Рішення № 73960882, 11.05.2018, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________ Справа № 299/763/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.05.2018 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючий-суддя Рішко Г.І., секретар судового засідання Стрижак О.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Виноградівська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог: Виноградівська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування.

Позовні вимоги мотивує тим, що 12.06.1993 р. померла його бабуся ОСОБА_4, після смерті якої залишилося спадкове майно — 1/2 частина житлового будинку в смт.Королево по вул.Центральна, 175. Заповітного розпорядження залишено не було. Після смерті ОСОБА_4 спадщину в розмірі по 1/4 частки житлового будинку прийняла мати позивача — ОСОБА_5. Дід ОСОБА_6 теж отримав 1/4 частку спадкового майна і з цього моменту фактично в його володінні знаходилось 3/4 частки спадкового майна. За життя спадщину мати не оформила, а 27.07.2000 року ОСОБА_5 померла. Спадкоємцями до майна матері позивача були — дід ОСОБА_6, батько позивача — ОСОБА_2, брат позивача — ОСОБА_7 та позивач, кожен з яких отримали по 1/16 частки. Дід позивача ОСОБА_6 помер 19.01.2001 року і залишив за собою спадкове майно, а саме 13/16 загальної частки. Після його смерті, позивач ОСОБА_1 та його брат ОСОБА_7 успадкували за дідом рівні частки по 13/32 на кожного, тобто брати набули по 15/32 від загальної частки кожен, якщо врахувати і попередні 1/16 частки від матері — ОСОБА_5 З довідки БТІ вбачається, що спірний житловий будинок рахується за ОСОБА_4 Позивач вказує, що ним у встановлений законом термін прийнято спадщину, оскільки він проживав разом із спадкодавцями на день їхньої смерті і надалі продовжує проживати у спірному житловому будинку. Нотаріусом йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно. Просить суд визнати за ним право власності в цілому на житловий будинок в смт.Королево по вул.Центральна, 175 Виноградівського району.

Позивач у підготовче судове засідання не з'явився, однак до суду його представником по довіреності подано письмове клопотання про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги просять задовольнити.

Відповідачі подали до суду письмові заяви про визнання позову. Розгляд справи просять провести без їхньої участі.

Представник третьої особи в підготовче судове засідання не з'явився, повідомлений про час та місце розгляду справи, заяв та клопотань не надходило.

Обстеживши матеріали справи та клопотання сторін, з врахуванням того, що відповідачами позов визнано повністю, що не суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому в порядку ч.4 ст.207 ЦПК України визнання відповідачами позову прийнято судом. Відповідно до ч.4 ст.200 ЦПК України судом у підготовчому судовому засіданні ухвалюється рішення.

В судовому засіданні встановлено, що 12.06.1993 року в смт.Королево Виноградівського району померла ОСОБА_4, бабуся позивача. Дана обставина стверджується свідоцтвом про смерть серії І-ФМ №437973 від 14.06.1993 року.

Після її смерті залишилося спадкове майно, а саме житловий будинок з надвірними будівлями в смт.Королево по вул.Центральна, 175 Виноградівського району. Заповітного розпорядження на випадок смерті вона не залишила.

Після смерті ОСОБА_4 спадщину було прийнято її донькою — ОСОБА_5, матір’ю позивача, в розмірі 1/4 частки спадкового майна, та чоловіком спадкодавця — ОСОБА_6, дідом позивача, який в сукупному мав право на 3/4 частки спадкового майна. За життя мати позивача ОСОБА_5 спадщину не оформила і 27.06.2000 року померла.

Спадкоємцями після смерті ОСОБА_5 стали — дід позивача ОСОБА_6, батько позивача — ОСОБА_2, позивач та його брат ОСОБА_7, які отримали право на 1/16 частку спадкового майна кожен.

19.01.2001 року в смт. Королево Виноградівського району помер ОСОБА_6 — дідусь позивача. Дана обставина стверджується свідоцтвом про смерть серії І-ФМ №016806 від 19.01.2001 року. Після смерті дідуся ОСОБА_6, позивач та його брат ОСОБА_7 успадкували у рівних частках - по 13/32 із спадкового майна, а врахувавши і попередні 1/16 частки після смерті матері ОСОБА_5 - по 15/32 частки від загальної частки кожен.

В матеріалах справи містяться довідки виконавчого комітету Королівської селищної ради №№449, 450, 451 від 20.02.2018 року, з яких слідує, що на день смерті ОСОБА_4, яка померла 12.06.1993 року в спадковому будинку були зареєстровані та проживали: ОСОБА_6 - чоловік, ОСОБА_5 - дочка, ОСОБА_2 - зять, ОСОБА_1 - внук та ОСОБА_1 - внук. На день смерті ОСОБА_5., яка померла 27.06.2000 р. в спадковому будинку були зареєстровані та проживали: ОСОБА_6 - батько, ОСОБА_2 - чоловік, ОСОБА_1 - син та ОСОБА_1 - син. На день смерті ОСОБА_6, який помер 19.01.2001 р. в спадковому будинку були зареєстровані та проживали: ОСОБА_2 - зять, ОСОБА_1 - внук та ОСОБА_1 - внук. Дана обставина вказує на те, що позивач в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України прийняв спадщину.

Як вбачається із поданих позивачем документів на ствердження своїх позовних вимог, житловий будинок в смт.Королево по вул.Центральна, 175 побудований на підставі будівельного паспорту земельної ділянки (1975 р.) та дозволу на ведення робіт.

В п.3.1 Узагальнення проведеного ВССУ від 16.05.2013 року відмічено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК), а в п.3.3, що у випадках відсутності правовстановлюючих документів та відсутності реєстрації обєкта нерухомості за спадкодавцем (на імя спадкодавця) суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати Свідоцтво про право на спадщину. Статтею 1297 зазначеного Кодексу встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Верховний Суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 роз’яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

В зв'язку з необхідністю прийняття спадщини, що залишилася після смерті матері, позивач звернувся до Виноградівської державної нотаріальної контори.

Разом з тим державним нотаріусом позивачу було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом у зв’язку із тим, що спадкодавцем за життя не було оформлено правовстановлючі документи на спадковий будинок та роз’яснено про необхідність звернутися з даним питанням до Виноградівського районного суду, що стверджується відмовою нотаріуса за №71/01-16 від 23.02.2018 року.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Відповідно до виготовленого Виноградівським БТІ Технічного паспорту та довідки КП «Виноградівське районне бюро технічної інвентаризації» №139 від 21.02.2018 року житловий будинок з надвірними будівлями в смт.Королево по вул.Центральна, 175 Виноградівського району Закарпатської області будівництвом завершений та інвентаризаційна вартість станом на березень 2018 року становить - 122161 грн. Загальна корисна площа житлового будинку становить 88,1 кв.м., в тому числі житлова площа 40,9 кв.м. Житловий будинок рахується за ОСОБА_4 згідно будівельного паспорту від 11.11.1975 року.

Відповідну до ст.16 ЦК України визнання права с одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У відповідності до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703(в редакції від 01.01.2013 року), рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред"явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою( ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).

Таким чином, враховуючи встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, а також оцінюючи надані докази, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.10, 12, 13, 18, 81, 200, 206, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОК НОМЕР_1, право власності в цілому на житловий будинок з надвірними будівлями в смт.Королево по вул.Центральна, 175 Виноградівського району Закарпатської області, загальною корисною площею 88,1 кв.м., в тому числі житловою - 40,9 кв.м., в поряку спадкування після смерті діда ОСОБА_6, який помер 19.01.2001 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Апеляційного суду Закарпатської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п.15.5 п.п.15 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

ГоловуючийОСОБА_8