Вирок № 73973590, 14.05.2018, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/1546/17

Номер провадження 1-кп/573/11/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2018 року Білопільський районний суд Сумської області у складі:

головуючої судді Терещенко О.І.,

з участю секретаря Кислої Ю.М.,

прокурорів Білана Г.І., Андрієвського А.С., Погосяна П.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

потерпілого ОСОБА_3,

представників потерпілого та цивільного позивача ТОВ "ДНІПРОІВЕСТ" ОСОБА_4, ОСОБА_5,

свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7,

експерта ОСОБА_8,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білопіллі кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 на Дону Російської Федерації, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

- за ч. 1 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 2016 року близько 09.00 год. ОСОБА_1 керуючи автомобілем ГАЗ 24 ОСОБА_8, державний номерний знак НОМЕР_1, рухався по автодорозі Суми-Путивль-Глухів з м. Сум в напрямку м. Білопілля.

Наблизившись до повороту на с. Максимівщина Білопільського району, він почав зменшувати швидкість руху до 10-15 км/год для виконання повороту на польову дорогу в напрямку с. Горобівка Білопільського району Сумської області.

Не впевнившись перед виконанням маневру у виді повороту наліво в його безпечності і не переконавшись, що він не створить перешкод іншим учасникам руху, ОСОБА_1 виїхав на зустрічну смугу руху для її перетинання та подальшого з'їзду на ґрунтову дорогу в напрямку с. Горобівка Білопільського району, де допустив зіткнення з автомобілем "RENAULT Logan", державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, який рухався в попутному напрямку та виконував обгін автомобіля під керуванням ОСОБА_1

В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді: садна: на спинці носа справа, на нижній губі справа, на нижній щелепі посередині, закритий уламковий перелом хірургічної шийки правої плечевої кістки, забиття грудної клітки справа.

Тілесні ушкодження у вигляді уламкового перелому хірургічної шийки правої плечевої кістки відносяться до категорії середніх по ознаку тривалості розладу здоров’я більше ніж 21 день.

Всі інші тілесні ушкодження відносяться до категорії легких.

В діях ОСОБА_1 вбачається невідповідність пунктам 10.1 та 14.3 Правилам дорожнього руху України, а саме:

п. 10.1 – перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

п. 14.3 – водієві транспортного засобу, якого обгоняють, забороняється перешкоджати обгону шляхом підвищення швидкості руху або іншими діями.

Невідповідність дій ОСОБА_1 вимогам п. 10.1 та п. 14.3 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв’язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали, у виді спричинення потерпілому тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав повністю, суду пояснив, що зранку 25 вересня 2016 року виїхав з м. Суми і поїхав в напрямку с. Максимівщина Білопільського району на автомобілі ОСОБА_6 24 з причепом. Разом з ним в якості пасажирів їхали його дружина та малолітній онук. Рухався по трасі Суми-Білопілля. Близько 9 год. доїхав до позначки на дорозі населений пункт «Горобівка», де йому потрібно було повернути наліво на ґрунтову дорогу. Далі знизив швидкість до 10-15 км/год., подивився в дзеркало заднього виду, ні спереду в зустрічному напрямку, ні ззаду в попутному напрямку транспортних засобів не було, тому включив лівий поворот на автомобілі та причепі метрів за 400 м до повороту. Їхав по центру дороги метрів 250 до повороту, потім метрів 150 по зустрічній полосі руху до повороту, а потім почав виконувати маневр. Машина вже передньою частиною знаходилась на спуску з траси на ґрунтову дорогу. Оглядовість була поганою, оскільки на узбіччі зліва росли кущі та великі бур’яни. Різких маневрів не робив. Оскільки спуск був крутий, тому він повністю зупинився і в цей час його вдарив автомобіль ОСОБА_9 під керуванням ОСОБА_3 Цей автомобіль від удару перекинувся і впав в траву наліво від дороги, а в його автомобілі відірвало переднє ліве колесо. Вважає, що будь-яких порушень Правил дорожнього руху не допустив, поворот здійснював з дотриманням всіх правил здійснення маневру. Винуватцем ДТП є ОСОБА_3

Хоча обвинувачений ОСОБА_1 не визнав свою винуватість у інкримінованому йому злочині, але вона підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_3, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_6, експерта-автотехніка ОСОБА_8, які суду пояснили наступне.

Так, потерпілий ОСОБА_3 суду зазначив, що мешкає в м. Дніпропетровськ та працює механіком-водієм в ТОВ «Контрольсервіс». Їх товариство в ТОВ «ДНІПРОІНВЕСТ» орендувало легковий автомобіль Рено-логан, номерний знак НОМЕР_2. 24 вересня 2016 року він з колегами по роботі ОСОБА_6, ОСОБА_7 перебував у відрядженні в м. Суми. Переночували у готелі і 25 вересня 2016 року близько 8 год. виїхали в службових справах з м. Суми в напрямок м. Білопілля на зазначеному вище автомобілі. За кермом автомобіля перебував він, рухався зі швидкістю близько 70-80 км/год. Оскільки ОСОБА_3 не місцевий, тому не може зазначити в районі якого населеного пункту рухався, коли побачив, що попереду нього в попутному напрямку, ближче до центру дороги, рухається автомобіль ОСОБА_8 зі швидкістю приблизно 40-50 км/год. Він вирішив його обігнати. Впевнився, що зустрічна смуга руху вільна, включив поворот та виїхав на зустрічну смугу руху, щоб обігнати ОСОБА_8. Але при наближенні до причепу метрів за 2-3 побачив, що включився лівий поворот у ОСОБА_8 і вона виїхала на полосу зустрічного руху, де вже рухався він. В цей час ОСОБА_3 застосовував екстренне гальмування, але відстань була дуже малою, тому уникнути зіткнення не зміг. Удар прийшовся переднім правим крилом його автомобіля в ліве переднє колесо автомобіля ОСОБА_8. Від удару його автомобіль перевернуло і викинуло в кювет. Пасажири автомобіля ОСОБА_7 та ОСОБА_6 не постраждали. Вважає, що винуватий водій ОСОБА_8, який намагався здійснити маневр, коли він вже розпочав виконувати обгін.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 перебували у відрядженні в Сумській області. Близько 8 години 25 вересня 2016 року виїхали з готелю в м. Суми в напрямку до м. Білопілля на службовому автомобілі Рено-логан, за кермом якого перебував ОСОБА_3 Він сидів на передньому пасажирському сидінні біля водія, ОСОБА_6 – на задньому сидінні. Автомобіль рухався зі швидкістю близько 80 км/год. Весь час ОСОБА_7 на дорогу не дивився, потім в процесі руху далеко попереду побачив автомобіль ОСОБА_8 з причепом, який рухався в попутному напрямку. Видимість на дорозі була нормальною. Потім він відволікся від дороги, бо ставив на зарядку мобільний телефон. Тоді ОСОБА_3 застосував різке гальмування, від чого він підняв голову і в цей час відбувся удар. Все відбулось блискавично швидко. Їх автомобіль від удару перевернуло та викинуло в кювет, ОСОБА_8 залишилась на місці. Сама ДТП відбулась біля з’їзду з траси на ґрунтову дорогу з нахилом. ОСОБА_10 ОСОБА_7 не бачив. В момент удару ОСОБА_3 ні з ким в автомобілі не розмовляв і від дороги не відволікався. Вже після ДТП побачив, що праве переднє колесо Рено-логан вдарило ліве переднє колесо ОСОБА_10.

Свідок ОСОБА_6, яка перебувала в момент дорожньо-транспортної пригоди в автомобілі "RENAULT Logan", суду пояснила, що після виїзду з м. Суми на трасу вона заснула на задньому пасажирському сидінні і прокинулась від зіткнення автомобілів в кюветі. Тому про обставини дорожньо-транспортної пригоди з участю водіїв ОСОБА_3 та ОСОБА_1 сказати нічого не може.

Експерт-автотехнік ОСОБА_8 в судовому засіданні підтвердив висновки зроблених ним експертиз та пояснив суду, що в даному провадженні проводив трасологічні та автотехнічну експертизи, в результаті чого було встановлено, що слідова картина, виявлена під час огляду місця події та огляду транспортних засобів, з упевненістю може свідчити про порушення Правил дорожнього руху при виконанні маневру саме водієм ОСОБА_1, який на початку виконання повороту наліво не переконався в безпечності свого маневру і виїхав на зустрічну полосу руху, а автомобіль під керуванням ОСОБА_3 вже на той час виконував маневр обгону і перебував на зустрічній полосі руху. У відповідності з вимогами п. 10.1 ПДР України ОСОБА_1 не мав права виконувати свій маневр та створювати небезпеку для руху водію ОСОБА_3, який вже здійснював обгін.

Незважаючи на показання обвинуваченого ОСОБА_1, який не визнав свою винуватість в дорожньо-транспортній пригоді, що призвела до спричинення потерпілому ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, його винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, як вже зазначалось вище, підтверджується також наступними письмовими доказами.

Як вбачається з протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 25 вересня 2016 року, що був складений слідчим Білопільського ВП Бакшеєм Є.О. у період часу з 09.50 год. до 10 год. 40 хв., плану-схеми та фото-таблиці до нього, місцем ДТП є ділянка автодороги Суми-Путивль-Глухів 34 км + 850 м. Дорожня розмітка на дорозі переривчаста, покриття дороги асфальтобетонне, сухе та чисте. На місці ДТП знаходяться два автомобілі - ОСОБА_8 ГАЗ 24, державний номер НОМЕР_3 з причепом, державний номер НОМЕР_4, на автомобілі пошкоджено ліве переднє крило у вигляді відриву частково від кузову, ліве переднє колесо вивернуте до правої сторони автомобіля. В автомобілі Рено-Логан, державний номер НОМЕР_2 відсутнє вітрове заднє скло, відсутня права частина переднього бамперу, розбита права передня фара, вм’ятини на даху з задньої правої сторони, передні колеса в спущеному стані, відсутнє ліве дзеркало заднього виду. Автомобіль ГАЗ 24 ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в справному стані. Гальмівний шлях, залишений автомобілем ОСОБА_9, розташований на лівій смузі руху, довжина правого сліду 15 м, довжина лівого сліду 10,5 м дугоподібної форми (том 1 а. п. 159-180).

Згідно з висновком судово-медичної експертизи №171 від 25 жовтня 2016 року при огляді 26 вересня 2016 року ОСОБА_3 судмедекспертом у нього виявлені пошкодження: садна на спинці носа справа, на нижній губі справа, на нижній щелепі посередині. Лікарями травматологом та рентгенологом Білопільської ЦРЛ встановлено діагноз: закритий уламковий перелом хірургічної шийки правої плечової кістки, забиття грудної клітки справа. Пошкодження у потерпілого у вигляді перелому хірургічної шийки правої плечової кістки відносяться до категорії середньої тяжкості по ознаку тривалого розладу здоров’я більше 21 дня. Пошкодження могли утворитись внаслідок ДТП за обставин, вказаних у постанові слідчого, та можуть відповідати строку, вказаному у постанові слідчого про призначення експертизи (том 1 а. п. 181-182).

Як вбачається з протоколу слідчого експерименту від 19 травня 2017 року та плану-схеми до нього, який проводився з участю потерпілого ОСОБА_3, останній на місці дорожньо-транспортної пригоди розказав та показав, як і при яких обставинах 25 вересня 2016 року відбулось зіткнення автомобілів під його та ОСОБА_1 керуванням. Обставини, які зазначив потерпілий, повністю відповідають показанням, наданим ним в судовому засіданні (том 1 а. п. 183-187).

Винуватість ОСОБА_1 підтверджується також висновком транспортно-трасологічної експертизи №1253 від 04 січня 2017 року, з якого вбачається, що, виходячи зі слідової картини місця ДТП від 25.09.2016, визначити місце зіткнення автомобіля "RENAULT Logan" н.з. АЕ 2336 ВР та автомобіля «ГАЗ-24 ОСОБА_8» н.з. 242-33 ХК, відносно елементів проїзної частини, експерту не видається за можливе за відсутністю достатніх інформативних ознак. З урахуванням проведеного роздільного та порівняльного дослідження механічних пошкоджень транспортних засобів та шляхом їх співставлення, кут між повздовжніми осями автомобіля "RENAULT Logan" н.з. АЕ 2336 ВР та «ГАЗ-24 ОСОБА_8» був близько 30-40 градусів (том 1 а. п. 189-195).

Як вбачається з висновку судової автотехнічної експертизи (технічного стану транспортного засобу) №1251/1251 від 11 січня 2017 року, на момент експертного огляду рульове керування, гальмівна система "RENAULT Logan" н.з. АЕ 2336 ВР знаходилися у працездатному стані. Ходова частина автомобіля знаходилася у непрацездатному стані. Виявлені несправності ходової частини автомобіля "RENAULT Logan" н.з. АЕ 2336 носять не експлуатаційний характер і утворились під час дорожньо-транспортної пригоди. До дорожньо-транспортної пригоди ходова частина знаходилась у працездатному стані.

На момент експертного огляду робоча гальмівна система «ГАЗ-24 ОСОБА_8» н.з. 242-33 ХК знаходилася у працездатному стані. Ходова частина, рульове керування автомобіля знаходилися у непрацездатному стані. Виявлені несправності рульового керування та ходової частини автомобіля «ГАЗ-24 ОСОБА_8» н.з. 242-33 ХК носять не експлуатаційний характер і утворились під час дорожньо-транспортної пригоди. До дорожньо-транспортної пригоди рульове керування та ходова частина знаходились у працездатному стані (том 1 а. п. 197-211).

Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп’яніння №84 від 25 вересня 2016 року у водія ОСОБА_3 ознак алкогольного сп’яніння не було виявлено (том 1 а. п. 227).

Як вбачається з карток прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 25 вересня 2016 року, від оператора лінії 102 Сумського ВП Христич, оператора лінії 102 Сумського ВП Мусієнко до Білопільського відділення поліції надійшли повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду на трасі Суми-Білопілля неподалік с. Максимівщина, де зіткнулись автомобілі ОСОБА_9 н.з. АЕ 2336 ВР та ГАЗ-24 н.з. 242-33 ХК, про звернення за медичною допомогою до лікаря потерпілого ОСОБА_3, свідків ОСОБА_11, ОСОБА_7 (том 2 а. п. 18-21).

Як вбачається з протоколу слідчого експерименту від 19 травня 2017 року та плану-схеми до нього, який проводився з участю свідка ОСОБА_1, останній на місці дорожньо-транспортної пригоди розказав та показав, як і при яких обставинах 25 вересня 2016 року відбулось зіткнення автомобілів під його та ОСОБА_3 керуванням. Протокол підписаний ОСОБА_1, зауважень та доповнень з його боку не надходило (том 2 а. п. 22-26).

Вказаний протокол слідчого експерименту сторона захисту не просила визнати неналежним або недопустим доказом.

Також винуватість ОСОБА_1 у інкримінованому йому злочині підтверджується висновком судово-автотехнічної експертизи №851 від 19 червня 2017 року, з якого вбачається, що в даній дорожній ситуації водій автомобіля "RENAULT Logan" н.з. АЕ 2336 ВР ОСОБА_3 не мав технічної можливості запобігти зіткненню з автомобілем «ГАЗ-24 ОСОБА_8» н.з. 242-33 ХК під керуванням водія ОСОБА_1 шляхом виконання вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України. В даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля "RENAULT Logan" ОСОБА_12 не вбачаються невідповідності вимогам п. 12.3 ПДР України, які б з технічної точки зору знаходились в причинному зв’язку з виникненням ДТП та наслідками, що настали.

В даній дорожній ситуації технічна можливість для водія автомобіля "ГАЗ-24 ОСОБА_8" н.з. 242-33 ХК ОСОБА_1 запобігти зіткненню з автомобілем "RENAULT Logan" під керуванням водія ОСОБА_3 вирішувалась шляхом виконання ним вимог п. п. 10.1, 14.3 ПДР України. В даній дорожній ситуації в діях водія ОСОБА_1 вбачаються невідповідності вимогам п. п. 10.1, 14.3 ПДР України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв’язку з подією ДТП та наслідками, що настали (том 2 а. с. 28-33).

Жоден із наданих суду стороною обвинувачення доказів сторона захисту не просила визнати неналежним чи недопустимим.

Заслухавши обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_3, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, експерта ОСОБА_8, всебічно дослідивши всі обставини кримінального провадження, проаналізувавши та оцінивши кожний доказ, наданий стороною обвинувачення, з точки зору належності, допустимості, достовірності та взаємозв’язку за внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.

Невизнання своєї винуватості ОСОБА_1 суд розцінює як спосіб його захисту від пред'явленого обвинувачення.

ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 суду зазначили, що автотехнічна та трасологічні експертизи не доводить його винуватості, оскільки є суперечливими, бо не встановили місце зіткнення, швидкість, з якою рухався ОСОБА_3

Але як вбачається з судово-автотехнічної експертизи №851 від 19 червня 2017 року, експертом аналізувалось питання щодо швидкостів руху потерпілого, оскільки в описовій частині експерт зазначає, що покази водія ОСОБА_3 щодо вказаної ним швидкості руху близько 70 км/год не позбавлена технічної можливості (том 2 а.п. 30).

Щодо встановлення місця зіткнення, то в судовому засідання експерт ОСОБА_8 суду пояснив, що зіткнення автомобілів відбулось на зустрічній полосі руху для обох автомобілів, але встановити безпосереднє місце зіткнення неможливо, оскільки відсутня будь-яка слідова картина (осип скла, бруд с колес тощо).

Це ж питання експертом аналізувалось і при проведенні транспортно-трасологічної експертизи №1253 від 04 січня 2017 року (том 1 а. п. 189-194).

Також захисник ОСОБА_2 суду зазначив, що під час досудового розслідування призначались автотехнічні та трасологічні експертизи одночасно в два експерті заклади, Сумський НДЕКЦ та Сумське відділення Харківського НДІСЕ ім. засл. проф. ОСОБА_13. Але всі експертизи провів експерт ОСОБА_8 з Сумського відділення Харківського НДІСЕ ім. засл. проф. ОСОБА_13, що, на його думку, свідчить про зацікавленість, упередженість та необ'єктивність даного експерта та висновків експертиз, проведених ним, та про зацікавленість слідчого щоб експертизи проводив саме цей експерт.

Але як пояснив суду прокурор Білан Г.І., дійсно експертизи призначались в два заклади, але це зроблено було лише з однією з метою - як можна швидше провести ці експертизи. Оскільки з Сумського відділення Харківського НДІСЕ ім. засл. проф. ОСОБА_13 повідомили, що зроблять експертизи раніше чим в Сумському НДЕКЦ, тому ним та слідчим було прийнято рішення про проведення експертиз в Сумському відділенні Харківського НДІСЕ ім. засл. проф. ОСОБА_13.

Вважати, що такі дії з боку прокурора та слідчого мали умисний характер, у суду не має підстав.

При цьому суд зазначає, що ні під час досудового розслідування, ні під час судового розгляду відводи експерту ОСОБА_8 обвинуваченим та захисником не заявлялись.

Клопотань про призначення повторної автотехнічної або повторних транспортно-трасологічних експертиз сторона захисту в судовому засіданні не заявляла.

Також захисник суду зазначив, що під час досудового розслідування було порушено право на захист ОСОБА_1, оскільки в один день йому була пред'явлена підозра і закінчено досудове розслідування, при цьому обвинувальний акт йому вручений не був.

Але суд звертає увагу на те, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 не передбачає обов'язкової участі захисника.

Як вбачається з протоколу роз'яснення права на захист від 27 липня 2017 року, ОСОБА_1 заявив, що не бажає участі захисника і таке рішення не пов'язане з відсутністю у нього коштів на адвоката чи впливом сторонніх осіб (том 1 а. п. 228).

Щодо пред'явлення підозри і закінчення досудового розслідування в один день, то будь-яких порушень кримінального процесуального законодавства в цьому суд не вбачає, бо такої забори Кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає.

Також не підтвердився і той факт, що ОСОБА_1 не отримав копії обвинувального акту.

В матеріалах кримінального провадження мається розписка ОСОБА_1, де він вказав, що копію обвинувального акту та копію реєстру матеріалів досудового розслідування отримав. Хоча на розписці і не стоїть дата отримання, але обвинувальний акт складаний 27 липня 2017 року і провадження до Білопільського районного суду надійшло теж 27 липня 2017 року вже з розпискою обвинуваченого, що дає підстави суду зробити висновок про вручення ОСОБА_1 копії обвинувального акту саме 27 липня 2017 року (том 1 а. п. 1-4, 10, 11).

В судовому засіданні 11 травня 2018 року захисник ОСОБА_2 просив викликати для допиту свідка ОСОБА_1, дружину обвинуваченого ОСОБА_1

Дане клопотання судом було відхилено, оскільки зазначений свідок під час досудового розслідування не допитувалась і ОСОБА_1, знаючи, що під час ДТП в його автомобілі знаходилась його дружина, під час досудового розслідування клопотань про її допит не заявляв.

