Постанова № 73937504, 25.04.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2018 р. м. Київ Справа№ 910/15629/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Гончарова С.А.

Михальської Ю.Б.

при секретарі судового засідання Григораш Н.М.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 25.04.2018

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ Інвест" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2017 (повний текст підписано 30.08.2017)

у справі № 910/15629/15 (суддя Босий В.П.)

за позовом Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради (позивач 1) та Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (позивач 2)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ Інвест" (відповідач)

про визнання права власності та витребування майна

В судовому засіданні 25.04.2018 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ Інвест" про визнання права власності та витребування нерухомого майна.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем як інвестором не виконано умови інвестиційного договору від 07.04.2006 № 11 із реконструкції та будівництва будинків по вул. Старовокзальній, 13/146 літ. А, А', вул. Саксаганського, 143 літ. А, вул. Саксаганського, 145 літ. А, вул. Жилянській, 142 в м. Києві, у зв'язку з чим прокурором заявлено вимоги про визнання права комунальної власності територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради на нежитлові приміщення на вул. Старовокзальна, 13/146 літ. "А", площею 108,2 кв. м., вартістю 391 860,00 грн.; нежитлові приміщення на вул. Старовокзальна, 13/146 літ. "А", площею 856,3 кв. м. вартістю 1 663 612,80 грн.; нежитлові приміщення на вул. Старовокзальна, 13/146 літ. "Б", площею 32,1 кв. м., вартістю 101 680,80 грн.; нежитлові приміщення по вул. Саксаганського, 145 літ. "А", площею 339 кв. м., вартістю 789 066,00 грн. та нежитлові приміщення по вул. Саксаганського, 143 літ. "А", площею 722,8 кв. м., вартістю 1 366 849,20 грн. у місті Києві, а також про витребування таких нежитлових приміщень у комунальну власність територіальної громади м. Києва.

Справа переглядалася судами неодноразово.

Останнім рішенням Господарського суду міста Києва від 28.08.2017 у справі №910/15629/15 позов задоволено повністю.

Визнано право комунальної власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради на нежилі приміщення на вул. Старовокзальна, 13/146 літ. "А"; нежилий будинок на вул. Старовокзальна, 13/146 літ. "А"; нежилий будинок на вул. Старовокзальна, 13/146 літ. "Б"; нежилий будинок по вул. Саксаганського, 145 літ. "А" та нежилий будинок по вул. Саксаганського, 143 літ. "А" у місті Києві.

Витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ Інвест" на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради нежилі приміщення на вул. Старовокзальна, 13/146 літ. "А", площею 108,2 кв. м., вартістю 391 860,00 грн.; нежилий будинок на вул. Старовокзальна, 13/146 літ. "А", площею 856,3 кв. м. вартістю 1 663 612,80 грн.; нежилий будинок на вул. Старовокзальна, 13/146 літ. "Б", площею 32,1 кв. м., вартістю 101 680,80 грн.; нежилий будинок по вул. Саксаганського, 145 літ. "А", площею 339 кв. м., вартістю 789 066,00 грн. та нежилий будинок по вул. Саксаганського, 143 літ. "А", площею 722,8 кв. м., вартістю 1 366 849,20 грн. у місті Києві.

Розподілено судові витрати.

Рішення обґрунтовано наявністю та правомірністю підстав для витребування спірного нерухомого майна від відповідача, визнання права комунальної власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради на нежилі приміщення на вул. Старовокзальна, 13/146 літ. "А", площею 108,2 кв. м., вартістю 391 860,00 грн.; нежилий будинок на вул. Старовокзальна, 13/146 літ. "А", площею 856,3 кв. м. вартістю 1 663 612,80 грн.; нежилий будинок на вул. Старовокзальна, 13/146 літ. "Б", площею 32,1 кв. м., вартістю 101 680,80 грн.; нежилий будинок по вул. Саксаганського, 145 літ. "А", площею 339 кв. м., вартістю 789 066,00 грн. та нежилий будинок по вул. Саксаганського, 143 літ. "А", площею 722,8 кв. м., вартістю 1 366 849,20 грн. у місті Києві.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

Апеляційна скарга обґрунтована не повним з'ясуванням господарським судом обставин справи, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, які місцевий господарський суд вважав встановленими, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги щодо неповного з'ясування господарським судом обставин, що мають значення для справи.

Під час розгляду вимог про витребування майна у набувача, судом мають бути враховані умові, визначені ст. 388 ЦК України, проте суд проігнорував практику та рекомендації Верховного Суду України, що є підставою для скасування рішення.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального права:

- ТОВ «ВВ Інвест» є добросовісним набувачем, оскільки придбало спірне майно позивача на підставі рішення Київради, яка здійснювала делеговані їй територіальною громадою міста правомочності з розпорядження майном за відплатним договором (сплатило кошти в розмірі визначеному належним оцінювачем) та не знало і не могло знати про те, що майно придбане в особи, яка не мала його відчужувати, не вчиняло дій, що порушують законодавство;

- витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речового - правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору;

- оскільки позивач (Київрада) своїм рішенням №75/1130 від 19.02.2009 зобов'язав відповідача перерахувати кошти в розмірі, визначеному незалежним оцінювачем, що було відповідачем виконано 09.04.2010, після чого Головним управлінням комунальної власності м. Києва було оформлено право власності з видачею свідоцтв на право власності на майно 19.04.2010 та 20.05.2010, існує документально підтверджений матеріалами справи факт існування договірних відносин, а відповідно у суду першої інстанції не було підстав для задоволення віндикаційного позову.

Доводи апеляційної скарги щодо недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд вважав встановленими:

- встановлена судом обставина про набуття відповідачем права власності на майно на підставі скасованої в судовому порядку додаткової угоди № 5 спростовується наявними у справі письмовими доказами;

- в рішенні Господарського суду м. Києва від 09.04.2013 у справі №5011-25/17987-2012, яким було скасовано додаткову угоду № 5 до інвестиційного договору № 11, суд не встановлював факту переходу до відповідача права власності на спірні об'єкти на підставі вказаної додаткової угоди № 5.

Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду обставинам справи:

- апелянт не погоджується з тим, що задовольняючи позов, суд в оскаржуваному рішенні, як на підставу задоволення позову послався на те, що оцінка спірного майна не проводилась, а відповідно не було дотримано порядок підготовки майна до приватизації. Зазначає, що в матеріалах справи міститься Висновок про вартість майна від 14.12.2009 суб'єкта оціночної діяльності - ТОВ «Аналітично-консалтинговий центр «Епрайзер» зроблений на підставі договору з Головним управлінням комунальної власності м. Києва №951 від 02.12.2009 на проведення оцінки спірного нерухомого майна;

- позивач посилався на невиконання відповідачем зобов'язань передбачених інвестиційним договором, проте жодного доказу такого невиконання суду не надав;

- в матеріалах справи наявні докази, що підтверджують виконання відповідачем зобов'язань, визначених Інвестиційним договором № 11 на суму більше 30 000 000,00 грн.;

- можливість отримання інвестором у власність об'єктів інвестиційної діяльності до завершення їх реконструкції передбачено Положенням про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна в м. Києві №1227 від 27.10.2009, крім того вказані правовідносини регулюються Законом України «Про інвестиційну діяльність», п. 5 ст. 7 якого передбачено, що інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій.

Апелянт заперечує щодо висновків Вищого господарського суду України, які лягли в основу оскаржуваного рішення, в порушення положень постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Доводи апеляційної скарги щодо позовної давності.

Апелянт вважає, що з огляду на те, що позивач заявив позов про витребуванням майна, то відповідно термін позовної давності має брати відлік з дня переходу права власності на таке майно до відповідача.

У поясненнях на апеляційну скаргу позивач 1 (Київська міська рада) викладає обставини справи, зазначає що виконано на день подання пояснень інвестором.

У додаткових поясненнях на апеляційну скаргу позивач 1 (Київська міська рада) зазначає, що для правильного вирішення спору у даній справі є критично важливим встановлення підстав набуття відповідачем - інвестором права власності на спірне майно. Вказує, що передання у власність інвестору об'єктів інвестицій - спірного майна зумовлене лише тим, що інвестор за власні кошти має знести спірні будівлі загальною площею 2058,40 кв.м., а на їх місці збудувати новостворене майно, з якого у власність територіальній громаді перейде 4500 кв.м.

25.04.2018 до Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшла заява, в якій викладено клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, до якої додано копію додаткової угоди № 6 від 16.04.2018 до інвестиційного договору № 11 від 07.04.2006 «Про реконструкцію та будівництво будинків по вул. Старовокзальній, 13/146 літ. А, А', Б' вул. Саксаганського, 143 літ. А, вул. Саксаганського, 145 літ. А, вул. Жилянській, 142 в м. Києві.

Ухвалою Київського апеляційної господарського суду від 15.09.2017 у справі №910/15629/15 колегією суддів у визначеному складі апеляційну скаргу відповідача повернуто без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.97 ГПК України (в редакції, що діяла на момент надходження апеляційної скарги).

27.09.2017 апеляційна скарга відповідача надійшла до суду повторно.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу 27.09.2017 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Тищенко А.І., Гончаров С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2017 колегією суддів у визначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції склад суду змінювався.

У відповідності до ст. 69 ГПК України строк розгляду апеляційної скарги продовжувався, згідно ст. 77 ГПК України у справі оголошувалась перерва, розгляд справи відкладався на 19.12.2017.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2018 у справі №910/15629/15 розгляд справи відкладено на 24.01.2018 за клопотаннями учасників процесу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2018 у справі №910/15629/15 розгляд справи відкладено на 28.02.2018 за обґрунтованими клопотаннями учасників процесу.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 28.02.2018, у зв'язку з перебуванням судді Гончарова С.А. у відпустці для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі головуючий суддя Скрипка І.М., судді Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2018 у справі №910/15629/15 колегією суддів у визначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 28.03.2018.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 27.03.2018, у зв'язку з перебуванням судді Тищенко А.І. у відпустці для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі головуючий суддя Скрипка І.М., судді Гончаров С.А., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2018 у справі №910/15629/15 колегією суддів у визначеному складі апеляційну скаргу прийнято до провадження, розпочато розгляд справи по суті заново, розгляд справи призначено на 25.04.2018.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 25.04.2018 підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, та у заяві про закриття провадження у справі, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Прокурор в судовому засіданні апеляційної інстанції 25.04.2018 заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив її відхилити, оскаржуване рішення залишити без змін, щодо поданої представником відповідача заяви про закриття провадження у справі просив залишити її вирішення на розсуд суду.

