Постанова № 73937880, 10.05.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/1609/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Попка Я.С., Онишкевича Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 січня 2018 року (ухвалена головуючим-суддею Рейті С.І.) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Закарпатської обласної ради, голови Закарпатської обласної ради ОСОБА_2 (за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Комунального підприємства «Будинкоуправління адмінбудівель Закарпатської обласної ради» в особі Комісії з реорганізації Комунального підприємства «Будинкоуправління адмінбудівель Закарпатської обласної ради») про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в :

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася в суд із зазначеним позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення сесії Закарпатської обласної ради № 985 від 30.11.2017 «Про врегулювання окремих питань щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Закарпатської області», визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Закарпатської обласної ради № 47/01-48 від 07.12.2017 «Про комісію з реорганізації Комунального підприємства «Будинкоуправління адмінбудівель Закарпатської обласної ради» (далі - КП «Будинкоуправління адмінбудівель Закарпатської обласної ради»).

10.01.2018 ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Закарпатській обласній раді, структурним підрозділам та посадовим особам ради, будь-яким іншим (третім) особам приймати будь-які рішення та вчиняти будь-які дії щодо припинення (перетворення) КП «Будинкоуправління адмінбудівель Закарпатської обласної ради», а саме : затвердження передавального акту, інших документів, тощо, необхідних для внесення запису про припинення діяльності зазначеного підприємства до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які передбачені рішенням сесії Закарпатської обласної ради № 985 від 30.11.2017 «Про врегулювання окремих питань щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Закарпатської області» до прийняття рішенням суду по суті та набрання ним законної сили.

В обґрунтування поданої заяви покликається на існування загрози складання до 31.01.2018 передавального акту, який буде затверджено на черговій сесії обласної ради, на підставі чого державний реєстратор припинить КП «Будинкоуправління адмінбудівель Закарпатської обласної ради» до моменту набрання законної сили судовим рішенням у справі, тобто, у разі невжиття заходів забезпечення позову підприємство буде припинено завчасно, що вказує на існування загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.01.2018 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову було відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, яку мотивує тим, що судом першої інстанції не взято до уваги існування загрози складання до 31.01.2018 передавального акту, який буде затверджений на черговій сесії ради, на підставі чого держаний реєстратор припинить підприємство, керівником якого вона являється. Тому просить скасувати ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.01.2018 та прийняти нову, якою задовольнити її заяву про забезпечення позову.

Згідно п.2 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні у справі письмові докази та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що при забезпеченні позову з підстав протиправності оспорюваних рішень, фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті. Стосовно забезпечення позову з підстав можливості вчинення Закарпатською обласною радою та іншими приймати будь-які рішення та вчиняти будь-які дії щодо припинення підприємства, необхідних для внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, передбачені оспорюваним рішенням, суд першої вказав, що діюче законодавство передбачає можливий захист порушеного права, в тому числі, шляхом відшкодування шкоди, заподіяної вчиненими протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод чи інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, а не гіпотетичну можливість їх прийняття в майбутньому. При цьому, ні до позовної заяви, ні до заяви про забезпечення позову позивачем не надано доказів порушення її прав оспорюваними рішеннями відповідачів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам процесуального права, а також фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Розглядаючи та вирішуючи заяву позивача про забезпечення позову, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання судового рішення.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом, ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову, а також запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем не наведено достатніх доказів в обґрунтування поданої заяви та належних доказів наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди її правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, а також неможливості захисту прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову.

Суд апеляційної інстанції погоджується також з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість заяви позивача, в тому числі, з підстав протиправності оспорюваних рішень, який вірно вказав, що у такому випадку фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, оскільки ознаки протиправності оскаржуваного рішення та дій підлягають встановленню при вирішенні справи по суті.

Таким чином, колегія суддів дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди її правам, свободам та інтересам, які б унеможливили захист її прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, а тому правильно вирішив заяву про забезпечення позову, відмовивши у її задоволенні.

З огляду на викладене вище, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 150, 154, 243, 308, 311 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 січня 2018 року по справі №807/2025/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді Я. С. Попко Т. В. Онишкевич