Рішення № 73989161, 03.05.2018, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" травня 2018 р. м. Рівне

Справа № 918/16/18

Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Політики Н.А., при секретарі судового засідання Фаєвській Л.Ю.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області

до Приватного акціонерного товариства "РІВНЕАЗОТ"

про стягнення заборгованості в сумі 5 250 850 грн. 44 коп.

та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "РІВНЕАЗОТ"

до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області

про визнання договору від 30.12.2016 року № 1162 недійсним

в судовому засіданні приймали участь:

від первісного позивача (відповідача за зустрічним позовом) - ОСОБА_1, довіреність № 01-305/12 від 17.01.2018 р.;

від первісного відповідача (позивача за зустрічним позовом) - ОСОБА_2, довіреність № 441-Юд від 28.12.2017 р.

від прокуратури - ОСОБА_3, посвідчення № 019161 від 30.07.2013 р.

Відповідно до частини 14 статті 8, статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

Для архівного зберігання оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер d8100335а2.

У судовому засіданні 3 травня 2018 року, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

9 січня 2018 року Заступник прокурора Рівненської області (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (далі - Управління, первісний позивач (відповідач за зустрічним позовом)) звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "РІВНЕАЗОТ" (далі - ПрАТ "Рівнеазот", первісний відповідач (позивач за зустрічним позовом)) про стягнення заборгованості в сумі 5 250 850 грн. 44 коп.

Обґрунтовуючи позовну заяву Прокурор вказує, що 30 грудня 2016 року між Управлінням та ПрАТ "Рівнеазот" було укладено договір про організацію підрозділу ДСНС України на об'єктах ПАТ "РІВНЕАЗОТ" № 1162. На виконання умов договору, позивачем було надано відповідачу послуги з пожежної та техногенної охорони об'єктів ПАТ "РІВНЕАЗОТ". Однак, як зазначає Прокурор, первісний відповідач (позивач за зустрічним позовом) не виконав належним чином умови Договору в частині повної оплати вартості наданих послуг, заборгувавши первісному позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) суму боргу в розмірі 5 250 850 грн. 44 коп., про стягнення якої Прокурор звернувся до суду.

Ухвалою від 11 січня 2017 року позовну заяву на підставі ст. 174 ГПК України залишено без руху для усунення Прокурором недоліків позовної заяви.

У встановлений судом строк, 15 січня 2018 року, Прокурором усунуто недоліки позовної заява та надано суду підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (т. 1 а.с. 60).

Ухвалою суду від 15 січня 2018 року позовну заяву від 4 січня 2018 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у даній справі призначено на 5 лютого 2018 року.

5 лютого 2018 року від представника первісного відповідача (позивача за зустрічним позовом) через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшов відзив на позовну заяву від 02.02.2018 р. № 111-юд з додатками (т. 1 а.с. 67-83), в якому останній просить суд відмовити Прокурору в підтвердженні повноважень на представництво інтересів держави в особі Управління у справі № 918/16/18, відмовити в задоволенні позову та позовну заяву залишити без розгляду. Зокрема первісний відповідач (позивач за зустрічним позовом) у відзиві зазначає, що із позовної заяви не зрозуміло, які саме державні інтереси захищає Прокурор, оскільки в позовній заяві лише зазначено, що "невиконання ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" умов договору призводить до виникнення соціальної напруги серед особового складу ДПРЗ-1 та призводить до неможливості належного виконання покладених на підрозділ функцій...". Прокурором, всупереч вимогам ст. 53 ГПК України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", Наказу Генерального прокурора України № 6гн від 28.05.2015 р. "Про організацію роботи органів прокуратури щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді та їх захисту при виконанні судових рішень" при поданні позовної заяви не обґрунтовано наявність підстав для представництва ГУ ДСНС у Рівненській області. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 53 ГПК України, відсутність обґрунтування підстави для звернення до суду Прокурора має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 ГПК України (залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви). Також зазначає, що звернення прокурора до суду в інтересах держави з підстав відсутності коштів у органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб’єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження представництва інтересів держави не є підставою для звернення до суду прокурора. Також зазначає, що оскільки підстави, з яких Прокурор звернувся до суду із позовом у справі даній справі законом не передбачені, Прокурор не має процесуальної дієздатності, а відтак вбачаються підстави для залишення позову Прокурора в інтересах держави в особі Управління до ПрАТ "Рівнеазот" про стягнення заборгованості, поданий ним в порядку ст. 53 ГПК України без розгляду. Крім того, у відзиві первісний відповідач (позивач за зустрічним позовом) посилається на нікчемність Договору від 30.12.2016 р. № 1162. Зокрема зазначає, що відносини між Управлінням та ПрАТ "Рівнеазот" в межах укладеного Договору від 30.12.2016 року № 1162 "Про організацію підрозділу ДСНС України на об’єктах ПрАТ "Рівнеазот" не відповідали вимогам діючого законодавства. Вказаний правочин порушує публічний порядок, оскільки він був спрямований на незаконне заволодіння майном юридичної особи - грошовими коштами ПрАТ "Рівнеазот" за утримання підрозділу ДСНС України на об’єктах ПрАТ "Рівнеазот" у вигляді виплати заробітної плати, грошового утримання військовослужбовців, нарахування на заробітну плату, оплата інших послуг та інші видатки, надання "Підрозділу ДСНС України" пожежної та іншої, необхідної для виконання службових обов’язків техніки, обладнання, засобів зв’язку, устаткування, комп’ютерної техніки, спецодягу, форменого одягу, засобів індивідуального захисту, медичних препаратів для укомплектування аптечок на пожежних автомобілях та в службових приміщеннях, надання матеріальної допомоги особовому складу відповідно до вимог постанови КМ України від 07.11.2007 року № 1294 для вирішення соціально-побутових питань, тощо. І це не зважаючи на те, що фінансування на ці видатки проводилось із Державного бюджету України, а Договір "Про постійне обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування" не укладався і передбачені Постановами КМ України № 1102 від 26.10.2011 року і № 110 від 20.02.2012 року платні послуги підрозділом ДСНС у Рівненський області не надавались. Відтак, первісний відповідач (позивач за зустрічним позовом) зазначає, що оскільки договір порушує публічний порядок, то відповідно до вимог ст. 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) він є нікчемним та не потребує визнання цього судом і не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Також зазначає, що Прокурор просить стягнути заборгованість в розмірі 5 250 850 грн. 44 коп. В той час, в Актах здачі-приймання наданих послуг за січень-листопад 2017 р. в колонці "ОСОБА_2 робіт" зазначено, що ГУ ДСНС у Рівненській області надано послуги у виді "охорони від пожеж та пожежно-профілактичне обслуговування об’єкта" та "індексація грошових доходів". Проте, як зазначалося вище утримання працівників є обов’язком держави і не може бути предметом договору, а тим більше видом виконаних робіт. При цьому, відповідно до п. 4.1. Договору не передбачено плати за надання таких послуг, як "охорона від пожеж та пожежно-профілактичне обслуговування об’єкта". Таким чином, як стверджує первісний відповідач (позивач за зустрічним позовом) надання послуг загоном на підставі Договору від 30.12.2016 р. № 1162 не підтверджується доказами. Відтак, немає підстав стверджувати про наявність заборгованості ПрАТ "Рівнеазот" перед Управлінням, а відтак і підстав для задоволення позову.

5 лютого 2018 року від Прокурора через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява про зміну предмету позову (в порядку ст. 46 ГПК України) від 01.02.2018 р. № 05/2-81вих.-18 з додатками (т. 1 а.с. 84-97), у відповідності до якої останнім заявлено до стягнення з ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" заборгованість за надані за договором №1162 від 30.12.2016 року послуги у розмірі 6 151 738 грн. 82 коп., з яких 5 881 640 грн. 03 коп. основний борг, 270 098 грн. 79 коп. пеня. В даній заяві Прокурор зазначає, що на час звернення з даним позовом до суду (станом на 29.12.2017 р.) заборгованість за надані з 01.01.2017 р. по 30.11.2017 р. послуги за договором № 1162 становила 5 250 850 грн. 44 коп. Разом з тим, відповідно до акту здачі-приймання наданих послуг від 31.12.2017 р. за грудень 2017 р. позивачем надано послуг на суму 633 498 грн. 10 коп. У той же час, 27.12.2017 р. відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) на виконання умов договору здійснено погашення боргу у сумі 636 718 грн. 80 коп. Окрім того, відповідно до п. 7.2 Договору передбачено, що якщо за 3 місяці до закінчення договору жодна із сторін не вимагає його зміни, договір триває на попередніх умовах і на той же строк, відтак термін дії договору № 1162 від 30.12.2016 р. продовжено на 2018 рік. Тому, 31.01.2018 р. між сторонами договору підписано акт здачі-приймання наданих послуг за січень 2018 року на суму 634 010 грн. 29 коп. Прокурор у заяві про зміну предмета позову зазначає, що в силу неналежного виконання умов Договору № 1162 від 30.12.2016 р. ПрАТ "Рівнеазот", станом на 31.01.2018 р. утворилась заборгованість в сумі 5 881 640 грн. 03 коп. Крім того, Прокурор зазначає, що відповідно до умов договору, а саме п. 5.2, за несвоєчасне проведення розрахунків за надані "Підрозділом ДСНС України" послуги "Підприємство" сплачує пеню в розмірі 0,1 % вартості наданих послуг, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення за кожен день прострочення. У зв'язку із чим, за неналежне виконання зобов’язань первісному відповідачу (позивачу за зустрічним позовом) нараховано пеню у розмірі 270 098 грн. 79 коп. Відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Заява Прокурора про зміну підстави позову прийнята судом до розгляду, про що зазначено в ухвалі суду від 5 лютого 2018 р.

Ухвалою суду від 5 лютого 2018 року у підготовчому засіданні оголошено перерву до 26 лютого 2018 року.

20 лютого 2018 року від представника первісного позивача (відповідача за зустрічним позовом) через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву від 19 лютого 2018 року з додатками (т. 1 а.с. 109-130), в якій останній зазначає, що не погоджується з доводами ПрАТ "Рівнеазот", викладеними у відзиві на позовну заяву, вважаємо відзив незаконним, безпідставним, не обґрунтованим належними доказами, без належної правової оцінки господарських відносин щодо відповідності положенням закону та росить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі зважаючи на наступне.

21 лютого 2018 року від Прокурора через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву від 20.02.2018 р. № 05/2-127вих.-18 (т. 1 а.с. 131-136), в якій останній не погоджується із доводами, викладеними у відзиві на позовну заяву. Зокрема Прокурор зазначає, що доводами позовної заяви та доданими доказами підтверджено виконання належним чином державою в особі органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, взятих на себе за договором № 1162 від 30.12.2016 р., зобов’язань. Також зазначає, що у справі № 918/16/18 судові витрати прокуратури складаються виключно із суми судового збору, розрахованої відповідно до Закону України "Про судовий збір" на підставі заявленої до стягнення суми боргу, яка підтверджена належними та допустимими доказами, скерованими на адресу відповідача із позовною заявою. Відтак заявлений прокурором розмір судових витрат (судовий збір) чітко встановлений Законом України "Про судовий збір" та перевірений судом при вирішенні питання про відкриття провадження у даній справі. Також Прокурор зазначає, що договір № 1162 від 30.12.2016 р. укладений на виконання положень Кодексу цивільного захисту України, постанов Кабінету Міністрів України та загальних вимог цивільного законодавства щодо договорів саме з метою забезпечення належної пожежної безпеки хімічного підприємства, що є невід'ємною частиною державної діяльності щодо охорони життя та здоров'я людей, національного багатства і навколишнього природного середовища, а отже спрямований на дотримання публічного порядку, а не на його порушення і не може вважатися нікчемним на підставі ст. 228 ЦК України. Крім того зазначає, що посилання первісного відповідача (позивача за зустрічним позовом) щодо застосування до спірних правовідносин положень постанов Кабінету Міністрів України № 763 від 26.10.2016 р. та № 5 від 11.01.2017 р. щодо необхідності безоплатного надання послуг аварійно-рятувальними службами є безпідставним, оскільки за Договором № 1162 надавалися послуги щодо пожежної охорони, а не аварійно-рятувальне обслуговування. Також Прокурор зазначає, що обсяг наданих послуг та заборгованість за договором підтверджені належними та допустимими доказами, що містяться в матеріалах справи даної справи.

22 лютого 2018 року до Господарського суду Рівненської області надійшов зустрічний позов ПрАТ "Рівнеазот" до Управління про визнання договору від 30.12.2016 року № 1162 недійсним.

В обґрунтування зустрічного позову первісний відповідач (позивач за зустрічним позовом) зазначає, що договір від 30.12.2016 року № 1162 порушує публічний порядок, оскільки він був спрямований на незаконне заволодіння майном юридичної особи - грошовими коштами ПрАТ "Рівнеазот" за утримання підрозділу ДСНС України на об’єктах ПрАТ "Рівнеазот" у вигляді виплати заробітної плати, грошового утримання військовослужбовців, нарахування на заробітну плату, оплата інших послуг та інші видатки, надання "Підрозділу ДСНС України" пожежної та іншої, необхідної для виконання службових обов’язків техніки, обладнання, засобів зв’язку, устаткування, комп’ютерної техніки, спецодягу, форменого одягу, засобів індивідуального захисту, медичних препаратів для укомплектування аптечок на пожежних автомобілях та в службових приміщеннях, надання матеріальної допомоги особовому складу відповідно до вимог постанови КМ України від 07.11.2007 року № 1294 для вирішення соціально-побутових питань, тощо. І це не зважаючи на те, що фінансування на ці видатки проводилось із Державного бюджету України, а Договір "Про постійне обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування" не укладався і передбачені Постановами КМ України № 1102 від 26.10.2011 року і № 110 від 20.02.2012 року платні послуги підрозділом ДСНС у Рівненський області не надавались. Відтак, первісний відповідач (позивач за зустрічним позовом) зазначає, що спірний договір суперечить вимогам Конституції України, Закону України "Про державний бюджет України", Кодексу цивільного захисту України, Положення про державну пожежну охорону, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1994 р. № 508, Постанові Кабінету Міністрів України № 7874 від 27.11.2013 р. "Про затвердження критеріїв утворення державних пожежно-рятувальних підрозділів (частин) Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту в адміністративно-територіальних одиницях та переліку суб'єктів господарювання, де утворюються такі підрозділи (частини)", Постанові Кабінету Міністрів України № 763 від 26.10.2016 р. "Про затвердження Переліку суб’єктів господарювання, галузей та окремих територій, які підлягають постійному та обов’язковому аварійно-рятувальному обслуговуванню на договірній основі", Порядку здійснення постійного та обов’язкового аварійно-рятувального обслуговування суб’єктів господарювання, галузей та окремих територій", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2017 р. № 5. У зв’язку із тим, що Договір № 1162 від 30.12.2016 р. суперечить вимогам Цивільного кодексу, іншим актам цивільного законодавства та спрямований на незаконне заволодіння майна (грошових коштів) ПрАТ "Рівнеазот", а отже в силу ст. 203 ч. 1, ст. 215 ЦК України є всі підстави для визнання його недійсним.

23 лютого 2018 року від представника первісного відповідача (позивача за зустрічним позовом) через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшов відзив на заяву про зміну предмета позову, подану в порядку ст. 46 ГПК України, з додатками (т. 1 а.с. 178-200), в якому останній зазначає, що умовами Договору № 1162 не передбачено оплати за послуги охорони від пожеж та пожежно-профілактичне обслуговування. Відповідно п. 5.2. за несвоєчасне проведення розрахунків за надані "Підрозділом ДСНС України" послуги "Підприємство" сплачує пеню. При цьому, Договором № 1162 не передбачено плати за надання послуг "Підрозділом ДСНС", а відтак і підстав для нарахування пені немає.

Крім того, 26 лютого 2018 року від представника первісного відповідача (позивача за зустрічним позовом) через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі з додатком (т. 1 а.с. 201-205). Вирішення зазначеного клопотання судом було відкладено до наступного підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 26 лютого 2018 року прийнято зустрічний позов ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" до спільного розгляду з первісним позовом Прокурора в інтересах держави в особі Управління. Об’єднано вимоги за зустрічним позовом ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" в одне провадження з первісним позовом у справі № 918/16/18 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 26 лютого 2018 року у підготовчому засіданні оголошено перерву до 19 березня 2018 року.

28 лютого 2018 року від представника первісного відповідача (позивача за зустрічним позовом) через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання (т. 1 а.с. 216-217), в якому останній просить суд зобов'язати Прокурора надати ПрАТ "Рівнеазот" докази сплати судового збору, які були додані до позовної заяви та до заяви про зміну предмета позову (в порядку ст. 46 ГПК України).

З приводу даного клопотання суд зазначає наступне.

При поданні позовної заяви до суду про стягнення заборгованості в сумі 5 250 850 грн. 44 коп. Прокурором до матеріалів позовної заяви долучено платіжне доручення від 27 грудня 2017 року № 3567 про сплату судового збору в розмірі 78 763 грн. 23 коп. (т. 1 а.с. 13). Крім того, при поданні до суду заяви про зміну предмету позову (в порядку ст. 46 ГПК України) від 01.02.2018 р. № 05/2-81вих.-18 Прокурором долучено платіжне доручення від 1 лютого 2018 року № 149 про сплату судового збору в розмірі 13 513 грн. 33 коп. (т. 1 а.с. 97).

Відтак, суд звертає увагу первісного відповідача (позивача за зустрічним позовом) на те, що згідно п. 1 ч. 1 ст. 42 ГПК України, останній має право ознайомитися з матеріалами справи, зробити з них витяги, копії.

Також 28 лютого 2018 року від представника первісного відповідача (позивача за зустрічним позовом) через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання (т. 1 а.с. 218-220), в якому останній просить долучити до матеріалів справи докази направлення учасникам справи документів, які були подані ПрАТ "Рівнеазот" до зустрічного позову та відзиву на заяву про зміну предмета позову.

1 березня 2018 року від представника первісного відповідача (позивача за зустрічним позовом) через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява про збільшення позовних вимог в частині доповнення підстав позову від 01.03.2018 р. № 227-юд (т. 1 а.с. 221-223), яка прийнята судом до розгляду. Зокрема первісний відповідач (позивач за зустрічним позовом) зазначає, що відповідно до вимог діючого законодавства постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування ПрАТ "Рівнеазот" на договірній основі могла проводили лише атестована у встановленому законом порядку Оперативно-рятувальна служба, у складі якої перебувають державні пожежно-рятувальні підрозділи (частини). Також зазначає, що первісний позивач (відповідач за зустрічним позовом) при укладенні Договору № 1162 від 30.12.2016 р. факт відсутності у його складі атестованої оперативно-рятувальної служби і неможливість у зв'язку із цим надавати послуги з аварійно-рятувального обслуговування замовчав. Замість цього спонукав укласти договір про пожежну охорону, який суперечить ст. от. 20, 24 і 133 КЦЗУ та Постановам Кабінету Міністрів України N 763 від 26 жовтня 2016 р. і № 5 від 11.01.2017 року. ПрАТ "Рівнеазот" тим самим був введений в оману, оскільки на момент укладення оспорюваного Договору № 1162 від 30.12.2016 р. не знав, що договір укладається з особою, яка не має необхідний обсяг цивільної дієздатності для укладання цього правочину (ч. 2 ст. 203 ЦК України). В даному випадку Договір № 1162 від 30.12.2016 р. повинен бути визнаний недійсним як такий, що вчинений, серед іншого, під впливом обману особою, яка не має необхідний обсяг цивільної дієздатності для укладання цього правочину та замовчала наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

7 березня 2018 року від представника первісного позивача (відповідача за зустрічним позовом) через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшов відзив на зустрічну позовну заяву та на заяву про збільшення розміру позовних вимог в частині доповнення підстав позову від 06.03.2018 р. з додатками (т. 1 а.с. 227-256), в якому останній зазначає, що сторонами було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов Договору № 1162 під час його укладення. Договір № 1162 та Додатки до нього укладено без порушення вимог законодавства в сфері цивільного захисту з дотриманням вимог Цивільного та Господарського кодексів України. Разом з тим, зазначає, що вважаючи Договір № 1162 нікчемним-недійсним, ПрАТ "Рівнеазот" не відмовився від послуг ДПРЗ-1, а отримувавши послуги зобов’язаний був оплачувати в повному обсязі, а тому вважає, що позовні вимоги за первісним позовом про стягнення з ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" заборгованості є цілком обґрунтованими, правильними та такими що підлягають до задоволення. А у ПрАТ "Рівнеазот" відсутнє правове підґрунтя (правова підстава) для обґрунтування вимоги щодо визнання Договору № 1162 нікчемним-недійсним (ст. 215 ЦК України), або вчиненим під впливом обману (ст. 230 ЦК України) та просить у задоволенні зустрічного позову відмовити в повному обсязі.

