Рішення № 73987922, 07.05.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/19359/17

н/п 2/640/918/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2018 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого – судді Губської Я.В.,

при секретарі Балан Т.В.,

за участі позивача ОСОБА_1,

за участі представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (61072, АДРЕСА_1, ідент.номер НОМЕР_1) до Квартирно - експлуатаційного відділу м. Харків (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, код 07923280) про зобов*язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

08.12.2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Квартирно - експлуатаційного відділу м. Харків (надалі КЕВ м. Харкова) про визнання неправомірною відмову КЕВ м. Харкова у зверненні з клопотанням до Харківської міської ради про виключення з числа службового житла та зобов*язання КЕВ м. Харкова подати до Харківської міської ради Харківської області клопотання про виключення з числа службового житла КЕВ м. Харкова кімнати 2,3 квартири № АДРЕСА_2.

14.12.2017 року ухвалою Київського районного суду м. Харкова було відкрито провадження та призначено до судового розгляду.

Згідно ухвали Київського районного суду м. Харкова від 14.03.2018 року призначено підготовче судове засідання у зв*язку з розглядом справи в порядку загального позовного провадження.

10.04.2018 року закрито підготовче провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до КЕВ м. Харків про зобов*язання вчинити певні дії та призначена справа до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні під час розгляду справи по суті позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, вказаних в позові.

В обґрунтування позову вказує, що він перебував на військовій службі у Харківському національному університеті Повітряних Сил України з 25.07.1997 року і вислуга років у Збройних Силах України складає 20 років 3 місяці. Приймав участь в АТО, є учасником бойових дій, що підтверджується довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України та копією посвідчення серія УБД №057001. Відповідно до свідоцтва про хворобу №1666 від 9.11.2017року виданого має захворювання, пов’язані із захистом Батьківщини. Разом з сім*єю: -дружиною ОСОБА_3, 1979р.н., донькою ОСОБА_4, 2001р.н., сином ОСОБА_5, 2010р.н. постійно проживає та зареєстрований в кімнатах 2,3 службової комунальної квартири КЕВ м. Харкова № 18 в будинку № 49 по вул. Тобольській в м. Харкові. В зазначену квартиру разом з дружиною та донькою поселився на підставі службового ордера №434 від 22.04.2009 року, виданого виконавчим комітетом Дзержинської районної в м. Харкові ради. На підставі клопотання КЕВ м. Харкова, рішенням виконавчого комітету Дзержинської районної в м. Харкові ради від 29.01.2008р. №38/1 вказана квартира включена до числа службових КЕВ м. Харкова, що підтверджується копією службового ордера та вказаного рішення виконкому. На квартирному обліку в КЕВ м. Харкова перебуває з 22.07.2002 року, але постійного житла до цього часу не отримав.

У зв*язку з тим, що він та його сім*я проживають в службовій квартирі, яка призначена для тимчасового проживання, а її службовий статус значно обмежує можливість реалізації встановлених чинним житловим законодавством житлових прав та наявності його права на отримання житлового приміщення для постійного проживання, він звернувся до КЕВ м. Харкова з заявою від 25.09.2017року з проханням подати клопотання до органу самоврядування про виключення займаної житлової площі з числа службових зі зняттям з квартирного обліку. Однак, листом за №5403 від 02.10.2017року КЕВ відмовило в задоволенні клопотання і зв*язку з порушенням його прав він звернувся до суду з даним позовом.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечувала в судовому засіданні, надавши відзив на позовну заяву (а.с.41-44), в якому вказує, що позивач ОСОБА_1 перебуває на квартирному-обліку на загальній черзі за № 896 та буде забезпечений житлом за рахунок Міністерства оборони України при першому надходженні, а не шляхом виключення спірної квартири з числа службової. Наявність вислуги на військовій службі не надає позивачу права вимагати конкретне службове житло для постійного проживання без додержання встановленого законом порядку розгляду таких питань, а з врахуванням вислуги років позивач та його сім*я не може бути виселена з службового житла. Також, діючим законодавством не визначено правових норм, які зобов’язують підприємства, організації, яким належить службовий фонд, змінювати статус квартири у разі наявності у працівника відповідного трудового стажу. Вирішення вказаного питання повністю залежить від волі відповідача. Жодних правових засобів для зобов’язання вчинити таку дію законодавством не передбачено. Забезпечення заявників жилими приміщеннями для постійного проживання, шляхом виключення його з числа службових призведе до порушення вимог Бюджетного кодексу України, в частині нецільового використання бюджетних коштів. У відповідності до п. 3.5 Інструкції обов’язковою умовою для виключення квартир з числа службових є відповідність займаного житла нормам законодавства, встановленим для даного населеного пункту, що буде підставою для зняття сім’ї військовослужбовця з квартирного обліку. В Харкові ця норма в межах від 8,3 до 13,65 м~ на 1 особу. Житлова площа, яку займає сім’я позивача дорівнює 5,44 м на кожну особу. Вищезазначений факт також унеможливлює подальший розгляд даного питання квартирно- експлуатаційним відділом м. Харків. Відповідно до п. п. 3.1, 3.15, 4.4 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої Наказом Міністерства оборони України 30.11.2011 № 737, п. 6 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській PCP, затвердженого постановою Ради Міністрів від 04.02.1988 року № 37 Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши учасників процесу, які присутні в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи та надані суду докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом.

Вимогами ч.3 ст.12, ч.1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував на військовій службі у Харківському національному університеті Повітряних Сил України з 25.07.1997року по 28.12.2017 року. Вислуга років у Збройних Силах України складає 20 років 5 місяців, пільгова – 8 місяців. (а.с. 57).

Згідно довідки №350/176/24-32/2187 від 23.11.2016 року ОСОБА_1 приймав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, отримав посвідчення учасника бойових дій серія УБД №057001. (а.с. 20-21). Відповідно до свідоцтва про хворобу №1666 від 9 листопада 2017року виданого військово - лікарською комісією Північного регіону має захворювання, пов’язані із захистом Батьківщини.

Згідно представлених даних до суду, позивач ОСОБА_1 разом з дружиною ОСОБА_3, донькою ОСОБА_4, сином ОСОБА_5 постійно проживає та зареєстрований в кімнатах 2,3 службової комунальної квартири КЕВ м. Харкова № 18 в будинку № 49 по вул. Тобольській в м. Харкові, в яку заселився на підставі службового ордера №434 серія 09 від 22.04.2009 року, виданого виконавчим комітетом Дзержинської районної в м. Харкові ради.

Дана квартира була включена до числа службових рішенням виконавчого комітету Дзержинської районної в м. Харкові ради від 29.01.2008р.№38/1. (а.с. 8,9).

Судом встановлено та не оспорюється сторонами, що станом на час розгляду справи позивач зі складом сім*ї перебуває з 22.07.2002 року на квартирному обліку в КЕВ м. Харкова в загальній черзі за № 896.

Звернувся до КЕВ м. Харкова з заявою від 25.09.2017року з проханням подати клопотання до органу самоврядування про виключення займаної житлової площі з числа службових зі зняттям з квартирного обліку, однак, листом за №5403 від 02.10.2017року відповідачем йому було відмовлено в задоволенні клопотання

Звертаючись з позовом до суду з вимогами про зобов*язання КЕВ м. Харкова подати до Харківської міської ради Харківської області клопотання про виключення з числа службового житла КЕВ м. Харкова кімнати 2,3 квартири № АДРЕСА_2, позивач вказує, що було порушено його права на отримання житлового приміщення для постійного проживання та реалізації встановлених чинним законодавством своїх житлових прав.

Відповідно до ст.47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Відповідно ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 ЖК Української РСР службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

Згідно п.п. 2, 3 «Порядку забезпечення військовослужбовців і членів їх сімей житловими приміщеннями» затвердженим постановою КМУ від 03.08.06 р. № 1081, військовослужбовці та члени їх сімей забезпечуються службовими житловими приміщеннями, що відповідають вимогам житлового законодавства.

З цією метою у кожній військовій частині формується фонд службового житла. Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей для постійного проживання проводиться шляхом надання новозбудованого житла, виключеного з числа службових, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла. Виключення житлового приміщення з числа службових провадиться згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини та квартирно-експлуатаційного органу.

Відповідно до ч.2 п. 6 Положення про порядок надання службових житлових приміщень і користування ними в УРСР, затвердженого постановою РМ УРСР від 4.02. 88 р. № 37, виключення житлового приміщення з числа службових здійснюється на підставі клопотання підприємства, установи, організації рішенням виконавчого комітету відповідного районного, міського, районної в місті рад.

Згідно абз. 3 п. 3.1 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої Наказом Міністерства оборони України 30.11.2011 № 737, службове жиле приміщення надасться під час виконання військовослужбовцями обов’язків військової служби.

Порядок забезпечення військовослужбовців передбачений розділом 4 Інструкції. Так, військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби, які перебувають на квартирному обліку у Збройних Силах України, забезпечуються жилими приміщеннями для постійного проживання в населеному пункті за місцем перебування їх на квартирному обліку згідно з чергою, яка визначається часом зарахування на квартирний облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень (додаток 10), або списків осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень (додаток 11).

Правом першочергового одержання жилих приміщень, крім осіб, зазначених у статті 45 Житлового кодексу Української PCP, користуються військовослужбовці - ветерани війни, військовослужбовці, які прослужили 25 і більше календарних років, військовослужбовці, які безпосередньо несуть бойове чергування, льотно-підйомний склад та плавсклад, які перебували на обліку та потребують поліпшення житлових умов. Житло, яке надається військовослужбовцям та особам, звільненим з військової служби, для постійного проживання, повинно бути упорядкованим відповідно до вимог цього населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам.

