Постанова № 73971712, 10.05.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/2661/17 10.05.2018

Провадження №22-ц/784/668/18

Провадження № 22-ц/784/668/18

Категорія 33

П О С Т А Н О В А

Іменем України

10 травня 2018 року м. Миколаїв

справа № 490/2661/17

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого Коломієць В.В.

суддів Данилової О.О., Шаманської Н.О.,

із секретарем судового засідання Лептуга С.С.,

переглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоодеського районного суду Миколаївської області, Державної казначейської служби в Україні, Головного управління казначейської служби в Миколаївській області, треті особи – Новоодеська міська рада, Державний геокадастр України, Відділ Держгеокадастру в Новоодеському районі Миколаївської області, Головне управління Держгеокадастру в Миколаївській області, про відшкодування моральної та майнової шкоди, заподіяної органом державної влади, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва, ухвалене 02 березня 2018 року під головуванням судді Гуденко О.А. у приміщенні цього суду,

В С Т А Н О В И Л А:

В березні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Новодеського районного суду Миколаївської області, треті особи Новоодеська міська рада та Відділ Держкомзему в Новоодеському районі Миколаївської області, про відшкодування шкоди, завданої протиправною дією органу державної влади, відповідно до ст. 56 Конституції України.

Позивач зазначала, що в період 2008-2011 років вона неодноразово зверталась до суду з позовною заявою з метою виправлення недоліків Державного акту на землю, проте її повертали без винесення відповідних ухвал та без відповідної реєстрації цих заяв.

Як вказала позивач, протягом 2008-2011років Новоодеська міська рада та Відділ Держкомзему в Новоодеському районі Миколаївської області здійснювали протиправні дії, не виконуючи вимоги закону відносно усунення недоліків Державного акту на землю. Проте, Новоодеський районний суд не ухвалював рішень за її позовними заявами щодо зобов’язання цих органів виконати вимоги законодавства щодо усунення недоліків Державного акту.

Крім того, Новоодеським районним судом у справі № 2-440/11 ухвалене рішення, яке суперечить вимогам ЦК України та правовому висновку Верховного Суду України.

За твердженням ОСОБА_1, ці протиправні дії завдали їй моральну та майнову шкоду.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду у справі №814\129\17 були визнані протиправними дії Новодеського районного суду Миколаївської області щодо неналежного розгляду її запиту на публічну інформацію від 10 листопада 2016 року та зобов'язано Новоодеський районний суд Миколаївської області повторно розглянути її запит на публічну інформацію в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації".

Як зазначала позивач, після цього вона знову звернулась до Новодеського районного суду Миколаївської області з запитом на публічну інформацію, в якому попросила надати документи, які були створені апаратом суду в період 2008-2011 р., які не були їй надані, а саме: обліково-статистичні картки на судові справи (цивільні, адміністративні, кримінальні; журнали реєстрації судових справ і матеріалів; контрольні журнали судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді; журнал розгляду судових справ і матеріалів суддею; журнал номенклатури справ місцевого суду, журнал реєстрації вхідної кореспонденції, журнал реєстрації вихідної кореспонденції, журнал відправлення рекомендованої кореспонденції, журнал обліку виконавчих документів, виданих судом; журнал реєстрації та обліку апеляцій, касацій; журнал реєстрації та обліку звернень громадян; журнал видачі копій судових документів; журнал видачі справ для ознайомлення; журнал для реєстрації позовів залишених без руху. Відомості заробітної плати, в яких вказано прізвище, ім’я та по-батькові працівників апарату суду та суми коштів з підписом працівника щомісячної оплати праці, які виконували обов’язки відповідно до вимог Інструкції.

На думку позивачки, ненадання їй судом вищевказаних документів доводить те, що в період 2008-2011 рр. суд діяв з порушенням вимог Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді.

За твердженням ОСОБА_1, в період 2008-2011 років внаслідок протиправних дій суду її здоров’я погіршилось, вона змушена була приймати більшу кількість ліків, їй завдано глибоких моральних страждань у зв’язку з пошкодженням майна, яке з 2008 року вона не змогла відчужити внаслідок порушення судом її прав на набуття у власність цього майна, нею понесені майнові втрати, пов’язані з відновленням свого порушеного права.

Посилаючись на викладене, просила відшкодувати їй шкоду, завдану протиправною дією Новодеського районного суду Миколаївської області, що було встановлено постановою Миколаївського окружного адміністративного суду у справі №814\129\17.

Провадження у справі відкрито ухвалою судді від 29.11.2017 року.

В судовому засіданні 17 січня 2018 року було задоволено клопотання позивача про залучення в якості співвідповідачів у справі Державну казначейську службу в Україні, Головне управління казначейської служби в Миколаївській області - оскільки заявлені вимоги про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади , шляхом стягнення коштів за рахунок держави.