У судовому засіданні ні обвинувачений ОСОБА_1, ні його захисник ОСОБА_2 у відповідності до вимог ч. 11 ст. 290 КПК не звертались до суду з клопотанням про відкриття стороні обвинувачення додаткових доказів, а саме показань свідка ОСОБА_1, які були отримані стороною захисту під час судового розгляду.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При цьому у пункті 62 рішення ЄСПЛ від 15 грудня 2005 року у справі "ОСОБА_8 проти Росії" (заява №53203/99) зазначив, що принцип рівності сторін – це один з аспектів широкої концепції справедливого суду, яка також включає в себе фундаментальне право на те, щоб процес був змагальним. У кримінальному процесі це означає, що як обвинувачення, так і захист повинні надати можливість знайомитися з міркуваннями і доказами, наданими іншою стороною, та коментувати їх.

Враховуючи викладене, суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 в даному провадженні доведена повністю і його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України, а саме: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його особу та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

За місцем проживання ОСОБА_1 характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться, не інвалід, злочин, за який він засуджується, є злочином невеликої тяжкості, вчинений з необережності.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає активне сприяння розкриттю злочину, оскільки під час досудового розслідування він правдиво повідомив про обставини вчинення злочину; вперше притягується до кримінальної відповідальності.

В обвинувальному акті як пом’якшуючі обставини зазначені щире каяття та добровільне відшкодування шкоди.

Але суд не може врахувати зазначені вище обставини як такі, що пом’якшують покарання ОСОБА_1, оскільки під час судового розгляду з його боку каяття не було, завдана його діями шкода потерпілому ОСОБА_3 та ТОВ "ДНІПРОІНВЕСТ" не відшкодована.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_1 згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлені.

При обранні виду та міри покарання для ОСОБА_1 суд враховує, що загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема, у справі «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів та меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів з огляду на відповідність таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду.

Тому суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.

На підставі викладеного суд вважає, що необхідним та достатнім для ОСОБА_1 буде покарання у виді штрафу в доход держави без позбавлення права керувати транспортними засобами, яке буде справедливим, пропорційним і співрозмірним ступеню тяжкості вчиненого ним злочину та його наслідкам.

Потерпілим ОСОБА_3 до обвинуваченого ОСОБА_1 заявлено цивільний позов, який він у подальшому уточнив, просив замінити неналежного відповідача на ПрАТ «СК «ПЗУ Україна». У позові вказує, що на час скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність підозрюваного була застрахована у вказаній страховій компанії, у зв’зку з чим просив стягнути з вказаної страхової компанії на його корсить 50000 грн. майнової шкоди, завданої ушкодженням його здоров’я.

ТОВ «Дніпроінвест» до обвинуваченого ОСОБА_1, а згодом і до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» також заявлено позов, який товариство обгрунтовувало тим, що під час ДТП було пошкоджено належний йому на праві власності автомобіль Renault Logan, реєстр. номер НОМЕР_2, у зв’язку з чим просив стягнути з ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» 100000 грн., а з ОСОБА_1 33708 грн. 29 коп. завданої майнової шкоди.

Обвинувачений позов потерпілого не визнав повністю.

Представник ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» жодного разу в судове засідання не прибув, хоча належним чином був сповіщений про день, час і місце розгляду провадження, направив письмові заперечення проти позовів.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності з ч. ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з абз. 1 п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року №6 під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Згідно з ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Тобто з метою захисту інтересів потерпілого на страхувальника (зокрема, винуватця ДТП) покладається додаткова (субсидіарна) відповідальність. Саме така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21 травня 2017 року в справі №6-2969цс16.

Згідно з полісом №АЕ/7822346 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, цивільно правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в ПрАТ «СК «ПЗУ Україна». Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров’ю, становить 200000 грн., за шкоду, заподіяну майну, - 100000 грн., розмір франшизи - 0 грн. (том 1 а. п. 135).

З висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 10 листопада 2017 року №1746 вбачається, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "RENAULT Logan", реєстр. номер НОМЕР_2, внаслідок ДТП і станом на дату ДТП складає 133708 грн. 29 коп. (том 1 а. п. 114-133).

