Постанова № 73963399, 26.04.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2018 р. місто Київ Справа №910/1642/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Яковлєва М.Л.

Тищенко О.В.

За участю секретаря судового засідання Цибульського Р.М.

За участю представників учасників справи: згідно з протоколом судового засідання від 26.04.2018

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.03.2018 (повний текст якої складено та підписано: 27.03.2018) у справі № 910/1642/18 (суддя Привалов А.І.)

За позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк";

до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування";

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"

про стягнення 173 005 767,25 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про стягнення 173 005 767,25 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконання відповідачем умов Договору про відкриття кредитної лінії № 33-Н13/29/КЛ-КБ від 30.05.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2018 у справі № 910/1642/18 заяву Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про забезпечення позову задоволено частково, накладено арешт у межах ціни позову 173 005 767, 25 грн. на грошові кошти Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", що знаходяться у банківських установах на рахунках, що будуть виявлені в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову, в іншій частині вимог заяви відмовлено.

15.03.2018 Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулось до Господарського суду міста Києва з клопотанням про зустрічне забезпечення, в якому просило зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" внести на депозитний рахунок Господарського суду міста Києва кошти в сумі 173 005 767, 25 грн.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач вказує на те, що що у випадку задоволення позову судом першої інстанції та залишення рішення суду першої інстанції без змін судом апеляційної інстанції, з відповідача будуть стягнуті кошти в сумі 173 005 767,25 грн. Проте, в подальшому можливе скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції Верховним судом, а відтак відповідачу можуть бути завдані збитки в сумі 173 005 767,25 грн., оскільки існує ризик неможливості повернення зазначених коштів, враховуючи ситуацію з банківським сектором та ту обставину, що за результатами 9 місяців 2017 року діяльність позивача є збитковою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2018 у справі № 910/1642/18 відмовлено в задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про зустрічне забезпечення позову.

Ухвала суду першої інстанції з посиланням на ст. ст. 73, ст. 76, ст. 141 Господарського процесуального кодексу України, мотивована тим, що станом на день розгляду заяви відповідач не надав суду доказів виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 22.02.2018 про вжиття заходів забезпечення позову та арешту на рахунках відповідача коштів у розмірі 173 005 767,25 грн. Крім того, відповідачем жодним доказом не доведено відсутності невиконаних зобов'язань перед позивачем або третьою особою, які ґрунтуються на Договорі про відкриття кредитної лінії № 33-Н13/29/КЛ-КБ від 30 травня 2013 року. Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що на день розгляду клопотання відповідача про зустрічне забезпечення відсутні підстави стверджувати про можливі збитки відповідача, які будуть понесені у майбутньому.

Не погодившись з вказаною ухвалою, скаржник (ПАТ "Укргазвидобування") звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.03.2018 (повний текст якої складено та підписано: 27.03.2018) у справі № 910/1642/18 і ухвалити нове рішення, яким задовольнити клопотання Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про зустрічне забезпечення позову у справі № 910/1642/18 та зобов'язати позивача (ПАТ "Укрсоцбанк") внести на депозитний рахунок Господарського суду міста Києва кошти в сумі 173 005 767,25 грн.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що, на думку скаржника, ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, що полягає у неповноті встановлення судом обставин, які мають значення для справи та порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Так, скаржник, посилаючись на ст. 141, ст. 145 Господарського процесуального кодексу України, зазначив про те, що станом на день розгляду заяви відповідача про зустрічне забезпечення були наявні підстави для застосування зустрічного забезпечення у вигляді зобов'язання позивача внести на депозитний рахунок суду коштів в сумі 173 005 767,25 грн. Зокрема, скаржник наголошував на тому, що судом першої інстанції не враховано, що внаслідок арешту спірних коштів, відповідачу можуть бути завдані збитки в сумі 173 005 767,25 грн., оскільки існує ризик неможливості повернення зазначених коштів, враховуючи ситуацію з банківським сектором та ту обставину, що за результатами 9 місяців 2017 року діяльність позивача є збитковою, а також невідомо, які рішення будуть прийняті судами вищих інстанцій.

Однак, всупереч ч. 1- ч. 3 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання відповідача, мотивуючи це тим, що відповідач не надав суду доказів виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 22.02.2018 про вжиття заходів забезпечення позову та арешту на рахунках відповідача коштів у розмірі 173 005 767,25 грн.

В той час, як ані ст. 141 Господарського процесуального кодексу України, ані іншою нормою Господарського процесуального кодексу України не передбачено, що зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадках виконання ухвали про забезпечення.

