Постанова № 73954928, 14.05.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2018 року Справа № 904/10276/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чимбар Л.О.(доповідач),

суддів Березкіна О.В., Антонік С.Г.

розглянувши матеріали апеляційної скарги приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2018р. у справі №904/10276/17 (суддя Воронько В.Д.), повний текст постанови складено та підписано 13.02.2018

за позовом Приватного акціонерного товариства "Запоріжкокс", м. Запоріжжя

до відповідача:

1. Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ, в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

2. Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод", м. Покровськ Донецької області

про стягнення 1381,12 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2018р. у справі №904/10276/17 позов задоволено повністю до 2-го відповідача. Стягнуто з приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод" на користь Приватного акціонерного товариства "Запоріжкокс" 1381,12 грн вартості недостачі вантажу та 1600,00 грн витрат по сплаті судового збору, видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили. У задоволенні позову до 1-го відповідача - публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" - відмовлено.

ПрАТ "Донецьксталь" - металургійний завод", не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2018р. у справі №904/10276/17 скасувати та відмовити в задоволені позову.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що спірний вантаж був прийнятий залізницею до перевезення без зауважень та встановлені комерційними актами прибуття вантажу з недостачею у технічному відношенні спірних вагонах, що прямо зазначено в комерційних актах.

Разом з тим, наявність поглиблень у навантаженні (воронок) свідчить, що втрата частини вантажу виникла саме під час перевезення, тобто виним у заподіянні збитків є саме перевізник.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення господарського суду у даній справі в повному обсязі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 19.07.2017 Приватним акціонерним товариством "Донецьксталь"- металургійний завод"(далі - 2-й відповідач), як відправником, зі станції відправлення Удачна Донецької залізниці на адресу позивача - Приватного акціонерного товариства "Запоріжкокс", як вантажоодержувача, на підставі договору поставки №17/133 від 31.03.2017 із Товариством з обмеженою відповідальністю "Інкостіл Груп" на станцію Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці було відправлено вантаж - концентрат вугільний марок К, К1, про що свідчить залізнична накладна №51084127.

З відповідних відміток у вказаній накладній вбачається, що вантаж завантажений у вагон засобами відправника, насипом. Вантаж розміщено та закріплено згідно з п. 1-3 гл. 14 Додатка 3 до СМГС; вантаж марковано катком-ущільнювачем та поперечними смугами.

25.07.2017 при надходженні вагону на станцію Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці було складено комерційний акт №460005/1251, яким встановлено, що вагон №67571133 вантажопідйомністю 69 т прибув поїздом №2711, вагон у технічному стані виявився справним; вантаж завантажено засобами відправника; масу вантажу при завантаженні визначено відправником; по документу значиться: вантаж - концентрат вугільний, вага: нетто - 68000 кг, тара - 20400 кг.

У розділі "Д" (опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку) комерційного акту №460005/1251 від 25.07.2017 зазначено, що на підставі актів загальної форми №35148 від 20,07.2017, №42878 від 23.07.2017 станцією Запоріжжя-Ліве проведено комісійну видачу вантажу, який прибув по груповій відправці за накладною №51084127, з переважуванням вагону на справних електронних вагах вантажоодержувача №085 (повірка 05.05.2017) комісією в складі приймальника поїздів ОСОБА_1, прийомоздавльника заводу ОСОБА_2, ДСЗ ОСОБА_3 Також, у розділі "Д" цього акту вказано, що згідно документу значиться 9 напіввагонів, загальна вага 614600 кг, в вагоні №67571133 вага: тара - 20400 кг, нетто - 68000 кг; фактично виявилась вага: брутто - 87400 кг, тара з документу - 20400 кг, нетто - 67000 кг, що менше ваги документа на 1000 кг. В комерційному відношенні навантаження навалом, шапкоподібне нижче бортів на 20 см, марковане катком-ущільнювачем і поперечними полосами, що відповідає документу, буз виїмок і поглиблень. В технічному відношенні вагон справний, дверці цільнометалеві, люка закриті, течі вантажу немає. При повторному переважуванні дані не змінилися.

Згідно рахунку №1534 від 19.07.2017 та актах коригування ціни до нього №15347к.1 від 15.08.2017, №15347к.2 від 17.08.2017, що були виставлені на оплату постачальником ТОВ "Інкостіл Груп" позивачу, вбачається, що вартість концентрату вугільного за договором поставки №17/133 від 31.03.2017 становить 3596,66 грн без ПДВ за 1 т.

Позивач звернувся з позовом про стягнення вартості недостачі вантажу спочатку до перевізника, а потім і до вантажовідправника, подавши до суду клопотання про залучення до участі у справі 2-им відповідачем - Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод".

Господарський суд, задовольняючи в повному обсязі позовні вимоги про стягнення з приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод" 1381,12грн. вартостя недостачі вантажу виходив з того, що відповідачем-2 не спростовано факту невірного визначення вантажу.

Колегія суддів вважає такий висновок правильним, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Положеннями ст. 909 ЦК України та ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача. Наявна в матеріалах справи залізнична накладна № 51084127 свідчить про укладення між вантажовідправником і залізницею як перевізником договору перевезення вантажу.

Частина 5 статті 307 Господарського кодексу України встановлює, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (ст. 129 Статуту Залізниць України).

Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством (ч.ч. 2, 3 ст. 308 ГК України).

Статтею 924 Цивільного кодексу України визначено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 Цивільного Кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Стаття 110 Статуту залізниць передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниця повинна забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст. 23 Закону "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Статтею 111 Статуту залізниць України перелічено обставини, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.

Як правильно встановив господарський суд, комерційний акт (Форма ГУ-22) №460005/1251 від 25.07.2017, що засвідчує невідповідність маси нетто вантажу у спірному вагоні масі, вказаній у накладній №51084127, не підтверджує факту втрати або розкрадання вантажу, навантаження якого здійснено насипом (навалом), під час його перевезення. У комерційному акті зафіксовано, що навантаження у вагоні нижче бортів на 20 см, без виїмок і поглиблень, будь-які відомості щодо порушення маркування вантажу відсутні.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що недостача вантажу у вагоні є наслідком неправильності (неточності) відомостей щодо маси вантажу, зазначених у накладній.

Статтею 37 Статут залізниць України передбачено, що обов'язок визначення маси вантажу та її зазначення в залізничній накладній покладено на відправника.

Згідно зі ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Відповідно до частин 1, 2, 4 пункту 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 та зареєстрованих в Міністерстві в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №862/5083, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто; при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах, а саме: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0-6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокро солона; тютюн; м'ясо свіже; 1,5 % маси, зазначеної в перевізних документах, а саме: вугілля деревне; будівельні матеріали; кварцити в кусках; жири; риба солона; мінеральні добрива; 1% маси, зазначеної в перевізних документах, а саме: мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м'ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м'які всякі; 0,5% маси всіх інших вантажів; норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються: від маси брутто - для вантажів, які перевозяться в тарі й упаковці; від маси нетто - для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки.

З урахуванням положень Правил видачі вантажів норма природної втрати для мінерального палива становить 1% маси, зазначеної в перевізному документі.

Враховуючи вищенаведене, судом першої інстанції правомірно встановлено, що з урахуванням норми природної втрати (1000 кг - (68000 кг х 1%)) відповідальна недостача у вагоні №67571133 становить 320 кг.

Також господарським судом правильно визначено, що оскільки нормами Статуту залізниць України (ст.ст. 115, 133) врегульовано порядок визначення суми відшкодування за втрачений або пошкоджений вантаж лише з вини залізниці, то при визначенні суми відшкодування за нестачу вантажу за рахунок вантажовідправника необхідно виходити зі змісту ст.ст. 22, 623 Цивільного кодексу України.

Таким чином, у даному випадку розмір (сума) збитків повинен визначатися втратами одержувача, а саме - сумою грошових коштів, сплачених за недоотриману продукцію за ціною, за якою її оплатив одержувач.

Згідно розрахунку, вартість вагової недостачі концентрату вугільного марки "К", групи "К1" із урахуванням норми природної втрати у вагоні №67571133 становить 1381,12 грн.

Отже, апеляційний суд погоджується з висновком господарського суду про те, що ПрАТ «Донецьксталь» не спростовано факту невірного визначення маси вантажу у вагоні №67571133 або неправильного (неточного) її зазначення у залізничній накладній №51084127, а тому позовні вимоги про стягнення 1381,12 грн вартості недостачі вантажу правомірно задоволено у повному обсязі на користь позивача з 2-го відповідача.

У зв'язку з відсутністю вини у виникненні недостачі ПАТ "Українська залізниця", господарським судом правильно відмовлено в задоволені позовних вимог до ПАТ "Українська залізниця".

Доводи апеляційної скарги про те, що спірний вантаж був прийнятий залізницею до перевезення без зауважень та встановлені комерційними актами прибуття вантажу з недостачею у технічному відношенні спірних вагонах, що прямо зазначено в комерційних актах, не приймаються судом до уваги, оскільки, як вже зазначалось вище, комерційний акт (Форма ГУ-22) №460005/1251 від 25.07.2017, що засвідчує невідповідність маси нетто вантажу у спірному вагоні масі, вказаній у накладній №51084127, не підтверджує факту втрати або розкрадання вантажу, навантаження якого здійснено насипом (навалом), під час його перевезення.

Інших достатньо належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі, відповідач не надав.

У відповідності до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що оскаржуване рішення постановлено з дотриманням вимог ст.276 ГПК України, його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст.129, 269-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2018р. у справі №904/10276/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає відповідно до статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 14.05.2018.

Головуючий Л.О. Чимбар

Суддя О.В. Березкіна

Суддя С.Г. Антонік