В подальшому через канцелярію суду 23 січня 2018 року позивачка подала уточнену позовну заяву, в якій фактично не змінюючи та не заявляючи жодних нових позовних вимог, заначила розмір шкоди, яку просить стягнути на свою користь: 2 500 000 грн майнової шкоди та 2 500 000 грн моральної шкоди, та зазначила відповідачами ще ОСОБА_2 України та адміністрацію ОСОБА_2 України.

Дана заява в частині залучення відповідачами ОСОБА_2 України та адміністрації ОСОБА_2 України була повернута без розгляду на підставі ч. 2 ст. 22 ЦПК України.

У судовому засіданні позивач позов підтримала. Суду пояснила, що підставами її позову є, по-перше, встановлення постановою суду неправомірності дій Новоодеського районного суду Миколаївської області. По-друге, відповідачем не надано належних доказів того, що судова діяльність протягом 2008-2011 року за її зверненнями здійснювалася з дотриманням вимог законодавства, адже судом так і не надано документів, які створював в цей період апарат суду в процесі своєї діяльності. По-третє, своїми рішеннями Новоодеський районний суд не захистив її порушене право, а ухвалив два рішення, які є незаконними.

Відповідачі заперечували проти задоволення позову, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 02 березня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, вказуючи на незаконність та необґрунтованість рішення суду, та посилаючись на обставини, які були викладені у позовній заяві та уточненнях до неї, просила рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до наступного.

Статтею 20 ЦК України встановлено, що право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Як вбачається з прохальної частини як первісної, так і уточнених позовних заяв ОСОБА_1, предметом позову є відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої дією Новодеського районного суду Миколаївської області, протиправність якої була встановлена постановою Миколаївського окружного адміністративного суду у справі №814\129\17.

Зазначеною постановою Миколаївського окружного адміністративного суду встановлено, що 10.11.2016р. ОСОБА_1 звернулась до Територіального управління Державної судової адміністрації в Миколаївській області з запитом про доступ до публічної інформації: 1) наказів голови суду щодо призначення працівника апарату суду, на якого покладено обов'язки щодо приймання судових справ; 2) журнал вхідної кореспонденції згідно Додатку №1 Інструкції з діловодство в місцевому суд загальному суді, щодо реєстрації позовних заяв; 3) Контрольні журнали судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді, які велися окремо щодо кожного судді працівниками апарату суду щодо розподілу заяв між суддями; 4) речові докази, що підтверджують інформацію, яка запитується позивачкою.

17.11.2016р. ТУ ДСА в Миколаївській області скерувало запит ОСОБА_1 належному розпоряднику - Новоодеському районному суду Миколаївській області.

18.11.2016р. Новоодеський районний суд Миколаївської області надіслав на адресу ОСОБА_1 відповідь на публічну інформацію, відповідно до якої повідомив, що Інструкція з діловодства в місцевих загальних судах з розгляду цивільних і кримінальних справ №173 від 17.12.13 та Закону України «Про доступ до публічної інформації» не передбачено надання судом речових доказів.

Досліджуючи вказану відповідь, Миколаївський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що вона, по-перше, надана не з того предмету, про який зверталась ОСОБА_1, по-друге, у відповіді відсутнє повідомлення про відмову у наданні інформації, а по-третє, не роз'яснений порядок її оскарження.

Встановивши викладені обставини, Миколаївський окружний адміністративний суд визнав протиправними дії Новоодеського районного суду Миколаївської області щодо неналежного розгляду запиту на публічну інформацію ОСОБА_1 від 10.11.2016 р. та зобов'язав Новоодеський районний суд Миколаївської області повторно розглянути даний запит в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації".

Як вбачається зі змісту постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року у справі №814\129\17, в адміністративному позові ОСОБА_1 також просила визнати протиправною діяльність Новоодеського районного суду в період з 2008-2011 роках, яка завдала тяжкої шкоди позивачеві та відшкодувати шкоду, завдану протиправною дією органу державної влади відповідно до ст.56 Конституції України.

Проте, в задоволенні цих позовних вимог їй було відмовлено.

При цьому, Миколаївським окружним адміністративним судом зазначено, що у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправною діяльності органу державної влади Новоодеського районного суду Миколаївської області в період з 2008-2011 роках відмовлено у зв’язку з їх недоведеністю.

Вказана постанова Миколаївського окружного адміністративного суду в апеляційному порядку не була оскаржена.

На підставі ст. 56 Конституції України, на яку посилається в своєму позові ОСОБА_1, відшкодуванню за рахунок держави підлягає матеріальна та моральна шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади.

Аналогічні положення викладені у статті 1173 ЦК України.

Частиною шостою статті 1176 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Застосування положення частини шостої статті 1176 ЦК України можливе у випадку, коли предметом позову є інші дії чи бездіяльність, зокрема суду, які не пов'язані із здійсненням правосуддя, відправленням судочинства, що має на меті прийняття акту органом судової влади. Тобто це інші дії суддів (суду) при здійсненні правосуддя, коли спір не вирішується по суті, у разі їх незаконних дій або бездіяльності і якщо вина судді (суду) встановлена не лише вироком суду, а й іншим відповідним рішенням суду.

