Рішення № 73957406, 14.05.2018, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 201/14961/17

провадження 2-адр/201/4/18

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2018 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

за участі секретаря Плевако О.О.

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпро заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Соборної районної в місті Дніпрі ради про стягнення заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 06 жовтня 2017 року звернувся до суду з позовом до відповідача виконавчого комітету Соборної районної в місті Дніпрі ради про стягнення заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі та зобов'язання вчинити певні дії, позовні вимоги не змінювалися, але доповнювалися і уточнювалися..

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 березня 2018 року позовні вимоги задоволено.

ОСОБА_1 03 травня 2018 року звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення по справі.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Перевіривши матеріали справи та заяву оцінивши надані і добуті докази суд вважає можливим ухвалити додаткове рішення щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази.

Відповідно до ст. 5 КАС України 1. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 КАС України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин..

Відповідно до ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.

Згідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У судовому засіданні встановлено, що позивач 06 жовтня 2017 року звернувся до суду з позовом до відповідача виконавчого комітету Соборної районної в місті Дніпрі ради про стягнення заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі (а.с. а.с. 2-4), позовні вимоги не змінювалися, але доповнювалися і уточнювалися ( ас. а.с. 20-22, 55-56).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 березня 2018 року, що у встановленому законом порядку набрало законної сили, позовні вимоги задоволено.

Вказаним судовим рішенням дійсно не було вирішено одну із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення, а саме: зобов'язання виконавчий комітет Соборної районної в місті Дніпрі ради виплатити ОСОБА_1 різницю між раніше виплаченими заново нарахованими (перерахованими) сумами лікарняних та відпускних, за результатом проведеного перерахунку середньої заробітної плати, для оплати часу щорічної відпустки та періоду тимчасової непрацездатності з урахування заробітної плати, нарахованої за період з 27 червня 2017 року по 19 липня 2017 року в сумі 9 969 грн. 25 клоп.

Вирішуючи вище зазначену позовну вимогу суд бере до уваги, що позовні вимоги було задоволено повністю, а також з метою захисту прав та інтересів особи, яка звернулася для за захисту свого особистого майнового права та інтересу та відновлення становища, яке існувало до його порушення, вважає можливим ухвалити додаткове рішення в цій частині та зобов'язати виконавчий комітет Соборної районної в місті Дніпрі ради виплатити ОСОБА_1 різницю між раніше виплаченими та заново нарахованими (перерахованими) сумами лікарняних та відпускних, за результатом проведеного перерахунку середньої заробітної плати, для оплати часу щорічної відпустки та періоду тимчасової непрацездатності з урахування заробітної плати, нарахованої за період з 27 червня 2017 року по 19 липня 2017 року в сумі 9 969 грн. 25 коп., оскільки зазначене підтверджено матеріалами справи та ґрунтується на вимогах закону, а тому заява ґрунтується на вимогах закону та є передбачені законом підстав для її задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 246, 252, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.

Зобов'язати виконавчий комітет Соборної районної в місті Дніпрі ради виплатити ОСОБА_1 різницю між раніше виплаченими та заново нарахованими (перерахованими) сумами лікарняних та відпускних, за результатом проведеного перерахунку середньої заробітної плати, для оплати часу щорічної відпустки та періоду тимчасової непрацездатності з урахування заробітної плати, нарахованої за період з 27 червня 2017 року по 19 липня 2017 року в сумі 9 969 грн. 25 коп..

Додаткове рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя -