Рішення № 73972335, 04.05.2018, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/6069/17

Провадження № 2/520/2765/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.05.2018 року

Київський районний суд м. Одеси

У складі головуючого судді - Калашнікової О.І.

При секретарі Шеховцевій О.В.

За участю представника позивача -ОСОБА_1 і представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3

Розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_4 до Державного підприємства «Сетам», Київського відділу Державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_2, третя особа Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» про визнання результатів прилюдних торгів недійсними.

Встановив:

Позивач в травні 2017 року звернувся до суду з вимогами ухвалити рішення, яким визнати недійсними результати електронних торгів з реалізації предмету іпотеки - квартири №АДРЕСА_1, стверджуючи, що торги проведені з порушенням вимог чинного законодавства. Так, організатори торгів не виконали вимоги ст.49 ЗУ «Про іпотеку» щодо часу призначення повторних прилюдних торгів; в порушення ст.39 Зу «Про іпотеку» органи виконавчої служби і ДП «Сетам» звернули стягнення на предмет іпотеки без виконавчого напису нотаріуса або рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, яким має бути визначено початкову ціну, спосіб продажу; в порушення п.2 розділу VII Порядку реалізації арештованого нерухомого майна відсутні публікації в ЗМІ; порушені вимоги ст.48 ЗУ «Про виконавче провадження» щодо черговості звернення стягнення на майно боржника; мало місце проведення реалізації майна за нечинним звітом, яким визначено початкову вартість нерухомого майна. В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник ДП «Сетам» до суду не з'явився, про час слухання справи сповіщений, надав відзив на позов, в якому виклав свої доводи щодо безпідставності позову.

Представник Київського відділу Державної виконавчої служби м.Одеси ГТУЮ в Одеській області до суду не з'явився, про час слухання справи сповіщений, надав до суду копію виконавчого провадження ВП №49041255 з примусового виконання виконавчого листа №520\4902\13-ц, виданого 07.08.2015 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «УкрСиббанк» 726754,02 грн.

Представник ОСОБА_2 вирішення даного спору залишив на розсуд суду.

Представник третьої особи - ПАТ «УкрСиббанк» до суду не з'явився, про час і місце слухання справи сповіщений.

Суд вислухав сторони, вивчив матеріали справи і встановив наступне:

29 травня 2007 року ПАТ «УкрСиббанк» і ОСОБА_4 уклали договір про надання споживчого кредиту №11160956000, за умовами якого ПАТ «УкрСиббанк» надав, а ОСОБА_4 отримав кредит в сумі 64 900 дол. США. ОСОБА_4 зобов'язався повернути кредитні кошти у строк до 29.05.2028 року і за користування кредитом сплачувати відсотки. В забезпечення виконання зобов'язань за цим Договором і на виконання умов договору іпотеки від 29.05.2007 року, укладеним між банком і ОСОБА_4, позивач передав банку в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 Крім того, у якості забезпечення виконання позивачем зобов'язань за кредитним договором 29.05.2007 року ПАТ «УкрСиббанк» уклав договори поруки з ОСОБА_5 і ОСОБА_6

ОСОБА_4 належним чином не виконував свої зобов'язання за кредитним договором, тому виникла заборгованість і ПАТ «УкрСиббанк» звернувся до суду з позовом про стягнення з позичальника та поручителів суми заборгованості за кредитом, суми несплачених відсотків і тіла кредиту. Рішенням Київського районного суду м. Одеса від 13.07.2015 року по справі №2/520/1263/15 задоволено позовні вимоги ПАТ «УкрСибБанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №11160956000 від 29.05.2007 року та стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість в розмірі 61 720,10 дол. США, що еквівалентно 726 754,02 грн.

Рішення суду набрало законної сили, в добровільному порядку не було виконано боржниками, тому ПАТ «УкрСиббанк» отримав 07.08.2015 року виконавчі листа і пред'явив їх до Київського ДВС для примусового виконання. В ході виконання виконавчого листа державним виконавцем Київського ВДВС м. Одеси ГУЮ в Одеській області 04.03.2016 року було проведено опис та арешт нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1, які належать ОСОБА_4 на праві власності, квартира НОМЕР_1 перебувала в іпотеці ПАТ «УкрСиббанк».

22.09.2016 року в ході здійснення виконавчого провадження було визначено ринкову вартість квартири, за адресою: АДРЕСА_2, яка відповідно до звіту ТОВ «Сейв Компані» склала 836 800 грн. Зазначений звіт виконавча служба отримала 04.10.2016 року.

Відповідно до Заявки на реалізацію арештованого майна, квартира за адресою: АДРЕСА_2 як предмет іпотеки, була передана на реалізацію за зведеним виконавчим провадженням до ДП «Сетам» 23.11.2016 року.

Перші електронні торги призначені на 23.01.2017 року не відбулися в зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів. Квартира була уцінена на 20% та виставлена на другі прилюдні торги за ціною 669 440,00 грн.

Другі електронні торги призначені на 10.03.2017 не відбулися через відсутність допущених учасників торгів. Квартира була уцінена на 30% від початкової вартості та виставлена на треті прилюдні торги за ціною -585 760,00 грн.

Треті електронні торги були призначені на 24.04.2017 року. На зазначених торгах було зареєстровано 4 учасники, двоє з яких не були допущені, а один з них відмовився від участі в аукціоні в день проведення торгів, внаслідок чого учасник №4 - ОСОБА_2 стала переможцем третіх електронних торгів та придбала предмет іпотеки за особливою ставкою (як єдиний учасник, що зробив ставку) за ціною у 598 500,00 грн.

15.05.2017 року Київським ВДВС складено та затверджено акт про реалізацію предмета іпотеки,яким встановлено, що ОСОБА_2 придбала на електронних торгах квартиру за адресою: АДРЕСА_2.

Позивач доводить, що при проведенні електронних торгів з реалізації іпотечного майна мало місце порушення вимог Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна та інших нормативних актів, що ці порушення вплинули на результати торгів, що порушило права та законні інтереси позивача, тому він - ОСОБА_4 звернувся до суду з цим позовом.

Так, позивачева сторона стверджує, що ДП «Сетам» були здійснені порушення порядку реалізації майна, визначеного ЗУ «Про іпотеку». Відповідно до ст. 49 ЗУ «Про іпотеку» повторні прилюдні торги повинні відбутись протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Під час реалізації спірної квартири перші торги були призначені 23.01.2017 року, повторні прилюдні торги були призначені 10.03.2017, другі повторні на 24.04.2017 року. В обох випадках прилюдних торгів дата проведення торгів була визначена з порушенням ст. 49 ЗУ «Про іпотеку» з запізненням більше ніж на 18 та 14 днів.

На думку позивача зазначені порушення вплинули на кількість зареєстрованих та допущених учасників торгів, оскільки учасники, що спостерігали за проведенням торгів даної квартири очікували проведення повторних торгів набагато раніше, та відповідно втрачали інтерес до торгів відносно зазначеної в позові квартири. Як наслідок квартира була продана за мінімальною ціною що менша майже на 30% від початкової вартості (це майже 250 000 грн). Внаслідок цього заборгованість позивача перед АТ «УкрСиббанк» залишилася не погашеною в більшій частині, чим порушено права позивача.

Позивач доводить, що в порушення п.2 розділу VII Порядку і ст.43 ЗУ «Про іпотеку» ДП «Сетам» не здійснювало публікацію у двох місцевих ЗМІ про проведення торгів з реалізації його - позивача - квартири, що також стало наслідком малої кількості осіб, що були зареєстровані для участі в електронних торгах.

Посилаючись на положення ст.51 ЗУ «Про виконавче провадження», представник ОСОБА_4 також доводить, що державним виконавцем звернуто стягнення на предмет іпотеки, і в подальшому ДП «Сетам» проведено електронні торги, без рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, а на підставі рішення суду про стягнення кредитної заборгованості, без встановленої рішенням суду початкової ціни продажу предмета іпотеки. Натомість оцінка проводилась призначеним державним виконавцем оцінювачем, що суперечить положенням ст.ст. 33,41, 43, 49 Закону України «Про іпотеку» і це також призвело до порушення прав та інтересів позивача.

Представник позивача звертає увагу, що в межах виконавчого провадження державним виконавцем в порушення положень ст.ст.50,63 ЗУ «Про виконавче провадження» не розглядалось питання щодо звернення стягнення на інше майно, що належить боржнику. У даному випадку це транспортний засіб SuzukiBandit 400, д/н НОМЕР_2, 2000 року випуску.

На думку позивача електронні торги, що відбулися 24.04.2017 року, відбулися за не чинним звітом з оцінки майна, тому як повторні прилюдні торги відбулись після спливу 6 місячного строку з моменту підписання звіту про оцінку майна, що також порушило права та інтереси позивача щодо суми проданого іпотечного майна.

На обґрунтування своїх вимог позивачева сторона посилалась на постанови Верховного Суду за аналогічними справами: постанову від 27.04.2016 року у справі за №6-103цс16, постанову від 24 жовтня 2012 року у справі № 6-1749цс15, постанову від 13.02.2013 року по справі №6174цс12.

