Вирок № 7397027, 26.06.2008, Ставищенський районний суд Київської області

Справа № 1-50, 2008 року

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2008 року Ставищенський районний суд Київської області в складі: головуючої- судді: ОСОБА_1, при секретарі: Курляк Л.І.,

з участю прокурора: Бабенка В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей 2000 та 2007 років народження, непрацюючого, військовозобов'язаного, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, в скоєнні злочину, передбаченого ст. 263 ч. 2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 9 квітня 2008 року, близько 9 години, на території автовокзалу м. Жашків Черкаської області, на газоні, знайшов мисливський ніж, який залишив при собі, засунувши його за пояс штанів, та став носити без передбаченого законом дозволу. В той же день, близько 18 години 30 хвилин, ОСОБА_2, на автомобілі таксі прослідував до кафе-магазину „Віктор", розташованого по вул. Жовтневій, в с Юрківка Ставищенського району Київської області, де, близько 22 години, під час бійки, намагаючись дістати вказаний ніж, втратив його. Після цього, близько 22 годині 40 хвилин, біля вказаного кафе-магазину „Віктор", працівниками міліції у останнього був виявлений та вилучений вищевказаний ніж.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винність в скоєнні злочину, передбаченого ст. 263 ч. 2 КК України визнав повністю, суду показав, що 9 квітня 2008 року, близько 9 години, маршрутним автобусом приїхав в м. Жашків Черкаської області, щоб влаштуватись на роботу. Вийшовши з автобуса на автовокзалі м. Жашків, на газоні в траві, помітив мисливський ніж, який знаходився в ножнах, і якого вирішив залишити собі для власних потреб. Після цього, вказаний ніж з ножнами засунув за пояс своїх спортивних штанів, за спиною, та пішов по своїх справах. В той же день, близько 11 години, повертаючись на автовокзал, в центрі м. Жашків зустрів свого знайомого ОСОБА_3, з яким в кафе „Монарх", що знаходиться на території автовокзалу м. Жашків випили горілки. Близько 16 години, до кафе зайшов його знайомий ОСОБА_4, який купив ще горілки та закусити, і вони продовжили розпивати спиртні напої та розмовляти між собою.

Близько 18 години 40 хвилин, ОСОБА_3 запропонував їм поїхати в с Юрківка Ставищенського району Київської області, до його брата, на що вони погодилися. На автовокзалі в м. Жашків вони взяли таксі та поїхали в с Юрківка, вийшли в центрі села, біля кафе, в якому за одним столиком сиділа компанія людей, які святкували день народження однієї жінки. Вони взяли пляшку горілки місткістю 0, 5 л та закуску і сіли за інший столик. Потім вказана компанія запропонувала їм сісти за їх столик, і вони перейшли до них та продовжили розпивати з ними спиртні напої. Через деякий час він вирішив, що потрібно їхати додому, так як було вже близько 22 години, та з свого мобільного телефону викликав таксі. Водій таксі сказав, що вже виїжджає, і він разом з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 вийшли з приміщення кафе та направилися в напрямку автодороги Київ-Одеса, назустріч таксі. ОСОБА_3 і ОСОБА_4 пішли вперед, а він зупинився, щоб підкурити сигарету. В той час до нього підійшов незнайомий йому чоловік, прізвище якого, як він дізнався потім - ОСОБА_5, та запитав, навіщо він чіплявся до жінки і зразу ж наніс йому удар в область правої щелепи. Після цього, він став діставати із-за пояса вищевказаний ніж, щоб ним налякати ОСОБА_5, так як той вів себе агресивно і хотів його побити. Однак, наміру вдарити вказаним ножем ОСОБА_5 та заподіяти йому тілесні ушкодження в нього не було. Коли він виймав ніж із-за пояса правою рукою, то ніж випав у нього з руки на асфальт, і він став нагинатися за ним. В цей час ОСОБА_5 вдарив його ногою в область правого вуха, і він втратив свідомість. Коли він прийшов до свідомості то його вже затримали працівники міліції та при поверхневому огляді виявили і вилучили в нього ніж.

У вчиненому підсудний щиро кається, просить суворо не карати.

Покази підсудного відповідають фактичним обставинам справи, які ним та іншими учасниками судового розгляду не оспорюються, тому суд вважає викладені фактичні обставини справи достовірними і такими, що не потребують дослідження в судовому засіданні відповідно до ч.3 ст. 299 КПК України.

Таким, чином, суд вважає, що вина підсудного знайшла своє підтвердження в суді і його дії суд кваліфікує за ст. 263 ч. 2 КК України, як носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

Вирішуючи питання про міру покарання підсудному, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, який визнав свою вину повністю, в силу ст. 89 КК України не судимий, по місцю проживання характеризується позитивно, має на утриманні двох неповнолітніх дітей 2000 та 2007 років народження.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудному суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, яка обтяжує покарання підсудному, суд визнає вчинення злочину особою, яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи всі викладені обставини та беручи до уваги те, що підсудний скоїв злочин середньої тяжкості, тяжких наслідків від скоєного не настало, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, 2000 та ІНФОРМАЦІЯ_5, суд вважає, що міру покарання йому слід обрати в межах санкції статті, за якою його визнано винним, у вигляді обмеження волі із застосуванням умов ст. 75 КК України із звільненням від відбування покарання з випробуванням і призначенням іспитового строку із зобов'язанням відповідно до ст. 76 КПК України не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти вказані органи про зміну місця проживання, бо саме така міра покарання є необхідною й достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

Суд обговорив можливість застосування до підсудного ст. 69 КК України, проте, підстав для її застосування не знаходить.

Відповідно до ст. 93 КПК України з підсудного слід стягнути судові витрати на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України в Київській області в сумі 608 грн. 09 коп.

Речові докази по справі - мисливський ніж та ножни, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 81 КПК України слід знищити.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним за ст. 263 ч. 2 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) року обмеження волі.

Застосувати до ОСОБА_2 вимоги ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти вказані органи про зміну місця проживання.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 - підписку про невиїзд, залишити до вступу вироку в законну силу.

Речові докази по справі: мисливський ніж та ножни знищити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області судові витрати на проведення експертних досліджень в сумі 608 (шістсот вісім) гривень 09 копійки. Вказані кошти направляти: одержувач платежу - НДЕКЦ ГУ МВС України в Київській області, код ЄДРПО 25574713, рахунок № 35222002000460, МФО 821018 в УДК Київській області.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області протягом 15 діб з моменту його оголошення.