Постанова № 73963462, 14.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/9781/16 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про скасування постанови №22/16/4-07Ф від 28.04.2016 про застосування штрафних санкцій за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 березня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що на адресу Національної комісії, надійшла скарга адвоката Ілляшенко Марини Олександрівни в інтересах громадянина ОСОБА_3 від 03.03.2016 (вх. від 09.03.2016 № 1071/9) щодо врегулювання взаємовідносин з позивачем.

На підставі пункту 12 частини першої статті 28 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", підпункту 41 пункту 4 Положення, відповідачем на адресу Товариства надіслано письмову вимогу від 15.03.2016 №1939/16-8 щодо надання інформації та документів.

Згідно вказаної вимоги Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг у строк до 25.03.2016 зобов'язала позивача надати наступну інформацію та документи (належним чином завірені копії документів):

1) договір відсоткової позики від 18.06.2014 та додатки до нього (вичерпний пакет документів щодо договору, у тому числі графік сплати платежів, розрахунки щодо виплат), укладений між Товариством та громадянином ОСОБА_3;

2) виписки банка (з відміткою банка), що підтверджують сплату усіх видів платежів громадянина ОСОБА_3 та виписки банка (з відміткою банка) по яких проводились розрахунки із громадянином ОСОБА_3;

3) прибуткові касові ордери в разі сплати платежів громадянином ОСОБА_3 в касу Товариства;

4) бухгалтерські документи стосовно дебіторської заборгованості громадянина ОСОБА_3 до Товариства по рахункам 36, 37 або інших рахунках, які ведуться Товариством у відповідності до облікової політики Товариства;

5) розрахунок заборгованості до Договору станом на теперішній час;

6) акти звірки розрахунків щодо встановлення розміру заборгованості між Товариством та громадянином ОСОБА_3

Станом на дату складання акту про неподання інформації від 28.04.2016 № 29/16/4, Товариством неподана запитана у вимозі інформація.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 28.04.2016 №22/16/4-07Ф до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" застосовано штрафну санкцію у розмірі 17 000,00 грн.

Вказана постанова прийнята на підставі акту від 28.04.2016 №29/16/4 про неподання інформації Товариством з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд".

Не погоджуючись з вищевказаною постановою відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" звернулося до суду з даним адміністративним позовом.

Згідно пунктів 1, 2, 3 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 № 1070, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України.

Нацкомфінпослуг здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.

У своїй діяльності Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг встановлені Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (далі по тексту - Закон України № 2664-ІІІ).

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 28 Закону України № 2664-ІІІ Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції: надсилає фінансовим установам та саморегулівним організаціям обов'язкові до виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про фінансові послуги та вимагає надання необхідних документів.

Згідно із статтею 39 Закону України № 2664-ІІІ у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.

Пунктом 3 частини першої статті 40 Закону України № 2664-ІІІ Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може накладати штрафи в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує до учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) штрафні санкції за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації - у розмірі від 100 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (пункт 2 частини першої статті 41 Закону України № 2664-ІІІ).

Згідно із статтею 42 Закону України №2664-ІІІ штрафи, передбачені статтею 41 цього Закону, накладаються Головою, іншими членами національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, а також уповноваженими комісією посадовими особами після розгляду матеріалів, що засвідчують факт правопорушення.

Про вчинення правопорушення, зазначеного у статті 41 цього Закону, уповноваженою особою, яка його виявила, складається акт, який разом з поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи чи фізичної особи - підприємця та документами, що стосуються справи, протягом трьох днів надсилається посадовій особі, яка має право накладати штраф.

Як вірно встановлено судом першої інстанції під час розгляду справи, ТОВ "Український лізинговий фонд" не подано на вимогу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг запитуваних документів.

Будь-яких доказів неможливості надання витребовуваних матеріалів у строк з 15.03.2016 (дата вимоги) по 28.04.2016 (дата прийняття оскаржуваної постанови) матеріали справи також не містять.

При цьому, в обґрунтування не подання на вимогу відповідача документів, позивач посилається на те, що позивачем не було отримано акту про правопорушення, повідомлення про розгляд справи про правопорушення, що призвело до неможливості реалізації позивачем своїх законних прав.

Згідно пункту 3.2 Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 20.11.2012 № 2319, розгляд справ про правопорушення та застосування заходу впливу, передбаченого підпунктом 3 пункту 2.1 розділу II цього Положення, належить до повноважень Голови Нацкомфінпослуг або директорів департаментів за напрямами здійснення нагляду за окремими ринками фінансових послуг.

Згідно з п. п. 1.11, 4.9, 4.10, 4.12, 4.13, 4.14 Положення №2319 посадова особа Нацкомфінпослуг при виявленні порушення законодавства про фінансові послуги, за яке застосовується захід впливу, складає акт про правопорушення.

Примірник акта про правопорушення надсилається особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі під підпис не пізніше п'яти днів з дати його складання з повідомленням про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення.

Керівник або уповноважений представник особи має право подати на розгляд справи про правопорушення письмові пояснення (заперечення) разом із документами, на яких вони ґрунтуються. Письмові пояснення в обов'язковому порядку долучаються до матеріалів справи про правопорушення.

Уповноважена особа Нацкомфінпослуг при підготовці справи про правопорушення, за яке передбачено застосування заходу впливу, визначеного підпунктом 3 пункту 2.1 розділу ІІ цього Положення, до розгляду повинна: з'ясувати, чи належить до її компетенції розгляд справи про правопорушення; з'ясувати, чи належить до її компетенції застосування відповідного заходу впливу; перевірити, чи дотримані вимоги законодавства при складанні акта про правопорушення; з'ясувати, чи є в наявності додатки, зазначені в акті про правопорушення; з'ясувати, чи застосовувалися раніше до особи заходи впливу за таким самим фактом; перевірити наявність обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність особи; визначити необхідність залучення до розгляду справи про правопорушення фахівців, експертів із питань ринку фінансових послуг, фахівців саморегулівних організацій та інших осіб; перевірити своєчасність повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення.

Уповноважена особа Нацкомфінпослуг вирішує питання, передбачені у пункті 4.12 цього розділу, визначає дату, час та місце розгляду справи про правопорушення, про що повідомляється особа рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати розгляду справи про правопорушення або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі під підпис.

Керівник або уповноважений представник особи при розгляді справи про правопорушення має право: знайомитися з усіма матеріалами, які є у справі про правопорушення; бути присутнім при розгляді справи про правопорушення; надавати пояснення (у тому числі письмові), заявляти клопотання по суті виявленого порушення.

Системний аналіз вказаних положень дає підстави дійти висновку, що законодавством регламентовано чітку і послідовну процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності, зокрема, за вказане правопорушення, обов'язковими етапами якої є надсилання їй відповідного акту про правопорушення та повідомлення про дату, час та місце розгляду справи.

При цьому, недотримання зазначених процесуальних вимог невілює право особи, яка притягається до відповідальності, на захист її прав та інтересів в адміністративному досудовому порядку та зумовлює незаконність рішення контролюючого органу, прийнятого за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, примірник акту від 28.04.2016 №29/16/4 про неподання інформації ТОВ "Український лізинговий фонд", на підставі висновків якого позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, йому не надсилався, про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення позивач у порядку, визначеному Положенням №2319, не повідомлялося, а тому позивача фактично було позбавлено можливості реалізувати своє право на захист, що передбачено п. 4.14 Положення №2319.

Крім того, суд звертає увагу на те, що зазначений вище акт та оскаржувана постанова про застосування штрафної санкції складені в один день, що також вказує на порушення вимог Положення №2319.

За наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем не було дотримано законодавчо визначеної процедури притягнення до адміністративної відповідальності, що в свою чергу обумовлює протиправність її наслідків, а саме постанови від 28.04.2016 №22/16/4-07Ф, прийнятої Нацкомфінпослуг за результатами розгляду справи про порушення вимог законодавства у сфері фінансових послуг.

Водночас, в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" Суд зазначив, що принцип "належного урядування", зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.

Таким чином, недотримання відповідачем процедури притягнення до адміністративної відповідальності та порушення права позивача на захист, зокрема, щодо надання відповідних пояснень та заперечень, обумовлює необґрунтованість та передчасність висновків Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про наявність у діях/бездіяльності позивача складу правопорушення, передбаченого статтею 41 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправною та скасування постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 28.04.2016 №22/16/4-07Ф про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 березня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

суддя В.В.Файдюк

суддя Є.В.Чаку