Відповідно до ст. 6, п. п. 9.1, 9.2, 9.3, 9.4 ст. 9 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю та/або майну потерпілого.

Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов’язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 100 тисяч гривень на одного потерпілого.

Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю потерпілих, становить 200 тисяч гривень на одного потерпілого.

Страхові виплати за договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Згідно з п. 12.1 ст. 12 вказаного Закону розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

У відповідності з п. 22.1 ст. 22, п. п. 1-4 ст. 28 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов’язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого.

Згідно зі ст. ст. 29, 31 вказаного Закону, у зв’язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Розмір шкоди, пов’язаної з пошкодженням чи фізичним знищенням дороги, дорожніх споруд та інших матеріальних цінностей, визначається на підставі аварійного сертифіката, рапорту, звіту, акта чи висновку про оцінку, виконаного аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства.

Враховуючи викладене, з ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» на користь ТОВ «ДНІПРОІНВЕСТ» слід стягнути 100000 грн. майнової шкоди, завданої пошкодженням належного на праві власності товариству автомобіля "RENAULT Logan", реєстр. номер НОМЕР_2, а з ОСОБА_1 - 33708 грн. 29 коп.

Позивач ОСОБА_3 обґрунтовував суму завданої йому шкоди ушкодженням його здоров’я.

Згідно з ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв’язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Всупереч вимогам ч. 1 ст. 81 ЦПК України ОСОБА_3 не надав суду доказів на підтвердження того, що у зв’язку з ушкодженнями, які він отримав внаслідок ДТП, останній поніс будь-які матеріальні витрати.

У зв’язку з викладеним у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 слід відмовити за безпідставністю.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, потерпілим понесені судові витрати в розмірі 2501 грн. 66 коп. в зв'язку з прибуттям до місця досудового розслідування та судового провадження (том 2 а. п. 139-150).

Також в матеріалах провадження маються документи про судові витрати на залучення експерта в сумі 14228 грн. 80 коп. (том 1 а. п. 188, 196, том 2 а. п. 17).

Відповідно до вимог п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 118 КПК України процесуальні витрати складаються із витрат, пов'язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження; витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати, а на користь держави - документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Що стосується судових витрат, понесених потерпілим, то суд вважає за необхідно стягнути з обвинуваченого в розмірі 2361 грн. 66 коп. Кошти в сумі 140 грн., відповідно до корінця квитка від 07 грудня 2017 року, стягненню не підлягають, оскільки потерпілий ОСОБА_3 мешкає в м. Дніпропетровськ, звідки і прибував до м. Суми, а в подальшому - до м. Білопілля. А кошти в сумі 140 грн. понесені з ним в зв'язку з прибуттям 07 грудня 2017 року до м. Суми з м. Полтави. Але доказів на підтвердження того, що він до суду дійсно прибув з м. Полтава, потерпілий не надав.

Також з обвинуваченого підлягають стягненню в доход держави судові витрати за залучення експерта в сумі 14228 грн. 80 коп.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не застосовувався.

У відповідності до вимог ст. 100 КПК України речові докази – автомобіль марки "RENAULT Logan", державний номерний знак НОМЕР_2, який перебуває на відповідальному зберіганні у ТОВ «ДНІПРОІНВЕСТ», необхідно залишити останньому; автомобіль марки ГАЗ 24 ОСОБА_8, державний номерний знак НОМЕР_1, який знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_1, необхідно залишити обвинуваченому.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в доход держави в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становлять 5100 грн. без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Стягнути з ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» на користь ТОВ «ДНІПРОІНВЕСТ» 100000 (сто тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДНІПРОІНВЕСТ» 33708 (тридцять три тисячі сімсот вісім) грн. 29 коп.

ОСОБА_3 відмовити в задоволенні позову до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» про стягнення 50000 грн. майнової шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 2361 грн. 66 коп. процесуальних витрат.

Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави 14228 грн. 80 коп. процесуальних витрат.

Речові докази - автомобіль марки "RENAULT Logan", державний номерний знак НОМЕР_2, який перебуває на відповідальному зберіганні у ТОВ «ДНІПРОІНВЕСТ», залишити останньому; автомобіль марки ГАЗ 24 ОСОБА_8, державний номерний знак НОМЕР_1, який знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_1, залишити останньому.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя