Ухвала суду № 73929755, 11.05.2018, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/5346/18

Провадження №1-кс/369/1651/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2018 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

слідчого судді Дубас Т.В.,

при секретарі Ковриженко М.В.,

за участі прокурора Саркісян Д.В.,

захисника Дідора А.К.,

перекладача ОСОБА_2,

підозрюваного ОСОБА_1,

розглянувши клопотання начальника СВ Чайківського ВП Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області капітана поліції Ковальчук О.М. за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110200002897 від 09.05.2018 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, -

ВСТАНОВИВ:

Начальник СВ Чайківського ВП Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області капітан поліції Ковальчук О.М. звернувся до суду з даним клопотанням, мотивуючи його тим, що 09.05.2018 близько 18 год. 15 хв. (більш точного часу не встановлено) ОСОБА_1, маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, корисливий мотив та мету незаконного збагачення, перебуваючи в приміщенні торгового залу гіпермаркету «Ашан-Кільцева», який розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 4, пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, намагався таємно викрасти належні ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» товарно-матеріальні цінності, а саме: туалетну воду чоловічу в кількості 1 шт. вартістю 211 грн. 27 коп., лосьйон після гоління лореаль в кількості 1 шт. вартістю 167 грн. 36 коп., на загальну суму 378 грн. 63 коп., які сховав до власної курки, у яку був одягнений.

Після чого, утримуючи при собі вказаний товар, ОСОБА_1 пройшов через касову зону не розрахувавшись за нього, при цьому виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак не зміг завершити злочин із причин, які не залежали від його волі, оскільки був зупинений працівником охорони.

09.05.2018 в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

10.05.2018 слідчим за погодженням з прокурором Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України.

Підставами підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, є: заява ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» від 09.05.2018, довідка вартості ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» від 09.05.2018, протокол огляду від 09.05.2018, протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 10.05.2018, протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 09.05.2018, протокол затримання ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України, інші матеріали кримінального провадження в сукупності.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

В даному випадку ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на до трьох років.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

- переховуватися від органу досудового розслідування та суду,

- незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні,

- вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Реальним є ризик того, що підозрюваний переховуватиметься від органу досудового розслідування та суду, оскільки у разі визнання його винним у вчиненні даного злочину, останньому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років.

Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Beccievv. Moldova (Бекчиев проти Молдови)).

Оцінюючи ризик переховування підозрюваного з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити наступне:

-підозрюваний не має на утриманні неповнолітніх дітей та батьків похилого віку, не одружений, не працює, тобто немає стійких соціальних зв'язків;

-підозрюваний не має постійного місця проживання на території Києва та Київської області, зареєстрований за межами України, а саме: м. Поти, Грузія.

Враховуючи ці обставини і тяжкість вчиненого ним злочину, існує реальний ризик залишення ним місця проживання з метою переховуватися від органів розслідування та суду в будь-який час задля уникнення кримінальної відповідальності.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_1 може впливати на потерпілих та свідків, інших осіб у кримінальному провадженні, необхідно зазначити наступне.

Даний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваний, перебуваючи на свободі та знаючи про фактичне місце роботи потерпілих та свідків, зможе незаконно впливати на них. На даний час з останніми проведені не всі необхідні слідчі дії у даному кримінальному провадженні, тому він зможе впливати на них з метою зміни ними своїх показань або неявки в подальшому у судові засідання.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст.177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, необхідно зазначити,що він немає постійного джерела доходів, місця проживання та реєстрації на території України, а також міцних соціальних зв'язків.

Підставою застосування щодо нього запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину та наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді вважати, що ОСОБА_1 може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а якщо це неможливо у строк, передбачений частиною другою статті 211 цього Кодексу, - до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого особа була затримана.

Тому слідчий просив застосувати щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, грузина, громадянина Грузії, уродженця м. Поти, Грузія, маючого повну загальну середню освіту, безробітного, зареєстрованого: м. Поти, Грузія, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» терміном на 60 діб.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала та просила його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник просили обрати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.

Вислухавши пояснення підозрюваного та його захисника, доводи прокурора щодо неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, дослідивши подані матеріали, дослідивши наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від слідства та суду, цим самим перешкоджати встановленню істини по справі, незаконно впливати на свідків, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити клопотання та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до п. 3 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім, як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Суд оцінює вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, за який законом передбачено позбавленням волі на строк до трьох років.

При цьому суд, оцінює всі обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зав'язків.

Суд враховує те що підозрюваний ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, зареєстрованого місця проживання на території України не має, міцних соціальних зав'язків в Україні не має, являється громадянином Грузії.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Враховуючи що, підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від слідства та суду, тим самим може перешкоджати кримінальному провадженню, суд приходить до висновку що вказані обставини виключають об'єктивну можливості щодо застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як домашній арешт, або іншого більш м'якого запобіжного заходу.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 197 Кримінального процесуального кодексу України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.

За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб..

При визначенні розміру застави суд враховує дані про особу підозрюваного, його вік, сімейний стан, соціальні зв'язки, майновий стан, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а також те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке віднесено до злочинів середньої тяжкості та було вчинено у сфері проти власності.

Крім того, суд приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У зв'язку з викладеним суд приходить до висновку про доцільність визначити ОСОБА_1, як альтернативу застосованому щодо неї запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою - заставу, розмір якої становить 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає (1762*10) 17 620 грн., оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваною процесуальних обов'язків і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст. ст. 178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на нього процесуальні обов'язки.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, суд вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього такі обов'язки: не відлучатися із місця постійного проживання без дозволу, слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.

Згідно ч. 6 ст. 194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» строком на 30 діб, тобто до 07 червня 2018 року (включно).

Одночасно визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 17 620 грн. (сімнадцять тисяч шістсот двадцять гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступні банківські реквізити:

Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області

Код отримувача (ЄДРПОУ): 26268119

р/р 37312095018661

Банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ

Код банку: 820172

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного який вніс заставу з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та слідчого суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1, наступні обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу, слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, який вніс таку заставу вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Дубас Т.В.