Рішення № 73928918, 07.05.2018, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/484/18

07 травня 2018 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючого судді Грещука Р.П.,

секретаря Шпитко М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Надвірнянської районної державної адміністрації, про надання дозволу на виїзд малолітніх дітей за кордон без згоди батька,-

В С Т А Н О В И В:

12.03.2018 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Надвірнянської районної державної адміністрації, про надання дозволу на виїзд малолітніх дітей за кордон без згоди батька.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 14.07.2006 року вона уклала шлюб з ОСОБА_2

Від шлюбу в них народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

З 2013 року вони з відповідачем припинили спільне проживання.

Рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 12.01.2015 року шлюб між ними розірвано.

Для того, щоб матеріально забезпечувати дітей, вона змушена була виїхати на заробітки в Нідерланди, де працює і на даний час, має постійне місце роботи та винаймає житло.

Їхні діти теж були в Нідерландах, вона поєднувала роботу та відпочинок з дітьми. Діти отримали багато вражень від поїздки та мріють провести наступні канікули разом з нею в Нідерландах.

Зазначає, що вона має можливість забезпечити їх літній відпочинок в Нідерландах, однак їй не відомо де знаходиться відповідач по справі, а тому не може отримати від нього дозвіл на вивіз дітей за кордон, через що змушена звернутися до суду з даним позовом.

Просить суд надати дозвіл на виїзд за кордон: в Польщу та Нідерланди її неповнолітнім дітям - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з нею або з іншою уповноваженою нею особою, без згоди батька дітей - ОСОБА_2 на період з 01.06.2018 року по 30.08.2018 року.

Позивач та її представник в судове засідання не з'явилися, однак від представника позивача - ОСОБА_7 до суду надійшла заява в якій позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала з підстав, наведених в позовній заяві та просить їх задоволити в повному обсязі, а справу просить розглянути у їх відсутності. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник третьої особи - Служби в справах дітей Надвірнянської районної державної адміністрації Івано-Франківської області в судове засідання також не прибув. Однак від начальника служби до суду надійшла заява в якій просить дану справу розглянути у відсутності їх представника. Не заперечують проти задоволення позову ОСОБА_1 та виїзду малолітніх дітей за кордон.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибув. Про час і місце слухання справи повідомлений належним чином, у відповідності до ч.11 ст.128 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України, з опублікуванням якого особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Сторони, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну місця свого проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження, судова повістка надсилається по останньому відомому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про ухвалення рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши докази, представлені сторонами на виконання вимог ст.ст. 80, 81 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення позовних вимог та з'ясувавши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

В судовому засіданні встановлено, що сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі.

Від шлюбу в них народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

З 2013 року сторони припинили спільне проживання.

Рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 12.01.2015 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Неповнолітніх дітей залишено проживати з маті'ю ОСОБА_1

Позивач разом з дітьми проживає в своєї матері. Діти доглянуті і мають все необхідне. Батько дітей з сім'єю не проживає, участі у їх вихованні не бере, що стверджується актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, складеним депутатом Чорнопотоківської сільської ради, Надвірнянського району, Івано-Франківської області. Даний акт долучено до матеріалів справи.

Для того, щоб матеріально забезпечувати дітей, ОСОБА_1 змушена була виїхати на заробітки в Нідерланди, де працює і на даний час, а також винаймає житло.

Неповнолітні діти сторін по справі теж були в Нідерландах, позивач поєднувала роботу та відпочинок з дітьми.

В судовому засіданні доведено, що позивачем ОСОБА_1 створені сприятливі умови для виховання і матеріального утримання дітей в Нідерландах, при цьому вони будуть мати належні умови для проживання, виховання, оздоровлення, відпочинку тощо.

Ст.33 Конституції України від 28.06.1996 року визначено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Особа, яка не досягла шістнадцяти років, у відповідності до ч.3 ст. 313 ЦК України, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

Мати неповнолітніх дітей - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, просить надати їй дозвіл на виїзд дітей за межі України в період з 01.06.2018 року по 30.08.2018 року на відпочинок за кордоном в країну Нідерланди, у її супроводі, або у супроводі уповноваженої нею особою, без згоди та супроводу батька - відповідача ОСОБА_2

Батько дітей - відповідач ОСОБА_2.з малолітніми дітьми не проживає, жодних відносин на даний час із ними не підтримує.

Представник третьої особи по справі - Служби у справах дітей Надвірнянської РДА не заперечує щодо виїзду малолітніх дітей за межі України.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, батьки якої проживають у різних державах, має право на регулярні особисті стосунки і прямі контакти з обома батьками. Дитина та її батьки для возз'єднання сім'ї мають право на вільний в'їзд в Україну та виїзд з України у порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» оформлення проїзного документа дитини для її виїзду за кордон провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон. За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

Ст. 155 СК України передбачено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини (ч.1,2 ст. 155 СК України).

За змістом ст. ст. 3, 6 Конвенції про права дитини (20.11.1989 року), ратифікованої Постановою ВР N 789-ХІІ від 27.02.1991 року, держави-учасниці забезпечують, що першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, їй необхідно забезпечити такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, і що держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини.

Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року № 57 із змінами і доповненнями, передбачають, що перетинання державного кордону для виїзду за межі України громадянами, які не досягли 16-річного віку, здійснюється лише за згодою обох батьків (усиновлювачів) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку. Виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним із батьків за нотаріально посвідченою згодою, згода другого з батьків не вимагається у разі пред'явлення рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.

З врахуванням зібраних у справі доказів, враховуючи інтереси дітей, забезпечуючи реалізацію прав дитини, визначених Декларацією прав дитини, беручи до уваги те, що діти потребують частих виїздів за кордон оскільки там проживає їхня мати, враховуючи складнощі в отриманні дозволу батька на виїзд за межі території України дітей, що змушує позивача звертатись до суду за наданням вказаного дозволу, та враховуючи те, що Служба у справах дітей Надвірнянської РДА не заперечує проти задоволення позову, суд вважає правильним задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі. Вважає, що саме таке рішення захищатиме права неповнолітніх дітей, сприятиме їх здоровому фізичному розвитку.

На підставі викладеного, ст. 313 ч. 3 ЦК України, ст. ст.141, 155 СК України, ст. 4 Закону України "Про порядок виїзду з України та в"їзду в Україну громадян України", ч.1 ст. 16 З-ну України « Про охорону дитинства», Декларації прав дитини, прийнятої 20.11.1959 року Генеральною Асамблеєю ООН, ст.ст. 3,6 «Конвенції про права дитини» від 20.11.1989 року, п. 16 "Правил оформлення і видачі паспортів громадянина України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення", керуючись ст. 258, ч.6 ст. 259, ст. 263, ст. 265, ч.1 ст. 268, 280 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 - задоволити.

Надати дозвіл на виїзд за кордон: в Польщу та Нідерланди неповнолітнім дітям - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом із їхньою матір'ю - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, або з іншою уповноваженою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, особою, без згоди батька дітей - ОСОБА_2, в період з 01.06.2018 року по 30.08.2018 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано-Франківської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Надвірнянський районний суд.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Грещук Р.П.

Повний текст рішення виготовлено 14.05.2018 року.