Відповідач ДП «Сетам», не визнаючи позов, у відзиві спростовує доводи позивача і стверджує, що порушення, вчинені державним виконавцем не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, оскільки відповідно до правової позиції ВСУ, викладеної у Постанові №3-112гс14 від 23.09.2014 року «дії державного виконавця у виконавчому провадженні які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження і не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними». Обґрунтовуючи безпідставність доводів позивача щодо недійсності звіту під час третіх прилюдних торгів, ДП «Сетам» посилається на ч.6 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» відповідно до якої «якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться». Відповідач у відзиві стверджує, що порушення прав позивача електронними прилюдними торгами не доведено та відсутні докази про те, що ці порушення вплинули на результат торгів.

Дослідивши надані сторонами письмові докази і оцінивши наведені доводи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 підлягають задоволенню з наступних підстав:

Статтею 61 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Правила проведення електронних торгів визначені Порядком реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016р. №2831/5. Порядком встановлено, що електронні торги це продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через Веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну (п. 1 Порядку), та передбачені певні правила проведення цих торгів.

Статті 650,655 та ч. 4 ст.656 ЦК України відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги.

Положення ст. 360-7 ЦПК України визначають, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Верховний Суд України в постановах від 24 жовтня 2012 року по справі №6-116цс12 та від 13.02.2013р. по справі №6-174цс12 зробив правовий висновок про те, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, і така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені ч.ч. 1-3 та 6 ст.203 ЦК України (ч.1 ст.215 цього Кодексу)

Так, в постановах Верховного Суду України зазначено, що виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином. Оскільки, виходячи зі змісту ч.1ст.215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна. При вирішенні позову про визнання прилюдних торгів недійсними суду необхідно встановити такі факти: чи мало місце порушення вимог Тимчасового положення та інших норм при проведенні прилюдних торгів; чи вплинули ці порушення на результати торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати торгів.

Згідно із частиною другою статті 16, статті 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.

Таким чином, ураховуючи, те що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину (статті 203,215 ЦК України). Підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів.

Верховним Судом України у справі №6-103цс16 у постанові від 27.04.2016р. висловлено правову позицію, згідно якої норми Закону України «Про виконавче провадження» дозволяють державному виконавцю передавати на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання рішень судів про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов'язань, за таких умов: відсутність у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення; наявність заборгованості виключно перед іпотекодержателем.

У даному випадку судом встановлено, що окрім кредитора АТ «УкрСиббанк» у зведеному виконавчому провадженні також були і інші кредитори. Так, відповідно до заявки на реалізацію (а.с. 75, а.с.115) зазначено, що направляються документи щодо реалізації нерухомого майна в межах зведеного виконавчого провадження … на користь АТ «УкрСиббанк» в розмірі 726 754,02 грн., АТ «Райффайзен банк Аваль» в розмірі 1950, грн. та АТ «Фідобанк» в розмірі 1 115 648,30 грн. Тобто умова щодо наявності заборгованості виключно перед іпотекодержателем - порушена.

Матеріали зведеного виконавчого провадження, копії яких надані відділом ДВС до суду, свідчать, що державним виконавцем не запитувалась з територіального сервісного центру МВС (колишнє МРЕВ) інформація про зареєстровані транспортні засоби на ім'я боржника. Згідно відповіді з Територіального сервісного центру № 5141 від 23.04.2016 року за ОСОБА_4 зареєстровано транспортний засіб SuzukiBandit 400, д/н НОМЕР_2, 2000 року випуску. Відповідно до вимог ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження» для виконання рішення про стягнення боргу належало вирішити питання про звернення стягнення в першу чергу на рухоме майно.

Доводи ДП «Сетам» , що боржник не надав доказів про надання можливості державному виконавцю арештувати і передати на реалізацію транспортний засіб не містяться на вимогах закону, тому суд ці доводи не приймає до уваги.

Частиною третьою статті 62 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону, згідно з якою визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки нерухомого майна державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до частини п'ятої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Частиною п'ятою статті 62 цього Закону, пунктом 7.1 Тимчасового положення, абзацом третім підпункту 5.12.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 року за № 865/4158, передбачено підстави й порядок призначення повторних прилюдних торгів, а також порядок уцінки нереалізованого майна. Так, у разі відсутності покупців або наявності тільки одного покупця та з інших, визначених Тимчасовим положенням, причин прилюдні торги вважаються такими, що не відбулися. У такому разі призначаються повторні прилюдні торги, на яких стартова ціна лота може бути зменшена, але не більше ніж на 30 відсотків. Уцінка майна проводиться державним виконавцем у десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися, після чого реалізація майна за вказаною ціною повинна бути проведена впродовж місяця з дня проведення уцінки.

За правилами проведення прилюдних торгів, передбачених Тимчасовим положенням, спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги за експертною оцінкою, та інші відомості. Визначення стартової ціни лота здійснюється на підставі початкової вартості майна за результатами проведеної оцінки майна незалежним суб'єктом оціночної діяльності.

Тобто на момент проведення прилюдних торгів, у тому числі повторних прилюдних торгів, для визначення вартості об'єкта оцінки звіт про оцінку майна повинен бути дійсним.

Ураховуючи зазначене, можна зробити висновок про те, що повторні прилюдні торги повинні відбутись у межах шестимісячного строку з моменту підписання звіту про оцінку майна. Після збігу шестимісячного строку обов'язковою умовою призначення й проведення прилюдних торгів є отримання нового звіту про оцінку майна. Проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є порушенням установлених законодавством правил про порядок реалізації майна на прилюдних торгах, у тому числі правил про визначення стартової ціни реалізації майна, а саме частини п'ятої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження», пунктів 3.2, 3.4 Тимчасового положення.

Проведення переоцінок (уцінок) спірного майна державним виконавцем у зв'язку з тим, що прилюдні торги не відбулися, не може вважатися новою оцінкою у розумінні положень частини п'ятої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження».

У даному випадку проведення прилюдних торгів відбулося не в межах 6-місячного строку з моменту підписання звіту про оцінку майна. Суд погоджується з доводами позивачевої сторони, що положення чинної на даний час ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» про те, що у випадку втрати чинності звітом про оцінку майна після передачі на реалізацію повторна оцінка не проводиться, не підлягають застосуванню, оскільки Закон «Про виконавче провадження» набув чинності 05.10.2016 року, а оцінка складена 22.09.2016 року, та є чинною саме 6 місяців за законом в попередній редакції.

Відповідно до Порядку проведення прилюдних торгів строк підготовки до електронних торгів під час реалізації предмета іпотеки складає не менше 30 календарних днів. Організатор не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня початку електронних торгів публікує в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки та на Веб-сайті повідомлення про проведення таких електронних торгів. Не пізніше дня публікації повідомлення про проведення електронних торгів у засобах масової інформації Організатор письмово повідомляє виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день та час проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу майна. Будь-який учасник може бути покупцем предмета іпотеки, якщо він запропонує найвищу ціну. За результатами проведення електронних торгів складається протокол, який підписується уповноваженим представником Організатора та покупцем предмета іпотеки. У протоколі, крім інформації, передбаченої пунктом 1 розділу VIII цього Порядку, зазначаються дата видачі/підписання протоколу та початкова ціна предмета іпотеки, встановлена відповідно до частини другої статті 43 Закону України «Про іпотеку». Зменшення ціни предмета іпотеки на електронних торгах проводиться відповідно до вимог статті 49 Закону України «Про іпотеку».

Відповідач не спростував доводи позивача про порушення ДП «Сетам» Правил проведення прилюдних торгів в частині відсутності публікацій оголошення про торги у 2-х ЗМІ за місцем знаходження предмета іпотеки. Надані відповідачем копії газет не містять публікацій оголошень про призначення прилюдних торгів 23.01.2017 р. та 10.03.2017 р., а газета «Вечірня Одеса» від 28.03.2017 року не містить ніяких оголошень щодо прилюдних торгів з продажу предмету іпотеки - квартири №АДРЕСА_1

Відповідно до ст. 49 ЗУ «Про іпотеку» повторні прилюдні торги повинні відбутись протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Під час реалізації спірної квартири перші торги були призначені 23.01.2017 року, повторні прилюдні торги були призначені 10.03.2017, другі повторні на 24.04.2017 року. В обох випадках прилюдних торгів дата проведення торгів була визначена з порушенням ст. 49 ЗУ «Про іпотеку» з запізненням більше ніж на 18 та 14 днів.

Суд погоджується з доводами позивачевої сторони, що вказані порушення вплинули на кількість зареєстрованих та допущених учасників торгів, оскільки учасники, що спостерігали за проведенням торгів даної квартири очікували проведення повторних торгів набагато раніше, та відповідно втрачали інтерес до торгів відносно зазначеної в позові квартири. Як наслідок квартира була продана за мінімальною ціною що менша майже на 30% від початкової вартості (що складає майже 250 000 грн. і є 1\3 частиною всієї суми боргу за кредитним договором). Внаслідок цього заборгованість позивача перед АТ «УкрСиббанк» залишилася не погашеною в більшій частині, чим порушено права як позивача так і стягувача за виконавчим провадженням.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265,268 ЦПК України, суд

Вирішив:

Позов ОСОБА_4 задовольнити.

Визнати недійсними результати електронних торгів з реалізації предмету іпотеки - квартири №АДРЕСА_1, оформлених протоколом проведення електронних торгів №252143 від 24.04.2017 року.

Визнати недійсним акт про реалізацію предмета іпотеки, затверджений 15.05.2017 року начальником Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Чернецькою С.М. про реалізацію квартири №АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через Київський райсуд м. Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Калашнікова О. І.