Рішення № 73932564, 11.05.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5011/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2018 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Шепетко І.О.,

за участі секретаря судових засідань Терпай С.В.,

перекладача Хассан Ахмад,

представника позивача Балога О.Ю.,

відповідача ОСОБА_4 (ОСОБА_4)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Військової частини 1493 Державної прикордонної служби України до громадянина Афганістану ОСОБА_4 (ОСОБА_4), ІНФОРМАЦІЯ_1, про затримання іноземця,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з адміністративним позовом до громадянина Афганістану ОСОБА_4 (ОСОБА_4), ІНФОРМАЦІЯ_1, про затримання іноземця.

Свої вимоги мотивував тим, що відповідач 07.05.2018 року незаконно, поза пунктами пропуску, перетнув державний кордон в складі групи осіб з України в Словацьку Республіку в районі прикордонного знаку 125-126 на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби "Великий Березний" та того ж дня був затриманий прикордонною поліцією Словацької Республіки. 07.05.2018 року в пункті пропуску «Малий Березний» на підставі статті 3 Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб був переданий на територію України у встановленому угодою порядку під час проведення прикордонно-представницької зустрічі.

В подальшому, відповідно до ст. 263 КУпАП, відповідача було затримано в адміністративному порядку на термін до трьох діб з метою встановлення особи та з'ясування обставин правопорушення.

09.05.2018 року відповідач звернувся із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, яка в установленому законом порядку була передана до Головного управління ДМСУ в Закарпатській області.

Позивач вважає, що є всі підстави вважати, що відповідач, реалізуючи свої права та свободи, шляхом звернення із вищезазначеною заявою, знову може порушити законодавство України, просить надати дозвіл на його затримання із поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні до завершення процедури прийняття рішення за заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову. Пояснив, що у країні його походження йде війна, а тому його життю може загрожувати небезпека.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків:

Як встановлено судом з матеріалів справи, 07.05.2018 року громадянин Афганістану ОСОБА_4 (ОСОБА_4), ІНФОРМАЦІЯ_1, незаконно, поза пунктами пропуску, перетнув державний кордон в складі групи осіб з України в Словацьку Республіку в районі прикордонного знаку 125-126 на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби "Великий Березний" та того ж дня був затриманий прикордонною поліцією Словацької Республіки. 07.05.2018 року в пункті пропуску «Малий Березний» на підставі статті 3 Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб був переданий на територію України у встановленому угодою порядку під час проведення прикордонно-представницької зустрічі.

Судом також встановлено, що відносно відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення від 07.05.2018 року за ч. 2 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

10.05.2018 року командиром військової частини 1493 підполковником Михайлюком Ю.О. складено повідомлення, яке направлено начальнику Управління ДМС України в Закарпатській області Михайлишину І.В., про звернення за захистом громадянина Афганістану ОСОБА_4 (ОСОБА_4), ІНФОРМАЦІЯ_1, який 09.05.2018 року звернувся із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Станом на час розгляду справи, рішення за вищезазначеною заявою не прийнято.

Згідно з ч. 1 ст. 289 КАС України, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України; 2) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 4) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Згідно з ч. 2 ст. 289 КАС України, заходи, визначені цією статтею, також застосовуються адміністративним судом, визначеним частиною першою цієї статті, за позовом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів чи підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України до іноземців та осіб без громадянства, які до прийняття рішення за заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вчинили порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, до завершення процедури розгляду цієї заяви.

Як встановлено судом, позивач просить надати дозвіл на затримання громадянина Афганістану ОСОБА_4 (ОСОБА_4), ІНФОРМАЦІЯ_1, із поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні до завершення процедури прийняття рішення за заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. В той же час, судом також встановлено, що відповідач звернувся із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні вже після вчинення ним порушення законодавства України.

Відповідно до статей 9, 29 Загальної декларації прав людини (1948 року) та статті 9 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права (1966 року) ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання, а при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати лише таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги прав і свобод інших людей, а також забезпечення справедливих вимог моралі, суспільного порядку і загального добробуту.

У статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (із змінами і доповненнями) від 04 листопада 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України 11 вересня 1997, задекларовано право кожного на свободу та особисту недоторканість, за винятком певних випадків, зокрема, коли здійснюється законний арешт або затримання з метою запобігання її недозволеному в'їзду в країну чи особи, щодо якої провадяться процедури депортації або екстрадиції.

Європейський суд з прав людини у справі «Амюр проти Франції» (рішення від 25 червня 1996 року) та у справі «Дугуз проти Греції» (рішення від 06 березня 2001 року) вказав, що у разі, якщо національне законодавство передбачає можливість позбавлення волі - особливо стосовно іноземного громадянина - шукача притулку - таке законодавство повинно бути максимально чітким і доступним для того, щоб уникнути ризику свавілля.

З огляду на вищенаведене, враховуючи встановлені судом обставини, суд не знаходить правових підстав для задоволення позову. У зв'язку з чим, приходить до висновку про відмову у його задоволенні.

Керуючись ст. ст. 271, 272, 289, 297 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Військової частини 1493 Державної прикордонної служби України до громадянина Афганістану ОСОБА_4 (ОСОБА_4), ІНФОРМАЦІЯ_1, про затримання іноземця - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду І.О.Шепетко