Ухвала суду № 73929898, 11.05.2018, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/1248/18

Провадження 1-кс-350/18

ухвала

Іменем України

11 травня 2018 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області ЗінченкоО.М.,

при секретарі судового засідання Євдокімова В.С.,

розглянувши у залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області клопотання слідчого СВ Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

11.05.2018 року Слідчий СВ Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській Ногачеєва О.А. звернувся до суду із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110230000449 від 08.05.2018 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, яке обґрунтовує тим, що 07.05.2018 близько 15.00 троє невстановлених осіб спільно за попередньою змовою групою осіб, шляхом вибиття вхідних дверей проникли до кімнати №22, гуртожитку який розташований, по вулиці Київська, 16, в місті Обухів, Київської області, з метою особистого збагачення, маючи умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном, підійшли до ОСОБА_2, який в цей час спав на ліжку та почала наносити хаотичні удари руками та ногами по тілу та голові останнього, після чого викрали мобільний телефон марки DOOGEE X10 IMEI1 НОМЕР_2 IMEI2 НОМЕР_3, грошові кошти в сумі 400 грн. та з місця вчинення злочину зникли, обернувши викрадене на свою користь. Згідно довідки № 1989 від 07.05.2018 року Обухівської ЦРЛ ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді забій черепа зліва.

Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень у ОСОБА_2, відповідно довідки Обухівської ЦРЛ №1989 від 07.05.2018, утворились тілесні ушкодження у вигляді забою садно лицьового черепа зліва.

Слідчим Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12018110230000449, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 травня 2018 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що до вчинення злочину причетний підозрюваний ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

10.05.2018 ОСОБА_3 надав належний йому мобільний телефон марки «Samsung GT E1200i», який було оглянуто і вилучено до Обухівського ВП ГУ НП в Київській області.

Під час огляду наданого ОСОБА_3 мобільного телефону марки «Samsung GT E1200i» встановлено, що ІМЕІ: НОМЕР_5 та в ньому встановлено сім-карту, із номером оператора мобільного зв'язку НОМЕР_4.

На підставі вище викладеного вилучені в ході огляду речі та предмети мають доказове значення у кримінальному провадженні, необхідні для повного, всебічного та неупередженого проведення досудового розслідування, а також є предметами документування вчинення злочину та доведення вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

Виходячи з того, що під час проведення огляду вилучено речі та предмети, які є предметами документування вчинення злочину та доведення вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину, виникає необхідність у накладенні арешту на вилучену під час огляду речі та предмети.

У відповідності до ст. 131 КПК України з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна.

У відповідності до ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час огляду та обшуку.

А тому з метою досягнення дієвості кримінального провадження наявна необхідність у застосуванні до тимчасово вилученого майна у вигляді речей, що є предметами кримінального правопорушення, а також для встановлення даних, що цікавлять досудове розслідування, шляхом проведення судових експертиз, речей та предметів які були вилученні 08.05.2018 року, такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

На розгляд клопотання слідчий не з'явився, в клопотанні зазначив про розгляд клопотання слідчим суддею у судовому засіданні без участі слідчого та прокурора та просив задовольнити його.

Згідно норми ч. 1 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Дослідивши матеріали справи приходжу до наступного.

Судом встановлено, що СВ Обухівського ВП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під № 12018110230000449 від 08.05.2018 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

Згідно ст. 170 ч.1 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Згідно вимог ч.5 ст.173 КПК України в ухвалі про арешт майна має бути зазначено: а) перелік майна, яке підлягає арешту; б) підстави застосування арешту; в) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі; г) заборону розпоряджатися або користуватися майном у разі її передбачення та вказівку на таке майно; д) порядок виконання ухвали.

Внесене клопотання відповідає вимогам ст.171 КПК України, матеріалам клопотання, доведено достатність даних про здійснення досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення, тому з метою запобігання можливим фактам приховування, зникнення, втрати, використання, пересування, передачі, відчуження майна, а його арешт передбачає заборону особам, у володінні яких перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його, є підстави для задоволення клопотання, оскільки у судовому засіданні встановлено усі, передбачені ст.132, 173 КПК України, підстави до задоволення внесеного слідчим клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 170, 171-173, 309, 369-372, 532 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про арешт майна, задовольнити.

Накласти арешт, на вилучений в ході огляду мобільний телефон марки «Samsung GT E1200i» встановлено, ІМЕІ : НОМЕР_5, із сім-картою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_4.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Слідчий суддя: О.М. Зінченко