Постанова № 73962948, 07.05.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2018 р. Справа№ 925/1540/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Пашкіної С.А.

Власова Ю.Л.

при секретарі Рибчич А. В.

За участю представників:

від позивача: Калітіна О.М. - адвокат

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»

на рішення Господарського суду Черкаської області від 21.02.2018, повний текст якого складений 26.02.2018

у справі № 925/1540/17 (суддя Єфіменко В.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»

до 1. Головного територіального управління юстиції у Черкаській області

2. Публічного акціонерного товариства «Азот»

про зняття арешту

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про зняття арешту з грошових коштів, що містяться на депозитному рахунку № 26153010300826 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, накладеного постановою про арешт коштів боржника № 54239464 від 17.11.2017, винесеною заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, які належать відповідачу 2.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 21.02.2018, повний текст якого складений 26.02.2018, у справі № 925/1540/17 у позові відмовлено повністю.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що:

- наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що першим арешт на кошти відповідача 2, які розміщені на рахунках в установах банків, у тому числі на кошти, які містяться на рахунку № 26153010300826 в ПАТ «Укрсоцбанк», наклав Придніпровський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, м. Черкаси (далі - Придніпровський ДВС) під час примусового виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 07.12.2017 у справі № 925/1392/17;

- відповідно до чинного законодавства, спочатку має бути вирішене питання зі зняттям арешту зі спірного рахунку у виконавчому провадженні, яке здійснює Придніпровський ДВС, і тільки після цього позивач зможе перейти до здійснення процедури за оспорюваним арештом;

- доказів виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 07.12.2017 у справі № 925/1392/17 та/або наявності в установі позивача документів із Придніпровського ДВС про закінчення/закриття виконавчого провадження, як і доказів про закінчення вчинення дій за виконавчим провадженням для виконання вищевказаного судового рішення ні позивач, ні відповідач 2 до суду не подали, а відтак, на день розгляду справи позивачем фактично виконується арешт, накладений іншим державним виконавцем - Придніпровського ДВС, у іншому виконавчому провадженні, на кошти, що мають бути розміщені відповідачем 2 на рахунку № 26153010300826 в ПАТ «Укрсоцбанк». Тобто, позивач виконує їх у тій послідовності, у якій вони надійшли;

- оспорюванана постанова про арешт коштів від 17.11.2017 позивачем по суті не виконується через наявність іншого виконавчого документа, який надійшов до позивача для виконання першим; права позивача відповідачем 1 наразі не порушені, позов є передчасним, а заявлені позивачем вимоги не доведені.

Не погоджуючись з рішенням, Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 21.02.2018 у справі № 925/1540/17 та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач послався на те, що спірне рішення є незаконними та таким, що підлягає скасуванню.

В обґрунтування вказаної позиції позивач послався на ті самі обставини, що й при зверненні до суду з цим позовом, а саме на те, що накладення арешту на майно відповідача 2, яке перебуває в заставі у позивача, порушує права останнього як кредитора (заставодержателя), додатково зазначивши про те, що висновок суду про те, що оспорювана постанова фактично не виконується, адже першим арешт на кошти боржника, які містяться на рахунку № 26153010300826 в ПАТ «Укрсоцбанк», наклав Придніпровський ДВС під час примусового виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 07.12.2017 у справі № 925/1392/17, не є логічним, оскільки вказаним рішенням жоден арешт не накладався, що у цій справі позивач звернувся з позовом про зняття арешту з коштів боржника, в задоволенні якого судом було відмовлено, що на момент винесення оскаржуваного рішення (21.02.2018) в провадженні Київського апеляційного господарського суду знаходилась апеляційна скарга на це рішення, і що постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 рішення суду першої інстанції у вказаній справі скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2018 справа № 925/1540/17 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Пашкіна С.А., Сітайло Л.Г.

При дослідженні матеріалів справи та апеляційної скарги колегією суддів встановлено, що подана заявником апеляційна скарга не відповідає вимогами ст. 258 ГПК України, яка встановлює вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, оскільки заявником не направлено всіх доданих до апеляційної скарги документів відповідачу 1 та відповідачу 2, а саме: завіреної копії довіреності на представника № 02-36/2696 від 20.11.2017, копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія КС № 6058/10 від 18.05.2017, платіжного доручення № 0000448591 від 31.01.2018 та копії оспорюваного рішення з відміткою відділу діловодства вхідної кореспонденції позивача про отримання.

За таких обставин, ухвалою від 20.03.2018 апеляційну скаргу залишено без руху, апелянту роз'яснено, що він має право усунути недоліки, а саме, подати до Київського апеляційного господарського суду докази направлення листом з описом вкладення відповідачу 1 та відповідачу 2 доданих до апеляційної скарги документів: копій довіреності на представника № 02-36/2696 від 20.11.2017, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія КС № 6058/10 від 18.05.2017, платіжного доручення № 0000448591 від 31.01.2018 та оспорюваного рішення з відміткою відділу діловодства вхідної кореспонденції позивача про отримання.

30.03.2018 від апелянта через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшла заява про усунення недоліків, до якої додані фіскальні чеки № 5147 та № 5148 та описи вкладення, які свідчать про направлення відповідачам копій довіреності на представника апелянта, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, платіжного доручення № 0000448591 від 31.01.2018 та оспорюваного рішення з відміткою відділу діловодства вхідної кореспонденції позивача про отримання.

Крім того, до вказаної заяви додана копія постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 у справі № 925/1392/17, копія якої також була направлена відповідачам, що підтверджується згаданими вище фіскальним чеками № 5147 та № 5148 та описами вкладення.

Розпорядженням № 09.1-08/873/18 від 02.04.2018, у зв`язку перебуванням судді Сітайло Л.Г., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 925/1540/17.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2018 справа № 925/1540/17 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Власов Ю.Л., Пашкіна С.А.

Ухвалою від 02.04.2018 відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на рішення Господарського суду Черкаської області від 21.02.2018 у справі № 925/1540/17, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - до 13.04.2018.

25.01.2018 від відповідача 2 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач 2 просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вказаної позиції відповідач 2 послався на те, що постанова про арешт коштів боржника (ПАТ «Азот») винесена 17.11.2017, а тому приватне обтяження, яке було зареєстроване раніше, має вищий пріоритет перед вказаною постановою, якою порушені законні права позивача.

Відповідач 1 та відповідач 2 представників в судове засідання не направили, про причини неявки суду не повідомили.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників учасників в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників відповідача 1 та відповідача 2 за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представник позивача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.

21.12.2011 позивач як банк та відповідач 2 як позичальник уклали кредитний договір №06.1-ВКЛ-99 (далі Кредитний договір) (а.с. 14-26), відповідно до умов якого позивач надає відповідачу 2 відновлювальну револьверну кредитну лінію з загальною сумою кредиту 27 400 000 доларів США з можливістю отримувати в доларах США (п. 1.1 в редакції Додаткового договору № 13 про внесення змін до Кредитного договору від 23.12.2015 - примітка суду), а відповідач 2 зобов'язаний погасити кожну частку на дату повернення частки, визначену у відповідній заявці на отримання частки або у відповідності з п. 3.5. Договору.

Пунктом 1.6. Додаткового договору № 13 про внесення змін до Кредитного договору від 23.12.2015 (а.с. 33-19) встановлений кінцевий строк погашення кредиту - 31.10.2020.

22.12.2011 в рахунок забезпечення виконання зобов'язання за Кредитним договором, позивач як заставодержатель та відповідач 2 як заставодавець уклали договір застави №06.1-ЗМП-107 майнових прав (далі - Договір застави) (а.с. 41-45), в п. 1.3 якого погодили, що застава поширюється на нижчезазначені права, доходи та майно відповідача 2: майнові права, які повинні вміщувати будь-які і всі права і претензії в тому числі грошової природи, в тому числі право вимоги повернення, включаючи дострокове повернення грошових коштів, розміщених відповідно до Угоди та сплати відсотків (комісій) за їх користування, які відповідач 2 має і буде мати під час дії цього договору застави проти позивача у відповідності з нижче вказаним договором між позивачем та відповідачем 2: Договір банківського вкладу №26153010300826 від 22.12.2011, і будь-які і всі додатки, доповнення, угоди та інші документи, які стосуються, укладені і видані у зв'язку з ним, що існують на дату підписання Договору застави і які можуть бути підписані у будь-який час пізніше під час дії цього Договору застави; всі теперішні та майбутні права на всі теперішні та майбутні грошові кошти, включаючи, проценти, що знаходяться або будуть знаходитися на депозитному (вкладному) рахунку відповідача 2 у доларах США № 26153010300826 (далі - рахунок) та грошові кошти у гривні, що знаходяться та/або будуть надходити на рахунок; усі існуючі та майбутні права та доходи.

