
Справа № 263/6851/13-к
Провадження № 1-кп/263/35/2018
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2018 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі колегії суддів: головуючого судді Скрипниченко Т.І., суддів Васильченко О.Г., Ковтуненка В.О.., при секретарі Диміч Т.М., за участю прокурора Балджи М.В., захисника Довженка В.І, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Маріуполі кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Маріуполя Донецької області, громадянина України, неодруженого, маючого середню спеціальну освіту, не працюючого, раніше неодноразово судимого за Кримінальним кодексом УРСР в редакції від 1961 року: 1) 05.07.1990 року Приморським районним судом м.Маріуполя за ч.2 ст. 140 КК УРСР до 2-х років позбавлення волі із застосуванням ст. 25-1 КК УРСР; 2) 25.06.1992 року Іллічівським районним судом м. Маріуполя за ч.4 ст. 213 КК УРСР до 2-х років та одного місяця позбавлення волі; 3) 15.03.1996 року Жовтневим районним судом м.Маріуполя Донецької області за ч.2 ст. 229-6 КК УРСР до 3-х років позбавлення волі; 4) 21.06.1999 року Жовтневим районним судом м. Маріуполя за ч.2 ст. 229-6 КК УРСР до 3-х років позбавлення волі з випробувальним терміном 1 рік та штрафу у розмірі 400 гр.; за Кримінальним кодексом України в редакції від 2001 року: 5) 24.09.2002 року Жовтневим районним судом м. Маріуполя Донецької області за ч.3 ст. 186 КК України до 4-х років та 6 місяців позбавлення волі; 7) 22.12.2006 року Жовтневим районним судом м. Маріуполя Донецької області за ч.3 ст.185 КК України до 4-х років 7 місяців позбавлення волі; 8) 27.05.2010 року Жовтневим районним судом м. Маріуполя за ч.1 ст. 396 КК України до 2-хроків 11 місяців позбавлення волі; 9) 22.04.2015 року Жовтневим районним судом м. Маріуполя за ч.2 ст.310 КК України до 3 років позбавлення волі, проживаючого за адресою АДРЕСА_1,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,
ВСТАНОВИВ:
14 квітня 2013 року ОСОБА_2, приблизно о 20.00 годині, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння за місцем мешкання свого знайомого ОСОБА_3 в будинку АДРЕСА_2, в ході конфлікту, що раптово виник на ґрунті особистих неприязних відносин з останнім, та маючи на меті умисел на протиправне позбавлення життя ОСОБА_3 та бажаючи настання його смерті, утримуючи в руці металевий круг, яким навмисно наніс потерпілому ОСОБА_3 не меньше як чотирнадцять ударів в область голови, тулуба та верхніх кінцівок, чим заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді: однієї забитої рани тім'яної області справа, одної забитої рани тім'яної-потилочної області зліва, крововилива в м'які покрови голови, оскольчатого перелому правої тім'яної кістки, крововиливів під м'які мозкові оболонки і в речовину головного мозку в обох скронево-тім'яних областях, параорбітальних синців, що переходять на перенісся і спинку носа, забиті рани (три) - в центрі перенісся, на нижньому вікі лівого і на нижньому вікі правого ока, садна лиця, синця в правій і лівій скулових областях, на підборідді справа і ліворуч, правій скроневій області; забитої рани на слизовій оболонці верхньої губи справа, переломи 1-го ребра по околопозвоночній лінії, 4,5-го ребер по середньо-ключичних лініях. 6,7,8-го ребер по передньо-пахвовій лініях, 8,10-го по середньо-пахвових лініях справа, синці обох кістей по тильній поверхнях, синиць в середній тритині лівого передпліччя, які в своїй сукупності, мають признаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя що привели до смерті.
Смерть ОСОБА_3 наступила в наслідок відкритої черепно-мозкової травми, що супроводжувалась оскольчатими переломами кісток склепіння черепа, крововиливами в м'які покриви голови, під м'які мозкові оболонки і в речовину головного мозку.
