Вирок № 73949052, 08.05.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/6515/17-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.05.2018 Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Шапутько С. В.

за участю секретаря Капішон В. В.

прокурора Оніщенко А. О.

захисника Кравченка О. С.

обвинуваченого ОСОБА_2

потерпілої ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №12017100060000191, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.01.2017, за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1., уродженця м. Києва, громадянина України, маючого незакінчену вищу освіту, не працюючого, одруженого, маючого неповнолітню дитину 2011 року народження, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

16.01.2017 о 18.15 годині ОСОБА_2 приїхав до центральної частини міста, а саме до будинку АДРЕСА_1, де потім знаходився у дворі будинку з метою нападу на осіб жіночої статі для заволодіння їх майном. Перебуваючи у вказаному місці, підійшов до потерпілої ОСОБА_3 та, тримаючи у руках предмет, схожий на ніж, під погрозою застосування фізичної сили, сильно смикнув за ручку сумки потерпілої ОСОБА_3, заволодів вказаною сумкою, в якій знаходились мобільний телефон марки «Самсунг А-5», білого кольору, вартістю 8000 гривен, з карткою мобільного оператора «Лайфселл» та номером НОМЕР_1, ІМЕІ телефону 1)НОМЕР_2 та 2)НОМЕР_3, гаманець, чорного кольору, в якому знаходились грошові кошти в сумі 577 гривень, водійське посвідчення на ім'я ОСОБА_3, кредитні картки. З викраденим майном ОСОБА_2 побіг в напрямку станції метро «Палац Спорту», спустився вниз по вулиці Еспланадній, та забіг у двір будинку АДРЕСА_2.

Потерпіла ОСОБА_3 разом з перехожими переслідували ОСОБА_2 Коли потерпіла ОСОБА_3 наздогнала ОСОБА_2 та попросила повернути їй сумку, ОСОБА_2 наніс їй удар кулаком правої руки в обличчя, та почав тікати, але, втікаючи, впав та був затриманий потерпілою та перехожими, які прибігли на заклики потерпілої про допомогу.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненні злочину визнав частково. Так, зазначив, що 16.01.2017 їхав на роботу та йому повідомили, що в його зміну є недостача в касі та він має її покрити, інакше його виженуть з роботи. Крім того, в нього хворіла дитина та потрібні були гроші на лікування. Він розумів, що сенсу їхати на роботу без грошових коштів немає, знаходився в пригніченому стані та для того, щоб заспокоїтися, вийшов з метро на станції «Льва Толстого» та пішов до двору, в якому він зростав, на АДРЕСА_1. Коли він зібрався вже виходити з двору, в двір зайшла потерпіла, було темно, він не роздивився її обличчя, тільки бачив силует. Не розуміє, як так вийшло, але він підійшов до неї та, хвилюючись, спитав, чи не могла б вона віддати йому свою сумку. Вона щось відповіла, але він не зрозумів, що саме, тоді він силою висмикнув сумку потерпілої та почав тікати. В цей час не мав при собі ножа чи іншого предмета, схожого на ніж, жодним чином потерпілій не погрожував та не спричиняв їй тілесних ушкоджень. Коли він біг переходом, почув, що за ним женуться, він обернувся та побачив незнайомих чоловіків. Після того як він повернувся, чоловіки перестали бігти за ним. Тікаючи, подумав, що якщо викине сумку, його перестануть переслідувати, а тому на бігу почав шукати в сумці, що можна з неї взяти, та знайшов ніж. На вул. Еспланадній він вже зрозумів, що скоїв, та вирішив не тікати. Він був в довгому пальто, йому було жарко. Він поставив сумку на дорозі, зняв пальто та стояв з пальто в руках. Потім до нього підбігла потерпіла та спитала, чи не бачив він її сумку. Він смикнувся і упав на дорогу, оскільки був у високих чоботах і послизнувся, а потім був затриманий потерпілою та перехожими. Жодних тілесних ушкоджень потерпілій не спричиняв.