23.12.2015 позивач і відповідач 2 уклали Договір № 2 про внесення змін до Договору застави (а.с. 46-47), яким виклали в новій редакції п. 1.2 Договору застави, а саме узгодили, що Кредитний договір передбачає максимальну суму кредиту - 27 400 000 доларів США, що останній строк погашення кредиту - 31 жовтня 2020 року із сплатою відсотків за користування кредитом, а максимальний розмір вимоги позивача за забезпеченим зобов'язанням - 54 800 000 доларів США (а.с.46-47).

Умовами укладеного між позивачем як банком та відповідачем 2 як клієнтом договору № 26153010300826 банківського вкладу (депозитний вклад зі сплатою процентів по закінченню строку дії договору без права поповнення від 22.12.2011 (далі - Договір банківського вкладу) (а.с. 48-53) встановлено, що позивач відкриває відповідачу 2 депозитний рахунок № 26153010300826 в доларах США за умови проведення ідентифікації відповідача 2 відповідно до вимог чинного законодавства у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, на який перераховуються грошові кошти в сумі 510 000 доларів США (далі Депозитний вклад).

Депозитний вклад залучається на строк з 22.12.2011 до 15.12.2020 (не включно) (п. 1 додаткової угоди № 5 від 24.12.2015 до Договору банківського вкладу).

З наявних в матеріалах справи копій Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 34391080 від 23.12.2011 та Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 53825050 від 26.10.2017 (а.с. 68-73) слідує, що 23.12.2011 за позивачем за № 12003138 зареєстроване приватне обтяження - застава рухомого майна, об'єктом обтяження є майнові права за Договором банківського вкладу, термін дії обтяження - 22.12.2021.

Отже, починаючи з 23.12.2011, кошти на рахунку № 26153010300826, відкритому відповідачу 2 у позивача, перебувають під приватним обтяженням.

17.11.2017 на грошові кошти, які містяться, в тому числі, і на вказаному рахунку, постановою про арешт коштів боржника ВП № 54239464, винесеною заступником начальника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області в зв'язку з невиконанням вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-98-11-У, виданої 05.05.2017 Офісом великих платників податків ДФС, накладено арешт.

З огляду на вказані обставини, позивач звернувся до суду з позовом про зняття арешту з грошових коштів, що містяться на депозитному рахунку № 26153010300826 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, накладеного постановою про арешт коштів боржника № 54239464 від 17.11.2017, винесеною заступником начальника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, які належать відповідачу 2.

Суд першої інстанції відмовив позивачу в задоволенні позовних вимог виходячи з того, що оспорюванана постанова про арешт коштів від 17.11.2017 позивачем по суті не виконується, адже першим арешт на кошти відповідача 2, які розміщені на спірному рахунку, наклав Придніпровський ДВС під час примусового виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 07.12.2017 у справі № 925/1392/17, в той час як відповідно до чинного законодавства спочатку має бути вирішене питання зі зняттям арешту зі спірного рахунку у виконавчому провадженні, яке здійснює Придніпровський ДВС, і тільки після цього позивач зможе перейти до здійснення процедури за оспорюваним арештом, тобто фактично права позивача відповідачем 1 наразі не порушені, позов є передчасним, а заявлені позивачем вимоги не доведені.

Колегія суддів не може погодитись з позицією суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно зі ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 20 Закону України «Про заставу» встановлено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

За умовами п. 3.1 ст. 3 Договору застави, випадком невиконання за цим договором вважається настання випадку невиконання відповідно до умов Кредитного договору.

Пунктом 4.1 Договору застави сторони визначили, що при настанні одного або декількох випадків невиконання за цим Договором застави, позивач з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством, має право здійснювати будь-які дії, які позивач розумно буде вважати необхідними для захисту інтересів позивача, зокрема, звернути стягнення на предмет застави.

Згідно з п. 4.2 Договору застави, якщо при настанні випадку невиконання позивач вирішує звернути стягнення на предмет застави, предмет застави переуступається відповідачем 2 позивачу або уповноваженій позивачем особі. Така переуступка відбуватиметься у день, коли позивач видає відповідачу 2 повідомлення про невиконання за формою, яку позивач вважатиме за відповідну, якщо інший порядок не встановлено для обов'язкового застосування згідно з чинним законодавством України; Сторони цим погоджуються, що звернення стягнення на грошові кошти, що є предметом застави, здійснюється шляхом переказу відповідачем 2 позивачу відповідної суми грошових коштів або шляхом договірного списання Банком відповідної суми з рахунку відповідача 2 на підставі цього договору з використанням наявних у позивача реквізитів (п.п. ііі).

З довідки позивача № 10.1-87/20265 від 25.10.2017(а.с. 56) слідує, що у відповідача 2 виникла заборгованість перед позивачем у зв'язку з неналежним виконанням ним умов Кредитного договору.

Відповідно до ч. 6 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

При цьому, відповідно до положень ч.ч. 1, 3 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а суд може захистити цивільне право або інтерес способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу (с. 396 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо:

1) право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів;

2) вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю;

3) наявна письмова згода заставодержателя.

Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Отже, оскільки накладення арешту має своїм наслідком заборону відчуження арештованого майна, ним порушується право заставодержателя, яке виникле до арешту, одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави в зв`язку з невиконанням боржником забезпеченого зобов`язання.

Крім того, відповідно до ст. 14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»:

- якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог (ч. 1);

- якщо відповідно до закону обтяжувач вправі притримати рухоме майно, що належить боржнику, для забезпечення своєї вимоги, пріоритет такого права притримання встановлюється з моменту його реєстрації. Якщо право притримання не було зареєстроване, воно не має пріоритету над зареєстрованими обтяженнями, але має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями (ч. 3).

Відповідно до ч. 5 ст. 18 Закону України «Про заставу», якщо предметом застави є рухоме майно, заставодержатель зареєстрованої застави має переважне право на задоволення вимог із заставленого майна перед заставодержателями незареєстрованих застав та заставодержателями застав, які зареєстровані пізніше. Переважне право заставодержателів одного і того ж майна, що зареєстровані в один і той же день, визначається моментом реєстрації застави. Переважне право у задоволенні вимог із заставленого рухомого майна визначається на підставі моменту реєстрації застави та моменту реєстрації змін щодо предмета застави в частині цих змін.

Отже, якщо постанова про арешт коштів винесена після реєстрації застави за договором застави, відповідно до приписів чинного законодавства заставодержатель має вищий пріоритет щодо задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави переважно перед іншими особами.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 29.03.2016 по справі № 910/22690/15.

Таким чином, з огляду на вищевикладені норми чинного законодавства, враховуючи, що накладення арешту на майно має наслідком заборону відчуження арештованого майна, чим порушується право застоводержателя в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави у випадку, коли належним чином зареєстрована застава виникла раніше за накладення арешту для задоволення вимог стягувачів, відмінних від заставодержателя, слід дійти висновку, що таке заставне майно має бути звільнено з-під арешту.

Враховуючи, що, як слідує з матеріалів справи, починаючи з 23.12.2011, за позивачем за № 12003138 зареєстроване приватне обтяження - застава рухомого майна, об'єктом обтяження згідно з яким є майнові права за Договором банківського вкладу (грошові кошти, що містяться на депозитному рахунку № 26153010300826) з терміном дії обтяження - 22.12.2021, а накладення арешту має своїм наслідком заборону відчуження арештованого майна, арештом, накладеним 17.11.2017, порушуються законні права позивача як заставодержателя одержати задоволення своїх вимог до відповідача 2 за рахунок предмета застави, тому вимоги позивача про зняття вказаного арешту є законними.

При цьому колегія суддів зазначає про те, що порушенням прав позивача як заставодержателя спірного майна є сам лише факт накладення на нього арешту, а відтак, дії щодо звернення стягнення на таке майно у іншому виконавчому провадженні, зокрема у виконавчому провадженні, яке здійснює Придніпровський ДВС, на думку колегії суддів, не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Крім того, слід зазначити, що Придніпровський ДВС наклав арешт на спірний рахунок не з огляду на невиконання рішення Господарського суду Черкаської області від 07.12.2017 у справі № 925/1392/17, а з огляду на невиконання рішення Господарського суду Черкаської області у справі № 925/96/17.

Предметом же розгляду у справі № 925/1392/17 є саме вимоги про зняття арешту, накладеного постановою про арешт коштів боржника № 54093479 від 07.07.2017, винесеною головним державним виконавцем Придніпровського ДВС у справі № 925/96/17.

До того ж, на дату винесення цієї постанови арешт з грошових коштів, що містяться на депозитному рахунку № 26153010300826 в Публічному акціонерному товаристві «Укрсоцбанк», накладений постановою про арешт коштів боржника № 54093479 від 07.07.2017, винесеною головним державним виконавцем Придніпровського ДВС, які належить ПАТ «Азот» та знаходяться в заставі Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», скасований постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 у справі № 925/1392/17.

За таких обставин, позовні вимоги про зняття арешту з грошових коштів, що містяться на депозитному рахунку № 26153010300826 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, накладеного постановою про арешт коштів боржника № 54239464 від 17.11.2017, винесеною заступником начальника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, які належать відповідачу 2, підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні таких вимог підлягає скасуванню.

Частиною 1 статті 277 ГПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (ч. 2 ст. 277 ГПК України).

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореного рішення судом першої інстанції мали місце неправильне застосування норм матеріального права, тому рішення Господарського суду Черкаської області від 21.02.2018 у справі № 925/1540/17 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким позов задовольняється у повному обсязі, задоволенню підлягають вимоги про зняття арешту з грошових коштів, що містяться на депозитному рахунку № 26153010300826 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, накладеного постановою про арешт коштів боржника № 54239464 від 17.11.2017, винесеною заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, які належать відповідачу 2.

Враховуючи вимоги, викладені в апеляційній скарзі, а також підстави скасування судового рішення, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» задовольняється повністю.

За приписами ст. 129 ГПК України, у разі задоволення позову судовий збір покладається на відповідача.

Водночас відповідно до приписів ч. 9 ст. 129 ГПК України, у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на обставини справи та підстави виникнення спору сторін, колегія суддів покладає витрати за подання позову та апеляційної скарги на Публічне акціонерне товариство «Азот», оскільки саме внаслідок дії вказаної особи щодо невиконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-98-11-У, виданої 05.05.2017 Офісом великих платників податків ДФС, накладено арешт, в тому числі, на спірний рахунок.

Керуючись ст. 267-270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на рішення Господарського суду Черкаської області від 21.02.2018 у справі № 925/1540/17 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 21.02.2018 у справі № 925/1540/17 скасувати та прийняти нове рішення.

3. Позов задовольнити повністю.

4. Зняти арешт з грошових коштів, що містяться на депозитному рахунку № 26153010300826 в ПАТ «Укрсоцбанк» (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29 ідентифікаційний код 00039019), МФО 300023, накладений постановою про арешт коштів боржника № 54239464 від 17.11.2017, винесеною заступником начальника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, які належать Публічному акціонерному товариству «Азот».

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Азот» (18014, Черкаська обл., місто Черкаси, вул. Першотравнева, будинок 72, ідентифікаційний код 00203826) на користь Публічного акціонерного товариства ««Укрсоцбанк» (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29 ідентифікаційний код 00039019) витрати по сплаті судового збору за подачу позову в суму 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. та витрати за подачу апеляційної скарги в сумі 2 400 (дві тисячі чотириста) грн.

6. Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Черкаської області.

7. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

8. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

9. Повернути до Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/1540/17.

Повний текст постанови складено: 15.05.2017

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді С.А. Пашкіна

Ю.Л. Власов