Представник позивачів 1 та 2 в судовому засіданні апеляційної інстанції 25.04.2018 питання щодо розгляду апеляційної скарги та заяви про закриття провадження у справі залишив на розсуд суду.

Пунктом 9 ч.1 Перехідних положень ГПК України, що набрав чинності 15.12.2017, роз'яснено, що справи у суді апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення підлягає скасуванню, а провадження у справі підлягає закриттю, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 24.06.2004 Київською міською радою було прийнято рішення №322/1532 "Про затвердження переліку об'єктів реконструкції, реставрації незавершеного будівництва, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва", яким до складу об'єктів комунальної власності, що підлягають реконструкції за залучені кошти, включено нежилі будинки і приміщення по вул. Старовокзальній 13/146 літ. А, А', вул. Саксаганського, 143 літ. А, вул. Саксаганського, 145 літ. А, вул. Жилянській, 142 в м. Києві.

Відповідно до рішення Київської міської ради № 528/1189 від 24.05.2007 (чинного станом на момент укладення спірної угоди) на підставі ст. ст. 319, 327 Цивільного кодексу України, ст. 9 Земельного кодексу України, ст. ст. 18, 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 22 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ", ст. ст. 4, 5, 16 Закону України "Про інвестиційну діяльність" з метою створення сприятливих умов для впровадження інвестиційної діяльності та забезпечення збалансованого економічного та соціального розвитку міста Києва, запровадження відкритих економічних методів залучення додаткових коштів для виконання програм соціально-економічного розвитку міста, Київська міська рада вирішила: затвердити Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації, тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва відповідно до додатку 1 до цього рішення; встановити, що організатором проведення інвестиційних конкурсів є Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Пунктами 1.1 та 1.2 Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації, тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва (надалі - "Положення") передбачено, що це Положення розроблено відповідно до положень Цивільного та Земельного кодексів України, Законів України "Про місцеві державні адміністрації", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про столицю України - місто-герой Київ", "Про інвестиційну діяльність", "Про оренду землі" з урахуванням рішень Київської міської ради від 24.06.2005 № 322/1532 "Про затвердження переліку нежилих будинків комунальної власності територіальної громади міста Києва, які підлягають реконструкції або реставрації за залучені кошти", від 19.07.2005 № 810/3385 "Про затвердження тимчасового порядку набуття права на землю на конкурентних засадах в місті Києві", від 06.09.2001 № 17/1451 "Про порядок набуття права власності на об'єкти інвестування" та визначає порядок підготовки, проведення інвестиційного конкурсу, укладення інвестиційних договорів на залучення інвесторів до фінансування будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, у тому числі соціальної інфраструктури міста, об'єктів незавершеного будівництва, станцій метрополітену, підземних переходів, автошляхів, площ та інших об'єктів, на умовах проведення інвестиційного конкурсу. Інвестиційний конкурс проводиться з метою створення сприятливих умов для провадження інвестиційної діяльності та забезпечення збалансованого економічного та соціального розвитку міста Києва та поповнення бюджету міста Києва.

У конкурсі можуть брати участь вітчизняні та іноземні юридичні особи, громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (п. 1.7 Положення).

Конкурсна документація розробляється робочою групою та затверджується Комісією до моменту оголошення конкурсу. Виконання умов, які пред'являються до конкурсної документації, є обов'язковим для всіх учасників конкурсу. Передача учасникам конкурсу конкурсної документації здійснюється робочою групою за наявності документа, що підтверджує сплату учасником реєстраційного внеску участі у конкурсі (п. 6.2.17 Положення).

Переможцем конкурсу визнається учасник, який запропонував найкращі умови здійснення інвестиційної діяльності, відповідно до умов конкурсу, виконав усі необхідні умови конкурсу та запропонував найкращі пропозиції, спрямовані на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста, та запропонував найвищу ціну від мінімальної ціни або мінімальної орендної ставки 1 м 2 земельної ділянки та вартості ціни 1 м 2 від грошової оцінки вартості майна з об'єктів, які підлягають реконструкції, реставрації (п. 6.2.47 Положення).

У процесі виконання інвестиційного договору сторонами шляхом укладення додаткової угоди можуть змінюватись його умови, передбачено компенсаційні заходи по відшкодуванню вартості об'єктів, тощо, за винятком умов, що визначено в результаті проведення інвестиційного конкурсу (п. 6.3.11 Положення).

Рішенням Постійно діючої конкурсної комісії від 18.10.2005, затвердженим протоколом №11, затверджені умови конкурсу і конкурсна документація на залучення інвесторів до реконструкції або реставрації, зокрема, вказаного нежилого будинку по вул. Старовокзальній 13/146 літ. А, А', вул. Саксаганського, 143 літ. А, вул. Саксаганського, 145 літ. А, вул. Жилянській, 142 в м. Києві.

Рішенням Постійно діючої конкурсної комісії від 23.12.2005, затвердженим протоколом №12, за результатами проведення конкурсу ТОВ "ВВ Інвест" визначено переможцем конкурсу із залучення інвесторів до реконструкції або реставрації нежилих будинків по вул. Старовокзальній 13/146 літ. А, А', вул. Саксаганського, 143 літ. А, вул. Саксаганського, 145 літ. А, вул. Жилянській, 142 в м. Києві.

