Ухвала суду № 73957681, 14.05.2018, Волноваський районний суд Донецької області

221/2586/18

1-кс/221/454/2018

У Х В А Л А

про обрання запобіжного заходу

у вигляді тримання під вартою

14 травня 2018 року місто Волноваха

Слідчий суддя Волноваського районного суду Донецької області Овчиннікова О.С.

при секретарі судового засідання Фоміних С.В.,

за участю прокурора Коваля Є.В.,

підозрюваної ОСОБА_1,

слідчої Легенької Н.О.,

захисника Осадчого В.І.,

розглянув винесене у кримінальному провадженні № 12018050630000101 від 19.01.2018 року за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, клопотанняпро застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки Дніпропетровської області Жовтневого району с. В. Терни, громадянки України, не працюючої, вдови, з середньою освітою, малолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, мешкаючої за адресою: АДРЕСА_2, раніше неодноразово судимої,

підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України,

В С Т А Н О В И В:

14.05.2018 року до слідчого судді Волноваського районного суду Донецької області звернулась начальник відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Волноваського відділу поліції ГУНП в Донецькій області капітан поліції Легенька Наталя Олександрівна із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання обґрунтовує тим, що слідчим відділенням Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018050630000101 від 19.01.2018 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, діючи всупереч вимог ст. 4 Закону України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів і прекурсорів" від 15.02.1995 року, придбала за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, невстановлену кількість особливо наркотичного засобу «концентрат з макової соломи», з метою подальшого його збуту, розпочала таким чином незаконно зберігати наркотичний засіб.

24.04.2018 року під час проведення негласної слідчої дії, контроль за вчиненням злочину у вигляді оперативної закупки, приблизно о 16 годині, реалізуючи свій злочинний умисел на незаконний збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено - «концентрат з макової соломи», ОСОБА_1, діючи умисно, повторно, знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2, незаконно збула, згідно з висновку експерта, особливо небезпечний наркотичний засіб - концентрат з макової соломи в перерахунку на суху речовину об'ємом 0,303 г ОСОБА_4 за ціною 500 гривень.

11.05.2018 року під час проведення негласної слідчої дії, контроль за вчиненням злочину у вигляді оперативної закупки, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, придбала за 500 гривень у ОСОБА_1, шприц об'ємом 5 см3, який містить в собі рідину темно - коричневого кольору, місткістю 5 см3.

11.05.2018 року о 19:40 годині, під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_1, за адресою: АДРЕСА_2, було виявлено та вилучено медичні шприци у кількості 47 штук, після ін'єкцій, медичний шприц об'ємом 20 см3, в якому частково міститься рідина світло - коричневого кольору, який був замотаний у рушник, медичний шприц знайдений у сміттєвому відрі об'ємом 2,5 см3 після ін'єкції, каструля емальована, ложка з частинами коричневого кольору, пластикова лійка. На теперішній час, вилучена рідина та предмети, знаходиться на дослідженні.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у незаконному придбанні, зберіганні та збуті наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, вчиненими повторно ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

У судовому засіданні прокурор та слідча висловили міркування про необхідність задоволення клопотання, вбачаючи для цього достатні підстави.

Підозрювана ОСОБА_1 під час розгляду клопотання свою вину не визнала , просила відмовити у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати їй запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник Осадчий В.І. просив обрати запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, пояснюючи, що ОСОБА_1 не буде ухилятись від слідства та суду.

Дослідивши матеріали додані до клопотання, заслухавши думки прокурора, слідчого, підозрюваної та захисника слідчий суддя встановив наступне.

11.05.2018 року ОСОБА_1 о 21.50 години було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

12.05.2018 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України

Підозрювана ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, який відповідно до ч.2 ст. 307 КК України, карається позбавленням волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого злочину повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами. Виходячи з вимог статей 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_1 може переховуватися від органу досудового розслідування, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи тяжкість злочину, особу ОСОБА_1 яка раніше неодноразово судима за вчинення злочинів в сфері незаконного обігу наркотичних засобів, має не зняту та не погашену судимість, відсутність у неї міцних соціальних зв'язків, роботи, а також тяжкість покарання, що їй загрожує у разі визнання винуватою у вчиненні злочину, органами слідства встановлено достатньо підстав вважати, що ОСОБА_1 з метою уникнення кримінальної відповідальності і потрапляння у місця позбавлення волі, може переховуватися від органу досудового розслідування або суду. Окрім цього, ОСОБА_1, перебуваючи за місцем мешкання, матиме змогу спілкуватися із свідками вчинення злочину та безпосередньо впливати на них, що може вплинути на встановлення істини в ході досудового та судового слідства, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи викладені вище обставини, можливо зробити висновок, що менш суворі запобіжні заходи, у тому числі, домашній арешт, не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, та виконання покладених на підозрювану ОСОБА_1 обов'язків, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання підозрюваною покладених процесуальних обов'язків.

Згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може

бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а також вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення - є одними з обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена, зокрема й в рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».

Вивчивши надані докази, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_1 до скоєння кримінального правопорушення, підозра у якому їй повідомлена 12 травня 2018 року, є вірогідною та достатньою для застосування слідчим суддею щодо неї такого обмежувального заходу, як тримання під вартою.

Крім того, слідчий суддя дійшов до висновку про наявність реальних ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваної, передбачених ст.177 КПК України.

Європейський суд в своїх рішеннях «Панченко проти Росії» та «Бекчиєв проти Молдови» неодноразово зазначав, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину - у повторному неазконному придбанні, зберіганні та збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду - оскільки підозрювана ОСОБА_1 є раніше судимою особою, судимість якої не знята та не погашена у встановленому законом порядку, також може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні чи вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.

Таким чином , суд прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд дотримується практики Європейського суду з прав людини щодо забезпечення не тільки прав підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів з огляду на тяжкість та специфіку самої підозри, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства (рішення ЄСПЛ у справах Летельє проти Франції, W проти Швейцарії).

Суд вважає, що слідчий та прокурор в повному обсязі довели обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_1 на свободу саме в такий спосіб процесуального примусу.

Визначаючи розмір застави, суд бере до уваги обставини, встановлені статтями 177, 178 КПК України, вимоги статті 182 КПК України та позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, та прийшов до обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 слід визначити заставу у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 140960 гривень , враховуючи, що застава саме у такому розмірі буде належною гарантією того, що у разі сплати визначеного розміру застави, ОСОБА_1 вирішить не зникати через побоювання втрати заставу.

Такий розмір застави є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного, а тому підстав вважати його завідомо непомірним чи напроти недостатнім для ОСОБА_1 суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 32, 131, 132, 176 - 178, 183- 184, 193-194, 196-197, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Волноваського відділу поліції ГУНП в Донецькій області капітана поліції Легенької Наталі Олександрівни, про обрання запобіжного заходу - задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвала слідчого судді діє з 14.05.2018 року з 17 години 00 хвилин до 09 липня 2018 року до 17 години 00 хвилин та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Для утримання підозрювана ОСОБА_1 підлягає направленню до Державної установи «Маріупольський слідчий ізолятор».

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах що становить 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 140960 гривень 00 копійок, внести визначену суму коштів у національній грошовій одиниці на наступний депозитний рахунок: одержувач платежу ТУДСА в Донецькій області № 37311047011792, Банк отримувача Держказначейська служба України, м. Київ, код банку 820172, код ЄДРПОУ 26288796.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрювану ОСОБА_1 у разі внесення застави, наступні обов'язки: прибувати до слідчого із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 09 липня 2018 року до 17 години 00 хвилин .

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрювана ОСОБА_1 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.С. Овчиннікова