На стадії досудового розслідування не надавав показання, оскільки його ніхто не хотів слухати. Не відшкодовував шкоду потерпілій, оскільки не знав, як це правильно зробити. В день даного судового засідання, 07.05.2018, на ім’я потерпілої ОСОБА_3 направив переказ через ПАТ «Ощадбанк» до запитання 10 000 грн., заявлений нею розмір моральної шкоди, проте оскільки не мав номеру телефону потерпілої, повідомлення їй про це не прийшло.

Зазначив, що у скоєному кається, просив його суворо не карати, врахувати, що має на утриманні неповнолітню дитину, хворіє не гепатит С.

Заявлений в провадженні позов ОСОБА_2 визнав.

Захист просив перекваліфікувати дії ОСОБА_2 з ч. 1 ст. 187 на ч. 1 ст. 186 КК України, оскільки не доведено, що ОСОБА_2 застосовував насильство до потерпілої чи погрожував його застосуванням.

Не зважаючи на захисну позицію ОСОБА_2, його винуватість у вчиненні поставленого йому у провину злочину за вказаних вище обставин підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються в деталях між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй належності, достовірності та допустимості.

Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 зазначила, що 16.01.2017 вийшла з роботи близько 18-10 і направлялась до станції метро « Палац Спорту», зайшла в двір АДРЕСА_1, призупинилась. В цей час до неї підійшов обвинувачений з дивним виглядом і запитав чи не буде вона проти віддати йому свою сумку. Вона побачила в руці нападника ніж та подумала, що він хворий та залякує її. Дії ОСОБА_2 сприйняла серйозно, оскільки в руках він тримав ніж, направлений на неї. Вона намагалась відійти в сторону, проте він вихватив з плеча сумку і побіг. Вона на хвилину замислилась, а потім побігла за ним з криком, щоб повернув сумку. Коли вибігла з арки, побачила двох чоловіків, що стояли, та повз них саме пробігав обвинувачений. Чоловіки почули її крик та почали також його переслідувати. На деякий час втратила його з поля зору, але через деякий час побачила, що він перебігає вул. Еспланадну в напрямку метро Палац Спорту, та побіг в сторону стадіону. Втомилась та перестала бігти, думала вже не побачить людину, що вкрала її сумку, але пішла далі, оскільки в сумці були ключі, засоби зв’язку, гроші, та вона сподівалась, що він викине сумку з непотрібними йому речами. В провулку, в який вбіг обвинувачений, було темно, попереду неї йшли двоє перехожих, які також почули її заклики про допомогу. Потім вона побачила людину, яка була схожа на ту, що взяла сумку, але вже без верхнього одягу. Вона підійшла до обвинуваченого та запитала, чи немає там її сумки, на що він відповів, «Відійди, тут нічого не має». Вона впізнала його голос та вхопила за одежу, на що він вдарив її в ніс та побіг вперед. Вона не впала від удару, була в шоці і побігла за ним. Коли обвинувачений пробігав через ганок, там були сходи вверх і вниз, було слизько, він підсковзнувся і впав, в той час вона підскочила з криками, що в неї вкрали сумку. Там було багато перехожих і вони допомогли затримати злочинця. В руках у обвинуваченого було пальто, перехожі почали забирати в нього речі і дивитись, чи є її сумка, дійсно під пальто була її сумка, але речі під час падіння повипадали на дорогу. На дорозі була рещітка, біля якої лежав ніж. На місце події була викликана поліція, а потім поліція викликала швидку медичну допомогу, її оглянули та дали заспокійливе.

Потерпілою заявлено цивільний позов про відшкодування спричиненої злочином моральної шкоди в сумі 10 000 грн., посилаючись на те, шо вона зазнала моральних страждань внаслідок того, що відчула страх, приниження, після цих подій в неї почались головні болі та болі в серці, що змушує її звертатись за медичною допомогою, допомогою психологів.

Свідок: ОСОБА_6 зазначив, що 16.01.2017 на вул. Шота Руставелі, стояв курив з хлопцем з роботи на ім’я ОСОБА_11, і почув крик жінки про те, що вкрали сумку. Побачив, як втікає хлопець, одягнений в темне пальто, шапку, шарф, в руках тримає сумку та ніж, а за ним біжить жінка. Він також побіг за хлопцем, проте той махнув в його сторону ножем, він злякався та збавив темп, за ним біг ОСОБА_11. Хлопець втік від них та вони його вже не бачили, але продовжували переслідувати. Коли вирішили повертатись, побачили в дворах на вул. Еспланадній, що його вже тримають двоє чоловіків, біля них стояла потерпіла. Він сказав хлопцям, що затримали крадія, про те, що в нього був ніж, та вони побачили ніж, що лежав поруч.

Свідок ОСОБА_7 показав, що 16.01.2017 в вечірній час доби йшов в районі НСК «Олімпійський», до нього підійшли поліцейські та запросили бути понятим. Побачив затриманого, потерпілу. Був свідком того, як діставали та описували вміст сумки, там були гаманець, банківські карти, інші речі.

Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 16.01.2017 зафіксовано повідомлення ОСОБА_3 про те, що 16.01.2017 приблизно о 18-15 год. за адресою АДРЕСА_1 невстановлена особа, використовуючи ніж, напала з метою заволодіння її майном, що поєднане із погрозою насильства, небезпечного для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу, та, заволоділа майном ОСОБА_3, а саме сумкою, в якій знаходились мобільний телефон марки «Самсунг А-5», білого кольору, вартістю 8000 гривен, з карткою мобільного оператора «Лайфселл» та номером НОМЕР_1, ІМЕІ телефону 1)НОМЕР_2 та 2)НОМЕР_3, гаманець, чорного кольору, в якому знаходились грошові кошти в сумі 500 гривень однією купюрою та ще дрібними купюрами приблизно 55 грн., водійське посвідчення на ім'я ОСОБА_3, кредитні картки. /а. м. 82 т. 1/

Відповідно до протоколу огляду місця події від 16.01.2017, що проведений з 19-20 год. до 19-40 год. за участю понятих, на відкритій ділянці місцевості за адресою м. Київ, вул. Саксаганського, 1, із задньої сторони вказаного будинку, на відстані приблизно 3 метрів від східців, на снігу, що знаходиться на металевій решітці під парканом НСК «Олімпійський» виявлено предмет, схожий на ніж, довжиною приблизно 25 см з рукояткою чорного кольору з написом на лезі «Maestro», ніж поміщено до поліетиленового пакету, який прошито та завірено підписами понятих. Об’єкт огляду зафіксовано у фототаблицях в додатках до протоколу. /а. м. 84-88 т. 1/.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 16.01.2017 з 19-50 год. до 20-30 год. за участю понятих проведено огляд ділянки місцевості за адресою м. Київ, вул. Саксаганського, 1, із задньої сторони вказаного будинку, на відстані приблизно 3,5 метрів від східців, на снігу, що знаходиться на під парканом НСК «Олімпійський», знаходиться громадянин, який представився ОСОБА_2, одягнений в пальто чорного кольору, взуття чорного кольору з високими халявами. На відстані приблизно 40 см. від ОСОБА_2 на снігу знаходиться жіноча сумка чорного кольору , у якій знаходиться гаманець чорного кольору з грошовими коштами в сумі 577 грн. купюрами номіналом 500, 50, 2 та 1 грн., посвідчення водія на ім’я ОСОБА_3, банківська картка «Приватбанк» на ім’я ОСОБА_3 НОМЕР_4, банківська картка «Приватбанк» НОМЕР_5, жіноче взуття «Janet Sport», розмір 38, чорного кольору, яке було замотане у поліетиленовий пакет, футляр червоного кольору з окулярами, аудіогарнітура, зв’язка металевих ключів з брелоком у вигляді верблюда, два паперові конверти з написом «Укрсіббанк» на ім’я ОСОБА_8, мобільний телефон «Самсунг» білого кольору. Огляд зафіксовано за допомогою технічних засобів, в додатку до протоколу огляді міститься відповідні фототаблиці /а. м. 89-96/.

В подальшому вказані речі оглянуто, що зафіксовано протоколом огляду предметів від 19.01.2017, із фототаблицями /а. м. 117-120 т. 1/.

Протоколами пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.01.2017, 17.01.2017 зафіксовано, що потерпіла ОСОБА_3, свідки ОСОБА_6, ОСОБА_9 впізнали ОСОБА_2 як особу, яка 16.01.2017 на АДРЕСА_1 вчинила розбійний напад /а. м. 100-102, 107-109, 114-116 т.1/. Впізнання проведено в присутності понятих та з дотриманням вимог статей 228, 231 КПК України.

Показання свідків та потерпілої, інші докази, які узгоджуються між собою, беззаперечно вказують на вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, протягом судового розгляду жодних даних щодо їх недопустимості не встановлено, а отже наведені докази суд приймає як належні та допустимі докази вини обвинуваченого.

Всі ці дані у своїй сукупності вказують на те, що ОСОБА_2 заволодів майном потерпілої ОСОБА_3, застосовуючи погрозу насильством, що є небезпечним для життя та здоров’я потерпілої.

Кваліфікуючи дії винного, суд виходить з того, що ОСОБА_2 заволодів майном потерпілої ОСОБА_3, застосовуючи погрозу насильством, що є небезпечним для життя та здоров’я потерпілої, висловлюючи таку погрозу жестами - шляхом демонстрації предмета, схожого на ніж, та потерпіла сприйняла цю погрозу як реальну для себе.

Також суд враховує, що ОСОБА_2 наніс удар потерпілій ОСОБА_3 в обличчя під час його переслідування, тобто було вчинено вже після закінченого нападу, з метою ухилитись від затримання, а тому не може кваліфікуватись як застосування насильства при розбої та могло бути додатково кваліфіковане як відповідний злочин проти здоров’я особи, що суд позбавлений зробити на стадії судового розгляду виходячи із вимог ч. 1 ст. 337 КПК України, розглядаючи справу виключно в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Враховуючи все викладене, суд за результатами судового розгляду даного кримінального провадження в межах висунутого обвинувачення, ґрунтуючись на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин справи, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, здійснюючи при цьому тлумачення всіх сумнівів на користь обвинуваченого, вважає доведеною винуватість ОСОБА_2 в нападі на ОСОБА_3 з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із погрозою застосування насильства, що є небезпечним для життя та здоров’я потерпілої (розбій), виключивши при цьому з обвинувачення посилання на застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, та його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 187 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання.

В якості ознак, що відповідно до ст. 66 КК України пом’якшують покарання, суд враховує добровільне відшкодування спричиненої злочином шкоди.

Вирішуючи питання про доведеність існування обставин, що пом’якшують покарання, суд враховує, що ОСОБА_2 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав лише частково, заперечуючи здійснення розбою та надаючи показання, спрямовані на виправдання свого вчинку та намагаючись викликати жалість до себе, заперечуючи достовірність показань потерпілої та свідків. За таких обставин суд не вбачає підстав для врахування таких пом’якшуючих покарання обставини, як визнання вини та щире каяття. Дії, направлені на відшкодування спричиненої ОСОБА_3 моральної шкоди, ОСОБА_2 вжив тільки в день завершення судового розгляду у кримінальному провадженні.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КПК України обтяжують покарання ОСОБА_2, судом не встановлено.

В якості ознак, що характеризують особу обвинуваченого, суд враховує, що він має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, раніше не судимий, на обліку нарколога, психіатра не перебуває, одружений та має неповнолітню дитину 2011 року народження, не працює, є інвалідом ІІІ групи за загальним захворюванням. В 2011 році проходив лікування з діагнозом класична лімфома Ходжкіна, в 2014 році поставлено діагноз гепатит С.

Суд не враховує як доказ, що характеризує особу обвинуваченого, надану захистом характеристику з місця проходження стажування ТОВ «Стерек», оскільки такий документ не оформлено належним чином, він не місить необхідних реквізитів – дати, номеру, підпису уповноваженої особи.

Враховуючи викладене, конкретні обставини кримінального правопорушення та дані про особу винного, суд надходить до висновку, що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_2, попередження вчинення ним нових злочинів, буде покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах, визначених санкцією ч. 1 ст. 187 КК України – на строк 3 роки, що буде справедливим та співмірним із тяжкістю злочину, його наслідками та особою винного.

Враховуючи відношення винного до скоєного та намагання виправдати свій вчинок, його поведінку після вчинення злочину, те, що намагаючись уникнути затримання, він завдав удар в обличчя потерпілій, суд не вбачає підстав для застосування при призначенні покарання положень ст. 69, 75 КК України.

Враховуючи моральні страждання, які потерпіла ОСОБА_3 відчула в результаті вчинення відносно неї протиправного діяння із погрозою застосування насильства, небезпечного для її життя та здоров’я, звернення її у зв’язку із цими обставинами до лікаря невролога, а також визнання обвинуваченим цивільного позову, суд вважає необхідним задовольнити заявлений в провадженні цивільний позов та стягнути з обвинуваченого на користь потерпілої моральну шкоду в сумі 10 000 грн.

У зв’язку із цим з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню понесені нею витрати по сплаті судового збору.

Суд зазначає при цьому, що копії документів про направлення на ім’я ОСОБА_3 грошових коштів не підтверджують їх отримання потерпілою. В судовому засіданні сторона захисту зазначила, що гроші відправлені через ПАТ «Ощадбанк» до запитання, при цьому не зазначено номеру телефону потерпілої, а тому їй не прийшло відповідне повідомлення. В свою чергу потерпіла зазначила про те, що їй невідомо про направлення на її ім’я грошових коштів обвинуваченою. У раз отримання потерпілою вказаних грошових коштів це має бути враховане на стадії виконання даного в частині цивільного позову.

Питання речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України, процесуальні витрати в провадженні відсутні.

На стадії судового розгляду до обвинуваченого було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який сплинув 04.05.2017 та не продовжувався у зв’язку з відсутністю відповідних клопотань сторін. Процесуальні підстави для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком суду законної сили відсутні.

У з’язку із цим строк відбування ОСОБА_2 покарання слід рахувати з моменту фактичного приведення даного вироку до виконання, зарахувавши у відповідності до ст. 72 КК України до строку відбування покарання строк досудового тримання обвинуваченого під вартою із розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Строк відбування ОСОБА_2 покарання рахувати з моменту приведення даного вироку до виконання.

В строк відбування ОСОБА_2 покарання зарахувати строк його попереднього ув’язнення з 16.01.2017 по 03.03.2017 із розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід до ОСОБА_2 до набрання вироком суду законної сили не застосовувати.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 задовольнити повністю, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 10 000,00 грн. у відшкодування спричиненої злочином моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 640,00 грн.

Речові докази:

- жіноча сумка чорного кольору, мобільний телефон марки «Самсунг А-5», білого кольору, з карткою мобільного оператора «Лайфселл» та номером НОМЕР_1, ІМЕІ телефону 1)НОМЕР_2 та 2)НОМЕР_3, гаманець, чорного кольору, в якому знаходились грошові кошти в сумі 577 гривень, водійське посвідчення на ім'я ОСОБА_3, кредитні картки, жіноче взуття чорного кольору, футляр червоного кольору для окулярів, окуляри у оправі чорного кольору, аудіогарнітура чорного кольору, металеві ключі у вигляді верблюда, косметичні засоби, передані під зберігальну розписку потерпілій ОСОБА_3, залишити потерпілій за належністю;

- предмет, схожий на кухонний ніж – переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів Печерського УП ГУ НП у м. Києві відповідно до квитанції №559 від 03.02.2017 – знищити.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його оголошення у разі не подачі на нього апеляції.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Копія вироку видається учасникам кримінального провадження після його оголошення.

Суддя С. В. Шапутько