Відповідно до укладеного між позивачем 1, позивачем 2 та відповідачем договором, прийнятим на виконання умов рішення Постійно діючої конкурсної комісії від 23.12.2005, затвердженого протоколом №12, сторонами узгоджено, що площа нежилих приміщень по вул. Старовокзальній 13/146 літ. А, по вул. Старовокзальна, 13/146 літ. А', по вул. Саксаганського, 143 літ. А, по вул. Саксаганського, 145 літ. А, по вул. Жилянській, 142 літ. А в обсязі 4 500,00 кв.м. передається до комунальної власності територіальної громади м. Києва після реконструкції та будівництва об'єкта інвестування.

07.04.2006 між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (правонаступник - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (замовник), Комунальним підприємством "Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт" (служба замовника) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВ Інвест" (інвестор) було укладено інвестиційний договір №11 із реконструкції та будівництва будинків по вул. Старовокзальній, 13/146 літ. А, А', вул. Саксаганського, 143 літ. А, вул. Саксаганського, 145 літ. А, вул. Жилянській, 142 в м. Києві (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1 Договору предметом договору є реалізація інвестиційного проекту із реконструкції та будівництва будинків за адресою : м. Київ, вул. Старовокзальна, 13/146 літ. А, А', вул. Саксаганського, 143 літ. А, вул. Саксаганського, 145 літ. А, вул. Жилянська, 142 в місті Києві (далі - об'єкти інвестування) на умовах, визначених конкурсом із залученням інвесторів для реконструкції будинку, затвердженого протоколом конкурсної комісії від 23.12.2005 № 12 та цим договором.

Відповідно до п. 2.6.5 Договору відповідач зобов'язався побудувати 4000,0 кв.м. приміщень для розміщення Святошинського районного суду м. Києва на вул. Якуба Коласа, 27-А та передати їх до комунальної власності територіальної громади м. Києва.

Відповідач зобов'язався після введення об'єктів інвестування в експлуатацію передати до комунальної власності територіальної громади м. Києва 4500,00 кв.м. нежилих приміщень в будинках та забезпечити належне утримання майна, що передається у власність інвестору (п. 2.6.6 Договору).

Пунктом 4.1 Договору сторонами визначено наступний порядок використання результатів реконструкції та будівництва об'єкта інвестування: площа нежилих приміщень в обсязі 4500,00 кв.м. передається до комунальної власності територіальної громади м. Києва; решта площі нежилих приміщень передається відповідачу. Право власності відповідача на майно виникає після введення об'єкта інвестування в експлуатацію і оформлюється у відповідності до діючого законодавства.

Рішенням Київської міської ради від 19.02.2009 №75/1130 "Про передачу нежилих будинків та нежилих приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва у власність Товариству з обмеженою відповідальністю "ВВ Інвест" з метою задоволення суспільних та соціальних потреб держави та громадян, в порядку виконання зобов'язань, визначених інвестиційним договором від 07.05.2006 № 11, передано Товариству з обмеженою відповідальністю "ВВ Інвест" у власність нежилі будинки та приміщення у Шевченківському районі м. Києва, а саме: нежилі приміщення в будинку на вулиці Старовокзальній, 13/146 літ. "А", "А"" площею 964,5 кв. м, нежилий будинок на вулиці Старовокзальній, 13/146 літ. "Б"" площею 32,1 кв. м, нежилий будинок на вулиці Саксаганського, 143 літ. "А" площею 722,8 кв. м, нежилий будинок на вулиці Саксаганського, 145 літ. "А" площею 339,0 кв. м, нежилі будинки на вулиці Жилянській, 142 літ. "А" площею 1148,8 кв. м, літ. "Б" площею 611,7 кв. м за умови компенсації вартості, визначеної звітом про оцінку вартості згаданих нежилих будинків і приміщень (п. 1 рішення №75/1130).

Відповідно до п. 3 рішення № 75/1130 Товариству з обмеженою відповідальністю "ВВ Інвест" слід було перерахувати кошти до міського бюджету за нежилі приміщення в будинку на вулиці Старовокзальній, 13/146 літ. "А", "А"", нежилий будинок на вулиці Старовокзальній, 13/146 літ. "Б"", нежилий будинок на вулиці Саксаганського, 143 літ. "А", нежилий будинок на вулиці Саксаганського, 145 літ. "А", нежилі будинки на вулиці Жилянській, 142 літ. "А", літ. "Б".

Відповідно до п. 4 рішення №75/1130 після виконання пункту 3 цього рішення Головному управлінню комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) підписати акти приймання-передачі у власність Товариству з обмеженою відповідальністю "ВВ Інвест" нежилі приміщення в будинку на вулиці Старовокзальній, 13/146 літ. "А", "А"", нежилий будинок на вулиці Старовокзальній, 13/146 літ. "Б"", нежилий будинок на вулиці Саксаганського, 143 літ. "А", нежилий будинок на вулиці Саксаганського, 145 літ. "А" та оформити свідоцтва про право власності на зазначені будинки і приміщення.

Пунктом 10 рішення №75/1130 передбачено, що Головному управлінню комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) протягом 60 днів з моменту перерахування інвестором коштів за нежилі будинки та приміщення, зазначені у пункті 1 цього рішення, забезпечити відселення Головного управління контролю за благоустроєм міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та комунального підприємства "Київблагоустрій" у приміщення, площею 1249,4 кв. м. за адресою: місто Київ, вул. Павла Усенка, 6, корпус 6 (2 поверх), а саме: Головне управління контролю за благоустроєм міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - 900,0 кв. м.; Комунальне підприємство "Київблагоустрій" - 349,4 кв. м.

