Постанова № 73967511, 15.05.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/2083/17

Категорія: 10.3 Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Яковлєва О.В.,

судді - Танасогло Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України, за участю третьої особи: Громадської організації "Миколаївська обласна організація Всеукраїнського товариства політичних в'язнів і репресованих" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства соціальної політики України, за участю третьої особи: Громадська організація "Миколаївська обласна організація Всеукраїнського товариства політичних в'язнів і репресованих" про зобов'язання відповідача здійснити подання щодо призначення ОСОБА_1 довічної іменної стипендії.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував незаконністю спірної відмови.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2018 року відмовлено в задоволенні даного позову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вищенаведене рішення, як таке, що прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з необґрунтованості даного позову та відсутності підстав для його задоволення.

Колегія суддів частково погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Указом Президента України від 26.11.2001 р. № 1147 "Про довічні державні іменні стипендії громадянам України, які зазнали переслідувань за правозахисну діяльність" та "Положення про довічні стипендії", затвердженого тим же Указом встановлено 200 іменних стипендій.

Відповідно до квоти Херсонська область для реабілітованих жертв політичних репресій мала 4 стипендії.

Відповідно до ч.4 Положення про довічні державні іменні стипендії громадянам України, які зазнали переслідувань за правозахисну діяльність Довічні державні іменні стипендії призначає Президент України за поданням Кабінету Міністрів України. Пропозиції щодо призначення довічних державних іменних стипендій подаються до Кабінету Міністрів України Міністерством соціальної політики України на підставі клопотань центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій з урахуванням пропозицій громадських організацій політичних в'язнів і репресованих та матеріального стану кандидатів.

Згідно з матеріалами справи, Херсонська обласна державна адміністрація звернулась з поданням №3546/-0-16/26/322-2 від 20.09.2016 до Міністерства соціальної політики про призначення стипендії позивачу замість померлої у 2012 року утримувачки стипендії.

Однак, Міністерство соціальної політики листом від 07.07.2017 року, необґрунтовано відмовило ОСОБА_1 у подальшій реалізації подання.

Будь-яких обґрунтованих мотивів такої відмови відповідачем у листі не наведено.

Згідно процесуального Закону суди перевіряють рішення, дії та бездіяльність суб'єктів владних повноважень на правомірність.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Так, зокрема, приймаючи рішення, суб'єкт владних повноважень повинен враховувати усі суттєві обставини (п.3 ч.2 ст.2 КАС України) та ухилятися від будь-якої дискримінації (п.7 ч.2 ст.2 КАС України).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При цьому, суд при вирішенні цього спору застосовує закріплений у судовій практиці Європейського Суду з прав людини принцип "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості рішення, що міститься у відповіді від 07.07.2017 року у зв'язку з чим суд дійшов висновку про визнання протиправною відмову у наданні можливості у подальшій реалізації подання та зобов'язання відповідача повторно розглянути подання.

Отже, колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості даного позову та відсутності підстав для його задоволення.

Пунктом 4 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив вищенаведені порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даної справи по суті, внаслідок чого його постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2018 року - скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України, за участю третьої особи: Громадської організації "Миколаївська обласна організація Всеукраїнського товариства політичних в'язнів і репресованих" - задовольнити частково.

Зобов'язати Міністерство соціальної політики України повторно розглянути подання про призначення ОСОБА_1 довічної іменної стипендії.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк передбачений ст.329 КАС України.

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /О.В. Яковлєв /

/Т.М. Танасогло/