Кримінальна відповідальність за вказаний злочин передбачена ч. 1 ст. 115 КК України, а саме за скоєння вбивства, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у скоєному злочині не визнав та пояснив, що він злочин - вбивство потерпілого ОСОБА_3 не вчиняв. 13.04.2013 року проходив повз стоянки біля будинку ОСОБА_3, де біля будинку на лавці сиділи ОСОБА_4 та ОСОБА_3, сказав їм, що йде по цигарки, ОСОБА_3 попросив купити бутилку горілки. Вони пішли та купили в магазині горілку та пішли до нього - обвинуваченого додому, де утрьох випили горілку. Потім ОСОБА_3 попросив його підстригти, далі прийшов ОСОБА_5, ОСОБА_4 пішов відпочивати, та вони утрьох з ОСОБА_3 допили горілку. Близько о 16.00 усі разом пішли до кафе, де продовжували випивати, близько о 19.00. їх з кафе випроводили та він разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пішли додому до ОСОБА_3, ОСОБА_6 пішов відпочивати до іншої кімнати. Будь-якого бажання заподіяти щось погане відносно потерпілого наміру не мав, оскільки багато випив, то почував себе погано. Потім до будинку ОСОБА_3 прийшло двоє чоловіків, одного з них бачив удруге, іншого не знає, які запропонували випити, але він відмовився. Потім як сидів на стулі, так і заснув у цій кімнаті, яка є і кухнею і спальнею, проснувся від того, що змерз та побачив, що напроти на ліжку сидить ОСОБА_3, який був побитий, у крові, казав, що це його старі справи з цими чоловіками, він запропонував йому вмитися. ОСОБА_4 під час розмови не було, оскільки був в іншій кімнаті. За що побили ОСОБА_3, не відомо, будь-яких шумів не чув. Потім пішов від ОСОБА_3 Потерпілого не вбивав, будь-якого умислу на це не мав, оскільки з останнім приятилювали. ОСОБА_3 ніде не працював, до його будинку часто приходили особи, які випивали, приносили горілку, він вживав наркотики. Крім того не міг наносити удари потерпілому, оскільки на той час мав травмовану праву руку, яка не згиналася, тому не міг утримувати в ній металевий круг та не бив потерпілого, а висновок експерта, що він міг наносити удари є невірним. ОСОБА_4 ніяких погроз не виказував, вважає, що останній його оговорює.
Представник потерпілого Маріупольської міської ради в судове засідання не прибув, надавши заяву про розгляд справи за його відсутність та про підтримання позовних вимог, відповідно до яких потерпілого ОСОБА_3 було поховано за рахунок місцевого бюджету, витрати на поховання становлять 910 грн., які просив стягнути з обвинуваченого на користь Маріупольської міської ради та покласти на обвинуваченого судові витрати.
Незважаючи на те, що обвинувачений не визнав своєї вини, суд вважає, що його вина в скоєнні злочину у повній мірі підтверджується дослідженими судом доказами та спростовує позицію обвинуваченого, яку суд розцінює як спосіб захисту, обраний ним з метою уникнення від кримінальної відповідальності за скоєний злочин.
На підтвердження встановлених судом обставин вчинення обвинуваченим злочину свідчать докази, дослідженні під час судового розгляду у порядку ст. 94 КПК України.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що з обвинуваченим були знайомі, проживали по сусідству, іноді спілкувалися. У квітні 2013 року до нього на роботу на ринок прийшов ОСОБА_3, попросив купити йому горілки, оскільки йому було погано. Він на ринку у кафе «Адмірал» купив дві бутилки горілки та вони пішли додому до потерпілого, там випивали приблизно до 18.00. В цей день в будинку у ОСОБА_3 нікого не було. Після чого він пішов у другу кімнати спати, на дворі вже смеркалося. Прокинувся приблизно о 20.00. від того, що почув шум, щось бахало, обвинувачений та потерпілий кричали один на одного, була сварка, коли вийшов, то побачив, що ОСОБА_3, лежав на підлозі, видавав якісь звуки, на обличчі була кров. Потерпілий лежав на спині головою до ліжка, ногами до столу. Він сказав, що йде, ОСОБА_2 стояв над потерпілим, сказав йому, щоб йшов, та нікому нічого не казав. Додому прийшов приблизно о 20.30 - 21.00 годині. Будь-яких ударів не бачив, в руках у обвинуваченого також нічого не бачив. Після дослідження в судовому засіданні протоколу слідчого експерименту за участю свідка та прослуховування допиту свідка ОСОБА_4 слічим суддею відповідно до вимог ст. 225 КПК України, свідок ОСОБА_4 підтвердив свої пояснення під час вказаних процесуальних дій та пояснив, що ОСОБА_2 стояв над потерпілим, дуже кричав, а йому сказав, щоб він йшов, а то його також вб'є. Зазначив, що там була драка, він боявся обвинуваченого та не звернув уваги, чи було щось у обвинуваченого , оскільки той сказав, що вб'є його - вибіг з будинку та пішов.
Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що знає обвинуваченого та знав потерпілого, проживали поряд, товаришували, ходили один до одного у гості. Увечорі в квітні 2013 року ОСОБА_2 попросив його підстригти та він прийшов до нього додому, де були ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2, які випивали. Про ОСОБА_4 нічого не знає, він торгує на ринку. Пробув там приблизно півтори години, також разом з ними випив та пішов додому, усі троє пішли його проводжати та зайшли у пивну по дорозі, де взяли бутилку горілки та він пішов додому спати, розійшлись приблизно о 20.50. Нікого більше не бачив. Через кілька днів прийшла мати ОСОБА_2 та сказала, що сталося. Хто вчинив злочин не знає. До потерпілого часто приходили випити, він не працював, чекав що хтось принесе випити. У ОСОБА_2 сильно гнила права рука, він нею не користувався, усе робив лівою. ОСОБА_4 був випившим, йшов з кафе з підтримкою потерпілого та обвинуваченого.
Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що знає обвинуваченого та потерпілого, оскільки проживали поруч. Зі слів ОСОБА_4, якого також знає, відомо, що ОСОБА_2 сварилися із ОСОБА_3, Потерпілий проживав один, до нього часто приходили друзі, іноді випивали. Про те, що вбили ОСОБА_3, стало відомо від працівників міліції, свідком злочину не була.
Свідок ОСОБА_9 суду пояснивла, що вона є сусідкою потерпілого, з яким проживали через паркан. В суботу до смерті потепілого чули його голос у дворі, а впонеділок ІНФОРМАЦІЯ_2 виявили його вбитим. Вона торгує на ринку, попросила чоловіка, щоб він її забрав з ринку, чоловік розповів, що йшов якийсь чоловік по вулиці від ОСОБА_3 та сказав, що там вбили когось. Прийшли додому, зібрали сусідів та пішли до будинку ОСОБА_3 Двері до будинку були відкритими, там був труп потерпілого, якого одразу не впізнали, бо він був опухлим, щось з очами було. Головою труп лежав у коридор, а ногами у кухню. Вона злякалася та вбігла, сусідка викликала міліцію. Перед цим прибирала у дворі та чула три голоси, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ще голос. ОСОБА_2 часто приходив до ОСОБА_3 останні дні, у ОСОБА_3 часто збиралися компанії, які випивали спиртне. Потерпілий не працював, зо що жив не відомо. Чоловік її також бував заходив до потерпілого. Коли приїхала міліція, то чоловіка також забрали до міліції, де він був півгодини, подробиці не відомі, питали, хто вбив ОСОБА_3
Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що із потерпілим проживали по сусідству через паркан, він раніше був судимий за наркотики, у нього збиралися компанії, які випивали, будь-яких сварок не бачив. ОСОБА_2, ОСОБА_4 приходили, він також кілька разів був у нього вдома. Точну дату не пом'ятає, 13 або 14 квітня 2013 року він йшов на ринок до дружини вдень та побачив якогось чоловіка, який вибіг від ОСОБА_3 та сказав, що там хтоль лежить, але не ОСОБА_3 Вони разом із сусідями та його дружиною пішли подивитися до будинку, де на підлозі на спині лежав труп ОСОБА_3, який був дуже опухшим, на голові була рана, вдягнутий був у легкий одяг, навколо була вода, можливо його обливали водою. ОСОБА_3 був тихою людиною, ОСОБА_4 не агресивний за поведінкою, до потерпілого приходили лише знайомі, будь-хто не ходив. Чи ночував ОСОБА_4 у ОСОБА_3, не відомо. Сусідка викликала міліцію. До міліції його також возили, питали про обставини, показували фотографії. На дії працівників міліції не скаржився. До будинку потерпілого багато міліції приїхало, також привозили собаку.
Допитана в судовому засіданні слідчий ОСОБА_15. з питання складання протоколу огляду трупа та призначення судово-медичної експертизи суду пояснила, що нею проводився огляд трупу потерпілого, дати не пом'ятає, складався протокол, приймав участь експерт ОСОБА_11, з його слів записувала дані про труп, трупні явища, далі передала матеріали слідчому, хто направляв документи на експетизу не пом'ятає. За вимогою експерта надається протокол огляду трупу.
Експерт ОСОБА_12 суду пояснив, що дослідження трупу відповідно до висновку есперта здійснював експерт ОСОБА_11, який помер. Чи мав експерт у своєму розпоряджені протокол огляду трупу, складеного слідчим, не відомо. Для встановлення часу настання смерті особи частіше застосовується таблиця Кононенка щодо зміни трупних явищ. Оскільки усі умови не відомі, тому точно розрахувати час смерті не можливо. На це впливає темперетура повітря, чи опалювався будинок. З висновку слідує, що експертом безпосередньо досліджувався труп потерпілого у морзі, тому висновок експерта є обгрунтованим.
В судовому засіданні досліджені письмові докази.
Відповідно до протоколу огляду трупу ОСОБА_3 від 15.04.2013р., та протоколу огляду місця події від 16.04.2013р., виявлено на трупі численні синці та рани голови ОСОБА_3, синці та крововиливи тулубу; відповідно до якого задубіння проявляється у всіх групах м'язів трупу. З місця огляду було вилучено сокиру, 4 недопалки цигарок, 2 змиви речовини бурого кольору, металеве коло з печі, сліди пальців рук з пляшок з-під горілки, виявлений під час огляду труп. (т.1, а.с.9-28, 41-42).
Згідно протоколу тимчасового вилучення майна від 16.04.2013 року вилучено одяг та туфлі ОСОБА_2 у присутності понятих ( т.1, а.с.78).
Протоколом огляду вказаного майна від 17.04.2013р. у присутності понятих оглянуто вилучені речи із застосуванням фотозйомки, зазначено, що взуття ОСОБА_2 має численні плями біологічного походження (т.1, а.с.98-103).