Рішенням Київської міської ради від 08.10.2009 № 351/2420 "Про внесення змін до рішення Київради від 19.02.2009 № 75/1130" частково задоволено протест прокурора міста Києва від 14.05.2009 № 07/1-228/1вих-05, внесено зміни до рішення Київради від 19.02.2009 №75/1130 "Про передачу нежилих будинків та нежилих приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва у власність Товариству з обмеженою відповідальністю "ВВ Інвест" і викладено пункти 1 та 10 рішення в такій редакції: "1. З метою задоволення суспільних та соціальних потреб держави та громадян, в порядку виконання зобов'язань, визначених інвестиційним договором від 07.04.2006 № 11, передати Товариству з обмеженою відповідальністю "ВВ Інвест" у власність нежилі будинки та приміщення у Шевченківському районі міста Києва, а саме: нежилі приміщення в будинку на вулиці Старовокзальній, 13/146 літ. "А", "А"", площею 964,5 кв. м., нежилий будинок на вулиці Старовокзальній, 13/146 літ. "Б"", площею 32,1 кв. м., нежилий будинок на вулиці Саксаганського, 143 літ. "А", площею 722,8 кв. м., нежилий будинок на вулиці Саксаганського, 145 літ. "А", площею 339,0 кв. м., нежилі будинки на вулиці Жилянській, 142 літ. "А", площею 1148,8 кв. м., літ. "Б", площею 611,7 кв. м. за умови компенсації вартості, визначеної звітом про оцінку вартості згаданих нежилих будинків і приміщень; 10. Головному управлінню комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) протягом 60 днів з моменту перерахування інвестором коштів за нежилі будинки та приміщення, зазначені у пункті 1 цього рішення, забезпечити відселення Головного управління контролю за благоустроєм міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в приміщення за адресою: м. Київ, вул. Павла Усенка, 6, корпус 6."

Між позивачем 2, Комунальним підприємством "Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт" (служба замовника) та відповідачем на виконання рішення Київської міської ради від 19.02.2009 № 75/1130 26.10.2009 укладено додаткову угоду № 5 до Договору (надалі - додаткова угода № 5).

Відповідно до умов додаткової угоди № 5 пункт 4.1 Договору викладено в наступній редакції: "Сторони визначають наступний порядок використання результатів інвестування: нежилі приміщення в будинку по вул. Старовокзальна, 13/146 літ. "А", площею 108,2 кв.м., нежилий будинок по вул. Старовокзальна, 13/146 літ. "А", площею 856,3 кв.м., і нежилий будинок по вул. Старовокзальна, 13/146 літ. "Б", площею 32,1 кв.м., нежилий будинок по вул. Саксаганського, 143 літ. "А", площею 722,8 кв.м., нежилий будинок по вул. Саксаганського, 145 літ. "А", площею 339,0 кв.м., нежилі будинки по вул. Жилянській, 142 літ. "А" площею 1148,8 кв.м., літ. "Б", площею 611,7 кв.м. передаються у власність інвестору - ТОВ "ВВ Інвест", після перерахування товариством коштів до міського бюджету, визначених звітом про оцінку вартості вищезгаданих нежилих будинків і приміщень та підписання актів приймання-передачі у власність; взяти до відома, що нежилі будинки по вулиці Жилянській, 142 літ. "А", літ. "Б" передаються у власність інвестору після відселення підрозділів Святошинського районного суду міста Києва та виконання пункту 2.6.5. даного договору".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.04.2013 у справі №5011-25/17987-2012, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 14.10.2013, визнано недійсною з моменту укладення додаткову угоду № 5 від 26.10.2009 до інвестиційного договору із реконструкції та будівництва будинків по вул. Старовокзальній 13/146 літ. А, А', вул. Саксаганського, 143 літ. А, вул. Саксаганського, 145 літ. А, вул. Жилянській, 142 в місті Києві № 11 від 07.04.2006, укладену між Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВ Інвест" та Комунальним підприємством "Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт".

Спір у справі виник у зв'язку з наявністю, на думку прокурора, підстав для визнання права комунальної власності територіальної громади міста Києва на спірне нерухоме майно та витребування його від ТОВ "ВВ Інвест".

Задовольняючи позов, суд першої інстанції встановив, що відповідач незаконно набув права власності на спірні приміщення у зв'язку з тим, що Київрадою не дотримано законодавство про приватизацію державного майна.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Судом встановлено, що рішенням Київської міської ради №75/1130 від 08.10.2009, відповідачу передано нежилі будинки та приміщення у Шевченківському районі м. Києва, а саме: нежилі приміщення в будинку на вул. Старовокзальній 13/146 літ. А площею 1100,9 кв.м., нежилий будинок по вул. Старовокзальна, 13/146 літ. А' площею 32,1 кв.м., нежилий будинок по вул. Саксаганського, 143 літ. А площею 727,6 кв.м., нежилий будинок по вул. Саксаганського, 145 літ А площею 357,1 кв.м., нежилі будинки по вул. Жилянській, 142 літ А площею 1148,8 кв.м., літ. Б площею 611,7 кв.м. за умови компенсації вартості, визначеної звітом про оцінку вартості згаданих нежилих будинків і приміщень.