Крім того, як підставу відмовити у задоволенні клопотання суд першої інстанції зазначив, що відповідачем жодним доказом не доведено відсутності невиконаних зобов'язань перед позивачем або третьою особою, які ґрунтуються на договорі про відкриття кредитної лінії № 33-Н13/29/КЛ-КБ від 30.05.2013.

Разом з тим, відповідач надав суду відзив відповідними доказами, що у відповідача не виникло обов'язку сплати позивачу коштів за вищевказаним договором в силу ст. 517, ст. 1082 Цивільного кодексу України.

Також, скаржник зазначив про те, що обставини виконання/невиконання відповідачем зобов'язань повинні досліджуватися при розгляді справи по суті та в силу ст. 143 Господарського процесуального кодексу України вказані обставини не впливають на можливість застосування зустрічного зобов'язання.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 11.04.2018, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.03.2018 (повний текст якої складено та підписано: 27.03.2018) у справі №910/1642/18 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Яковлєв М.Л., Тищенко О.В.,

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2018 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/1642/18 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.03.2018 (повний текст якої складено та підписано: 27.03.2018) у справі №910/1642/18, призначено справу до розгляду на 26.04.2018.

В судовому засіданні 26.04.2018 скаржник вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та задовольнити клопотання Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про зустрічне забезпечення.

Представники позивача в судовому засіданні 26.04.2018 проти доводів апеляційної скарги заперечив та зазначив, що ухвала Господарського суду міста Києва від 22.03.2018 (повний текст якої складено та підписано: 27.03.2018) у справі № 910/1642/18 винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для її скасування - відсутні.

Третя особа в судове засідання 26.04.2018 представників не направила, причин неявки суд не повідомила, через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду заяв та клопотань не подавала. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином (згідно поштового повідомлення 0160130513597 ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2018 у справі № 910/1642/18 вручено 30.03.2018).

Згідно ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

15.12.2017 набрав чинності Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017.

Відповідно до п. 5 ч. 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема про зустрічне забезпечення.

Згідно ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно із ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції має бути залишена без змін, виходячи із наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними матеріалами оскарження, Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" подало до Господарського суду міста Києва клопотання про зустрічне забезпечення, в якому просило зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" внести на депозитний рахунок Господарського суду міста Києва кошти в сумі 173 005 767, 25 грн.

Відповідно до ст. 141 Господарського процесуального кодексу України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення. В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник в порядку зустрічного забезпечення.

З аналізу положень статті 141 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що метою застосування заходів зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними матеріалами справи, станом на день розгляду клопотання відповідач не надав суду доказів виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 22.02.2018 про вжиття заходів забезпечення позову та арешту на рахунках відповідача коштів у розмірі 173 005 767,25 грн.

Крім того, відповідачем жодним доказом не доведено відсутності невиконаних зобов'язань перед позивачем або третьою особою, які ґрунтуються на договорі про відкриття кредитної лінії № 33-Н13/29/КЛ-КБ від 30 травня 2013 року.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що на день розгляду клопотання відповідача про зустрічне забезпечення позову, відсутні підстави стверджувати про можливі збитки відповідача, які будуть понесені у майбутньому.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про зустрічне забезпечення шляхом зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" внести на депозитний рахунок Господарського суду міста Києва кошти в сумі 173 005 767, 25 грн.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи скаржника в обґрунтування підстав скасування оскаржуваної ухвали Господарського суду міста Києва від 22.03.2018 (повний текст якої складено та підписано: 27.03.2018) у справі № 910/1642/18 не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи та фактичними обставинами.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити про те, що приписи ст. 141 Господарського процесуального кодексу України не зобов'язують суд, а надають йому право вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Проте, відповідне зустрічне забезпечення може бути вжито за наявності належних та допустимих доказів, подання яких покладено процесцальним законом на особу, яка звертається з відповідним клопотанням про зустрічне забезпечення.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, оскаржувана ухвала прийнята з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування або зміни ухвали Господарського суду міста Києва 22.03.2018 у справі № 910/1642/18.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" на ухвалу Господарського суду міста Києва ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.03.2018 (повний текст якої складено та підписано: 27.03.2018) у справі № 910/1642/18 - залишити без задоволення.

2.Ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.03.2018 (повний текст якої складено та підписано: 27.03.2018) у справі № 910/1642/18 - залишити без змін.

3.Судовий збір за подачу апеляційної скарги покласти на Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування".

4.Матеріали оскарження № 910/1642/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано: 14.05.2018.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді М.Л. Яковлєв

О.В. Тищенко