Рішення № 73935258, 07.05.2018, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/2961/16-ц

Провадження № 2/553/86/2018

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07.05.2018м. Полтава

Ленінський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді: Новака Ю.Д.,

при секретарі Каленіченко В.О.,

розглянувши в залі суду в м. Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2016 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Згідно розпорядження № 157 від 27.10.2017 року керівника апарату Ленінського районного суду м. Полтави щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ дану цивільну справу повторно автоматизовано розподілено судді Новаку Ю.Д., в зв’язку з відстороненням судді Кононенка С.Д. від здійснення правосуддя.

З 15 грудня 2017 року Цивільний процесуальний кодекс України діє в редакції, затвердженій Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року.

Згідно з п.9 Перехідних положень ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 13.03.2018 року призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Заперечення від позивача щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили. Відповідач з клопотанням про розгляд справи з повідомленням сторін до суду не звертався. Надав суду відзив, у якому повідомив суду, що з вказаним позовом не погоджується, вважає його безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. У позовній заяві ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» посилається на кредитний договір б/н від 21.10.2014 року, «Правила надання банківських послуг», «Умови надання банківських послуг», «Правила користування платіжною карткою», «Тарифи банку». Жодного з вказаних документів відповідач не підписував. Копію кредитного договору ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до позову не надав. Жодного доказу який би спростовував вказане, позивачем не надано суду. У свою чергу, надані позивачем копії внутрішніх документів банку без підпису ОСОБА_2 не можливо розцінювати як додатки до договору, та не можуть бути належним та допустимим доказом по справі. Позовна давність для даних правовідносин встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України). Позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви. Відповідно до ст.261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони прав на позов. Згідно висновків Верховного Суду України про застосування ст. 257 ЦК України до правовідносин, у яких використовуються платіжні картки як спосіб надання/отримання кредитних коштів, викладених у постанові від 19 березня 2014 року №6-14цс14, за таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту у повному обсязі - зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору. 21.10.2014 року відповідач уклав з позивачем ОСОБА_3 угоду про реструктуризацію боргу до 31 жовтня 2016 року. Останнє внесення коштів 15.12.2014 року у розмірі 429,08 грн. Відповідно до п. 1 ст.258 ЦК України до позовних вимог про стягнення неустойки застосовується позовна давність в 1 рік. Отже, позовні вимоги про стягнення неустойки подані також з пропуском строку позовної давності. Тому відповідач просив застосувати строк позовної давності до позовних вимог та відмовити ПАТ КБ «ПриватБанк» у задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши письмові докази, що є в матеріалах справи, повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, проаналізувавши надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.10.2014 року відповідач уклав з банком ОСОБА_3 угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт № б/н та отримав кредит у розмірі 8397 грн. 60 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, та має прострочену заборгованість за кредитним договором.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Тобто, позовна давність - це встановлений законом, строк, протягом якого особа, право якої порушено, може вимагати примусового здійснення або захисту свого права шляхом подання позовної заяви до суду. 

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю (ч.1 ст. 259 ЦК України).

Статтею 261 ЦК України встановлено, що за зобов'язаннями з визначеним виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно умов генеральної угоди від 21.10.2014 року строк виконання зобов’язання спливає 31.10.2016 року.

Згідно виписки Клієнт здійснював погашення заборгованості, останнє з яких було внесено 24.11.2014 року, підтвердженням чого є виписка з розрахунку.

Позивач же звернувся до суду з позовом до відповідача 13.08.2016 року — тобто в межах строку позовної давності.

З огляду на вищевикладене, позивачем не порушені строки звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Також, у відповідності зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплати неустойки.

Згідно ст. 627 ЦК України свобода договору включає вільне визначення сторонами умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників.

Укладаючи Договір Позичальник не ставив під сумнів розумність і справедливість умов, навпаки, укладаючи договір сторони розумно оцінювали умови, за яких вони повинні виконуватися, зокрема, зважувати відповідальність, яка настає, згідно з умовами Договору при його невиконанні чи неналежному виконанні.

При укладанні Договору сторони досягли згоди щодо його умов відповідно до ст.638 ЦК України. Таким чином, розумною вважається сума неустойки (штрафу та пені), які сторони визначили та погодили при укладенні Договору.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Згідно з п. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Стаття 611 ЦК України містить перелік правових наслідків, які можуть застосовуватися до порушника в сукупності або окремо, залежно від умов, передбачених договором або законом.

Чинне законодавство не містить заборон щодо застосування такого виду правових наслідків у разі порушення зобов'язання як неустойка.

Отже, пеня за неналежне виконання зобов'язань за Договором в частині погашення сум кредиту та відсотків кредиту підлягає стягненню з відповідача.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідач здійснював погашення кредиту з порушенням термінів і термінів повернення, що підтверджується розрахунком заборгованості наданим позивачем, що підтверджує наміри відповідача про ухилення від виконання зобов'язання за кредитним договором.

Відповідач не надав суду жодного доказу важкого фінансового становища з моменту першого порушення умов кредитного договору, а саме прострочення сплати кредиту.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

ОСОБА_3 угода підписана з боку відповідача, тобто повнолітньою, дієздатною особою (здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання ч. 2 п.1 ст.30 ЦК України), якою підтверджується, що Позичальник ознайомлений з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою Тарифами.

Укладання Договору здійснюється за принципом укладання між Банком і клієнтом договору приєднання (ст. 634 Цивільного кодексу). Підписанням Позичальник приєднується до запропонованих банком Умовами та Тарифами.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише приєднанням другої сторони до запропонованого договору в цілому, сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин (в тому числі вважається укладеним в письмовій формі, якщо її зміст, зафіксовано в одному або кількох документах, якими обмінялися сторони. Стаття 207 ЦК України не передбачає вичерпний перелік таких документів, тому наряду з листами та телеграмами можуть використовуватися і інші засоби зв’язку, наприклад електронний.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв’язку.

Відповідно до Розділу 1 Загальних положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Позивача (www.privatbank.ua ) ПАТ ОСОБА_4 банк «ПриватБанк», керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та Правила надання банківських послуг.

Тобто, Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку.

21.10.2014 року Відповідачем було підписано ОСОБА_3 угоду, в якій зазначено, що Відповідач ознайомився та згодний з Умовами та Правилами.

Окрім цього, зазначено, що Відповідачу було надано для ознайомлення Умови та правила в письмовому вигляді, ознайомлення з чим засвідчується власним підписом в ОСОБА_3 угоді.

Підписавши заяву ОСОБА_4 та клієнт приєднуються і зобов’язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах, кредитному договорі вцілому.

Тобто, в даному випадку зміст договору зафіксовано в декількох документах: в заяві Позичальника, Умовах та правилах та Тарифах.

ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" додав до позовної заяви Умови та правила надання банківських послуг, з якими було ознайомлено Відповідача.

Відсутність підпису Позичальника на цих Умовах та правилах не свідчить про те, що він не був ознайомлений з ними, не означає відсутність договірних правовідносин між сторонами та відсутність заборгованості. Підпис Відповідач поставив саме в заяві позичальника, яким засвідчив те, що він повністю згодний з умовами кредитування і отриманням кредиту саме на таких умовах.

У зв’язку з цим, обставини, на які відповідач посилається в своєму запереченні, не відповідають дійсності, а строк позовної давності позивачем дотримано при зверненні до суду.

Відповідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

За даних обставин, суд вважає, що позивач правомірно вимагає з відповідача повернення суми кредиту, сплату процентів, пені, комісії та штрафів у примусовому порядку, посилаючись на кредитний договір, тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі на підставі ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись 11, 12, 19, 81, 89, 263-268, 430 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_4 «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором №б/н від 21.10.2014 року в сумі 15901 грн. 98 коп., та судовий збір в розмірі 1378 грн. 00 коп., а всього 17279 грн. 98 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиОСОБА_5