В свою чергу, 14.05.2009 прокуратурою міста Києва було подано Протест №07/1-228/1вих-09 від 14.05.2009 на п. 1. Рішення Київради від 19.02.2009 №75/1130 від 08.10.2009 "Про передачу нежилих будинків та нежилих приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва у власність ТОВ "ВВ Інвест", в якому заступник прокурора міста Горан В. запропонував виключити з п. 1 Рішення Київради від 19.02.2009 №75/1130 від 08.10.2009 "Про передачу нежилих будинків та нежилих приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва у власність ТОВ "ВВ Інвест" нежитлових приміщень, належних на праві користування дочірньому підприємству "Фасадреставрація" ВАТ "АК "Київреконструкція", а саме: нежитлові приміщення площею 561,0 кв.м., за адресою вул. Старовокзальна 13/146 літ. А, А2, а також нежитловий будинок на вул. Старовокзальній. 13/146 літ Б площею 32,1 кв.м.

Рішенням Київської міської ради №351/2420 від 08.10.2009, відповідачу передано нежилі будинки та приміщення у Шевченківському районі м. Києва, а саме: нежилі приміщення в будинку на вул. Старовокзальній 13/146 літ. А, А' площею 964,5 кв.м., нежилий будинок по вул. Старовокзальна, 13/146 літ. Б' площею 32,1 кв.м., нежилий будинок по вул. Саксаганського, 143 літ. А площею 722,8 кв.м., нежилий будинок по вул. Саксаганського, 145 літ А площею 339,0 кв.м., нежилі будинки по вул. Жилянській, 142 літ А площею 1148,8 кв.м., літ. Б площею 611,7 кв.м. за умови компенсації вартості, визначеної звітом про оцінку вартості згаданих нежилих будинків і приміщень.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор обґрунтовуючи свої позовні вимоги зазначив, що: 1) відповідачем як інвестором не виконані умови Інвестиційного договору №11 про реконструкцію та будівництво будинків по вул. Старовокзальній, 13/146 лі. А, А', вул. Саксаганського, 143 літ. А, вул. Саксаганського, 145 літ. А, вул. Жилянській, 142 в м. Києві від 07.04.2006; 2) відповідач неправомірно набув право власності на: нежитлові приміщення на вул. Старовокзальна, 13/146, літ. "А", площею 108,2 кв. м. вартістю 391 860 грн.; нежитлові приміщення на вул. Старовокзальна, 13/146 літ. "А", площею 856,3 кв. м. вартістю 1663612,80 грн.; нежитлові приміщення на вул. Старовокзальна, 13/146 літ. "Б", площею 32,1 кв. м., вартістю 101680,80 грн.; нежитлові приміщення по вул. Саксаганського, 145 літ. "А", площею 339 кв. м., вартістю 789066 грн. та нежитлові приміщення по вул. Саксаганського, 143 літ. "А", площею 722,8 кв. м., вартістю 1366849,2 грн. у м. Києві.

Відповідно до п. 5 ст. 7 Закону України "Про інвестиційну діяльність" інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.

Рішенням Конституційного суду України № 22-рп/2009 від 29 вересня 2009 справа N 1-45/2009 встановлено, що "Власність є матеріальною основою суспільного розвитку, а питання володіння, користування і розпорядження нею - ключовими у діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Здійснення права державної власності включає відчуження державного майна, яке реалізується органами державної влади та іншими уповноваженими на це суб'єктами. Чинне законодавство передбачає відчуження державного майна шляхом приватизації та звичайне (неприватизаційне) відчуження. Під звичайним (неприватизаційним) відчуженням об'єктів державної власності слід розуміти передачу права власності на матеріальні активи, що відповідно до законодавства визнаються основними фондами (засобами), яке здійснюється шляхом продажу цього майна юридичним чи фізичним особам, за винятком державного майна, що підлягає приватизації, та іншого майна, щодо якого законодавством встановлена заборона на відчуження. Звичайне (неприватизаційне) відчуження державного майна не має ознак соціальної значимості, воно є однією з форм розпорядження ним виходячи з суто господарських чи економічних інтересів суб'єктів господарювання та управління державним майном, яким і надходять грошові кошти. Підстави і порядок здійснення звичайного (неприватизаційного) відчуження державного майна регулюється Господарським кодексом України ( 436-15 ), Законом України "Про управління об'єктами державної власності", Порядком відчуження об'єктів державної власності, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 6 червня 2007 N 803 та іншими актами законодавства. "

Виконавчим органом Київської міської ради (КМДА) видано розпорядження від 27.10.2009 №1227 "Про затвердження Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна в м. Києві", яке було прийняте з метою удосконалення роботи із оформлення права власності та видачі свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомого майна, в межах функцій органу місцевого самоврядування, відповідно до якого Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Головне управління комунальної власності м. Києва) здійснює оформлення права власності та видає свідоцтва про право власності на об'єкти нежитлового фонду усіх форм власності (крім нежитлових приміщень в будинках, реконструкція або будівництво яких фінансується Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), право власності на які оформляється Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)(п. 4, 4.1.).

В пункті 6 Положення зазначається вичерпний перелік документів на підставі яких ГУКВ м. Києва уповноважене здійснювати оформлення права власності з видачею свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомого майна.

