Постанова № 73937876, 08.05.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/1192/18

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Качмара В.Я.,

при секретарі судового засідання Смидюк Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Резорт Сервіс» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року (головуючий суддя - Гулик А.Г., судді - Гулкевич І.З., Мартинюк В.Я., м. Львів, повний текст рішення складено 28 грудня 2017 року) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Резорт Сервіс» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Парк Резорт Сервіс» 10 травня 2017 року звернулося до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 01.03.2017 №8/6пз/1013-6/1308-17, якою ТОВ «Парк Резорт Сервіс» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.2 ч.6 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі - Закон №208/94) та накладено штраф у сумі 16000 грн. В обґрунтування позову вказує, що оскаржувана Постанова є протиправною, оскільки прийнята на підставі даних, які не відповідають дійсності, зокрема, акт про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 12.01.2017 №8/24/17-юр (далі - Акт) та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12.01.2017 №8/1-юр (далі - Протокол) були складені відповідачем безпідставно, так як такі оформлені у зв'язку з відмовою позивачем у допуску посадових осіб до перевірки - проте факт відмови у допуску до перевірки не мав місця. Директор ТОВ «Парк Резорт Сервіс» не відмовляв у допуску посадових осіб відповідача до перевірки, оскільки не був присутнім на об'єкті перевірки та йому не було відомо про намір посадових осіб відповідача провести позапланову перевірку, так як посадові особи відповідача не повідомили позивача про проведення такої.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року у справі №813/1741/17 у задоволенні заявленого позову відмовлено.

З ухваленим у справі рішенням не погодився позивач, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі. У поданій апеляційній скарзі покликається на обставини, викладені у позовній заяві, а також вказує, що у Постанові не зазначено часу вчинення уповноваженими представниками ТОВ «Парк Резорт Сервіс» порушень, що фактично унеможливлює вирахування строків накладення на товариство фінансових санкцій, також не конкретизовано хто саме із посадових осіб чи уповноважених представників підприємства не допустив посадових осіб відповідача до проведення перевірки, що є підставою для скасування оскаржуваної Постанови. Наголошує, що відсутність факту недопуску відповідача до перевірки свідчить про відсутність порушення п.1 ч.4 ст.41 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI) та пп.1 п.11 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №533).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника сторони, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Приймаючи рішення по справі та відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що свідки головні інспектори будівельному нагляду ОСОБА_2 та ОСОБА_3, заступник начальника УЖКГіБ Трускавецької міської ради ОСОБА_4, начальник управління містобудування і архітектури та землекористування ОСОБА_5, завідувач відділу містобудування і архітектури головного архітектора ОСОБА_1 пояснили, що встановити місцезнаходження директора ТОВ «Парк Резорт Сервіс» ОСОБА_6 (по вул.Мазепи в м.Трускавець) в день проведення перевірки їм вдалося лише за допомогою правоохоронних органів. ОСОБА_6 вручили направлення на проведення перевірки та запропонували проїхати разом на об'єкт для проведення перевірки. Директор ТОВ «Парк Резорт Сервіс» пообіцяв приїхати на об'єкт будівництва (нежитлова будівля (вбиральня) за адресою: бульвар Торосевича, 5 у м.Трускавець Львівської області), проте так і не з'явився. Прочекавши приблизно пів години директора ТОВ «Парк Резорт Сервіс» на об'єкті перевірки свідки склали Акт про недопущення їх директором ТОВ «Парк Резорт Сервіс» ОСОБА_6 на об'єкт будівництва (нежитлова будівля (вбиральня) за адресою: бульвар Торосевича, 5 у м.Трускавець Львівської області) для виконання покладених на них функцій та проведення позапланової перевірки. Таким чином, факт не допуску до проведення перевірки знайшов своє підтвердження під час судового розгляду справи.

Такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та є помилковими з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.01.2017 Департаментом ДАБІ у Львівській області видано направлення №24/17-пз для проведення позапланової перевірки щодо будівельних робіт у межах І-санітарної зони охорони мінеральних джерел на бульварі Торосевича, 5 в м. Трускавці Львівської області. Підставою для призначення вказаної перевірки слугувало звернення Трускавецької міської ради від 26.12.2016 №1013/16/4-1243.

Головними інспекторами будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок: ОСОБА_2, ОСОБА_3 12.01.2017 здійснено виїзд за місцем проведення будівельних робіт для проведення позапланової перевірки. Вказаними посадовими особами відповідача складено Акт, згідно якого директором ТОВ «Парк Резорт Сервіс» не допущено посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на реконструкцію нежитлової будівлі (вбиральні) на бульварі Торосевича, 5 в м.Трускавці Львівської області для проведення позапланової перевірки.

Відповідно до Протоколу ТОВ «Парк Резорт Сервіс» не допустило посадових осіб Департаменту ДАБІ у Львівській області на об'єкт реконструкції нежитлової будівлі (вбиральні), що знаходиться в І-санітарній зоні охорони мінеральних джерел на бульварі Торосевича, 5 в м. Трускавці Львівської області для проведення позапланової перевірки, чим порушено п.1 ч.4 ст.41 Закону №3038-VI та пп.1 п.11 Порядку №553.

01.03.2017 головним державним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу ОСОБА_2 за результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, зокрема Акту та Протоколу винесено Постанову, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.2 ч.6 ст.2 Закону №208/94 та накладено штраф у сумі 16000 грн.