13 березня 2018 року від Прокурора через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшли заперечення на клопотання про закриття провадження у справі (т. 2 а.с. 1-3).

19 березня 2018 року від Прокурора через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла відповідь на відзив на заяву про зміну предмета позову від 16.03.2018 р. № 05/2-181вих.-18 (т. 2 а.с. 4-6), в якій останній не погоджується із доводами, викладеними у відзиві ПрАТ "Рівнеазот" на заяву про зміну предмета позову виходячи із наступного. Так, відповідно до умов вищевказаного договору, а саме п. 4.1, плата за надані послуги вноситься ПрАТ "Рівнеазот" на підставі рахунків наданих "Підрозділом ДСНС України" не пізніше 15-го числа кожного місяця та дорівнює 1/12 від суми затвердженого кошторису на поточний рік, який є невід’ємною частиною договору. Не пізніше 5 числа місяця, який настає за поточним, "Підрозділ ДСНС України" надає "Підприємству" для підписання акти здачі-приймання виконаних робіт. Окрім того, п. 4.3 вищевказаного договору передбачено обов’язок відповідача щодо проведення індексації грошових доходів особового складу "Підрозділу ДСНС України". При цьому зазначено, що перерахування сум індексації здійснюється щомісячно, відповідно до виставленого рахунку та підтверджується актами здачі-приймання наданих послуг. Відповідно до ст. 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Статтею 3 цього ж закону передбачено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. При цьому, обов’язок щодо проведення індексації грошових доходів населення не залежить від волевиявлення підприємств, установ та організацій, а встановлений законом. Тобто, відповідно до вимог вищевказаного законодавства, про те, чи необхідно індексувати грошові доходи за грудень 2016 року могло бути та стало відомо лише після 10 січня 2017 року, а тому в акт здачі-приймання наданих послуг за січень 2017 року правомірно включено індексацію доходів за грудень 2016 року в сумі 94 914,67 грн. Окрім того, акт підписаний представниками первісного відповідача (позивача за зустрічним позовом) без жодних зауважень та останнім повністю проведено оплату послуг за вказаним актом. Крім того Прокурор зазначає, що термін дії договору № 1162 від 30.12.2016 продовжено на 2018 рік, а всі істотні умови, визначені сторонами є чинними до розірвання договору або укладення іншого договору, тому позивачем правомірно заявляється до стягнення заборгованість, з урахуванням неоплачених послуг, наданих у січні 2018 року. Також зазначає, що розрахунок суми основного боргу та пені здійснено на підставі та з урахуванням умов діючого договору № 1162 від 30.12.2016 р., підписаних сторонами та скріплених печатками актів здачі-приймання наданих послуг за січень 2017 - січень 2018 р.р., з урахуванням частково здійснених оплат та є обґрунтованим і підтвердженим належними доказами, доданими до матеріалів справи.

Крім того, 19 березня 2018 року від представника первісного відповідача (позивача за зустрічним позовом) через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву від 16.03.2018 р. № 294-юд. (т. 2 а.с. 7-11).

Також 19 березня 2018 року від представника первісного відповідача (позивача за зустрічним позовом) через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла відповідь на відзив на зустрічний позов від 16.03.2018 р. № 293-юд. (т. 2 а.с. 14-15).

Розглянувши у підготовчому засідання 19.03.2018 р., подане 26 лютого 2018 року представником первісного відповідача (позивача за зустрічним позовом), клопотання про закриття провадження у справі, судом було відмовлено в задоволенні зазначеного клопотання, про що зазначено в ухвалі суду від 19 березня 2018 року.

Ухвалою суду від 19 березня 2018 року строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів до 15 квітня 2018 року включно, а в підготовчому засіданні оголошено перерву до 5 квітня 2018 року.

26 березня 2018 року від представника первісного позивача (відповідача за зустрічним позовом) через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява в порядку ст. 42 ГПК України з додатками (т. 2 а.с. 26-29), в якій останній повідомляє, що ПрАТ "Рівнеазот" на виконання умов Договору № 1162, 23 лютого 2018 року на рахунок Головного управління перерахувало грошові кошти в розмірі 691 256 грн. 50 коп., що відповідає сумі згідно Акту здачі-приймання наданих послуг за травень 2017 року та рахунку № 5 від 03.05.2017р. До заяви додано копію Акта здачі-приймання наданих послуг за травень 2017 року, копію рахунку № 5 від 03 травня 2017 р., копію виписки по рахунку Головного управління від 23.02.2018 р.

Крім того, 27 березня 2018 року від представника первісного позивача (відповідача за зустрічним позовом) через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшли заперечення на відповідь на відзив за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "РІВНЕАЗОТ" від 27 березня 2018 року (т. 2 а.с. 30-33).

Ухвалою суду від 5 квітня 2018 року підготовче провадження у справі № 918/16/18 закрито та справу призначено до судового розгляду по суті на 3 травня 2018 року.

3 травня 2018 року від представника первісного відповідача (позивача за зустрічним позовом) через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява про продовження строку розгляду справи (т. 2 а.с. 41-42), в якій останній просить суд продовжити строк розгляду справи № 918/16/18 для надання сторонам можливості врегулювання спору на підставі взаємних поступок шляхом укладення мирової угоди.

У судовому засіданні 3 травня 2018 року Прокурор та представник первісного позивача (відповідача за зустрічним позовом) заперечували щодо продовження строку розгляду справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Ухвалою суду від 19 березня 2018 року строк підготовчого провадження було продовжено на 30 днів до 15 квітня 2018 року включно. Крім того, ухвалою суду від 5 квітня 2018 року підготовче провадження у справі № 918/16/18 закрито та справу призначено до судового розгляду по суті на 3 травня 2018 року.

Нормами ГПК України не передбачено продовження строку розгляду справи по суті. За таких обставин заява представника первісного відповідача (позивача за зустрічним позовом) про продовження строку розгляду справи задоволенню не підлягає.

Також 3 травня 2018 року від представника первісного відповідача (позивача за зустрічним позовом) через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання про оголошення перерви у справі (т. 2 а.с. 44-45), в якому останній просить суд оголосити перерву в судовому засіданні для надання сторонам можливості врегулювання спору на підставі взаємних поступок шляхом укладення мирової угоди.

У судовому засіданні 3 травня 2018 року Прокурор та представник первісного позивача (відповідача за зустрічним позовом) заперечували щодо оголошення перерви у судовому засіданні.

Згідно ч. 2 ст. 216 ГПК України, якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Враховуючи вищевикладене суд не вбачає підстав для оголошення перерви у судовому засіданні, а відтак у задоволенні клопотання представника первісного відповідача (позивача за зустрічним позовом) слід відмовити.

У судовому засіданні 3 травня 2018 Прокурор позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням заяви про зміну предмету позову (в порядку ст. 46 ГПК України) від 01.02.2018 р. № 05/2-81вих.-18, та наполягав на їх задоволенні. Зустрічний позов заперечив з підстав, викладених у відповіді на відзив.

Представник первісного позивача (відповідача за зустрічним позовом) у судовому засіданні 3 травня 2018 року позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням заяви про зміну предмету позову (в порядку ст. 46 ГПК України) від 01.02.2018 р. № 05/2-81вих.-18, та наполягав на задоволенні позову. Зустрічний позов заперечив з підстав, викладених у відзиві на зустрічну позовну заяву та на заяву про збільшення розміру позовних вимог в частині доповнення підстав позову від 06.03.2018 р.

Представник первісного відповідача (позивача за зустрічним позовом) у судовому засіданні 3 травня 2018 року проти задоволення первісного позову заперечив з підстав, зазначених, зокрема, у відзиві на позовну заяву та на заяву про зміну предмета позову. У той же час останній підтримав вимоги, викладені у зустрічному позові, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог в частині доповнення підстав позову від 01.03.2018 р. № 227-юд, та наполягав на їх задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення Прокурора, представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Статтею 1311 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно із ч. 4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 р., поняття "інтереси держави" є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.

Окрім того, вищевказаним Рішенням Конституційного Суду України визначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарюючих товариств з частиною державної власності у статутному фонді. Разом з тим, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств. В кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство, підстави подання позову, вказує в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Пунктом 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України вирішено під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у ч. 2 ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Забезпечення пожежної безпеки є невід'ємною частиною державної діяльності щодо охорони життя та здоров'я людей, національного багатства і навколишнього природного середовища.

Відповідно до п. 3 Положення про ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області, затвердженого наказом ДСНС України № 175 від 13.04.2016 р., реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб на відповідній території є основним завданням головного управління на відповідній території.

Відповідно до ст. 60 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення державної пожежної охорони, відповідно до повноважень, покладається у тому числі, на органи та підрозділи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки та державні пожежно-рятувальні підрозділи (частини) Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту.

Функціонування ДПРЗ-1 шляхом проведення профілактичних заходів та оперативного реагування на виникнення та ліквідацію

У той же час, невиконання ПрАТ "Рівнеазот" умов договору призводить до виникнення соціальної напруги серед особового складу ДПРЗ-1 та призводить до неможливості належного виконання покладених на підрозділ функцій по забезпеченню пожежної безпеки, запобіганню виникнення пожеж та нещасних випадків під час пожеж, гасіння пожеж, рятування населення, захисту підприємства, його працівників, навколишнього природного середовища регіону від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Так, головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області листом № 01-7301/12 від 26.12.2017 р. звернулось до прокуратури області щодо представництва інтересів держави в особі ГУ ДСНС України у Рівненській області, у зв’язку із порушенням діями ПрАТ "Рівнеазот" інтересів держави та відсутністю коштів на рахунках головного управління для сплати судового збору за подання позовної заяви.

Так, відсутність коштів на сплату судового збору на рахунках Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області позбавляє останнє можливості належним чином здійснювати захист інтересів держави.

Враховуючи порушення діями ПрАТ "Рівнеазот" інтересів держави щодо належного забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту шляхом організації та забезпечення охорони від пожеж підприємств, установ, організацій та інших об’єктів, Прокурор звернувся з даним позовом до суду, щоб захистити інтереси держави в особі головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість звернення Прокурора в інтересах держави в особі Управління до Господарського суду Рівненської області з даним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що 30.12.2016 р. Управлінням (далі - "Підрозділ ДСНС України") та Публічним акціонерним товариством "Рівнеазот" (далі - "Підприємство") укладено Договір № 1162 про організацію підрозділу ДСНС України на об’єктах ПАТ "Рівнеазот" (далі - Договір № 1162) (т. 1 а.с. 14-20), невід’ємною частиною якого є, у тому числі, кошторис на 2017 рік на утримання 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Рівненській області (далі - "Загін"), який здійснює пожежну охорону об’єктів Підприємства.

В подальшому, відповідно до рішення річних загальних зборів акціонерів ПАТ "Рівнеазот" та наказу Голови правління № 375 від 08.06.2017 р. тип та найменування товариства змінено з "публічного" на "приватне".

16.06.2017 р. між ПрАТ "Рівнеазот" та Управлінням укладено додаткову угоду № 1 до Договору № 1162 (т. а.с. 29), якою змінено назву сторони договору з "публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" на "приватне акціонерне товариство "Рівнеазот", інші положення договору залишено без змін.

Предметом Договору № 1162 є здійснення "Підрозділом ДСНС України" охорони об'єктів ПрАТ "Рівнеазот". "Підрозділ ДСНС України" надає послуги згідно предмету договору загоном пожежної охорони в кількості 89 (вісімдесят дев'ять) одиниць згідно штатного розкладу, який додається до договору (додаток 1).

Пунктом 4.1. Договору № 1162 встановлено, що плата за утримання "Підрозділу ДСНС України" щомісячно, не пізніше 15-го числа кожного місяця, вноситься на його поточний рахунок у відповідності до рахунку, який не пізніше 10 числа кожного місяця надається "Підрозділом ДСНС України" та дорівнює 1/12 від суми затвердженого кошторису на поточний рік.

Не пізніше 05 числа місяця, який настає за поточним "Підрозділ ДСНС України" надає "Підприємству" для підписання акт здачі-приймання наданих послуг.

Згідно п. 4.2. Договору № 1162 вартість послуг по договору визначається сторонами на підставі кошторису та розрахунку до кошторису, який додається до договору згідно з діючими Постановами Кабінету Міністрів України, наказами ДСНС України (додаток 3).

Відповідно до п. 5.2. Договору № 1162 за несвоєчасне проведення розрахунків за надані "Підрозділом ДСНС України" послуги "Підприємство" сплачує пеню в розмірі 0,1 % вартості наданих послуг, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення за кожен день прострочення на розрахунковий рахунок "Підрозділу ДСНС України".

Договір укладається строком на один рік і вступає в силу з 01 січня 2017 року (п. 7.1. Договору № 1162).

Згідно п. 7.2. Договору № 1162, якщо за 3 (три місяці до закінчення договору жодна із сторін не вимагає його зміни договір триває на попередніх умовах і на той же строк.

Договір підписаний уповноваженими представниками його сторін, скріплений печатками зазначених юридичних осіб.