Зокрема, у п. 8.10 Положення визначено, що оформлення права власності (з видачею свідоцтва про право власності) на об'єкти, щодо яких КМР прийнято рішення про залучення інвесторів до їх реконструкції на конкурсних засадах з передачею об'єктів у власність інвестора, здійснюється на підставі наступних документів, зокрема, рішення власника про передачу об'єкта у власність інвестору та документи, що підтверджують право власності на об'єкт до його передачі у власність інвестору.

Крім того, відповідно п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні і обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу.

Відповідно до умов інвестиційного договору №11, інвестор зобов'язаний крім передачі до комунальної власності територіальної громади м. Києва 4500,00 кв.м. нежилих приміщень в будинках, після введення об'єктів інвестування в експлуатацію, побудувати 4000,00 кв.м. приміщень для розміщення Святошинського районного суду м. Києва на вул. Якуба Коласа, 27-А та передати їх до комунальної власності територіальної громади м. Києва.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Згідно з ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Відповідно до ч. 6 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об'єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.

Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що саме рішення Київської міської ради від 19.02.2009 №75/1130 було підставою для видачі відповідачу свідоцтв на право власності та набуття відповідачем права власності на спірні будівлі.

Наказами Головного Управління комунальної власності м. Києва №323-В від 19.04.2010 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна", №448-В від 20.05.2010 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна" відповідачу видані свідоцтва про право власності на спірні будівлі.

Судом було встановлено, що рішення Київської міської ради від 19.02.2009 №75/1130 є чинним і на момент розгляду справи не скасоване, отже відповідач набув право власності на спірне майно на платній основі, перерахувавши до бюджету м. Києва 7 856 977,20 грн., що були визначені висновком про вартість майна від 14.12.2009. Докази належної сплати містяться в матеріалах справи (а.с. 86-92, т. 1). Тобто, власник майна (Київська міська рада, в тому числі в особі виконавчого органу Головного управління комунальної власності) діяв в межах чинного законодавства.

Згідно з частиною 3 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

У відповідності до вимог статті 4 Закону, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме право власності на нерухоме майно.

Зі змісту зазначених норм убачається, що право власності на нерухоме майно виникає у особи з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до інформації, яка міститься в свідоцтвах на право власності, 17 травня 2010 Київське міське бюро технічної інвентаризації вчинило реєстраційний напис, що посвідчує за відповідачем державну реєстрацію права власності на нежилий будинок на вулиці Саксаганського, 145 літ «А» площею 339,00 кв.м.; 21 травня 2010 Київське міське бюро технічної інвентаризації вчинило реєстраційні написи, які посвідчують державну реєстрацію права власності на нежилі поміщення в будинку на вулиці Старовокзальній, 13/146 літ «А» площею 108,2 кв.м., нежилий ганок на вулиці Старовокзальній, 13/146 літ «Б» площею 32,1 кв.м., нежилий будинок на вулиці Старовокзальній, 13/146 літ «А"» площею 856,3 кв.м. за відповідачем; 04 червня 2010 Київське міське бюро технічної інвентаризації вчинило реєстраційний напис, що посвідчує за відповідачем державну реєстрацію права власності на нежилий будинок по вул. Саксаганського, 143 літ «А» площею 722,80 кв.м.

Таким чином, на даний час спірне майно з моменту його державної реєстрації належить відповідачу на праві власності.

Як зазначає позивач 1 у додаткових поясненнях на апеляційну скаргу, з чим погоджується суд апеляційної інстанції, рішення Київської міської ради №75/1130 від 19.02.2009 є законною підставою для видачі інвестору свідоцтв на право власності та набуття інвестором права власності на об'єкти інвестицій щодо яких розглядається судовий спір.

Колегія суддів зазначає, що правовідносини, що є предметом спору, виникли при здійсненні інвестиційної діяльності та підпадають під регулювання Закону України «Про інвестиційну діяльність», а тому відчуження спірних об'єктів нерухомості не могло відбуватися у спосіб, передбачений Законом України «Про приватизацію державного майна» та Закону України «Про приватизацію невеликих держаних підприємств».

Вказане рішення Київської міської ради №75/1130 повністю узгоджується з положеннями п. 5 ст. 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність», відповідно до яких інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, та п. 8.10 розпорядження КМДА №1227 від 27.10.2009 «Про затвердження положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна в м. Києві», відповідно до якого виконавчий орган Київради уповноважив Головне управління комунальної власності м. Києва на оформлення права власності на об'єкти, щодо яких Київською міською радою прийнято рішення про залучення інвесторів до їх реконструкції на конкурсних засадах з передачею об'єктів у власність інвестора.

Оскільки відповідач правомірно набув право власності на спірні приміщення, твердження прокурора, що відчуження вказаного спірного майна із комунальної власності відбулося з порушенням вимог чинного законодавства, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів не вбачає законних підстав для задоволення позову прокурора у даній справі.

