Рішення № 73957167, 02.05.2018, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/1539/17

Провадження № 2/209/42/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2018 року м. Кам′янське

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі головуючого судді Маслова Д.В., за участі:

секретаря судового засідання Кулік О.О.,

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

встановив:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом, в якому просить про стягнення з ОСОБА_3 на його користь заборгованості за кредитним договором в розмірі 14062,73 гривень та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600,00 гривень.

В обґрунтування своїх вимог позивач в позовній заяві зазначив, що 01 липня 2010 року ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_3 уклали кредитний договір б/н від 01 липня 2010 року, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 9000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Щодо змін кредитного ліміту Банк керується п.2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною карткою", і "Тарифами Банку" складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. ПАТ КБ "Приватбанк" свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі встановленому договором. Відповідно до п.2.1.1.5.5 Умов надання банківських послуг, - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах передбачених цим договором. Згідно п. 2.1.1.5.6 Умов надання банківських послуг, - у разі невиконання зобов'язання за договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту, (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту) оплати винагороди банку. Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п.2.1.1.5.7 умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до п.2.1.1.7.6 умов та правил надання банківських послуг, - при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору. Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, таким чином відповідач зобов'язання за договором не виконав. У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 17 квітня 2017 року має заборгованість у розмірі 14062,73 гривень, яка складається з наступного: 3326,46 грн. - заборгованість за кредитом; 7848,84 грн. - нараховані відсотки за користування кредитом; 1741,59 грн. - нарахована пеня, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина); 645,84 грн. - штраф (процентна складова).

Наведені обставини у своїй сукупності слугували підставою для її звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою судді від 07 липня 2017 року було відкрито провадження у справі (а.с.36).

Ухвалою суду від 16 листопада 2017 року, вважаючи необхідним, щоб у судовому засіданні представник позивача надав особисті пояснення у справі з приводу змісту позовних вимог, визнано обов'язковою участь в судовому засіданні представника позивача.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

У відповідності до п.п.9 п.1 Розділу ХIII Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції справи в судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувався за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав письмові пояснення, згідно яких зазначає, що зміст кредитного договору зафіксованов в декількох документах: в заяві Позичальника, Умовах та Правилах надання банківських послуг та Тарифах, з якими Позичальник ознайомлений, про що свідчить підпис в Заяві. Між Банком та Позивальником укладається договір у письмовій формі. Згідно виписки з карткового рахунку чітко прослідковується, що відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже отримав кредтну картку "Універсальна", оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. Позивач вказує, що з розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що відповідач частково сплачував заборгованість за договором. В поясненні зазначено, що позивач надав докази, що відповідача було ознайомлено саме із зазначеними Умовами та правилами надання банківських послуг та наказ Банку яким були затверджені зазначені Умови та Правила надання банківських послуг. В судовому засіданні, на запитання суду, представник позивача не зміг пояснити, яким чином анкета-заява підписана відповідачем 01.07.2010 року свідчить про те, що був укладений договір на умовах викладених в довідці датованій 22.06.2010 року про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 30 днів пільгового періоду", в якій мається посилання на інший договір, а саме договір SAMDN54000034596018.

Договір SAMDN54000034596018 до матеріалів справи долучений не був, змістом позовних вимог стягнення по ньому не було.

Відповідач та її представник в судових засіданнях заперечували проти задоволення позовних вимог в повному обсязі та підтримали письмові заперечення, в яких зазначили, що оскільки Умови та правила надання банківських послуг підписані головою правління банку, але не мають підпису позичальника, його реквізитів, відсутня і дата їх складання або підпису сторонами, а також жодної ідентифікуючої ознаки на предмет їх невід'ємності від Заяви позичальника, тому підстав вважати, що банком отримана згода Відповідача на укладення кредитного договору з урахуванням вказаних Умов, на які посилається позивач, немає, а тому правовідносини між сторонами з приводу кредитування регулюються тільки Заявою позичальника. Кінцевий термін повернення кредиту відповідає строку дії кредитної картки, яка у свою чергу відсутня у відповідача, оскільки була оформлена майже 7 років тому. Згідно розрахунку заборгованості у графі «сальдо простроченої заборгованості за кредитом» перше нарахування відбулося 28.02.2011р. До того ж у абзаці 38 позовної заяви позивач зазначає, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту його підписання, якщо на протязі цього строку жодна із сторін не проінформує другу сторону про розірвання даного договору, він автоматично лонгується на той же строк. Строк дії кредитного ліміту, згідно з договором, становить 1 рік. Оформлення пролонгованого кредиту здійснюється шляхом підписання додаткової угоди до діючої кредитної угоди або оформляється новою кредитною угодою Банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів (ст.55 ЗУ «Про банки і банківську діяльність»). Додаткова угода або нова угода підписана не була. Отже в даному випадку строк позовної давності сплинув 01.07.2011 року, бо пункт 1.1.7.11 «Умов та правил надання банківських послуг» про автоматичну пролонгацію є нікчемним. Тому просить застосувати строк позовної давності про стягнення заборгованості та відмовити у задоволенні позовної заяви. Окремо зазначила, що кредит отримувала в розмірі 9000 гривень, підписувала анкету-заяву та довідку про умови кредитування, долучену позивачем до матеріалів справи, також отримувала вимоги про повернення грошових коштів від ПАТ КБ "Приватбанк".

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що відповідач отримувала кредит, погашення за яким відбулось останній раз 23.11.2016 року. Заперечував обставину укладення кредитного договору від 01.07.2010 року. Законодавством передбачена пролонгація зобов'язань, а не договору. Вважає, що договір є неукладеним, оскільки анкета-заява не є предметом договору згідно п.2.1.1.2.3 та п.2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг. Відповідач не приєднувалась саме до такого змісту Умов та правил надання банківських послуг, які долучає до позовної заяви позивач, тобто фактично не ознайомлювалась з ними. Вказує, що відповідач міняла картку, що є суб'єктивними умовами та з 17.04.2017 року кредит не погашала.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, надавши їм оцінку за своїм внутрішнім переконанням, суд прийшов до наступних висновків.

Положеннями ч.3 ст.12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Зміст позовних вимог позивачем визначено - стягнення грошових коштів на підставі договору №б/н від 01.07.2010 року. Отже, за висновком суду, до обставин, які підлягали доказувсанню по цій справі входила обставина укладення такого договору. Відповідач та її представник цю обставину заперечували.

На підтвердження обставини укладення договору кредиту та його умов позивачем долучено копію заяви датовану 01 липня 2010 року (а.с.10). В анкеті-заяві незазначена сума кредиту яку відповідач бажає отримати, умови надання та користування кредитом, розмір відсотків за користування кредитом та строк його надання. Відсутні дані суттєві умови і у Витягу з Умов кредитування (а.с. 12-26).

Відповідно до ст.638 ЦК України встановлено, що Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Суд вважає не доведеною ту обставину, що довідка про Умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 30 днів пільгового періоду" по договору SAMDN54000034596018 від 22.06.2010 року є складовою частиною договору кредиту б/н від 01.07.2010 року, адже була підписана раніше заяви від 01.07.2010 року і як слідує із змісту до іншого договору, більше того, в анкеті-заяві відсутні відомості стосовно того, яку саме картку бажала оформити відповідач.

Тобто, з наданих доказів неможливо встановити, який предмет договору узгодили сторони 01.07.2010 року.

Отже, суд приходить до висновку, що позивачем у даній справі не доведена обставина укладення договору кредиту б/н від 01 липня 2010 року із відповідачем .

За умови недоведення обставини укладення саме кредитного договору б/н від 01.07.2010 року, не має підстав для стягнення грошових коштів із відповідача саме на підставі зазначеного договору.

При вирішенні питання щодо стягнення суми судового збору та інших судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, суд виходить із положень ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 60, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Відмовити в позові ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області.

При цьому, відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу ХІІІ ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ ЦПК України, встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду. Отже, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга на дане судове рішення може бути подана, протягом зазначених строків, до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпровський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Позивач: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", місцезнаходження за адресою: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд. 1Д, ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1

Повний текст судового рішення складено 15 травня 2018 року.

Суддя Д.В. Маслов