Ухвала суду № 73952289, 16.01.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/281/2018 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Щебуняєва ЛЛ.

Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: Лашевич В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2018 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Лашевича В.М.,

суддів Дзюбіна В.В., Рибака І.О.,

при секретарі судового засідання Корчук І.О.,

з участю:

прокурора Дядюк Ю.О.,

захисника Ждана В.В.,

підозрюваного ОСОБА_2, з яким встановлено відеоконференцзв'язок,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 24 листопада 2017 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Київській області Брульова Г.Ю., яке погоджене із прокурором відділу прокуратури Київської області Дядюк Ю.О., та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14 год. 13 хв. 21 січня 2018 року, з визначенням застави в розмірі 1100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1760000 гривень, щодо

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в місті Пирятин Полтавської області, громадянина України, із середньою освітою, студента 3-го курсуПриватного вищого навчального закладу "Міжнародний науково-технічнийуніверситет академіка Юрія Бугая", не одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, та проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 149; ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 149 КК України.

Згідно з ухвалою слідчого судді, застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою обґрунтовується тим, що останній підозрюється у в вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 149; ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 149 КК України, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та незаконно впливати на учасників кримінального провадження.

Крім того, слідчий суддя послався на врахування даних про особу підозрюваного та дійшов висновку про недостатність підстав для застосування щодо ОСОБА_2 більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Не погоджуючись з таким рішенням, підозрюваний ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про поновлення йому строку на оскарження ухвали слідчого судді, просить скасувати цю ухвалу та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо останнього більш м'який запобіжний захід, а саме у вигляді особистого зобов'язання або домашнього арешту.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження ОСОБА_2 зазначає, що повний текст ухвали мав бути проголошений 29 листопада 2017 року о 15 год. 50 хв., але на зазначений час повний текст оскаржуваної ухвали оголошено не було, а також і не було йому вручено її копії, у зв'язку з чим він просить визнати причину пропуску строку на апеляційне оскарження поважною.

Стосовно ухвали слідчого судді, ОСОБА_2 вважає її незаконною та необґрунтованою. Зокрема, підозрюваний стверджує, що повідомлена йому підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 149; ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 149 КК України, є необґрунтованою, оскільки його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 143 КК України. Крім того, як запевняє апелянт, в матеріалах справи відсутні докази про наявність ознак організованої групи. При цьому підозрюваний стверджує, що слідчим та прокурором не було доведено існування жодного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Більш того, на його думку, стороною обвинувачення не було доведено, що до нього неможливо застосувати більш м'який запобіжний захід, а застосований до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є невмотивовано жорстоким. Також автор апеляції звертає увагу, що висновки слідчого судді в оскаржуваній ухвалі не відповідають фактичним обставинам справи.

Далі апелянт звертає увагу, що слідчим суддею не було взято до уваги наявність у нього, ОСОБА_2, міцних соціальних зв'язків і те, що він раніше не судимий, є дуже молодою особою, займається суспільно корисною працею та за його неправомірними діяннями відсутні будь-які наслідки, характеризується позитивно, навчається у вищому навчальному закладі, має хронічне захворювання, лікування якого в межах СІЗО надто ускладнено, а також що, перебуваючи в СІЗО з особами, які вчинили тяжкі злочини, це може негативно вплинути на нього.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_2 та його захисника Ждана В.В., які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити,пояснення прокурора Дядюк Ю.О., яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді має бути поновлений підозрюваному ОСОБА_2 як пропущений з поважної причини, пов'язаної з тривалістю виготовлення повного тексту оскаржуваної ухвали, але його апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області перебуває кримінальне провадження № 12017110000000651, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 серпня 2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 149; ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 149 КК України.

23 листопада 2017 року о 14 год. 13 хв. ОСОБА_2 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

Того ж числа ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 149; ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 149 КК України.

24 листопада 2017 року (клопотання датоване 23 листопада 2017 року) старший слідчий СУ ГУ НП в Київській області Брульов Г.Ю., за погодженням із прокурором відділу прокуратури Київської області Дядюк Ю.О., звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Це клопотання мотивоване тим, щоОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 149; ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 149 КК України, можепереховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на учасників кримінального процесу, використовуючи матеріальні та психологічні заходи, впливати на безпосередніх потерпілих та їхнє близьке оточення, так як володіє достатнім обсягом конфіденціальної інформації щодо останніх, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а саме знищити можливі сховані документи, записи, речі та предмети, що можуть бути доказами у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також продовжити свою злочинну діяльність, так як дана протиправна діяльність була єдиним джерелом доходів зазначеної особи.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 24 листопада 2017 року дане клопотання старшого слідчого було задоволено та щодо ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою 14 год. 13 хв. 21 січня 2018 року включно, з визначенням застави в розмірі 1100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1760000 гривень.

Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 149; ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 149 КК України.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання та технічного запису, на основі наданих старшим слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та, всупереч ствердженням підозрюваного, правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні старшого слідчого та доданих до нього матеріалах. Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні старшого слідчого та доданих до нього матеріалах дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 149; ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 149 КК України. Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_2 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_2 підозри. Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_2, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів, а тому доводи автора апеляції стосовно необґрунтованості повідомленої ОСОБА_2 підозри слід визнати безпідставними.

Перевіряючи доводи клопотання старшого слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, всупереч доводів апелянта, дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винним у вчинених злочинах, а також з огляду на суспільну небезпечність самих злочинів, у вчиненні яких ОСОБА_2 підозрюється. Зокрема, наявні в матеріалах провадження докази та обставини, на які посилається старший слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на учасників кримінального провадження, тобто ці ризики є реальними. У зв'язку з цим слідчий суддя обґрунтовано вказав, що більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти зазначеним ризикам.

Отже, ствердження підозрюваного про відсутність у провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, є непереконливими.

В сукупності із вищенаведеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_2, а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі і ті, на які підозрюваний посилається в своїй апеляційній скарзі.

З огляду на викладені обставини колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому слідчий суддя, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 183 та абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, визначив підозрюваному ОСОБА_2 і розмір застави, як альтернативу запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою, який щодо нього застосований. Саме такий розмір застави, зокрема, 1100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1760000 гривень, здатен буде забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_2 у разі внесення вказаної грошової суми на відповідний розрахунковий рахунок.

Таким чином, слідчий суддя прийняв правильне рішення про необхідність задовольнити клопотання старшого слідчого, врахувавши, що строк дії ухвали слідчого судді не може перевищувати 60 днів.

Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_2 - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Поновити підозрюваному ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 24 листопада 2017 року.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 24 листопада 2017 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Київській області Брульова Г.Ю., погоджене із прокурором відділу прокуратури Київської області Дядюк Ю.О., та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14 год. 13 хв. 21 січня 2018 року, з визначенням застави в розмірі 1100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1760000 гривень, щодоОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, - залишити без змін, а апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

______ ________ ____

В.М. Лашевич В.В. Дзюбін І.О. Рибак