Вважаючи такі дії відповідача неправомірними та такими, що суперечать приписам чинного законодавства, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядувані правовідносини регулюються приписами Закону №3038-VI, Порядку №553.

Зокрема, згідно вимог ч.1 ст.41 Закону №3038-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню (п.1 ч.4 ст.41 вказаного Закону).

Порядок № 553 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

За змістом пунктів 3, 5 цього Порядку № 533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

У відповідності до п.7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема: виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідно до п.9 Порядку №533, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Згідно з пп.1 п.11 Порядку №533 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню.

За змістом п.14 цього ж Порядку суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.

Виходячи із системного змісту наведених норм слідує, що орган державного архітектурно-будівельного контролю з метою допуску його посадових осіб до проведення перевірки та участі суб'єктів містобудування (їх представників) зобов'язаний повідомити останнього (за їх присутності) про проведення перевірки, також посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки. Таким чином, лише у випадку належного повідомлення суб'єкта містобудування (за їх присутності) про проведення перевірки є можливим забезпечення участі суб'єктів містобудування (їх представників) під час проведення перевірки, а також встановлення факту недопуску до проведення перевірки.

Згідно фактичних обставин справи факт недопуску посадових осіб Департаменту ДАБІ у Львівській області до проведення позапланової перевірки не знайшов свого об'єктивного підтвердження, оскільки посадові особи ТОВ «Парк Резорт Сервіс» не були повідомлені про проведення такої перевірки, останні не знаходилися на об'єкті будівництва під час проведення перевірки, їм не були пред'явлені службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки, а відтак останні не мали реальної змоги перешкодити проведенню перевірки. Апеляційний суд наголошує, що акт відмови може бути складено, лише за умови фізичної присутності суб'єктів містобудування або їх представників на об'єкті будівництва і їх відмови допустити посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки.

Водночас твердження свідків, які в суді першої інстанції пояснили, що директор ТОВ «Парк Резорт Сервіс» пообіцяв приїхати на об'єкт будівництва (нежитлова будівля (вбиральня) за адресою: бульвар Торосевича, 5 у м.Трускавець Львівської області), проте так і не з'явився, прочекавши приблизно пів години директора ТОВ «Парк Резорт Сервіс» на об'єкті перевірки свідки склали Акт про недопущення їх директором ТОВ «Парк Резорт Сервіс» ОСОБА_6 на об'єкт будівництва (нежитлова будівля (вбиральня) за адресою: бульвар Торосевича, 5 у м.Трускавець Львівської області) для виконання покладених на них функцій та проведення позапланової перевірки, не може вважатися недопущенням до проведення перевірки.

Фактично, вищенаведеними показами свідків такі підтвердили, що Акт та Протокол було складено у відсутності уповноваженої особи позивача, що унеможливило можливість таким захистити свої права. Підтвердженням складення документів у відсутності позивача також є той факт, що на вказаних документах відсутній підпис представника позивача. Водночас, апеляційний суд наголошує, що в Акті, Протоколі та оскаржуваній Постанові не вказано жодних даних про те, які саме дії унеможливлювали доступ на місце будівництва осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Додатково колегія суддів враховує, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року у справі №876/9142/17 вирішено спір між директором ТОВ «Парк Резорт Сервіс» ОСОБА_6 та Державною архітектурно-будівельною інспекцією України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області щодо скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 01.03.2017 №8/41-ф/пз, якою ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5134 грн. Даною постановою апеляційного суду, яка набрала законної сили скасовано вказану постанову у справі про адміністративне правопорушення та зазначено, зокрема, що згідно наказу від 30.12.2016 №2 ОСОБА_6 з 03.01.2017 по 17.01.2017 перебував у відпустці, що унеможливило його фізичну присутність за місцем проведення перевірки та відповідність неможливість відмови від отримання вищевказаних документів.

В силу вимог ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Що стосується винесення Постанови, то згідно ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката. Проте, як слідує з матеріалів справи, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу не були дотримані вимоги вказаної статті.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем будь-яких дій, які б спричинили недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкт будівництва не вчинено, оскільки в актах про недопуск не має жодних даних про те, які саме дії, вчинені позивачем (його уповноваженими особами чи представниками), унеможливили допуск на місце будівництва працівників Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, а також даних про те хто саме із уповноважених осіб позивача вчиняв дії щодо не допуску посадових осіб відповідача до проведення перевірки. Відсутні такі дані і у протоколі про адміністративне правопорушення та в оскаржуваній постанові про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене, оцінивши зібрані докази у сукупності, судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги позивача являються підставними і обґрунтованими та спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Окрім цього, відповідно до ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст.139 КАС України). При подачі позовної заяви ТОВ «Парк Резорт Сервіс» сплатило судовий збір у розмірі 1600 грн., що підтверджується квитанцією від 29.03.2017, при поданні апеляційної скарги позивач сплатив судовий збір у розмірі 2643 грн., що підтверджується квитанцією від 29.01.2018. Враховуючи те, що позов задоволено у повному обсязі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України судових витрат у розмірі 4243грн. сплаченого судового збору.

Керуючись: ч.3 ст.243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Резорт Сервіс» задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Резорт Сервіс» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 01.03.2017 №8/6пз/1013-6/1308-17.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Резорт Сервіс» 4243 (чотири тисячі двісті сорок три) гривні сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда В. Я. Качмар Повне судове рішення складено 11 травня 2018 року.