Відтак, доводи апеляційної скарги про те, що ТОВ «ВВ Інвест» є добросовісним набувачем, оскільки придбало спірне майно позивача на підставі рішення Київради, яка здійснювала делеговані їй територіальною громадою міста правомочності з розпорядження майном за відплатним договором (сплатило кошти в розмірі, визначеному належним оцінювачем) та не знало і не могло знати про те, що майно придбане в особи, яка не мала його відчужувати, не вчиняло дій, що порушують законодавство, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи апеляційним господарським судом.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що у позові прокурор посилався на невиконання відповідачем зобов'язань, передбачених інвестиційним договором, проте жодного доказу такого невиконання суду не надав, натомість в матеріалах справи наявні докази, що підтверджують виконання відповідачем зобов'язань, визначених Інвестиційним договором № 11 на суму більше 30 000 000,00 грн., зокрема і здійснення будівництва приміщення для Святошинського районного суду м. Києва, що визнається Київською міською радою в поясненнях на апеляційну скаргу від 18.10.2017.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що зроблено скаржником, та не спростовано іншими учасниками провадження.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303-А, п.29).

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ Інвест" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2017 у справі №910/15629/15 підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2017 у справі №910/15629/15 підлягає скасуванню з підстав не повного з'ясування обставин справи та невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

Щодо заявлених відповідачем доводів про застосування строків позовної давності колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст. 261 ЦК України).

За приписами ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частинами 3 та 4 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до прийняття ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до п. 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності. Відтак її може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного. В останньому випадку воно обов'язково має бути зазначене в протоколі судового засідання (пункт 6 частини другої статті 81-1 ГПК).

У п. 2.2 наведеної постанови пленуму Вищого господарського суду України зазначено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі права чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Таким чином, при застосуванні позовної давності та наслідків її спливу (ст.267 ЦК України) необхідно досліджувати та встановлювати насамперед обставини про те, чи порушено право особи, про захист якого вона просить, і лише після цього - у випадку встановленого порушення, і наявності заяви сторони про застосування позовної давності - застосовувати позовну давність та наслідки її спливу.

Оскільки судом встановлено, що права та охоронювані законом інтереси позивачів у даному випадку не порушені, позовна давність та наслідки її спливу у даній справі не застосовуються.

Крім того, 25.04.2018 до Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшла заява, в якій викладено клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, до якої додано копію додаткової угоди № 6 від 16.04.2018 до інвестиційного договору № 11 від 07.04.2006 «Про реконструкцію та будівництво будинків по вул. Старовокзальній, 13/146 літ. А, А', Б' вул. Саксаганського, 143 літ. А, вул. Саксаганського, 145 літ. А, вул. Жилянській, 142 в м. Києві.

В обґрунтування зазначеного, відповідач вказує на те, що з п. 5 додаткової угоди № 6 від 16.04.2018 до інвестиційного договору № 11 від 07.04.2006 вбачається, що передача спірного майна відповідачу була здійснена на підставі чинного на сьогоднішній день Рішення Київради №75/1130 від 19.02.2009.

Так, з матеріалів справи вбачається, що передача нежилих приміщень в будинку на вулиці Старовокзальній, 13/146 літ. «А» площею 108,2 кв.м., нежилих приміщень в будинку на вулиці Старовокзальній, 13/146 літ. «А'» площею 856,3 кв.м., нежилого будинку на вулиці Старовокзальній, 13/146 літ «Б» площею 32,1 кв.м., нежилого будинку на вулиці Саксаганського, 143 літ. «А» площею 722,8 кв.м., нежилого будинку на вулиці Саксаганського, 145 літ. «А» площею 339,0 кв.м., нежилого будинку на вулиці Жилянській, 142 літ. «А» площею 1148,8 кв.м. та нежилого будинку на вулиці Жилянській, 142 літ «Б» площею 611,7 кв.м. здійснювалась відповідно до положень рішення Київської міської ради № 75/1130 від 19.02.2009 «Про передачу нежилих будинків та нежилих приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва у власність Товариству з обмеженою відповідальністю «ВВ Інвест», що додатково знайшло своє підтвердження в п.п. 5, 6 додаткової угоди № 6 до інвестиційного договору № 11 від 07.04.2006.

Доводи прокурора в інтересах позивачів про повернення спірного майна з огляду на те, що на його думку передача відповідачу спірного майна відбулася на підставі скасованої в судовому порядку додаткової угоди №5 до інвестиційного договору № 11 від 07.04.2006 є помилковими, рішення Київської міської ради № 75/1130 від 19.02.2009 є чинним, а тому між сторонами відсутній предмет спору, що не заперечується позивачами.

Відповідно до ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Згідно з ст. 278 ГПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору.

Колегія суддів за результатами перегляду справи в суді апеляційної інстанції дійшла висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги та відсутність підстав для задоволення позову. Зважаючи на подану представником відповідача заяву та додані до неї докази, приймаючи до уваги те, що в судовому засіданні апеляційної інстанції 25.04.2018 представник Київської міської ради та Департаменту комунальної власності підтвердив факти, викладені у ній, вирішення питання щодо поданої заяви залишив на розсуд суду, прокурор в судовому засіданні вирішення питання щодо закриття провадження залишив також на розсуд суду, колегія суддів вважає клопотання відповідача про закриття провадження у справі обґрунтованим, таким, що підлягає задоволенню, а провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ Інвест" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2017 у справі №910/15629/15 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2017 у справі №910/15629/15 скасувати.

3. Провадження у справі №910/15629/15 закрити.

4. Матеріали справи №910/15629/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 288, 289 ГПК України з урахуванням перехідних положень ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017.

Повний текст постанови складено 14.05.2018.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді С.А. Гончаров

Ю.Б. Михальська