Вирок № 73949322, 14.05.2018, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/2462/18

Провадження № 1-кп/750/199/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2018 року Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:

головуючого - судді - Григор'єва Р.Г.,

при секретарі судового засідання - Анісковець М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017270010008885 від 30.11.2017, по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чернігова, українця, громадянина України, з професійно – технічною освітою, не працюючого, одруженого, раніше судимого 23.01.2017 Деснянським районним судом м. Чернігова за ч.1 ст. 185 КК України до 120 годин громадських робіт, 26.04.2017 знятий з обліку по відбуттю покарання, мешканця АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,

з участю прокурора - Мельниченка Д.Ю.,

потерпілого - ОСОБА_2,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В :

29.11.2017, близько 22 год. 44 хв., ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись поблизу буд. № 49 по проспекту Миру в м. Чернігові, в ході сварки, що виникла з мотивів раптово виниклих неприязних відносин, з метою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно - небезпечні наслідки своїх дій, наніс ОСОБА_2 не менше двох ударів лезом ножа в область правої половини грудної клітки, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді проникаючих колото - різаних поранень правої половини грудної клітки, ускладнених правобічним гемотораксом, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину за пред'явленим йому обвинуваченням за ч.1 ст.121 КК України визнав повністю та підтвердив, що 29.11.2017, в вечірній час, він разом з товаришем на ім'я Роман на маршрутці повернулися до м. Чернігова з м. Києва, де шукали роботу. В м. Києві вони випили приблизно по 250 г горілки. Маршрутка зупинилася на зупинці «Мегацентр». Оскільки у них не було грошей розрахуватися за поїздку, то він попросив почекати водія маршрутки, поки його дружина принесе гроші. Оскільки її довго не було, то між ним та водієм маршрутки виникла сварка. Під час сварки він звернув увагу на свого товариша, який в цей час знаходився поруч з двома хлопцями серед яких був потерпілий і лаявся з ними. Він підійшов до них і також став сваритися з хлопцями. Оскільки назрівала бійка, то він дістав з кишені джинсів ніж і хотів їм лише полякати хлопців, махаючи перед ними. Але вийшло так, що він двічі вдарив потерпілого ножем в область грудної клітки. Все вийшло так швидко, що він не зрозумів, що сталося і разом з товаришем пішов з місця події.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що 29.11.2017, в вечірній час, він в компанії знайомих знаходився в кафе, що в приміщенні колишнього кінотеатру «Дружба» в м. Чернігові, де вживали пиво. Вийшовши з товаришем на ім'я Роман на вулицю, побачили, що двоє чоловіків серед яких був і обвинувачений ОСОБА_1 чіпляються до водія маршрутки, сваряться з ним. Вони вирішили вступитися за водія маршрутки. Підійшовши до вказаних двох чоловіків між ними почалася сварка. В ході цієї сварки обвинувачений наніс йому удари ножем в область правої грудної клітки. За весь час лікування та досудового слідства обвинувачений жодного разу не попросив у нього вибачення за те, що сталося, постійно обіцяв, що відшкодує завдану шкоду, але до теперішнього часу жодної копійки не сплатив.

Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому суд враховує, що обвинувачений та інші учасники судового провадження вірно розуміють зміст цих обставин, не має сумнівів стосовно добровільності їх позиції, а також їм роз'яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Допитавши обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2, дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, узгодженому сторонами кримінального провадження, суд дійшов висновку, що інкриміноване обвинуваченому діяння повністю доведене і вірно кваліфіковане органом досудового розслідування за ч.1 ст. 121 КК України, як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2, небезпечних для життя в момент заподіяння.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Відповідно до ст.67 КК України, обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд визнає: рецидив злочинів, вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності, в 2012 році притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України та даний злочин вчинив лише через сім місяців після відбуття покарання за вчинення попереднього умисного злочину проти власності, що вказує на стійку кримінальну спрямованість обвинуваченого, думку потерпілого, який в судових дебатах просив призначити обвинуваченому покарання, пов'язане з позбавленням волі, відсутність дієвих заходів збоку обвинуваченого по відшкодуванню, завданої моральної та матеріальної шкоди потерпілому, зміст досудової доповіді старшого інспектора Деснянського РС ЧМВ з питань пробації, яка дійшла висновку про високу ймовірність вчинення обвинуваченим повторного злочину і необхідність призначення покарання, пов'язаного з ізоляцією від суспільства, його сімейний стан, майновий стан обвинуваченого, його стан здоров'я, формально позитивну характеристику за місцем мешкання, позитивну характеристику Благочинного собору ВМЧ Катерини, за наявності обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, у зв'язку з чим, вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, що є необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів, як самим обвинуваченим так і іншими особами.

Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся. Запобіжний захід у виді домашнього арешту втратив свою силу на стадії досудового розслідування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому йому обвинуваченні за ч.1 ст.121 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі.

Початок строку відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з дня приведення вироку до виконання.

Речові докази: розкладний ніж, джинси синього кольору, сліди речовини бурого кольору, куртку з пошкодженням тканини, светр з пошкодженням тканини, футболку з пошкодженням тканини, які зберігаються в камері схову речових доказів ЧВП ГУНП в Чернігівській області, - знищити; оптичний диск з записом з камер відеоспостереження, який зберігається в матеріалах кримінального провадження органу досудового розслідування, - зберігати в матеріалах кримінального провадження органу досудового розслідування.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Чернігівської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення тридцятиденного строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Р.Г. Григор'єв