Відповідно до протоколу слідчого експерименту від 17.04.2013 року за участю свідка ОСОБА_4, останій чітко та послідовно розповів про події, що відбувалися 14.04.2013 року, де знаходився ОСОБА_2 14.04.2013р. по відношенню до потерпілого ОСОБА_3 під час драки з останнім, та зазначив, що обвинувачений перебував з дикими криками та сказав йому , що бачишь, якщо ти ще раз відкриєшь свого рота, то з тобою буде теж саме, що з ним, тобто потерпілим, також сказав, що він його вб'є, тому свідок вибіжав з будинку та пішов ( т.1, а.с.124-127).
За протоколом від 19.04.2013 року отримано зразки крові свідка ОСОБА_4 на підставі постанови прокурора від 18.04.2013 року (т.1, а.с. 183-184).
Згідно протоколу від 19.04.2013 року отримано зразки крові підозрюваного ОСОБА_2 на підставі постанови прокурора від 18.04.2013 року ( т.1, а.с.190-191).
Відповідно до висновків судово - медичної експертизи №875 від 03.06.2013р. при судово- медичному дослідженні трупу ОСОБА_3 причиною смерті стала відкрита черепно-мозкова травма, що супроводжувалася оскольчатими переломами кісток склепіння черепа, крововиливами в м'які покрови голови, під м'які мозкові оболонки і в речовину головного мозку. Смерть потерпілого наступила між 19 та 21 годинами 14.04.2013р. При досліджені трупу виявлено, що потерпілому було завдано не менше 14 травматичних дій тупим предметом або предметами, в результаті яких йому заподіяно одну забиту рану тім'яної області праворуч, одну забиту рану тім'яної-потилочної області ліворуч, крововилив у м'які покрови голови, оскольчатий перелом правої тім'яної кістки, крововиливи під м'які мозкові оболонки та в речовину головного мозку в обох скронево-тім'яних областях, параорбітальні синці, що переходять на перенісся і спинку носа, три забиті рани в центрі перенісся, на нижньому віці лівого і на нижньому віці правого ока, садна лиця, синці в правій і лівій скулових областях, на підборідді праворуч і ліворуч, правій скроневій області; забиту рану на слизовій оболонці верхньої губи праворуч, переломи 1 -го ребра по біля хребтовій лінії, 4,5-го ребер по середньо-ключичних лініях, 6,7,8-го ребер по передньо - пахвовій лініях, 8,10-го ребер по середньо - пахвових лініях праворуч, синці обох кистей по тильних поверхнях, синець в середній третині лівого передпліччя, які утворилися , незадовго до смерті від дії тупих предметів, що діяли зі значною силою і у своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя, що призвели до смерті потерпілого.
Усі виявлені пошкодження можуть свідчити про боротьбу, що можливо мала місце, а синці по тильних поверхнях обох кистей ОСОБА_3 можуть свідчити про самооборону. Ознак переміщення тіла при дослідженні трупу не виявлено ( т.1, а.с.38).
Відповідно до висновків медико-криміналістичної експертизи №МК-379 від 21.06.2013 року забиті рани на голові потерпілого утворилися від ударних дій тупого предмету, який мав обмежену поверхню у вигляді ребра. Дані рани могли утворитися від ударних дій як металевого круга, так і обуха сокири. Однак, враховуючи наявність рясних слідів речовини червоно-коричневого кольору на поверхні металевого круга та результатів судово-медичного спектрального дослідження, відповідно до якого якісний склад «металізації» по краях ушкодження на клаптях шкіри потерпілого та мінеральний склад змиву-обтирання поверхні металевого круга схожі між собою, більш імовірна вірогідність утворення даних ран від дії металевого круга (т.2, а.с. 178).
Відповідно до висновків судової медико-цитологічної експертизи №173 від 21.05.2013 року , при дослідженні недопалка, вилученого в будинку ОСОБА_3 при огляді місця події, встановлено сліди слини та поту особи, якою міг бути ОСОБА_2 (т.2, а.с.7).
Згідно висновків судово-імунологічної експертизи №86 від 10.06.2013 року в змивах з туфлі ОСОБА_2 виявлено кров людини, та відповідно до висновку експерта № 96 від 18.06.2013 року походження речовини у змивах з туфлі можливе від ОСОБА_3, походження слідів крові від ОСОБА_2 виключається ( т.2. а.с. 23, 134)
Відповідно до висновків судово-генетичної експертизи №430 від 24.01.2014 року, генетичні ознаки слідів крові на туфлях ОСОБА_2 належать особі чоловічої генетичної статі , збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками зразка крові потерпілого ОСОБА_3 та не збігаються з генетичними ознаками зразків крові ОСОБА_4 та ОСОБА_2 Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених в зразках крові потерпілого та в слідах крові на туфлях ОСОБА_2, становить не частіше ніж 1 з 757 секстильйонів (757 х 10 у 21 ступеню). Таким чином, походження слідів крові на туфлях ОСОБА_2 від ОСОБА_4 та ОСОБА_2 виключається. ( т.3 а.с. 203-218).
Згідно висновкам судово-медичної експертизи №110 від 10.04.2014 року, у ОСОБА_2 станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 не було анатомічних і функціональних змін, які перешкоджають захопленню правою рукою предмета, яким за версією обвинувачення були заподіяні тілесні ушкодження, і нанесені удари потерпілому з достатньою силою. А набряк правої руки у ОСОБА_2, зазначений при огляді судово-медичним експертом 16.04.2013 року, відповідно до вказаних висновків, міг утворитися при нанесенні ним ударів правою рукою по тулубу потерпілого (т.1, а.с.68, т.4, а. с.15-20).
Відповідно до висновків судово-психіатричної експертизи від 30.04.2013 року ОСОБА_2 під час вчинення даного кримінального правопорушення та в даний час будь-яким хронічним психічним захворюванням не страждав і не страждає, міг та може усвідомлювати свої дії та керувати ними, у стані тимчасового розладу психічної діяльності не перебував і за своїм психічним станом застосування заходів медичного характеру не потребує (т.2, а.с.80-84).
Розгляд кримінального провадження колегією суддів здійснюється після скасування попереднього вироку суду від 30.12.2014 року ухвалою апеляційного суду Донецької області від 24.02.2016 року. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 415 КПК України висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді. У своїй ухвалі апеляційний суд зазначив, що органом досудового розслідування ОСОБА_2 пред'явлено підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, тоді як, суд в формулюванні обвинувачення встановив, що ОСОБА_2 заподіяв потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала його смерть, а засудив за умисне вбивство, тобто висновок суду про доведеність вини обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, суперечить формулюванню обвинувачення, визнаного судом доведеним. При новому розгляді суду першої інстанції необхідно усунути вказані порушення вимог кримінального процесуального закону, повно та всебічно дослідити докази у справі, правильно встановити всі обставини скоєння кримінального правопорушення, перевірити всі доводи апелянта, після чого прийняти у справі законне та обґрунтоване рішення.
У своїй апеляції сторона захисту вказувала на невідповідність встановлення досудовим слідством часу настання смерті потерпілого, а саме що висновок судово-медичної експертизи № 875 від 03.06.2013 року судово-медичного дослідження трупу зроблений без урахування протоколу огляду трупу потерпілого від 15.04.2013 року та викладених в ньому відомостей про наявність трупних плям і часу їх зникнення та відновлення та судом не перевірялись фактичні обставини та де саме в час настання смерті ОСОБА_3 знаходився обвинувачений. Свідок ОСОБА_4 є заінтересованою особою, який останній бачив ОСОБА_3 живим.
Під час судового розгляду судом було допитано свідка ОСОБА_4 відповідно до вимог КПК України та досліджено протокол слідчого експерименту за участю ОСОБА_4, допит свідка ОСОБА_4 слідчим суддею в порядку вимог ст. 225 КПК України, згідно яких судом було встановлено, що свідок ОСОБА_4, перебуваючи в будинку потерпілого ОСОБА_3 в інший кімнаті почув шум у кухні та коли вийшов до кухні побачив ОСОБА_2, яких схилився над ОСОБА_3, останній в цей час перебував на підлозі та на його обличчі були тілесні ушкодження, малася кров. ОСОБА_2 сказав ОСОБА_4, щоб той шов, а то він його також вб'є.
За таких обставин останньою особою, яка бачила потерпілого є саме обвинувачений ОСОБА_2, що спростовує доводи сторони захисту та намагання обвинуваченого відвести винуватість на свідка ОСОБА_4
За висновком комісійної судово-медичної експертизи за матеріалами справи № 90 від 19.09.2017 року встановлено, що при експертизі трупа ОСОБА_3 виявлено наступні тілесні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма: по одній забійній рані в правій тім'яній та лівій тім'яно-потиличній областях, в області спинки носу, в області нижніх повік обох очей, на внутрішній поверхні верхньої губи; садна в щічних областях та в області кута нижньої щелепи справа, синці в виличних областях, в правій скроневій області та підборіддя з обох сторін, на повіках обох очей із переходом на спинку носа; крововиливи в м'які покрови голови в проекції ран, вдавлений уламковий перелом правої тім'яної кістки з переходом на лобову, крововиливи під м'яку мозкову оболонку в області скроневих та тім'яних часток, в речовину мозку на цих же ділянках та, згідно п. 2.1.3а «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя; закрита тупа травма грудної клітки: прямі переломи 1, 4 -10-го ребер справа, згідно п.2.2.1.в вищезазначених правил, має ознаки тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я строком понад три тижні (більш як 21 день); синці на тильній поверхні обох кистей та задній поверхні лівого передпліччя, згідно п. 2.3.26 вищезазначених правил, мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Всі вищезазначені тілесні ушкодження, згідно даних описової частини висновку експерта та лабораторних досліджень, виникли від дії тупих предметів, незадовго до настання смерті. Всі вищезазначені тілесні ушкодження виникли не менш, ніж від чотирнадцяти травматичних впливів тупими предметами. Причиною смерті ОСОБА_3 явилась відкрита черепно-мозкова травма, що супроводжувалась забійними ранами голови та обличчя, вдавленим уламковим переломом склепіння черепу, крововиливами під м'яку мозкову оболонку та в речовину головного мозку, яка ускладнилась набряком головного мозку. Таким чином, вказані тілесні ушкодження (відкрита черепно-мозкова травма) полягають в причинному зв'язку із настанням його смерті. При судово-токсикологічному дослідженні крові та нирки від його трупа виявлено спирт етиловий: в крові 4,3г/л, в нирці 3,5г/л.