Відмовляючи у задоволенні позову за безпідставністю позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні як докази незаконності діяльності Новоодеського районного суду Миколаївської області, так і завдання позивачеві матеріальної і моральної шкоди, спричиненої саме протиправністю дій суду, та причинний зв'язок між ними.

Проте, не з усіма висновками місцевого суду можна погодитись.

Так, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року у справі №814\129\17 встановлено лише факт неналежного розгляду запиту позивачки в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації», а тому це не свідчить про протиправність дій суду та не може слугувати підставою для відшкодування їй шкоди в порядку ст. 56 Конституції України.

Між тим, таке суперечить змісту зазначеної постанови Миколаївського окружного адміністративного суду, якою вищевказані дії Новоодеського районного суду Миколаївської області визнано протиправними.

Разом із тим, колегія суддів вважає правильним висновком суду першої інстанції про недоведеність позивачкою завдання їй шкоди внаслідок такої протиправної дії Новоодеського районного суду.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ніяких доказів спричинення ОСОБА_1 майнової шкоди внаслідок протиправних дій Новоодеського районного суду Миколаївської області позивачем не надано.

Не можна вважати доведеними і доводи позивачки про завдання їй моральної шкоди внаслідок дії Новодеського районного суду Миколаївської області, протиправність якої була встановлена постановою Миколаївського окружного адміністративного суду у справі №814\129\17, оскільки обґрунтовуючи таку шкоду ОСОБА_1 посилається на душевні страждання, які вона зазнала внаслідок протиправних дій суду в період 2008-2011 років, оскільки із-за цих дій з 2008 року вона не змогла відчужити своє майно, в зв’язку з чим її майно пошкодилось, що завдало їй глибоких моральних страждань та призвело до погіршення здоров’я.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що матеріали справи не місять доказів, які б доводили незаконність дій Новоодеського районного суду Миколаївської області, окрім тих, що були встановлені постановою Миколаївського окружного адміністративного суду у справі №814\129\17.

За такого, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 у зв’язку з його недоведеністю.

Доводи апеляційної скарги таких висновків суду не спростовують та стосуються незгоди апелянта з встановленою судом відсутністю підстав для задоволення позовних вимог про відшкодування шкоди в порядку ст. 56 Конституції України та ст. 1173 ЦК України.

Судом першої інстанції при розгляді справи обставини, на які містяться посилання в апеляційній скарзі, перевірялись. Висновки суду щодо недоведеності позовних вимог ОСОБА_1 відповідають матеріалам справи й вимогам закону.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що спричинення їй шкоди внаслідок незаконних дій суду підтверджується медичними довідками за 2008-2011 роки, фото її садиби за адресою: м. Нова Одеса, вул. Молокова, 17, що були зроблені у 2008 році, та довідками про розмір її пенсії – не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вказані документи не є належними доказами у розумінні статті 77 ЦПК України, які б доводили завдання ОСОБА_1 матеріальної і моральної шкоди, спричиненої саме протиправністю дій суду.

Разом із тим, на спірні правовідносини в частині позовних вимог, заявлених до Новоодеського районного суду Миколаївської області не поширюється юрисдикція судів по розгляду заявлених позивачем вимог в порядку цивільного судочинства, оскільки судді як посадова особа, що здійснює правосуддя, а також суд як орган, що здійснює правосуддя не може бути відповідачем або іншою стороною, котра бере участь у цивільній справі, за винятком випадків, коли суддя виступає як представник цієї установи, а не орган, що здійснює правосуддя.

Такий висновок відповідає положенням статей 56, 126, 129 Конституції України, а також роз'ясненням, викладеним у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» та у постановіПленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 6 «Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів».

Зазначене також відповідає вимогам статей 6, 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суддів, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю.

За таких обставин, слід дійти висновку, що належним відповідачем у таких спорах може бути лише держава, а не суди (судді), які діють від імені держави та виконують покладені на них державою функції правосуддя.

Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною 2 ст. 377 ЦПК України встановлено, що порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов’язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

За положеннями частини першої зазначеної правової норми судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 1 ст. 255 ЦПК України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 02 березня 2018 року в частині вирішення вимог, заявлених до Новоодеського районного суду Миколаївської області, необхідно скасувати та провадження в цій частині закрити.

Отже, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 377, 382 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 02 березня 2018 року в частині вирішення вимог, заявлених до Новоодеського районного суду Миколаївської області, скасувати та провадження в цій частині закрити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках та з підстав, передбачених ст.389 ЦПК України.

Головуючий В.В Коломієць

Судді: О.О. Данилова

ОСОБА_3

Повний текст судового рішення складено 15 травня 2018 року