Рішення № 73994540, 15.05.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2018 р. Справа№805/884/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області про визнання дій та рішень протиправними й дискримінаційними, зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

07 лютого 2018 року позивач, ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, паспорт серія НОМЕР_3, виданий Ровеньківським МВ УМВС України в Луганській області 05.05.1997, зареєстрована за адресою АДРЕСА_1) звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області (ідентифікаційний код 23346787, 84302, Донецька обл., місто Краматорськ,вулиця Поштова, будинок 5) про визнання дій та рішень протиправними й дискримінаційними, зобов'язання вчинити певні дії. Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа, про що видана безстрокова довідка. Відповідач листом від 08.11.2017 № 240/Л-14-01-08 повідомив, що з 01.03.2016 виплату пенсії призупинено, оскільки скасована довідка про взяття на облік особи, яка переміщена з тимчасово окупованої території України, від 26.02.2015 № 1426037491. Позивач вважає такі дії безпідставними, що порушують вимоги Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Конституції України. З урахуванням наданої уточненої позовної заяви просив визнати протиправними й дискримінаційними дії та рішення Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2016; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області поновити виплату пенсії довічно та виплатити з 01.03.2016 виниклу заборгованість з пенсійний виплат, встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання подати до суду у встановлений судом строк з моменту набрання рішенням законної сили, звіт про виконання рішення суду.

27 березня 2018 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 263 КАС України. Відповідачу встановлено строк для надіслання відзиву - п'ятнадцять днів з дня отримання ухвали.

10 квітня 2018 року до суду надійшов відзив, в якому відповідач просив відмовити у задоволені позовних вимог, посилаючись на те, що виплата пенсії призупинена у зв'язку із скасуванням довідки про взяття на облік особи, яка переміщена з тимчасово окупованої території України від 26.02.2015 №1426/37491, що відповідно до вимог Закону №1706 є підставою для призупинення виплати пенсії. Крім того, зазначив що позивачем порушено строк звернення до суду та жодних доказів щодо поважності причин пропуску до суду не надано.

17 квітня 2018 року ухвалою суду справу призначено до судового розгляду у судовому засіданні.

У судове призначене на 15 травня 2018 року представники сторін не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, за таких обставин суд визнав за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши заяви по суті суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1 26 лютого 2015 року отримала довідку №1426037491 про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, на підставі якої звернулась до Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області із заявою про запит пенсійної справи з УПФУ в м.Ровеньки Луганської області для подальшого отримання пенсії.

На виконання вимог ухвали суду від 17.04.2018 Управлінням праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради надано витяг із рішення №9 про скасування дії довідки внутрішньо переміщеним особам від 05.10.2016 згідно якого ОСОБА_1 скасована довідка від 26.02.2015 №1426/37491.

З листа Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області від 08.11.2017 №240/Л-14-01-08 вбачається, що позивач перебуває на обліку та отримує пенсію за віком, з 01.07.2014 прийнятий на облік як внутрішньо переміщена особа з тимчасово окупованої території України по матеріалам електронної пенсійної справи. З 01.03.2016 виплата пенсії по пенсійній справі позивача призупинена за результатами звірки з Управлінням праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради.

Спірним у даній справі є правомірність припинення відповідачем виплати пенсії позивачу.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Відповідно ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.

Відповідно до ст. 47 Закону № 1058-IV пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеними у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

У статті 49 Закону № 1058-IV зазначені підстави припинення та поновлення виплати пенсії. У частині 1 цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1)якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2)на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

3)у разі смерті пенсіонера;

4)у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5)в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 ст. 49 зазначеного Закону поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Відповідач, припиняючи пенсійні виплати позивачу, посилається на скасовану довідку внутрішньо переміщеної особи, при цьому, рішення про припинення позивачу виплати пенсії пенсійним органом не приймалось.

Водночас, суд зазначає, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» або інший закон з питань пенсійного забезпечення не передбачає підставу припинення або зупинення пенсійних виплат з огляду скасування довідки внутрішньо переміщеним особам.

Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина, гарантії їх здійснення та основні обов'язки повинні визначатися виключно законом, які приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, відповідачем порушено вимоги ст. 19 Конституції України, ч.1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки з 01 березня 2016 року позивачу припинено виплату пенсії за відсутності законодавчо встановлених підстав, та без прийняття відповідного рішення.

При цьому, слід підкреслити пріоритетність застосування положень ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Посилання відповідача у листі від 08.11.2017 №240/Л-14-01-08 щодо необхідності застосування норм постанов Кабінету Міністрів України які обмежують встановлене законодавством право на отримання пенсії є безпідставними.

Право виносити закони, вносити до них зміни належить виключно Верховній раді України і не може передаватися іншим органам чи посадовим особам. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Верховна рада України може змінити закон виключно законом, а не шляхом прийняття підзаконного правового акта. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України відносяться до категорії підзаконних, а тому не можуть змінювати в бік звуження права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили. Право на обмеження конституційних прав громадян Кабінету Міністрів України Верховною радою України не надано.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку щодо протиправності дій відповідача відносно припинення виплати пенсії позивачу з 01.03.2016.

Враховуючи те, що рішення про припинення виплати пенсії відповідачем не приймалось, позовні вимоги в частині визнання такого рішення протиправним та дискримінаційним задоволенню не підлягають.

Вимоги позивача про проведення виплати довічно також є безпідставними, оскільки встановлювати обов'язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце та без наявності спірних правовідносин неможливо. Рішення суду не може прийматися як застереження від будь-яких порушень і також не може бути умовним. Розглядати справу та приймати рішення на майбутнє, приймаючи за наявності неіснуючих порушень суперечить вимогам закону, а тому в цій частині вимоги позивача є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо поновлення строку звернення суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення громадян, строки та порядок перерахунку пенсій є Закон № 1058-IV.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Враховуючи те, що позивач звернувся до суду з позовом про поновлення виплати пенсії, право на яку відповідачем не заперечується, та нарахування якої продовжувалося після припинення її виплати, однак було піддано формальним обмеженням, з підстав та у спосіб, які суперечать вимогам Конституції та законів України, згідно ч. 2 ст. 46 Закону № 1058-IV виплата пенсії позивачу підлягає поновленню з моменту її припинення.

Щодо встановлення судового контролю суд зазначає, що в силу положень ч.1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Отже, у викладеній нормі йдеться про право, а не обов'язок суду щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення. Водночас з цим, позивачем не наведено, і матеріли справи також не містять обставин, які б свідчили про те, що відповідач буде ухилятись від виконання судового рішення.

Таким чином, у даному випадку суд не знаходить підстав для застосування приписів ст. 382 КАС України щодо встановлення судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Фактично позовні вимоги задоволені, оскільки дії відповідача щодо припинення виплати пенсії визнані протиправними, а задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача вчинити певні дії є похідними від першої вимоги, отже присудженню підлягає судовий збір у розмірі, який передбачений сплаті як за одну позовну вимогу немайнового характеру.

З огляду на те, що ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16.04.2018 відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі, суд дійшов висновку щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень судових витрат у розмірі 704,80 грн.

Керуючись Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області про визнання дій та рішень протиправними й дискримінаційними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 1 березня 2016 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області (ідентифікаційний код 23346787, 84302, Донецька обл., місто Краматорськ,вулиця Поштова, будинок 5) поновити виплату пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний код НОМЕР_1, паспорт серія НОМЕР_3, виданий Ровеньківським МВ УМВС України в Луганській області 05.05.1997, зареєстрована за адресою АДРЕСА_1) та сплатити заборгованість за період, починаючи з 1 березня 2016 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області на користь Державного бюджету України (Державна судова адміністрація України, 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, рахунок - 31215256700001, код ЄДРПОУ - 37993783, код банку 820019, отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Кошкош О.О.