкрито провадження і справу призначено до розгляду в судове засідання.

ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» 09 лютого 2017 року звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за електроенергію, невраховану приладом обліку.

В обґрунтування позову зазначив, що ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» здійснює постачання електроенергії населенню, в тому числі і відповідачу за зустрічним позовом, а останній повинен своєчасно сплачувати за її використання.

ОСОБА_1, який є власником квартири АДРЕСА_2, надано особовий рахунок №1427/99. Правовідносини між ними (позивачем та відповідачем за зустрічним позовом) регулюються цивільним кодексом України, Законом України «Про електроенергетику», Житловим кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а також Правилами користування електричною енергію для населення та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.ст.26, 27 «Про електроенергетику» споживач (відповідач за зустрічним позовом) зобов'язаний виконувати умови договору, Правила користування, інших нормативно-правових актів та технічних документів. Пунктом 48 Правил передбачена відповідальність за: розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електричних мереж і споживання електричної енергії без приладів обліку, пошкодження приладу обліку та інші дії за які законодавством передбачена відповідальність.

Оскільки 31.10.2016р. представниками ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» за адресою ОСОБА_1 було виявлено, та зафіксовано відповідним актом, порушення Правил користування - самовільне підключення електроустановок, токоприймачів до електромережі іншого споживача власника мереж з порушенням схеми обліку, та електрична енергія споживалась і не враховувалась лічильником, то відповідачу ОСОБА_2 була нарахована сума не облікованої електроенергії у розмірі 18664,40грн. Саме цю суму позивач за зустрічним позовом і просив стягнути з відповідача.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 04 січня 2018 року позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (далі ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго») про захист прав споживачів, задоволено. У задоволенні зустрічного позову ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за електричну енергію, не обліковану внаслідок порушення правил користування електричною енергією, відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, і постановити нове рішення про відмову у задоволенні первісного позову та задоволення зустрічних позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що позивач за первісним позовом не надав належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог, судом не встановлено всіх обставин справи і не дана належна правова оцінка.

Суд, на думку апелянта, помилково прийшов до висновку про безпідставність складення акту про порушення Правил користування (надалі ПКЕЕН) та нарахування заборгованості згідно Методики, через відсутність технічної можливості у працівників ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» виявити місце самовільного підключення. Між тим ці висновки спростовуються належними доказами, які є в матеріалах справи. Так в Акті від 31.10.16р. про порушення ПКЕЕН електроенергією для населення зазначено причину - відмова споживача від демонтажу конструкції для виявлення місця самовільного підключення. Це також підтверджено показаннями свідків, наданих ними в судовому засіданні.

Додав, що відповідно до п.42 ПКЕЕН, споживач електричної енергії зобов'язаний дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів; забезпечувати збереження приладів обліку і пломб на них у разі розміщення приладу обліку в квартирі або на іншому об'єкті споживача; невідкладно повідомляти електропостачальника про недоліки в роботі приладу обліку, узгоджувати з електропостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності.

Визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕН регламентується розділом 3 Методики.

Як зазначено в п.3.1 ця Методика застосовується на підставі акту про порушення, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕН, та в разі виявлення таких порушень, а саме:….. 5) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку; 6) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника.

Розрахунок вартості не облікованої електричної енергії проводиться відповідно до п.3.3. Методики, згідно з яким, якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання не облікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію….., але не більше ніж за три роки.

Крім того, відповідно до п.2.1, п.п.2 п.2.4. розділу 2 ПКЕЕ межа експлуатаційної відповідальності між споживачем - фізичною особою, об'єднанням співвласників (власником) багатоквартирних будинків та/або власником електричних мереж за технічний стан і обслуговування суміжних електроустановок установлюється - для квартир багатоповерхових будинків на відхідних клемах розрахункових засобів обліку поверхових або квартирних електрощитків.

Як вбачається з акту про порушення ПКЕЕН № 208191 від 31 жовтня 2016 року в пункті 1 розділу «схема із зазначенням межі балансової належності» зазначені відомості про межі балансової належності, а саме - на відхідних клемах розрахункових засобів обліку поверхових або квартирних електрощитів.

Отже, в ході перевірки споживання електричної енергії ОСОБА_1 представниками ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» була встановлена мережа самовільного підключення - від електроустановок струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі іншого споживача (власника мереж), що також відображено на схемі, з якою погодився ОСОБА_1, який ніяких зауважень і з цього приводу, не зазначив до акту про порушення ПКЕЕН.

Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 452/2017 Апеляційний суд Донецької області ліквідовано.

Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п.3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Підпунктом 8 п.1 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017) установлено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Представник апелянта - відповідача ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_1 (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, повістка-повідомлення про час та місце розгляду справи направлялась за адресою, зазначеною ним у позовній заяві, але повернулась «за закінченням терміну зберігання».

Згідно до ст.130 п.5 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Відповідно до частини 2 ст.372 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII) неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно ч.3 ст.3 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року), провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року), справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст.263 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року), судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 18.05.2012р., посвідченого приватним нотаріусом Краматорського нотаріального округу Донецької області Ємельяненко К.М., власником квартири за адресою: АДРЕСА_3 є ОСОБА_1 (а.с.3).

У відповідності до Витягу про державну реєстрацію Краматорське міське бюро технічної інвентаризації, 08.06.2012 було здійснено державну реєстрацію права власності квартири АДРЕСА_4. (а.с.4).

Позивач за основним позовом не заперечував, що з моменту придбання квартири він користується електричною енергією.

21.09.2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ «ДТЕК «Донецькобленерго» в особі Краматорського РЕМ, укладено договір №1427-99 про користування електричною енергією (а.с.5, 6).

Відповідно до Акту про порушення (ПКЕЕН) №208191 від 31.10.2016 року, під час перевірки квартири за адресою: Донецька область, м.Краматорськ, вул. Н.Курченко, 20/99, встановлено порушення споживачем ОСОБА_1 ПКЕЕН та умов Договору, а саме: самовільне підключення електроустановок (струмоприймачів) до електричної мережі іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку. Виявити представники постачальника електроенергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості. Підключення нульового проводу йде на внутрішньобудинкову мережу крім приладу обліку електроенергії. При відключенні «нульових» автоматів до лічильника та після лічильника усі струмоприймачі працюють, диск електролічильника не обертається. Відсутня технічна можливість виявити місце самовільного підключення. Споживач відмовився від часткового демонтажу конструкції для виявлення місця самовільного підключення електричної енергії. Електрична енергія споживається, електролічильником не обліковується (а.с.29, 30).

Згідно з протоколом засідання комісії Краматорського РЕМ ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» №1688 від 07.11.2016 року по розгляду акту про порушення ПКЕЕН комісія дійшла висновку, що акт №208191 від 07.11.2016 року складено у відповідності з вимогами п.53 ПКЕЕН та прийнято рішення здійснити розрахунок обсягу та вартості недооблікованої електричної енергії згідно з п.3.5 Методики розрахунку об'єму та вартості недорахованої електроенергії внаслідок порушення побутовим споживачем ПКЕЕН. Розрахунок по акту за період з 02.11.2013 по 31.10.2016 згідно п.3.3. Методики визначена сума заборгованості у розмірі 18664,40грн. (а.с.31).

Задовольняючи первісний позов та відмовляючи у задоволенні зустрічного, суд першої інстанції виходив з того, що обраний позивачем за первісним позовом спосіб захисту свого порушеного права відповідає вимогам закону, оскільки направлений на усунення перешкод поновлення права в користуванні матеріальним благом, та в судовому засіданні не було встановлено факту порушення ОСОБА_1 Правил користування електричною енергією для населення, і на думку суду не має законних підстав вважати Акт №208191 від 31.10.2016 правомірним, тому підстав для прийнятого рішення ПАТ ««ДТЕК Донецькобленерго» від 07.11.2016 про нарахування сум не було.

В обґрунтування прийнятого рішення суд зазначив, що з Акту про порушення ПКЕЕН №208191 від 31.10.2016 року вбачається, що посадові особи ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» при перевірці ПКЕЕН в квартирі АДРЕСА_5 не змогли знайти точку підключення, і відсутня технічна можливість виявити місце самовільного підключення, через відмову споживач від часткового демонтажу конструкції для визначення місця підключення. Проте відповідач не надав доказів того, що ОСОБА_1 не дав дозволу на частковий демонтаж конструкції для визначення місця підключення. В Акті не конкретизовано яка саме конструкція має бути демонтована для цієї мети. У п.8 зазначеного Акту також не вказано заходи з ліквідації виявлених порушень і терміни їх виконання споживачу (а.с.29 зв.стор.).

Акт є лише фіксацією порушення, що було виявлено під час проведення постачальником енергії перевірки дотримання ПКЕЕН і є лише доказом, який у разі виникнення спору повинен оцінюватися судом.

В порушення положень пункту 3.1 Методики, який передбачає її застосування за умови виявлення місця підключення до відповідних мереж, про що зазначається в акті про порушення та позначається на схемі, не виявлено місце підключення. В Акті та на схемі точку підключення вказано теоретично.

Крім того, в обґрунтування рішення суд, пославшись на копії міграційних карт зі штампами про постановку на облік за №1028688, №1028684, №1028687, №1028686 зазначив, що 14.06.2014 ОСОБА_1 разом із своєю родиною виїхали в Російську Федерацію, і в квартирі в період з 02.11.2013 по 31.10.2016 позивач за первинним позовом не проживав, тобто електроенергію не споживав. (а.с.84).

Відповідно до ст.376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення є: ….п.3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції викладені у рішенні не відповідають обставинам справи виходячи з наступного.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції правильно виходив з того, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про електроенергетику» та Правилами користування електричною енергією для населення, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1357 від 26 липня 1999р. (з наступними змінами та доповненнями).

Статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про електроенергетику» споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил користування електричною енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Відповідно до п.48 ПКЕЕН споживач несе відповідальність згідно із законодавством за: порушення правил користування електричною енергією; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження приладу обліку.

Відповідно до п.53 ПКЕЕН у разі виявлення представником енергопостачальника порушення побутовим споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та побутовим споживачем чи представником побутового споживача (особою, яка є співвласником об'єкта або має право користуватися цим об'єктом відповідно до договору). Один примірник акта вручається побутовому споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Побутовий споживач має право внести до акта свої зауваження.

У разі відмови побутового споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника.

Побутовий споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів.

Енергопостачальник повідомляє побутового споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату.

Акт про порушення цих Правил не розглядається у разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення побутового споживача про час і дату засідання комісії.

Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається побутовому споживачу.

У протоколі зазначається інформація про причетність побутового споживача до порушення цих Правил.

У разі причетності побутового споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються:

відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії;

розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти цих Правил та затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 р. №562 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення побутовими споживачами правил користування електричною енергією.

У разі виявлення фактів розкрадання електричної енергії електропостачальник має право відключити лише безоблікове приєднання до електричних мереж. Якщо неможливо усунути безоблікове приєднання під час оформлення акта, відключенню підлягає об'єкт споживача в цілому, про що зазначається в акті.

У разі відмови побутового споживача від сплати вартості необлікованої електричної енергії енергопостачальник звертається з позовом до суду та має право припинити постачання електричної енергії після прийняття судом рішення на користь енергопостачальника (крім випадку виявлення факту самовільного підключення).

Національна комісія, що здійснює державне регулювання сфери енергетики, в своєму листі від 27.07.12р. №4754/11/47-12 роз'яснила, що відповідно до положень пункту 3.1 Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5 - 7 цього пункту, Методика застосовується за умови виявлення місця підключення до відповідних мереж, що зазначається в акті про порушення та позначається на схемі.

Якщо з будь-яких причин енергопостачальником не буде вказано в акті про порушення ПКЕЕН місце (точка) підключення до відповідних мереж самовільного підключення, то енергопостачальником буде порушено положення пункту 4.7 Методики. Тому нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії по такому акту про порушення є неправомірним.

У разі якщо споживачем не надано дозволу на частковий демонтаж оздоблювальних матеріалів для визначення місця підключення, в акті про порушення має бути на це указано. При цьому правомірність нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії по такому акту має вирішуватися у судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що 31.10.2016р. в помешканні позивача за первісним позовом виявлено самовільне підключення електроустановок до електричної мережі з порушення схеми обліку, про що складено відповідний акт №208191, як це передбачено п.53 ПКЕЕН (а.с.29, 30).

В акті співробітники ПАТ «ДТЄК Донецькобленерго» зазначили: «виявити представники постачальника електроенергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості. Підключення «фазного» дроту мимо приладу обліку що йде на внутрішньобудинкову мережу. При відключенні «фазного» автомату після лічильника, диск електролічильника не обертається, всі струмоприймачі працюють. Відсутня технічна можливість виявити місце самовільного підключення, споживач відмовився від часткового демонтажу конструкції для виявлення місця самовільного підключення. Електрична енергія споживається, електролічильником не обліковується.»

Тобто відмова ОСОБА_1 зафіксована в акті про порушення ПКЕЕН. З даним актом погодився позивач (відповідач за зустрічним позовом) про що свідчить власноручний запис та підпис останнього (а.с.30 зв.бік).

Дійсно положеннями пункту 4.7 Методики передбачено, що в акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.

Таким чином, з урахуванням положень Методики, в акті має міститися інформація та опис порушення, яке було виявлене на момент складення акта про порушення, а також необхідні дані для визначення згідно з Методикою обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.

З урахуванням обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що не зазначення в акті конкретної конструкції яка має бути демонтована та відсутність у п.8 акту зазначення заходів з ліквідації виявлених порушень і терміни їх виконання споживачем (а.с.29 зв.бік), а також зазначення в схемі приблизного місця підключення не дають, на думку колегії суддів, підстав вважати складений акт незаконним, оскільки встановлено факт порушення п.48 ПКЕЕН, власник відмовився від демонтажу конструкції, що об'єктивно позбавило співробітників ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» визначити точну точку підключення на схемі (при цьому зазначено участок підключення - від електроустановок до мережі іншого споживча). Останній погодився зі складеним актом не маючи при цьому зауважень (а.с.30 зв.бік).

Таким чином, колегія суддів вважає, що акт є однозначним, його не можливо подвійно тлумачити, він має інформацію та опис порушення, яке було виявлене, а також необхідні дані для визначення згідно з Методикою обсягу вартості не облікованої електричної енергії.

Крім того, факт порушення окрім акта підтверджується іншими доказами - поясненнями допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_3

Комісія 07 листопада 2016 року (про що був обізнаний ОСОБА_1 а.с.34) прийняла рішення про відповідність акту 208191 від 31.10.16р. вимогам п.53 ПКЕЕН та проведення розрахунку суми недорахованої електроенергії згідно п.3.5 Методики на суму 18 тис. 664грн. 40коп.

Посилання суду на відсутність позивача (відповідача за зустрічним позовом) за місцем мешкання в період з 02.11.2013 по 31.10.2016р. та не користування ним послугами ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» на думку колегії суддів не є підставою для відмови у задоволенні зустрічного позову. З копії міграційної карти (а.с.84) вбачається термін перебування ОСОБА_1 та членів його родини у РФ з 14.06.14р. по 14.09.14р., та з 11.03.15р. по 20.03.16р. (а.с.84 зв.бік), але доказів про звернення до енергопостачальника про призупинення надання послуг і на цей час його відсутності ОСОБА_1 суду не надав.

В п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009р. «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що відповідно до положень ст.ст.10, 11 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин.

Відповідно до положень ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи наведене, позивачем за первісним позовом не доведено в суді порушень відповідачем вимог ст.17 Закону України «Про захист прав споживачів», що є підставою для відмови у задоволенні позову ОСОБА_1

Доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, та підлягають задоволенню, рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення зустрічного позову ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_1 та стягнення з останнього заборгованості за електричну енергію, не враховану приладом обліку в розмірі 18664,40грн..

Розрахунок заборгованості який міститься в матеріалах справи (а.с.27, 28) відповідає вимогам Закону та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕН.

На підставі ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно із ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач за зустрічним позовом при зверненні до суду сплатив судовий збір в сумі 1600грн. (а.с.26) та за подання апеляційної скарги 2400грн. (а.с.100).

Оскільки апеляційний суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні первісного позову та про задоволення зустрічних позовних вимог в повному обсязі, з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» належить стягнути судовий збір в сумі 4000грн.

Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» задовольнити.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 01 лютого 2018 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про захист прав споживачів, відмовити.

Зустрічний позов Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за електричну енергію, не обліковану внаслідок порушення правил користування електричною енергією, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає та зареєстрований за адресою: 84331, АДРЕСА_6) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84302, м.Краматорськ Донецької області, вул.Комерційна, буд.8, р/р ПАТ ПУМБ, МФО 334851, ЄДРПОУ 00131268) заборгованість за електричну енергію, не обліковану внаслідок порушення правил користування електричною енергією в сумі 18664 (вісімнадцять тисяч шістсот шістдесят чотири) грн. 40коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» витрати по оплаті судового збору в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий О.В. Агєєв

Судді: О.І. Корчиста

Н.С. Краснощокова