Постанова № 73938162, 08.05.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/2065/18

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Кузьмича С.М., Улицького В.З.,

при секретарі судового засідання - Гелецького П.В.,

за участю:

представників позивача - ОСОБА_1

ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року (Головуючий суддя: Ланкевич А.З., м.Львів, 26.02.2018 складено повний текст рішення) у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Дублянської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 звернувся з позовом до ГУ Держгеокадастру у Львівській області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Дублянської міської ради, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва орієнтовною площею 0,06 га на території Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області, викладену у листі від 03.10.2017 року №л-11620/0-7682/6-17 та зобов'язати відповідача надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва орієнтовною площею 0,06 га на території Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що у вересні 2017 року звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,06 га, для ведення індивідуального садівництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення запасу Дублянської міської ради, яка розташована за межами населеного пункту м.Дубляни. За результатами розгляду цього клопотання відповідач надав лист-відмову від 03.10.2017 року №Л-11620/0-7682/6-17, в якому повідомив, що на офіційному веб-сайті ГУ Держгеокадастру у Львівській області опубліковано інформацію про перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам в межах норм безоплатної приватизації на території Львівської області у 4 кварталі 2017 року. Зважаючи на те, що пропонована до відведення земельна ділянка в даному переліку відсутня, відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу та зазначив, що вирішення цього питання по суті стане можливим після внесення її до переліку та розміщення на офіційному веб-сайті. Окрім того, посилаючись на лист Дублянської міської ради від 20.09.2017 року №945 та постанову Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №413 "Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними", вказав на відсутність погодження Дублянською міською радою питання щодо надання відповідного дозволу. Зазначені дії відповідача позивач вважає протиправними та такими, що вчинені з порушенням норм Земельного кодексу України, а тому звернувся до суду за судовим захистом.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, викладене у листі від 03.10.2017 року №л-11620/0-7682/6-17, про відмову в наданні ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,06 га, для ведення індивідуального садівництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності запасу Дублянської міської ради, яка розташована за межами населеного пункту м.Дубляни.

Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Львівській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 від 13.09.2017 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,06 га, для ведення індивідуального садівництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності запасу Дублянської міської ради, яка розташована за межами населеного пункту м.Дубляни, з урахуванням наданої у рішенні правової оцінки суду щодо підстав скасування рішення від 03.10.2017 року №Л-11620/0-7682/6-17.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, ГУ Держгеокадастру у Львівській області подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що 13.09.2017 року позивач звернувся до апелянта з клопотанням (вх. №Л-11620/0/5-17) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,06 га, для ведення індивідуального садівництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення запасу Дублянської міської ради, яка розташована за межами населеного пункту м.Дубляни.

У відповідь на подане клопотання Дублянська міська рада у своєму листі від 20.09.2017 року №945 зазначила, що вона не погоджує надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва на території Дублянської міської ради.

Також, 03.10.2017 року апелянт листом (вих.№Л-11620/0-7682/0/6-17) повідомив позивача про те, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №413 "Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення" ГУ Держгеокадастру у Львівській області сформовано перелік земельних ділянок, які можуть бути передані у власність громадян в межах норм безоплатної приватизації на території Львівської області у 4 кварталі 2017 року. Оскільки пропонована позивачем до відведення земельна ділянка в даному переліку відсутня, відтак вирішення цього питання по суті стане можливим після внесення її до переліку та розміщення на офіційному веб-сайті. З врахуванням вищевказаного ГУ Держгеокадастру у Львівській області не погоджує виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва.

У висновках цього листа-відмови зазначено, що, зважаючи на норми згаданого акту законодавства (постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №413), питання, пов'язані з реалізацією Стратегії в частині забезпечення врахування позиції відповідної сільської та селищної ради під час надання (передачі) земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність громадян, підлягають розгляду виключно на пленарному засіданні ради із прийняттям відповідного рішення.

Відповідно до п."б" ч.1 ст.121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Поряд з цим, ч.ч.1, 4 ст.5 Закону України "Про особисте селянське господарство" від 15.05.2003 року №742-IV встановлено, що для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом. Земельні ділянки особистого селянського господарства можуть використовуватися для ведення особистого селянського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до ч.4 ст.122 ЗК України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно з ч.6 ст.118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч.7 ст.118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, надання відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є одним із етапів погодження і оформлення документів, який відповідно до вимог чинного законодавства є необхідним для прийняття компетентним органом рішення про набуття громадянами земель у власність. Поряд з цим, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття позитивного рішення про надання її у власність, оскільки процес передачі земельної ділянки громадянам у власність є стадійним, зокрема, першою стадією якого є надання уповноваженим органом дозволу на розробку проекту землеустрою.

При цьому, за результатами розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення документації землеустрою, апелянт може прийняти одне з таких рішень: або наказ про надання дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою, або мотивована відмова у його наданні.

Під час розгляду справи колегією суддів встановлено, що звертаючись у ГУ Держгеокадастру у Львівській області, позивач дотримався передбачених ч.6 ст.118 ЗК України вимог до клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність, оскільки ні у спірному листі-відмові, ні у відзиві на позовну заяву, апелянт жодних зауважень щодо поданих позивачем документів не вказав.

Поряд з цим, згідно отриманої на запит представника позивача відповіді Відділу у Жовківському районі ГУ Держгеокадастру у Львівській області №856/405-17-0.23 від 14.12.2017 року запитувана земельна ділянка площею 0,06 га відноситься до земель сільськогосподарського призначення, угіддя - рілля, не надана у власність або користування громадян чи юридичних осіб та перебуває у запасі, форма власності - державна.

Посилання апелянта на постанову Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №413 "Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними" та лист Дублянської міської ради від 20.09.2017 року №945, як на правову підставу для відмови є безпідставинми і такими що не підлягають врахуванню під час прийняття рішення у даній справі, виходячи з наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №413 затверджено Стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, в якій передбачено, що Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність в межах норм безоплатної приватизації повинні: формувати перелік земельних ділянок та визначати площу земельних ділянок, яка передається в межах норм безоплатної приватизації на території відповідної області; щокварталу за 10 днів до закінчення поточного кварталу оприлюднювати перелік земельних ділянок, які пропонується передавати у наступному кварталі (розрахованих за зазначеною формулою), на офіційних веб-сайтах територіальних органів Держгеокадастру за місцем розташування земельних ділянок; надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою та передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації відповідно до зазначених переліків, насамперед учасникам антитерористичної операції; враховувати позицію відповідної сільської та селищної ради під час надання (передачі) земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність громадян.

Водночас вказана Стратегія не містить правових норм для врегулювання цих відносин, а будь-яких змін до порядку одержання дозволу на розробку проекту землеустрою, передбаченого Земельним кодексом України, у зв'язку із її затвердженням - не внесено. Цей нормативно-правовий акт не регулює питання виділення землі, оскільки таке регулювання чітко передбачено Земельним кодексом України.

Крім того, в ній прямо зазначено, що "для реалізації Стратегії необхідно розробити проекти нормативно-правових актів", однак такі, станом на момент прийняття оскаржуваного рішення, так і не розроблені.

Таким чином, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №413, як на підставу для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, апелянт діяв всупереч Конституції та законів України, в т.ч. і Земельного кодексу України.

Також, ч.7 ст.118 ЗК України передбачено вичерпний перелік підстав відмови у наданні такого дозволу, а саме невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відмова у наданні дозволу з інших підстав не допускається.

Однак, спірний лист-відмова апелянта від 03.10.2017 року №л-11620/0-7682/6-17 не міститься жодної з передбачених законом підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а відтак таку, з огляду на приписи ч.7 ст.118 ЗК України, не можна вважати мотивованою.

Таким чином, враховуючи викладене колегія суддів прийшла до переконання про те, що рішення Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, викладене в листі від 03.10.2017 року за №л-11620/0-7682/6-17 слід визнати протиправним та скасувати.

Відносно позовних вимог щодо зобов'язання апелянта надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою та відведення у власність земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва орієнтовною площею 0,06 га на території Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області, слід вказати наступне.

Надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, відповідно до ст.122 ЗК України, відноситься до виключних повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів.

Водночас, суд не вправі своїм рішенням підміняти рішення органів, на які покладено такі повноваження чи прямо вказувати, яке рішення останній зобов'язаний прийняти, а тому з метою ефективного захисту прав позивача та забезпечення реального виконання рішення суду, необхідно зобов'язати апелянта повторно розглянути клопотання позивача від 13.09.2017 року (вх. №Л-11620/0/5-17) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,06 га, для ведення індивідуального садівництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення запасу Дублянської міської ради, яка розташована за межами населеного пункту м.Дубляни.

При цьому, при повторному розгляді клопотання апелянтом в обов'язковому порядку повинні бути враховані висновки цього судового рішення, зокрема щодо підстав скасування оскаржуваного рішення від 03.10.2017 року №Л-11620/0-7682/6-17.

Перевіривши дійсні обставини справи та додатково проаналізувавши зібрані документальні докази по матеріалах справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.316 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, п.1 ч.1 ст. 315, ст. 316, ч.1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області - залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року у справі №813/4663/17 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Гулид судді С. М. Кузьмич В. З. Улицький Повне судове рішення складено 11.05.2018 року