У відповідності до п. 4.4 Інструкції військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби, забезпечуються жилими приміщенням для постійного проживання за рішенням КЕВ (КЕЧ) району, погодженим з гарнізонною житловою комісією.

Згідно п. 6 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській PCP, затвердженого постановою Ради Міністрів від 04.02.1988 року № 37 жиле приміщення виключається з числа службових, якщо відпала потреба в такому його використанні, а також у випадках, коли в установленому порядку воно виключено з числа жилих на пiдставi клопотання пiдприємства, установи, органiзацiї рiшенням виконавчого комiтету вiдповiдної районної, мiської, районної в мiстi Ради народних депутатiв.

Вирішуючи питання щодо правомірності позовних вимог та порушення житлових прав позивача суд приходить до висновку, що діючим законодавством не визначено правових норм, які зобов’язують підприємства, організації, яким належить службовий фонд, змінювати статус квартири у разі наявності у працівника відповідного трудового стажу. Вирішення вказаного питання повністю залежить від волі відповідача, є його правом, а не обов*язком, за умови погодження в даному випадку, з Міністерством оборони України, і жодних правових засобів для зобов’язання вчинити таку дію законодавством не передбачено. У зв*язку з чим суд погоджується з даною позицію відповідача з цього питання.

Крім того, в рамках виконання Комплексної програми забезпечення житлом військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби та членів їх сімей, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.1999 року № 2166, Міністерству оборони України з державного бюджету України виділяються кошти на будівництво (придбання) житла лише для військовослужбовців Збройних Сил України. Забезпечення заявників жилими приміщеннями для постійного проживання, шляхом виключення його з числа службових призведе до порушення вимог Бюджетного кодексу України, в частині нецільового використання бюджетних коштів, що підтверджується відповіддю начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління збройних Сил України (а.с. 47-48) з цього питання.

Також, у відповідності до п. 3.5 Інструкції обов’язковою умовою для виключення квартир з числа службових є відповідність займаного житла нормам законодавства, встановленим для даного населеного пункту, що буде підставою для зняття сім’ї військовослужбовця з квартирного обліку. Наявність житлової площі у позивача 5,44 м на одну особу станом на теперішній час не відповідає вимогам чинного законодавства, що також є перешкодою для вирішення даного питання.

В судовому засіданні позивач в обґрунтування порушення своїх житлових прав вказав, що він має намір приватизувати це житло та продати його і це є порушенням його житлових прав, оскільки він не може це зробити зі службовим житлом.

Таким чином, суд зазначає, що вказані доводи порушення прав не є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства і сам по собі факт проживання в службових жилих приміщеннях не є підставою для виключення цих приміщень з числа службових.

Також, суд враховує, що підставою позову не є виселення позивача із службового жилого приміщення і право на проживання позивача в службовій квартирі, в тому числі і після звільнення зі Збройних Сил України не оспорюється відповідачем.

В ст. 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зазначено, що учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі підрозділів всіх видів і родів Збройних Сил України, як в воєнний так і в мирний час. Учасникам бойових дій надаються, зокрема, такі пільги, як першочергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

Згідно представлених доказів, позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку потребуючих забезпечення жилими приміщеннями, з його слів подав документи на включення його у пільгову чергу, що підтверджує його право на першочергове отримання житла в порядку, передбаченому законодавством, однак ні шляхом переведення службового житла у постійне.

Також, відповідач не заперечує право позивача зі складом сім*ї користування службовим житлом станом на теперішній час та після звільнення, а тому не можна говорити про порушення справедливого балансу між інтересами позивача, який бажає зняття з квартири статусу службової та інтересами відповідача, який має забезпечувати інтереси своїх працівників.

На підставі викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог за тими підставами, які вказані в позові і відмовляє позивачеві у позові до Квартирно- експлуатаційного відділу м. Харків (про визнання неправомірною відмову КЕВ м. Харкова у зверненні з клопотанням до Харківської міської ради про виключення з числа службового житла та зобов*язання КЕВ м. Харкова подати до Харківської міської ради Харківської області клопотання про виключення з числа службового житла КЕВ м. Харкова кімнати 2,3 квартири № АДРЕСА_2 в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 263,264,265,268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (61072, АДРЕСА_1, ідент.номер НОМЕР_1) до Квартирно- експлуатаційного відділу м. Харків (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, код 07923280) про визнання неправомірною відмову КЕВ м. Харкова у зверненні з клопотанням до Харківської міської ради про виключення з числа службового житла та зобов*язання КЕВ м. Харкова подати до Харківської міської ради Харківської області клопотання про виключення з числа службового житла КЕВ м. Харкова кімнати 2,3 квартири № АДРЕСА_2 - відмовити в повному обсязі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

На рішення суду першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до апеляційного суду Харківської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення, а у випадку проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до вимог п.15 Перехідних положень ЦПК України ( в ред. з 15.12.2017 року) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя :