Ухвала суду № 73942302, 03.05.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 441/1388/17 Головуючий у 1 інстанції: Українець П.Ф.

Провадження № 11-кп/783/208/18 Доповідач: Стельмах І. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2018 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Стельмаха І.О.

суддів Ревера В.В., Калиняк О.М.,

розглянувши кримінальне провадження № 441/1388/17 про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

за ч.3 ст. 358 КК України,

з участю секретаря Азенко М.В.,

прокурора Горин У.І.,

захисника ОСОБА_2,

за апеляційною скаргою прокурора Львівської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_3 на ухвалу Городоцького районного суду Львівської області від 02 лютого 2018 року про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_1 за ч.3 ст. 358 КК України,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Городоцького районного суду Львівської області від 02 лютого 2018 року кримінальне провадження № 12012150050000139 від 29.11.2012 щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 358 КК України закрито, на підставі п. 8 ч. 1 ст. 284 КПК України.

На ухвалу суду прокурор подав апеляційну скаргу та доповнення до неї, в якій просить ухвалу Городоцького районного суду Львівської області від 02.02.2018 скасувати у зв’язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та постановити ухвалу, якою, у зв’язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 358 КК України та закрити кримінальне провадження на підставі п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

В обґрунтування апеляційної скарги прокурор покликається на те, що наведені в ухвалі Городоцького районного суду Львівської області від 02.02.2018 мотиви, які слугували підставою для закриття кримінального провадження №12012150050000139 від 29.11.2012 щодо ОСОБА_1 на підставі п. 8 ч. 1 ст. 284 КПК України, а саме відсутність документів, які б свідчили про надання згоди компетентного органу іноземної держави, що видала ОСОБА_1, на притягнення її до відповідальності за злочин, передбачений ч. 3 ст. 358 КК України, є помилковими. Звертає увагу, що для притягнення до кримінальної відповідальності громадянки України ОСОБА_1, яка перебуває на території України, не потрібно ніяких дозволів компетентних органів інших держав, у тому числі Республіки Італія. Так, дозвіл на екстрадицію ОСОБА_1 надано для виконання ордеру на арешт виданого 02.09.2010 Городоцьким районним судом Львівської області в рамках кримінального провадження № 1-113 за 2010 рік за злочини, пов’язані із шахрайством вчинені в Україні з липня 2007 року по квітень 2008 року, досудове розслідування у яких здійснювалось Городоцьким РВ ГУ МВС у Львівській області. Окрім цього, із повідомлення сектору Укрбюро Інтерполу від 14.11.2016 убачається, що ОСОБА_1 з 16.02.2011 перебувала у розшуку каналами Генерального секретаріату Інтерполу за скоєння кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, ініціатор розшуку - Городоцький ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській обл. У той же час, у рамках кримінального провадження №12012150050000139 від 29.11.2012 стосовно ОСОБА_1 звернень із клопотаннями про видачу ОСОБА_1 для притягнення її до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст.358 КК України не було. З даного приводу, прокурор зазначає, що оскільки повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 07.12.2012 скеровано останній в порядку, передбаченому КПК України для надсилання повідомлень, та цього ж дня досудове розслідування у провадженні припинено, а ОСОБА_1 у зв’язку з відсутністю даних про місце її перебування, оголошено в розшук, при цьому доказів про отримання повідомлення про підозру та того, що ОСОБА_1 знала про її розшукування у ході досудового слідства не здобуто, відтак підстав стверджувати, що ОСОБА_1 ухилялася від органу досудового розслідування, що відповідно зупиняє перебіг строку давності, немає.

Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора на підтримку апеляційної скарги, адвоката ОСОБА_2, який апеляційну скаргу заперечив, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи й дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до п. 8 ч. 1 п. 8 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається стосовно кримінального правопорушення, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Європейської конвенції про видачу правопорушників від 13.12.1957р. видана особа не може переслідуватися, засуджуватися або затримуватися з метою виконання вироку чи постанови про утримання під вартою ні за яке правопорушення, вчинене до її видачі, крім правопорушення, за яке вона була видана, і її особиста свобода ні з яких інших причин не може обмежуватися, за винятком таких випадків:

a) якщо Сторона, яка її видала, на це згодна. Запит про згоду надсилається разом із документами, зазначеними у статті 12, та протоколом будь-якої заяви, зробленої виданою особою у зв'язку з відповідним правопорушенням. Згода дається, якщо правопорушення, у зв'язку з яким вона запитується, є таким, що тягне видачу відповідно до положень цієї Конвенції;

b) якщо ця особа, маючи можливість залишити територію Сторони, якій вона була видана, не зробила цього впродовж 45 днів після її остаточного звільнення або, залишивши цю територію, знову туди повернулася.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 29.11.2012 слідчим СВ Галицького РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012150050000139 відомості про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

07.12.2012 підозрювану ОСОБА_1 оголошено в розшук, досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинено. 01.08.2017 ОСОБА_1 було розшукано.

Постановою старшого слідчого СВ Галицького ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 від 20.09.2017 досудове розслідування у означеному провадженні відновлено у зв’язку із встановленням місця перебування ОСОБА_1

20.09.2017 ОСОБА_1 допитана, в цей же день складено та вручено їй обвинувальний акт.

За положеннями ч. 1 і 4 ст. 576 КПК України видана в Україну особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності або щодо неї може бути виконано вирок суду лише за ті злочини, за які здійснена видача (екстрадиція).

У разі вчинення особою до її видачі (екстрадиції) іншого злочину, не зазначеного у запиті про видачу, притягти таку особу до кримінальної відповідальності або виконати вирок суду за цей злочин можна лише після отримання згоди компетентного органу іноземної держави, що видала особу.

Відповідно до повідомлення Міністерства юстиції Республіки Італія дозвіл на екстрадицію ОСОБА_1 надано для виконання ордеру на арешт, виданого 02.09.2010 Городоцьким районним судом Львівської області в рамках кримінального провадження № 1-113 за 2010 рік за злочини шахрайства, вчинені в Україні з липня 2007 року по квітень 2008 року.

При цьому, жодних документів, які б свідчили про надання згоди компетентного органу іноземної держави, що видала ОСОБА_1, на притягнення її до відповідальності за злочин передбачений ч. 3 ст. 358 КК України, надано не було.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, з чим погоджується колегія суддів апеляційного суду, про те, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 358 КК України підлягає закриттю на п. 8 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Що ж стосується доводів прокурора в апеляційній скарзі про те, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 за ч.3 ст. 358 КК України підлягає закриттю у зв’язку із закінченням строків давності, то такі є безпідставними та необґрунтованими, з тих підстав що, враховуючи той факт, що ОСОБА_1 неодноразово, починаючи з 2010 року оголошувалась у розшук, була затримана тільки 01.08.2017, суд першої інстанції прийшов до вірного переконання, що з 2010 року остання ухилилася від суду та досудового слідства, і це є обставиною, яка зупиняє перебіг строку давності.

Доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування ухвали суду й колегія суддів їх до уваги не бере.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість апеляційної скарги. Ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам закону й підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги немає.

Керуючись ст. ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Ухвалу Городоцького районного суду Львівської області від 02 лютого 2018 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Щербакова О.В. – без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

С у д д і :

І.О. ОСОБА_5 ОСОБА_6 Калиняк