Синці тильної поверхні обох кистей та задньої поверхні лівого передпліччя можуть свідчити про можливу самооборону. Ознак переміщення тіла при експертизі його трупа не виявлено.
Згідно даних протоколу огляду трупа гр-на ОСОБА_3 від 15.04.201З року: «...Трупное окоченение хорошо выражено во всех группах мышц. Трупные пятна островчатые багрово-фиолетового цвета, занимают задние отделы туловища и конечностей, при надавливании бледнеют и восстанавливают окраску через 1 мин. 20 сек. (20:22 час.)....», комісія вважає, що смерть могла настати за 12-16 годин до моменту огляду (приблизно з 04.22 до 08.22год ІНФОРМАЦІЯ_2). Згідно даних описової частин висновку експерта №875 від 16.04.2013 року: «Трупне задубіння виражене в усіх досліджуваних группах м'язів. Трупні плями свого забарвлення не змінюють /10.00/. Явища гниття не виражені», смерть гр-на ОСОБА_3 настала не раніше однієї доби до моменту експертизи його трупа. Більш точно висловитись про час настання смерті по наявним даним неможливо.
Враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень, виявлених при експертизі трупа ОСОБА_3, комісія виключає можливість їх утворення в сукупності при падінні з висоти власного зросту.
Експерт ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що за наслідками проведеної комісійної судово-медичної експертизи встановлено, що смерть потерпілого ОСОБА_3 настала ІНФОРМАЦІЯ_2. Причиною смерті стало саме відкрита черепно-могзкова травма потерпілого. При таких травмах смерть може наступити через час після їх причинення, вважається що людина може жити ще протягом близько 10 годин, у кожного така травма протікає індивідуально. У місці пошкодження у потерпілого не розташовані мозкові центри, тому процеси, які відбуваються у мозку, його набряк, тривають у часі та смерть може настати не одразу. За своєю характеристикою тілесні ушкодження є тяжкими, які небезпечні для життя. Комісією досліджувався висновок експерта ОСОБА_11, розбіжності у встановлені часу настання смерті експерними висновками можливі у зв'язку із застосуванням різних методик, у висновку ОСОБА_11 методика не зазначена, час зникнення трупних п'ятен зазначалося. Таким чином допитаний в судовому засіданні експерт надав висновок, що при зазначених тілесних ушкодженнях смерть потерпілого настала не одразу, а протягом часу, враховуючи ті процеси, які відбувалися від отриманих травм голови потерпілого.
Проводячи оцінку доказів в їх сукупності, у тому числі висновків судово-медичних експертиз, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до п.3 та п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року №8 «Про судову експертизу в кримінальних та цивільних справах» при дослідженні висновку експерта суди повинні виходити з того, що висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності. У випадках, коли в справі щодо одного й того ж предмета проведено декілька експертиз, у тому числі комплексну, комісійну, додаткову чи повторну, суд повинен дати оцінку кожному висновку з точки зору всебічності, повноти й об'єктивності експертного дослідження. Не повинна віддаватись перевага висновку експертизи лише тому, що вона проведена комісійно, повторно, експертом авторитетної установи або таким, який має більший досвід експертної роботи, тощо.
Суд вважає, що по-перше, висновки комісійної судово-медичної експертииз, проведених Донецьким обласним бюро судово-медичної експертизи найбільш повна, оскільки на підставі проведених досліджень за матеріалами кримінального провадження за фактом смерті потерпілого ОСОБА_3 в ній описані всі виявлені тілесні ушкодження; по-друге, саме вказаною експертною комісією встановлено час настання смерті потерпілого із врахуванням обставин, зафіксованих у протоколі огляду трупу, механізм спричинення тілесних ушкоджень, з яким погоджується суд, який не спростований поясненнями сторін та свідків, які мають протиріччя, що не можливо усунути.
Висновок судово-медичного експерта Маріупольського відділення судово-медичної експертизи дослідження трупа потерпілого не суперечить висновку комісійної судово-медичної експертизи, проведеної Донецьким обласним бюро судово-медичної експертизи та не спростовує її висновки, проте в ній відсутні відомості про дослдження відомостей експертом, викладених у протоколі огляду трупу щодо виникнення трупних явищ на трупі, тому всиновок комісійної судово-медичної експертизи , проведенй комісією експертів , на думку суду є більш повним з наведених вище підстав.
Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи», для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК), суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: (при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до її настання характеризується необережністю.
Якщо винний діяв з умислом на вбивство, тривалість часу, що минув з моменту заподіяння ушкоджень до настання смерті потерпілого, для кваліфікації злочину як умисного вбивства значення не має.
Оцінюючи усі докази у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про наявність умислу у діях ОСОБА_2 на вбивство потерпілого ОСОБА_3, та посилання сторони захисту на тривалість часу, що минув з моменту заподіяння ушкоджень до настання смерті потерпілого, як на відсутність доведеності вини обвинуваченого у вчиненні вбивства, відхиляє.
Враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень, виявлених при експертизі трупа ОСОБА_3, підтверджує, що обвинуваченим нанесено числена кількість ударів саме в голову потерпілого, що є життєво важливим органом людини, тілесні ушкодження за своїм ступенем є тяжкими та небезпечними для життя.
Пояснення свідка ОСОБА_4 при допиті його у якості свідка, а також під час проведення слідчого експерименту перебувають у повній відповідності з іншими дослідженими судом доказами, у тому числі з висновками судово-імунологічних експертиз, згідно із якими на туфлях обвинуваченого ОСОБА_2 виявлена кров потерпілого ОСОБА_14, а на одязі свідка ОСОБА_4 слідів крові потерпілого не виявлено, що підтверджує винність обвинуваченого і спростовує доводи сторони захисту про причетність до вбивства свідка ОСОБА_4 Крім того пояснення свідка ОСОБА_4 підтверджують наявність умислу у обвинуваченого саме на вбивство потерпілого, оскільки обвинувачений зазначив, щоб свідок йшов з місця злочину, а то він йго також вб'є.
Також дослідженим судом висновком експерта спростовуються доводи обвинуваченого, що він не міг травмованою правою рукою утримувати металевий круг та наносити ним удари потерпілому.
Під час судового розгляду сам обвинувачений не заперечував, що був у будинку ОСОБА_3, не відхиляв причинення останньому тілеснх ушкоджень, того, що спілкувався з потерпілим після його побиття, але пояснював, що тілесні ушкодження потерпілому було завдано іншими особами, які нібито приходили до потерпілого, поки обвинувачений сидячи заснув у кімнаті потерпілого. Однак вказані обставини щодо побиття потерпилого іншими особами свого підтвердження під час судового розгляду не знайшли та спростовуються дослідженими судом доказами у їх сукупності.
Таким чином під час нового судового розгляду судом було дотримано вказівок апеляційного суду та з'ясовано усі обставини.
Судом забезпечено в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, виходячі із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його права та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.
Провівши судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, оцінюючи кожний доказ, досліджений у судовому засіданні по справі з точки зору належності, допустимості, достовірності, та їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчинені вмисного вбивства потерпілого ОСОБА_3 при встановлених судом фактичних обставинах поза розумним сумнівом та суд вважає, що подія злочину мала місце, вина підсудного у вчиненні злочину доведена, а його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.115 КК України, як умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Відповідно до вимог ст.12 КК України вчинений обвинуваченим злочин є особливо тяжким, обвинувачений раніше неодноразово судимий, не працює, негативно характеризується за місцем проживання, як особа, що зловживає спиртними напоями та наркотичними засобами, мав приводи в міліцію, страждає хронічними захворюваннями, тривалий час понад п'ять років з 16.04.2013 року перебуває під вартою в умовах Маріупольського слідчого ізолятора.
Обставини, що обтяжують вину обвинуваченого, є вчинення ним злочину в стані алкогольного сп'яніння, рецедив злочинів.
Обставини, що пом'якчують покарання судом не встановлено.
Враховуючи характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, принцип індивідуалізації покарання, позицію сторони обвинувачення, потерпілого та захисту, обставини справи, суд по стійкому внутрішньому переконанню відповідно до ст.65 КК України для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів призначає покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкцій частини статі кримінального закону, достатній для досягнення мети покарання у відповідності зі ст.50 КК України.
Враховуючи, що відносно обвинуваченого під час розгляду данного кримінального провадження ухвалено вирок 22.04.2015 року Жовтневим районним судом м. Маріуполя за обвинуваченням у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.310 КК України, яким призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, за злочин, вчинений до ухвалення цього вироку, то за правилами вимог ч.4 ст. 70 КК України, суд остаточно призначає покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначеним за цим вироком.
Призначене судом остаточне покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Судом враховується правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 13 березня 2018 року у справі № 440/853/17, відповідно до якої у випадку, коли станом на 20 червня 2017 року особа мала право на застосування до неї положень, передбачених ч.5 ст.72 КК в редакції Закону України № 838-VIII «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року, відповідно до ч.2 ст.5 КК відсутні підстави для застосування відносно неї положень Закону України № 2046-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» від 18 травня 2017 року, яким погіршуватиметься становище цієї особи. Таким, чином строк попереднього ув'язнення обвинуваченого слід зарахувати у строк покарання за правилами ч.5 ст.72 КК України, що діяла в редакції попереднього закону, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Відповідно до вимог ст.124 КПК України підлягає вирішення питання за цивільним позовом потерпілого. За вимогами ст.1201 ЦК України підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь Маріупольської міської ради витрати на поховання потерпілого ОСОБА_3 в сумі 910 грн. та судового збору в дохід держави у сумі 229,4 грн. станом на 2013 рік. Крім того відповідно до вимог ст.124, п.10 ч.4 ст.374 КПК України з ОСОБА_2 підлягають стягненню на користь держави витрати по оплаті судово- іммунологічної експертизи № 86 від 10.06.2013р. в сумі 1838,75грн.; судово-дактилоскопічної експертизи №273 від 02.06.2013р. в сумі 293,40грн.; судово-криміналістичної експертизи № 165 від 26.04.2013р., в сумі 244,50грн., судово-імунологічної експертизи № 96 від 18.06.2013р. в сумі 1176,80грн.; судової біологічної експертизи №430 від 24.01.2014р. в сумі 3530,40грн., а всього - 7083,85 грн.
Відповідно до вимог ст.100 КПК України суд вирішує долю речових доказів. Речові докази після набрання вироком законної сили, які збергаються у камері збереження речових доказів Центрального ВП ГУ НП України в Донецькій області: кофту чоловічу коричневого кольору, брюки джинсові чорного кольору, сорочку чоловічу сірого кольору, майку темно-синього кольору, шкарпетки, светр бежевого кольору, куртку джинсову синього кольору необхідно повернути ОСОБА_4 Туфлі бежевого кольору, металевий круг, сокиру, чотири недопалка, два змиви речовини бурого кольору, два клапоття шкіри, зрізи нігтів, змиви з рук, зразки крові; 10,7г та 2,1г особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, шо в перерахунку на суху речовину становить - 9,8г та 1,9г.; речовину масою 19,5г та 2,7г що є насінням рослини роду коноплі, яке до наркотичних засобів не відноситься, чотири ножі слід знищити. Штани джинсові, штани вовняні, кофту чоловічу, джинси світло-голубі, 2є штанів світло-рожевих, штани чорного кольору, джинси синього кольору, підштаники, штани чорного кольору , штани «комуфляжні», штани спортивні, пара зимових черевик, кросівки чоловічі, джинси синього кольору, джинси темно-зеленого кольлору повернуту ОСОБА_2 Сліди пальців рук, диск з файлами залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Керуючись ст.ст.100, 124, 370, 374 КПК Украины, колегія суддів ,-
У Х В А Л И Л А:
ОСОБА_2 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України та призначити йому покарання у вигляді 10 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України ОСОБА_2 остаточно призначити покарання шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 22.04.2015 року більш суворим, призначеним за цим вироком у вигляді 10 років 6 місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити без зміни - тримання під вартою у Маріупольському слідчому ізоляторі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 відраховувати з 16 квітня 2013 року.
Зарахувати строк попереднього ув'язнення у період з 16.04.2013 року до набрання вироком законної сили у строк покарання з розрахунку одинь день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в редакції від 26.11.2015р.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Маріупольської міської ради витрати на поховання ОСОБА_3 в сумі 910 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 229,4 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати за проведення судових експертиз у сумі 7083,85 грн.
Речові докази після набрання вироком законної сили, які збергаються у камері збереження речових доказів Центрального ВП ГУ НП України в Донецькій області: кофту чоловічу коричневого кольору, брюки джинсові чорного кольору, сорочку чоловічу сірого кольору, майку темно-синього кольору, шкарпетки, светр бежевого кольору, куртку джинсову синього кольору повернути ОСОБА_4 Туфлі бежевого кольору, металевий круг, сокиру, чотири недопалка, два змиви речовини бурого кольору, два клапоття шкіри, зрізи нігтів, змиви з рук, зразки крові; 10,7г та 2,1г особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, шо в перерахунку на суху речовину становить - 9,8г та 1,9г.; речовину масою 19,5г та 2,7г що є насінням рослини роду коноплі, яке до наркотичних засобів не відноситься, чотири ножі - знищити. Штани джинсові, штани вовняні, кофту чоловічу, джинси світло-голубі, 2є штанів світло-рожевих, штани чорного кольору, джинси синього кольору, підштаники, штани чорного кольору , штани «комуфляжні», штани спортивні, пара зимових черевик, кросівки чоловічі, джинси синього кольору, джинси темно-зеленого кольлору повернуту ОСОБА_2 Сліди пальців рук, диск з файлами залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом 30 діб з дня його оголошення, а засудженим у той же строк з дня отримання копії вироку.
Головуючий суддя Т.І.Скрипниченко
Судді О.Г.Васильченко
В.О.Ковтуненко
Судове рішення № 73993816, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя) було прийнято 15.05.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 263/6851/13-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: