
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 823/282/18
УХВАЛА
15 травня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,
перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про стягнення компенсації за оплату проїзду до місця знаходження навчального закладу і назад для складання заліків, -
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року позовну заяву залишено без розгляду.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить останній скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2018 року апеляційну скаргу було залишено без руху, оскільки така не відповідала вимогам ст.296 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апелянту надано десятиденний строк з дня вручення вказаної ухвали для усунення недоліків.
Згідно зворотного поштового повідомлення, яке повернулося на адресу Київського апеляційного адміністративного суду, копію ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2018 року отримано представником апелянта - 30 квітня 2018 року.
На виконання вимог вказаної ухвали ОСОБА_1 направила на адресу суду заяву, в якій зазначила, що апелянт не повинен сплачувати судовий збір в даних правовідносинах, оскільки відповідно до п.4 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивачі - у справах щодо спорів, пов'язаних з виплатою компенсації, поверненням майна звільняються від сплати судового збору.
Проаналізувавши подану апелянтом заяву, колегія суддів зазначає наступне.
Так, п.4 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах щодо спорів, пов'язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов'язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні".
З аналізу вказаної норми законодавства вбачається, що звільненню від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях підлягають громадяни, реабілітовані відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" у спорах пов'язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов'язаних з відшкодуванням його вартості.
Статтею 1 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» визначено вважати реабілітованими осіб, які з політичних мотивів були необґрунтовано засуджені судами або піддані репресіям позасудовими органами, в тому числі "двійками", "трійками", особливими нарадами і в будь-якому іншому позасудовому порядку, за вчинення на території України діянь, кваліфікованих як контрреволюційні злочини за кримінальним законодавством України до набрання чинності Законом СРСР "Про кримінальну відповідальність за державні злочини" від 25 грудня 1958 року, за винятком осіб, зазначених у статті 2 цього Закону.
Визнати реабілітованими також громадян, засуджених за:
- антирадянську агітацію і пропаганду за статтею 7 Закону СРСР "Про кримінальну відповідальність за державні злочини" від 25 грудня 1958 року і статтею 62 Кримінального кодексу України ( 2001-05, 2002-05 ) в редакціях до прийняття Закону Української РСР від 28 жовтня 1989 року "Про затвердження Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 14 квітня 1989 року "Про внесення змін і доповнень до Кримінального і Кримінально-процесуального кодексів Української РСР";
- поширення завідомо неправдивих вигадок, що порочать радянський державний і суспільний лад, тобто за статтею 187-1 Кримінального кодексу України;
- порушення законів про відокремлення церкви від держави і школи від церкви, посягання на особу та права громадян під приводом справляння релігійних обрядів, якщо вчинені дії не були поєднані з заподіянням шкоди здоров'ю громадян чи статевою розпустою.
Дія цієї статті поширюється на осіб, громадян України, які постійно проживали в Україні і яких з різних причин було переміщено за межі колишнього Радянського Союзу, необґрунтовано засуджено військовими трибуналами, Верховним Судом Союзу РСР чи піддано репресіям позасудовими органами.
Підлягають реабілітації також особи, щодо яких з політичних мотивів застосовано примусові заходи медичного характеру.
Суд зазначає, що доказів віднесення ОСОБА_1 до реабілітованих осіб, визначених статтею 1 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», позивачем суду не надано.
За таких обставин суд вважає безпідставним посилання позивача на пункт 4 статті 5 Закону України «Про судовий збір», як на підставу для звільнення від сплати судового збору.
Таким чином, проаналізувавши матеріали апеляційної скарги та доводи скаржника, суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору згідно з пунктом 4 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки вказана справа не стосується спорів, пов'язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або спорів, пов'язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні».
Отже, у строк, встановлений судом, апелянтом недоліки апеляційної скарги не усунуто.
Відповідно до ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений судом строк.
Враховуючи те, що апелянт в установлений судом строк, недоліки в апеляційній скарзі не усунув, то апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 321, 325 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про стягнення компенсації за оплату проїзду до місця знаходження навчального закладу і назад для складання заліків - повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя: Шурко О.І.
Судді: Василенко Я.М.
Степанюк А.Г.
Судове рішення № 73967029, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 15.05.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 823/282/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: