
Справа № 464/8289/17
пр.№ 2/464/574/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07.05.2018 року Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючого-судді Чорна С.З.
за участі секретаря судового засідання Довгун Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и в :
позивач ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання кредиту № б/н від 07.04.2015 в розмірі 18984,25 грн. та понесені судові витрати в сумі 1600 грн. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що згідно кредитного договору від 07.04.2015 відповідачу було надано кредит у розмірі 8000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Однак, відповідач взяті на себе зобов’язання за кредитним договором не виконав, отримані кредитні кошти не повернув, відсотки та комісію за користування кредитом не сплатив. В зв’язку порушенням боргових зобов’язань позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість за кредитним договором в судовому порядку.
Ухвалою судді Сихівського районного суду м.Львова від 24.01.2018 даний позов прийнято до розгляду, відкрито позовне провадження та призначено судовий розгляд з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, подавши до суду клопотання за змістом якого позов підтримує та просить такий задоволити, а розгляд справи здійснювати у відсутності представника банківської установи, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання повторно не з’явився, хоча у відповідності до вимог ст.ст.128-130 ЦПК України належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, причин неявки не повідомила, жодних заяв, клопотань та/або відзиву на позов не поступало, а тому, згідно ст.280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу заочно, у відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.
У зв’язку з неявкою сторін та з врахуванням поданого представником позивача клопотання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.
Згідно із ст.1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов’язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Судом встановлено, що 07.04.2015 між позивачем ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір б/н про надання кредиту шляхом встановлення кредитного ліміту у розмірі 8000,00 грн. на платіжну картку з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на відповідному офіційному банківському сайті, складає між ним та банком кредитний договір, що підтверджується заявою позичальника складеною в день оформлення даного кредитного договору. Відповідач ознайомився та погодився з умовами та правилами надання банківських послуг. Позивач, як кредитор, прийнятті на себе зобов’язання по кредитному договорі виконав у повному обсязі, видавши позичальнику кредитну платіжну картку з визначеним лімітом кредитних коштів.
У відповідності до вимог ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно із ст.1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов’язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Згідно із положеннями Умов і правил надання банківських послуг, позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених даним договором. Також, згідно вказаних умов встановлено, що в разі невиконання зобов’язань за вказаних договором, на вимогу банку клієнт зобов’язаний виконати зобов’язання з повернення кредиту (в тому числі процентного кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку. Власник карти зобов’язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту.
За змістом положень ст.ст.599 та 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до п.п.2.1.1.4.2, 2.1.1.4.6 Умов і правил надання банківських послуг, яке також відповідає вимогам ч.2 ст.1050 ЦК України, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в цілому або у встановленої банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов’язків за цим договором.
Згідно наявних в матеріалах справи відомостей встановлено, що відповідач умов кредитного договору належним чином не виконував, допустивши порушення термінів повернення кредитних коштів та нарахованих відсотків, які встановлені умовами і правилами надання банківських послуг.
Як вбачається з представленого позивачем розрахунку заборгованості загальна сума боргу за кредитним договором станом на 18.10.2017 становить 18984,25 грн., з яких: 4109,53 грн. – тіло кредиту; 5255,48 грн. - нараховано процентів за користування кредитом; 8239,04 грн. – нараховано пені, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина); 880,20 грн. - штраф (процентна складова).
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.
З огляду на те, що відповідач прострочив погашення поточних/боргових платежів кредиту та нарахованих відсотків, вчасно не повернув отриманий кредит, не виконавши взятих за договором зобов’язань, суд приходить до висновку, що з відповідача в користь позивача підлягає стягненню заборгованість за вказаним кредитним договором, яка складається із заборгованості по тілу кредиту, процентах та штрафів (фіксована частина та процентна складова), що в сумі становить 10 745,21 грн.
Водночас, задовольняючи частково позовні вимоги, суд вважає, що у вимогах про стягнення пені слід відмовити, виходячи з наступного.
Згідно із ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.
У відповідності до ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Цивільно-правова відповідальність – це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов’язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов’язку нового додаткового.
Таким чином, покладення на боржника нових додаткових обов’язків, як заходу цивільно-правової відповідальності, має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
За положеннями ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Отже, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові, прийнятій в результаті перегляду рішень в порядку п.1 ч.1 ст.355 ЦПК України, в цивільних справах № 6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року.
Відтак, суд вважає, що в задоволенні вимоги про стягнення 8239,04 грн. пені слід відмовити.
Крім того, вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст.141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені останньою судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600 грн.
На підставі ст.ст. 525, 526, 527, 530, 610, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 2, 12, 81, 89, 128, 141, 247, 258, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в :
позов ПАТ КБ «Приватбанк» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, 06.06.1978р.н. (ІПН – НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1Д, р/р № 29092829003111, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором № б/н від 07.04.2015 в розмірі 10 745 гривень 21 коп. та понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 600 гривень.
В решті позовних вимог – відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку визначеному ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 14.05.2018 року.
Суддя: Чорна С.З.
Судове рішення № 73966089, Сихівський районний суд м. Львова було прийнято 14.05.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 464/8289/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: