Рішення № 73959488, 11.05.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2049/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Бойко О.Я.,

за участі:

секретаря судового засідання Белінського Г.В.,

представник позивача не з'явився,

відповідач не з'явився,

третя особа не з'явилася,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (65000, АДРЕСА_1) до Приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Міністерства юстиції України Вольф Тетяни Леонідівни (АДРЕСА_2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ПАТ "Перший Український міжнародний банк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд.4) про визнання проти правною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ,-

СУТЬ СПОРУ:

02.05.2018 р. до Одеського окружного адміністративного суду звернулась з позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Міністерства юстиції України Вольф Тетяни Леонідівни третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ПАТ "Перший Український міжнародний банк" в якій просила:

1. Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 12 квітня 2018 р., ВП №56166682, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Київа Міністерства юстиції України Вольф Тетяною Леонідівною, боржником за якою є ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), а стягувачем - Публічне акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк» ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14282829).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 18.04.2018 р. отримала за місцем проживання копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 12.04.2018 р., винесену приватним виконавцем округу м. Києва Вольф Тетяною Леонідівною.

Зазначена постанова була винесена при виконанні виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною 28.02.2018 р., номер в реєстрі 943, з пропозицією звернення стягнення з позивача заборгованість.

Позивач зазначила, що в м. Одесі розташоване майно позивача- а саме належна її на праві власності квартира за адресою АДРЕСА_1.

Також позивач зазначила, що з огляду на оскаржувану постанову виконавчим округом відповідача є місце Київ, а не місто Одеса.

Таким чином, позивач вважає, що відповідач незаконно та безпідставно прийняв до виконання виконавчий документ з порушенням правил територіальної діяльності приватних виконавців за наявності в нього достовірної інформації про місце проживання та перебування боржника (позивача) в іншому виконавчому окрузі.

Ухвалою суду від 03.05.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за окремою категорією термінових адміністративних справ за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні на 10.05.2018 року.

Статтею 287 КАС України встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Частиною 4 статті 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

10.05.2018 р. в судове засідання сторони не з'явилися, суд усною ухвалою занесеною в протокол ухвалив розглядати справу у письмовому провадженні відповідно до ч.9 ст.205 КАС України.

08.05.2018 р. через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому вона просила в задоволенні позову відмовити з наступних підстав.

Відповідач у відзиві зазначила, що у заяві про відкриття виконавчого провадження стягувачем було зазначено місце знаходження майна боржника (грошових коштів) - карткового рахунку НОМЕР_2 відкритого в ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, буд.4.

Тобто в даному випадку порушення Закону України «Про виконавче провадження» відсутнє оскільки майно боржника перебуває у м. Києві, а відповідно до ст.24 цього Закону приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Відповідач в судове засідання призначене на 10.05.2018р. не з'явилася про день час та місце розгляду справи повідомлена належним чином та завчасно.

Третя особа пояснення у встановлений судом строк до 08.05.2018 р. не надала, та в судове засідання призначена на 10.05.2018 р. не з'явилася.

10.05.2018 р. представник позивача надав відповідь на відзив в якій зазначив, що позивач ніколи не відкривала будь-яких рахунків в ПАТ «Перший Український міжнародний банк» та не укладала з вказаною юридичною особою будь-яких договорів щодо відкриття та/або обслуговування карткових чи інших рахунків.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення. Свій висновок вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.04.2018 р. відповідач прийняв постанову про відкриття провадження ВП №56166682 (а.с.12).

Дана постанова відкрита на підставі виконавчого напису №943 виданого 27.02.2018 р. (а.с.15) приватним нотаріусом Київського міського нотаріального кругу Хара Н.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість в розмірі 23 345,72 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» :

1. Виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

2. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

3. Виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій.

4. Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

5. У разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби.

Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України.

Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» принципи діяльності органів державної виконавчої служби та приватних виконавців: 1. Діяльність органів державної виконавчої служби та приватних виконавців здійснюється з дотриманням принципів: 1) верховенства права; 2) законності; 3) незалежності; 4) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 5) обов'язковості виконання рішень; 6) диспозитивності; 7) гласності та відкритості виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами; 8) розумності строків виконавчого провадження; 9) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

Суд встановив, що місце проживання позивача АДРЕСА_1.

Також в м. Одеса розташоване майно позивача - а саме належна йому на праві власності квартира за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 29.04.2018 р (а.с.16).

З огляду на текст виконавчого напису суд встановив, що місце роботи позивача у ньому зазначено «ЖКС Черьомушки» (а.с.15).

Зазначена юридична особа, а саме - Комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «Черьомушки» знаходиться за адресою: 65078, м. Одеса, Малиновський район, вул. Гайдара, буд.38 А, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1003923813 (а.с.17).

Суд зауважує, що в оскаржуваній постанові виконавчим округом відповідача є місце Київ, а не місто Одеса (Одеський виконавчий округ).

Крім того, відповідно до ч. 1 ст.27 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України "Про виконавче провадження".

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що відповідач протиправно всупереч чинного законодавства прийняв до виконання виконавчий документ з порушенням правил територіальної діяльності приватних виконавців за наявності в нього достовірної інформації про місце проживання та перебування боржника (позивача) в іншому виконавчому окрузі.

Крім того посилання відповідача на те, що у заяві про відкриття виконавчого провадження стягувачем було зазначено місце знаходження майна боржника (грошових коштів) - карткового рахунку НОМЕР_2 відкритого в ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк», який розташований за адресою м. Київ вул. Андріївська, буд.4 спростовується наступним.

Поняття «картковий рахунок» було передбачено Постановою НБУ від 19.10.2005 р. «Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням» №137, яке втратило чинність на підставі Постанови НБУ №223 від 30.04.2010 р.

При цьому жодним нормативно-правовим актом не передбачено, що «картковий рахунок» є майном в розумінні ст.190 ЦК України. Так само, не передбачено й визначення місцезнаходження «карткового рахунку» за місцем знаходження будь-якого банку.

Суд встановив, що позивач не відкривала будь-яких рахунків в ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» та не укладала з вказаною юридичною особою будь-яких договорів щодо відкриття та/або обслуговування карткових чи інших рахунків.

Відсутні будь-які відомості про знаходження коштів належних позивачу на карткових рахунках.

Таким чином, суд зазначає, що відповідач не довів, що позивач мала будь-які договірні правовідносини з ПАТ «Перший Український Міжнародний банк», та має власні кошти на карткових рахунках.

Згідно з п.3 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 належать до задоволення шляхом визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 12 квітня 2018 р., ВП №56166682, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Київа Міністерства юстиції України Вольф Тетяною Леонідівною, боржником за якою є ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), а стягувачем - Публічне акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк» ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14282829).

Щодо стягнення витрат на правову допомогу та судового збору суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язанні із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведення огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з ст.134 КАС України: " 1. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

3. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

4. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

5. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

6. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

7. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами".

З огляду на зміст статті 134 КАС України , вона визначає порядок несення судових витрат на правову допомогу. ЇЇ положення спрямовані на забезпечення особі права на правову допомогу в адміністративному судочинстві. Зазначений вид витрат пов'язаний з реалізацією конституційного права на правову допомогу. Адже стаття 59 Конституції України визначає , що кожен має право на правову допомогу.

Суд встановив, що позивач уклала з Адвокатською Компанією Полонський і Партнери договір про надання правової допомоги №01/28/04/18 від 26.04.2018 р.

Позивач документально підтвердив, що вона сплатила 2800,00 грн. , що підтверджується копією квитанцією до прибуткового касового ордера №15 від 07.05.2018 р. на виконання договору про надання правової допомоги №01/28/04/18 від 26.04.2018 р.

Також позивач надала суду акт від 07.05.2018 р. про обсяг виконаних робіт до договору №01/28/04/18 про надання правової допомоги в якому детально зазначено, яка саме правова допомога надана позивачу, а саме:

-опрацювання наявних у Клієнта документів, які стосуються та можуть бути використані в якості доказів при підготовці позовної заяви відповідно до Договору;

-моніторинг діючого законодавства, рішень Європейського суду з прав людини та наявної судової практики розгляду справ за позовами фізичних осіб до суб'єкта владних повноважень - приватного виконавця, зокрема - щодо визначення підсудності даної категорії справ взагалі, та позову згідно з умов Договору зокрема;

-опрацювання та фіксація даних відкритих реєстрів речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо документального підтвердження місцезнаходження майна Клієнта та розташування місця його роботи - з метою додаткового підтвердження знаходження місця проживання (реєстрації) майна, місця його роботи та основної частини майна (нерухомість) в м. Одеса (питання підсудності позову Клієнта згідно з Договором);

-складання тексту позовної заяви, визначення та опрацювання додатків до позовної заяви їх посвідчення (окрім підпису Клієнта), підготовка екземплярів позовної заяви з додатком для учасників справи;

-надання Клієнту реквізитів для сплати судового збору шляхом надіслання їх на електронну пошту з попереднім заповненням з використанням даних, розміщених на офіційному сайті Одеського окружного адміністративного суду;

-надання правової консультації щодо подання позовної заяви з додатками до канцелярії Одеського окружного адміністративного суду;

-складання клопотання про стягнення витрат на правову допомогу, додатків до нього, направлення скан-копії з додатком учасникам справи згідно наявних реквізитів електронної пошти;

-подання до канцелярії Одеського окружного адміністративного суду клопотання про стягнення витрат на правову допомогу з додатками до нього;

-підготовка до участі у судовому засіданні по справі, призначеному на 10.05.2018 р.;

-оформлення ордеру для здійснення представництва інтересів Клієнта в Одеському окружному адміністративному суді.

Також у зазначеному акті вказано, що сторони дійшли згоди у п.1 Акту роботи виконані Компанією в особі адвоката ОСОБА_5, передані Компанією та прийняті Клієнтом без зауважень.

Суд бере до уваги , що позивач документально підтвердив, що він сплатив 2800,00 грн. на виконання договору про надання правової допомоги.

Таким чином, суд робить висновок про стягнення з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири),80 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2800 (дві тисячі вісімсот),00 грн.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 134, 139, 244-246 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 12 квітня 2018 р., ВП №56166682, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Київа Міністерства юстиції України Вольф Тетяною Леонідівною, боржником за якою є ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), а стягувачем - Публічне акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк» ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14282829).

3. Стягнути з Приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Міністерства юстиції України Вольф Тетяни Леонідівни (адреса: АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири),80 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2800 (дві тисячі вісімсот),00 грн.

4. Відповідно до ч.1 ст.272 КАС України судові рішення за наслідками розглядами судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої , статтями 286-288 цього Кодексу , набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини постанови суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення»КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до Одеського апеляційного адміністративного суду.

ОСОБА_1 адреса: 65000, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач - Приватний виконавець Виконавчого округу м. Києва Міністерства юстиції України Вольф Тетяни Леонідівни адреса: АДРЕСА_2.

Третя особа - ПАТ "Перший Український міжнародний банк" адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, код ЄДРПОУ 14282829.

Суддя О.Я. Бойко

.