Судом встановлено, що Управлінням згідно Договору № 1162 надано послуги ПрАТ "Рівнеазот", що підтверджується підписаними сторонами актами здачі-приймання наданих послуг, зокрема:

- актом здачі-приймання наданих послуг від 25.01.2017 р. за січень 2017 року на суму 743 198 грн. 86 коп.;

- актом здачі-приймання наданих послуг від 28.02.2017 р. за лютий 2017 року на суму 743 305 грн. 33 коп.;

- актом здачі-приймання наданих послуг від 31.03.2017 р. за березень 2017 року на суму 736 412 грн. 24 коп.;

- актом здачі-приймання наданих послуг від 30.04.2017 р. за квітень 2017 року на суму 739 656 грн. 34 коп.;

- актом здачі-приймання наданих послуг від 31.05.2017 р. за травень 2017 року на суму 691 256 грн. 50 коп.;

- актом здачі-приймання наданих послуг від 30.06.2017 р. за червень 2017 на суму 636 134 грн. 58 коп.;

- актом здачі-приймання наданих послуг від 31.07.2017 р. за липень 2017 на суму 636 718 грн. 80 коп.;

- актом здачі-приймання наданих послуг від 31.08.2017 р. за серпень 2017 на суму 636 869 грн. 32 коп.;

- актом здачі-приймання наданих послуг від 30.09.2017 р. за вересень 2017 на суму 636 901 грн. 25 коп.;

- актом здачі-приймання наданих послуг від 31.10.2017 р. за жовтень 2017 на суму 637 559 грн. 78 коп.;

- актом здачі-приймання наданих послуг від 30.11.2017 р. за листопад 2017 на суму 635 753 грн. 87 коп.;

Разом з тим, зобов’язання за договором відповідачем виконано лише частково, а саме: у січні 2017 року перераховано 743 198 грн. 86 коп., у серпні - 743 305 грн. 33 коп. та у вересні - 736 412 грн. 24 коп., а всього на загальну суму 2 222 916 грн. 43 коп.

Як зазначає Прокурор станом на 29.12.2017 р. заборгованість за надані з 01.01.2017 р. по 30.11.2017 р. послуги за Договором № 1162 становила 5 250 850 грн. 44 коп.

Разом з тим, відповідно до акту здачі-приймання наданих послуг від 31.12.2017 р. за грудень 2017 Управлінням надано послуг на суму 633 498 грн. 10 коп.

У той же час, 27.12.2017 р. ПрАТ "Рівнеазот" на виконання умов договору здійснено погашення боргу у сумі 636 718 грн. 80 коп.

Відповідно до п. 7.2 Договору № 1162, якщо за 3 місяці до закінчення договору жодна із сторін не вимагає його зміни, договір триває на попередніх умовах і на той же строк.

Судом встановлено, що термін дії Договору № 1162 від 30.12.2016 р. продовжено на 2018 рік.

31.01.2018 р. між сторонами Договору № 1162 підписано акт здачі-приймання наданих послуг за січень 2018 року на суму 634 010 грн. 29 коп.

Як зазначено Прокурором та свідчать матеріали справи, Управлінням належним чином виконано зобов’язання за Договором № 1162 в частині надання послуг, які прийняті відповідачем, факт надання послуг підтверджується актами здачі-приймання наданих послуг, однак відповідач оплату за надані послуги здійснив не в повному обсязі не здійснив, отже борг з оплати наданих послуг на час звернення з позовними вимогами до суду становить 5 881 640 грн. 03 коп.

Таким чином, в обґрунтування заявлених позовних вимог Прокурор зазначив, що внаслідок порушення ПрАТ "Рівнеазот" зобов'язання щодо оплати наданих послуг відповідно до умов Договору № 1162, у первісного відповідача (позивача за зустрічним позовом) перед первісним позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) виникла заборгованість в розмірі 5 881 640 грн. 03 коп., строк оплати якої настав, та яку Прокурор просив стягнути в поданій до суду заяві про зміну предмета позову.

У той же час судом встановлено, що 23 лютого 2018 року ПрАТ "Рівнеазот" за надані послуги за Договором № 1162 було перераховано Управлінню грошові кошти на загальну суму 691 256 грн. 50 коп. (т. 2 а.с. 29).

Разом з тим з матеріалів справи вбачається, що Прокурор звернувся до Господарського суду Рівненської області з даним позовом 9 січня 2018 року, що підтверджується вхідним штампом канцелярії Господарського суду Рівненської області, проставленим на першій сторінці позовної заяви Прокурора (т. 1, а.с. 3).

Провадження ж у даній справі відповідно до приписів господарського процесуального законодавства було відкрито ухвалою суду від 15 січня 2018 року.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема, відсутній предмет спору.

Зі змісту вищенаведених нормативних приписів чинного законодавства вбачається, що господарський суд закриває провадження у справі в зв’язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв’язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 17 травня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Оскільки на час прийняття рішення у даній справі первісним відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) сплачено позивачу заборгованість за надані послуги за Договором № 1162 було в сумі 691 256 грн. 50 коп., даний факт підтверджується наявними у матеріалах справи належними доказами, суд відповідно до вищезазначеної норми дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення з первісного відповідача (позивача за зустрічним позовом) цієї суми боргу.

Разом з тим суд зазначає, що згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань.

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалося вище, за умовами пункту 4.1. Договору № 1162 плата за утримання "Підрозділу ДСНС України" щомісячно, не пізніше 15-го числа кожного місяця, вноситься на його поточний рахунок у відповідності до рахунку, який не пізніше 10 числа кожного місяця надається "Підрозділом ДСНС України" та дорівнює 1/12 від суми затвердженого кошторису на поточний рік.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджується невиконане відповідачем зобов'язання за договором у розмірі 5 190 383 грн. 53 коп. (враховуючи сплачену ПрАТ "Рівнеазот" заборгованість, в частині стягнення якої провадження у справі підлягає закриттю), докази оплати заборгованості у матеріалах справи відсутні.

Посилання первісного відповідача (позивача за зустрічним позовом) щодо застосування до спірних правовідносин положень постанов Кабінету Міністрів України № 763 від 26.10.2016 р. та № 5 від 11.01.2017 р. щодо необхідності безоплатного надання послуг аварійно-рятувальними службами є безпідставним, оскільки за Договором № 1162 надавалися послуги щодо пожежної охорони, а не аварійно-рятувальне обслуговування.

Зважаючи на встановлені обставини справи та приписи вищевикладених правових норм, а також оскільки на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 5 190 383 грн. 53 коп. основного боргу Прокурором нормативно та документально доведені, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також Прокурор у своїй заяві про зміну предмета позову згідно наданого останнім розрахунку просив суд стягнути з первісного відповідача (позивача за зустрічним позовом) 270 098 грн. 79 коп. пені., нараховану на відповідні суми заборгованості з 15.08.2017 р. по 31.01.2018 р.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтями 546, 549 ЦК України встановлено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань. Суб’єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

У пункті 5.2. Договору № 1162 сторони передбачили, що за несвоєчасне проведення розрахунків за надані "Підрозділом ДСНС України" послуги "Підприємство" сплачує пеню в розмірі 0,1 % вартості наданих послуг, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення за кожен день прострочення на розрахунковий рахунок "Підрозділу ДСНС України".

У той же час, як вже було зазначено, у відзиві представника первісного відповідача (позивача за зустрічним позовом) на заяву про зміну предмета позову, подану в порядку ст. 46 ГПК України, з додатками, останній заперечив проти задоволення позову та зазначив, що умовами Договору № 1162 не передбачено оплати за послуги охорони від пожеж та пожежно-профілактичне обслуговування. Оскільки Договором № 1162 не передбачено плати за надання послуг "Підрозділом ДСНС", а відтак і підстав для нарахування пені немає.

Разом з тим, відповідно до п. 1.3 вищевказаного договору, предметом останнього є здійснення "Підрозділом ДСНС України" пожежної охорони об’єктів підприємства та надання послуги згідно з предметом договору загоном пожежної охорони в кількості 89 одиниць згідно штатного розкладу, який додається до договору.

При цьому законодавство, зокрема ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, містить визначення терміну "пожежна охорона", а саме - це вид діяльності, який полягає у запобіганні виникненню пожеж і захисті життя та здоров’я населення, матеріальних цінностей, навколишнього природного середовища від впливу небезпечних чинників пожежі.

Враховуючи вищенаведене, в рахунках, з урахуванням п. 4.1 Договору № 1162, обґрунтовано зазначено види послуг за виконання яких нараховується плата за "утримання підрозділу ДСНС України". Тому, розрахунок суми основного боргу та пені здійснено на підставі та з урахуванням умов діючого договору № 1162 від 30.12.2016 р., підписаних сторонами та скріплених печатками актів здачі-приймання наданих послуг за січень 2017 р. - січень 2018 р.

Проте при дослідженні матеріалів справи та поданого позивачем розрахунку заборгованості відповідача судом встановлено, що обґрунтованою та арифметично вірною сумою пені, що підлягає стягненню з ПрАТ "Рівнеазот" на користь Управління є 335 247 грн. 59 коп., при заявленій - 270 098 грн. 79 коп. Оскільки суд не може вийти за межі позовних вимог, то стягненню підлягає пеня у заявленому Прокурором розмірі в сумі 270 098 грн. 79 коп.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши наведені правові норми суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Прокурора в інтересах держави в особі Управління до ПрАТ "Рівнеазот" є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню в сумі 5 190 383 грн. 53 коп. основного боргу та 270 098 грн. 79 коп. пені.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, суд встановив, що зустрічний позов ПрАТ "Рівнеазот" задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Частинами 1 та 2 ст. 11, ст. 202, ч. 1 ст. 215 ЦК України унормовано, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

У відповідності до п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 р. № 11, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Позивач за зустрічним позовом, як на підставу заявленого позову, посилався на те, що договір від 30.12.2016 року № 1162 порушує публічний порядок, оскільки він був спрямований на незаконне заволодіння майном юридичної особи - грошовими коштами ПрАТ "Рівнеазот" за утримання підрозділу ДСНС України на об’єктах ПрАТ "Рівнеазот" у вигляді виплати заробітної плати, грошового утримання військовослужбовців, нарахування на заробітну плату, оплата інших послуг та інші видатки, надання "Підрозділу ДСНС України" пожежної та іншої, необхідної для виконання службових обов’язків техніки, обладнання, засобів зв’язку, устаткування, комп’ютерної техніки, спецодягу, форменого одягу, засобів індивідуального захисту, медичних препаратів для укомплектування аптечок на пожежних автомобілях та в службових приміщеннях, надання матеріальної допомоги особовому складу відповідно до вимог постанови КМ України від 07.11.2007 року № 1294 для вирішення соціально-побутових питань, тощо. І це не зважаючи на те, що фінансування на ці видатки проводилось із Державного бюджету України, а Договір "Про постійне обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування" не укладався і передбачені Постановами КМ України № 1102 від 26.10.2011 року і № 110 від 20.02.2012 року платні послуги підрозділом ДСНС у Рівненський області не надавались. Відтак, первісний відповідач (позивач за зустрічним позовом) зазначає, що спірний договір суперечить вимогам Конституції України, Закону України "Про державний бюджет України", Кодексу цивільного захисту України, Положення про державну пожежну охорону, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1994 р. № 508, Постанові Кабінету Міністрів України № 7874 від 27.11.2013 р. "Про затвердження критеріїв утворення державних пожежно-рятувальних підрозділів (частин) Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту в адміністративно-територіальних одиницях та переліку суб'єктів господарювання, де утворюються такі підрозділи (частини)", Постанові Кабінету Міністрів України № 763 від 26.10.2016 р. "Про затвердження Переліку суб’єктів господарювання, галузей та окремих територій, які підлягають постійному та обов’язковому аварійно-рятувальному обслуговуванню на договірній основі", Порядку здійснення постійного та обов’язкового аварійно-рятувального обслуговування суб’єктів господарювання, галузей та окремих територій", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2017 р. № 5. У зв’язку із тим, що Договір № 1162 від 30.12.2016 р. суперечить вимогам Цивільного кодексу, іншим актам цивільного законодавства та спрямований на незаконне заволодіння майна (грошових коштів) ПрАТ "Рівнеазот", а отже в силу ст. 203 ч. 1, ст. 215 ЦК України є всі підстави для визнання його недійсним. Також первісний відповідач (позивач за зустрічним позовом) посилався на те, що відповідно до вимог діючого законодавства постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування ПрАТ "Рівнеазот" на договірній основі могла проводили лише атестована у встановленому законом порядку Оперативно-рятувальна служба, у складі якої перебувають державні пожежно-рятувальні підрозділи (частини). Також зазначає, що первісний позивач (відповідач за зустрічним позовом) при укладенні Договору № 1162 від 30.12.2016 р. факт відсутності у його складі атестованої оперативно-рятувальної служби і неможливість у зв'язку із цим надавати послуги з аварійно-рятувального обслуговування замовчав. Замість цього спонукав укласти договір про пожежну охорону, який суперечить ст. от. 20, 24 і 133 КЦЗУ та Постановам Кабінету Міністрів України N 763 від 26 жовтня 2016 р. і № 5 від 11.01.2017 року. ПрАТ "Рівнеазот" тим самим був введений в оману, оскільки на момент укладення оспорюваного Договору № 1162 від 30.12.2016 р. не знав, що договір укладається з особою, яка не має необхідний обсяг цивільної дієздатності для укладання цього правочину (ч. 2 ст. 203 ЦК України). В даному випадку Договір № 1162 від 30.12.2016 р. повинен бути визнаний недійсним як такий, що вчинений, серед іншого, під впливом обману особою, яка не має необхідний обсяг цивільної дієздатності для укладання цього правочину та замовчала наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом України у постанові від 13.04.2016 у справі № 6-1528цс15, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Виділяючи правочин, що порушує публічний порядок, як окремий вид нікчемних правочинів, ЦК України виходить зі змісту самої протиправної дії та небезпеки її для інтересів держави і суспільства загалом, а також значимості порушених інтересів внаслідок вчинення такого правочину.

При цьому, публічний порядок - це публічно-правові відносини, які мають імперативний характер і визначають основи суспільного ладу держави, тому категорія "публічного порядку" застосовується не до будь-яких правовідносин у державі, а лише щодо суттєвих основ правопорядку.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України потрібно враховувати вину, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 17 Кодексу цивільного захисту України, організація та забезпечення охорони від пожеж підприємств, установ, організацій та інших об’єктів здійснюється на підставі договору у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 4 ст. 24 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що критерії утворення державних пожежно-рятувальних підрозділів (частини) Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту в адміністративно-територіальних одиницях та перелік суб’єктів господарювання, де утворюються такі підрозділи (частини), визначаються Кабінетом Міністрів України.

Тому, на виконання ч. 4 ст. 24 Кодексу, постановою Кабінету Міністрів України № 874 від 27.11.2013 р. затверджений Перелік суб'єктів господарювання, де утворюються державні пожежно-рятувальні підрозділи (частини) Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (далі - Перелік № 874).

До зазначених в Переліку № 874 суб'єктів господарювання хімічної промисловості, на яких утворюються державні пожежно-рятувальні підрозділи відноситься також ПрАТ "Рівнеазот".

Разом з тим, в Переліку № 874 визначено, що Державні пожежно-рятувальні підрозділи (частини) Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту здійснюють охорону від пожеж суб'єктів господарювання на підставі договорів.

Окрім того, постановою Кабінету Міністрів України № 508 від 26.07.1994 р. затверджено Положення про Державну пожежну охорону (далі Положення).

Відповідно до п. 5 вказаного Положення, державна пожежна охорона, відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, організовує за договорами охорону від пожеж або ж пожежнотехнічне обслуговування підприємств.

При цьому, п. 38 Положення передбачає, що фінансове та матеріально-технічне забезпечення державної пожежної охорони здійснюється за рахунок державного бюджету, а також коштів, що надходять на підставі договорів від промислових та інших об’єктів.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Пунктом 8.4 Договору № 1162 від 30.12.2016 р. сторони погодили, що він складений при повному розумінні сторонами його умов.

Як було встановлено судом вище, спірний договір підписаний уповноваженими представниками його сторін, скріплений печатками зазначених юридичних осіб.

Також судом було встановлено, що первісний відповідач (позивач за зустрічним позовом), частково проводив оплату за надані послуги, при цьому щомісячно підтверджуючи надання послуг підписуючи акти здачі-приймання наданих послуг.

Таким чином, договір № 1162 від 30.12.2016 р. укладений на виконання положень Кодексу цивільного захисту України, вищевказаних постанов Кабінету Міністрів України та загальних вимог цивільного законодавства щодо договорів саме з метою забезпечення належної пожежної безпеки хімічного підприємства, що є невід'ємною частиною державної діяльності щодо охорони життя та здоров'я людей, національного багатства і навколишнього природного середовища, а отже спрямований на дотримання публічного порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України № 763 від 26.10.2016 р. затверджено Перелік суб’єктів господарювання, галузей та окремих територій, які підлягають постійному та обов’язковому аварійно-рятувальному обслуговуванню на договірній основі, а постановою Кабінету Міністрів України № 5 від 11.01.2017 затверджено Порядок здійснення постійного та обов’язкового аварійно-рятувального обслуговування суб’єктів господарювання, галузей та окремих територій.

Статтею 133 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що аварійно-рятувальне обслуговування - це надання послуг з проведення відповідних робіт із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій (профілактики), локалізації і ліквідації наслідків аварій, інших послуг відповідно до укладеної угоди аварійно-рятувальними службами, які пройшли атестацію в установленому порядку.

При цьому, відповідно до п. 4 Порядку здійснення постійного та обов’язкового аварійно-рятувального обслуговування суб’єктів господарювання, галузей та окремих територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 5 від 11.01.2017 р. визначено, що право на здійснення обслуговування мають аварійно-рятувальні служби, що утворені на професійній основі та атестовані відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 828 від 13.11.2013 "Про затвердження Порядку атестації аварійно-рятувальних служб і рятувальників".

Відповідно до п. 1.3, предметом договору № 1162 від 30.12.2016 р. є здійснення "Підрозділом ДСНС України" пожежної охорони об’єктів Підприємства.

При цьому законодавство, зокрема ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, містить визначення терміну "пожежна охорона", а саме - це вид діяльності, який полягає у запобіганні виникненню пожеж і захисті життя та здоров’я населення, матеріальних цінностей, навколишнього природного середовища від впливу небезпечних чинників пожежі.

Таким чином, як встановлено судом, за спірним договором надаються саме послуги щодо пожежної охорони, а не щодо аварійно-рятувального обслуговування.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, оскільки позивачем за зустрічним позовом не доведено належними та допустимими доказами покладених в основу обґрунтування позову обставин, наявність яких є необхідною умовою для визнання правочину недійсним з підстав ст. 203 та ст. 215 ЦК України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зустрічної позовної заяви про визнання договору від 30.12.2016 року № 1162 недійсним.

Відповідно до ст. 129 ГПК України оплата судових витрат за первісним позовом покладається на первісного відповідача (позивача за зустрічним позовом) в розмірі 81 907 грн. 23 коп.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати за зустрічним позовом залишаються за первісним відповідачем (позивачем за зустрічним позовом).

Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 222, 231, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов Заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "РІВНЕАЗОТ" (33017, м. Рівне-17, код ЄДРПОУ 05607824) на користь Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Полуботка, 37, код ЄДРПОУ 38610634) заборгованість за надані за договором № 1162 від 30.12.2016 р. послуги в сумі 5 190 383 (п’ять мільйонів сто дев’яносто тисяч триста вісімдесят три) грн. 53 коп. та пеню в розмірі 270 098 (двісті сімдесят тисяч дев’яносто вісім) грн. 79 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "РІВНЕАЗОТ" (33017, м. Рівне-17, код ЄДРПОУ 05607824) на користь прокуратури Рівненської області (р/р 35214079015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк одержувача - Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету - 2800) 81 907 (вісімдесят одну тисячу дев’ятсот сім) грн.. 23 коп. - витрат по оплаті судового збору.

Провадження у справі в частині вимог Заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області про стягнення з Приватного акціонерного товариства "РІВНЕАЗОТ" заборгованості за надані за договором № 1162 від 30.12.2016 р. послуги в сумі 691 256 грн. 50 коп. закрити.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

У задоволенні зустрічного позову Приватного акціонерного товариства "РІВНЕАЗОТ" відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У той же час згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 15 травня 2018 року.

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 4 примірники:

1- до справи;

2- позивачу за первісним позовом (відповідачу за зустрічним позовом) рекомендованим (33028, м. Рівне, вул. Полуботка, 37);

3- відповідачу за первісним позовом (позивачу за зустрічним позовом) рекомендованим ((33017, м. Рівне-17);

4- прокуратурі Рівненської області рекомендованим (33000, м. Рівне, вул. 16-го Липня, 52).