Вирок № 73928171, 11.05.2018, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

Єдиний унікальний номер № 285/704/18

Провадження № 1-кп/0285/366/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2018 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді Нагорнюка Ю.В.,

за участю секретаря Клечковської М.М.,

прокурора Невлада А.В.,

захисника - адвоката Товянського В.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м.Новограді-Волинському кримінальне провадження № 285/704/18 (42017110330000066, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 вересня 2017 року) по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лейпциг, Німеччина, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, не судимого, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України,-

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_2, являючись військовослужбовцем військової служби за контрактом військової частини - польова почта В 2731, 04 вересня 2017 року близько 16 години 30 хвилин, будучи водієм технічно справної транспортної машини МТЛБ, військовий номер НОМЕР_1, в задовільних дорожніх умовах та при відсутності небезпеки для руху, під час здійснення маршу автомобільною колоною від району зосередження на Новоград-Волинському військовому полігоні до станції завантаження для броньованої техніки у с. Вершниця Новоград-Волинського району Житомирської області, на польовій дорозі поблизу с. Чижівка Новоград-Волинського району Житомирської області, в порушення вимог п.п. 90, ПО ч. 2 Бойового статуту Сухопутних військ Збройних Сил України, ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», п.п. 10.1, 12.1, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху, недостатньо оцінив дорожню обстановку, не переконався, що його дії будуть безпечними, не створюють перешкод та небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не обрав безпечний інтервал при об'їзді іншого транспортного засобу - БМІІ-2, бортовий номер НОМЕР_2, який знаходився на правому узбіччі вказаної польової дороги у нерухомому стані, здійснив зіткнення правою передньою кутовою частиною керованого ним транспортного засобу з задньою лівою кутовою частиною вказаного нерухомого транспортного засобу БМП-2, бортовий номер НОМЕР_2, який в результаті зіткнення здійснив рух вперед, тим самим здійснив зіткнення зі стоячим попереду транспортним засобом БМП-2, бортовий номер НОМЕР_3, внаслідок чого військовослужбовця військової частини - польова пошта В2731 молодшого сержанта ОСОБА_3 затиснуло між вищевказаними транспортними засобами та останньому завдано тілесні ушкодження у вигляді тупої травми грудної клітки та живота, рани в ділянці грудної клітки, множинні переломи ребер обох поливин грудної клітки по різноманітним анатомічним лініям, котрі ускладнились розвитком лівобічного гемопневмотораксу, правобічним гідропневмотораксом зі зміщенням органів переднього середостіння вліво, переломів поперечних відростків тіл 8-9-10 грудних хребців, розривів селезінки, розриву печінки, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Суд визнає доведеним наведене формулювання обвинувачення та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.1 ст. 415 КК України, як порушення правил водіння транспортної машини, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

У даному кримінальному провадженні 23 лютого 2018 року між прокурором Невладом Андрієм Васильовичем та підозрюваним ОСОБА_2 укладено угоду про визнання винуватості згідно з вимогами ст.ст. 468, 469. 472 КПК України

Відповідно до змісту угоди про визнання винуватості прокурор Невлад А.В. та підозрюваний ОСОБА_2 дійшли згоди щодо формулювання підозри і кваліфікації дій за ч. 1 ст.415 КК України.

Згідно з угодою про визнання винуватості підозрюваний ОСОБА_2, повністю визнав свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні і зобов'язався: беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, співпрацювати з правоохоронними органами та сприяти розслідуванню кримінального провадження.

Сторони угоди про визнання винуватості також погодились на призначення покарання підозрюваному ОСОБА_2, за ч. 1 ст.415 КК України - у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2, від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки.

Крім того, прокурор Невлад А.В. та підозрюваний ОСОБА_2 визначили наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про визнання винуватості і окремо умисного невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 476 КПК України.

Прокурор Невлад А.В. у підготовчому судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України, КК України та просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_2, узгоджене в угоді про визнання винуватості покарання.

Обвинувачений ОСОБА_2 у підготовчому судовому засіданні визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.415 КК України в обсязі підозри, дав згоду на призначення узгодженого виду та міри покарання у разі затвердження угоди про визнання винуватості та заявив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди про визнання винуватості зобов'язання. Просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.

Захисник Товянський В.С. також просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним та не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про визнання винуватості. Судом з'ясовано, що будь-яких скарг обвинувачений ОСОБА_2, під час кримінального провадження не подавав.

Перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України та КК України суд встановив, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_2 за ч. 1 чт. 415 КК України є правильною. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_2 визнав себе винним, відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, що в силу вимог ч. 4 ст. 469 КПК України передбачає можливість укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні.

Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін і інших осіб.

Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним. Взяті обвинуваченим ОСОБА_2 на себе за угодою про визнання винуватості зобов'язання очевидно можливі для виконання.

З огляду на викладене, враховуючи пом'якшуючу обставину, а саме щире каяття, відсутність обтяжуючих обставин, особу обвинуваченого ОСОБА_2, який раніше не судимий, від потерпілого ОСОБА_3, надійшла заява в якій він надає письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості між підозрюваним та прокурором, злочин не набув значного суспільного резонансу, що суспільний інтерес виражається в зменшенні рівня злочинності, запобіганні, виявленні та припиненні кримінального правопорушення і забезпеченні швидкого досудового розслідування та судового розгляду, суд вбачає наявність фактичних підстав для доведення винуватості обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.415 КК України та затвердження угоди про визнання винуватості.

За вчинене кримінальне правопорушення обвинувачений ОСОБА_2 підлягає покаранню, яке узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Судові витрати у кримінальному провадженні за проведення судових експертиз в розмірі 4161,56 грн., відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню із ОСОБА_2 на користь держави.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався.

Керуючись ст.ст. 314, 369-371, 373, 374, 468-476 КПК України суд -

УХВАЛИВ :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 23 лютого 2018 року укладену між прокурором Невлад Андрієм Васильовичем та підозрюваним ОСОБА_2.

Визнати винним ОСОБА_2, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України

Призначити ОСОБА_2, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 23 лютого 2018 року покарання за ч. 1 ст. 415 КК України вигляді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки.

Згідно ст. 76 КК України покласти обов'язки на ОСОБА_2 повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз в розмірі 4161,56 грн.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку:

1)обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;

2)прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий: