Постанова № 73927536, 10.05.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/5184/16-ц 22-ц/774/204/К/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 року м.Кривий Ріг

Справа № 210/5184/16-ц

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М.

секретар судового засідання - Євтодій К.С.

сторони:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Криворіжгаз",

відповідач - ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 акціонерного товариства "Криворіжгаз" на рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 09 серпня 2017 року, яке ухвалено суддею Чайкіною О.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області о 09 годині 08 хвилин та повне судове рішення складено 11 серпня 2017 року, -

В С Т А Н О В И В:

21 листопада 2016 року Публічне акціонерне товариство "Криворіжгаз" (надалі - ПАТ "Криворіжгаз") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за не облікований (донарахований) об'єм природного газу, посилаючись на те, що відповідно до постанови НКРЕКП №1274 від 16.04.2015 року про видачу ліцензії на розподіл природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ ПАТ «Криворіжгаз», позивачу видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ на території м. Кривий Ріг (крім житлового масиву Інгулець Інгулецького району в місті Кривий Ріг) та Криворізького району Дніпропетровської області в зоні розташування розподільних газопроводів, що перебувають у власності та користуванні ПАТ «Криворіжгаз». Відповідач є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_4 Квартира за зазначеною адресою устаткована газовою плитою, яку згідно з актом від 02.11.2015 року № 1421 відключено від газопостачання шляхом опломбування з причини заборгованості. 01.04.2016 року за адресою Відповідача представниками ПАТ «Криворіжгаз» було складено акт про порушення № 10 5-172, відповідно до якого було встановлено порушення Кодексу, а саме: «несанкціоноване відновлення газопоспоживання, зрив пломби з газових придадів - плити газової». На підставі вищевикладеного, за адресою: АДРЕСА_5 було здійснено нарахування не облікованого об'єму та обсягу природного газу з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв Відповідача та кількості зареєстрованих осіб за період з 02.11.2015 року до 01.04.2016 року (дата виявлення порушення). Згідно акта про порушення від 01.04.2016 року Відповідачу була нарахована сума заборгованості за період з 02.11.2015 року по 01.04.2016 року у розмірі 4463,31 грн.

Посилаючись на викладене, просив суд стягнути з ОСОБА_1 . заборгованість у сумі 4463,31 грн., 84,80 грн. інфляційні витрати, 55,79 грн. - 3% річних, та судові витрати по справі.

Рішенням Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 09 серпня 2017 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Криворіжгаз" заборгованість за спожитий необлікований (донарахований) об"єм природного газу в сумі 1487,81 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог щодо стягнення заборгованості за спожитий необлікований (донарахований) об"єм природного газу, а також інфляційних втрат та 3% річних - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Криворіжгаз" 1378,00 грн. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

В апеляційній скарзі позивач ПАТ "Криворіжгаз" просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи. Так, судом не було взято до уваги норми Кодексу газорозподільних систем, відповідно до якого у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого відновлення газоспоживання спожитий обєм природного газу визначається за граничними обсягами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача, кількості зареєстрованих осіб за період з дня припинення газопостачання до дня виявлення порушення, а тому безпідставно було розраховано заборгованість у відповідності до проживаючих осіб (два чоловіки). При цьому, відповідач наголошує на тому, що матеріали справи не містять жодних належних доказів щодо проживання у будинку лише двох осіб, окрім акта від сусідів, що не може бути підставою для здійснення перерахунку заборгованості. Крім того, суд не врахував, що позивач має право на стягнення штрафних санкцій у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України та дійшов до помилкового висновку про те, що відповідач не отримувала особисто розрахунку заборгованості по Акту про порушення, а тому й не має сплачувати штрафні санкції.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Указом Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» №452 від 29 грудня 2017 року ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський Апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_3.

Згідно пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до пункту 8 Розділу ХІІІ Цивільного процесуального кодексу України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційній суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Таким чином, Апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження до початку роботи Дніпровського Апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_3.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційне провадження у даній справі відкрито ухвалою суду від 01 вересня 2017 року та справа неодноразово призначалася до судового розгляду, однак, всі судові повідомлення про призначення справи до розгляду, які направлялися судом на адресу відповідача ОСОБА_1 повернулися до суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 61-62, 70-74, 79-80).

Інформацієя про рух справи, у порядку ч. 3 ст. 8 ЦПК України, була розміщена на офіційному веб-сайті Апеляційного суду Дніпропетровської області за посиланням: https://dpkra.court.gov.ua/sud0491/.

У відповідності до п. 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення. Право на апеляційне оскарження судових рішень закріплено і в ст. 129 Конституції України.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.

Вищенаведені положення закону направлені на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших учасників справи, а відповідач ОСОБА_1 не виявила належної зацікавленості у розгляді справи, а тому, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за її відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача ПАТ «Криворіжгаз» - ОСОБА_4, яка підтримала доводи апеляційної скарги та наполягала на її задоволенні, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року за № 2147-VІІІ, яким викладено в нових редакціях тексти, зокрема, Цивільного процесуального кодексу України та Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 9 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчиненні окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Враховуючи те, що оскаржуване судове рішення ухвалено судом під час дії Цивільного процесуального кодексу України в редакції від 18.03.2004 року, законність та обгрунтованість оскаржуваної ухвали перевіряється відповідно до положень такого кодексу.

Судом встановлено, що відповідно до Акту від 02 листопада 2015 року за № 1421 абонента ОСОБА_1, особовий рахунок НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_6, відключено від газопостачання шляхом опломбування з причини заборгованості. Акт про відключення підписано ОСОБА_1 особисто, без зауважень (а.с.8).

01 квітня 2016 року працівниками ПАТ «Криворіжгаз», при проведенні роботи з контрольного огляду лічильників та технічного обстеження за адресою реєстрації та фактичного проживання абонента ОСОБА_1: АДРЕСА_2, було виявлено порушення Кодексу газорозподільних систем, а саме: «несанкціоноване відновлення газопоспоживання: зрив пломби з газових приладів - плити газової», про що складено Акт про порушення № 10 5-172 від 01 квітня 2016 року., який підписаний відповідачем без зауважень (а.с.9).

Згідно довідки про зареєстрованих осіб, за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_1 з 17.03.2000 року, ОСОБА_5 з 08.09.2015 року, ОСОБА_6 з 08.09.2015 року, ОСОБА_7 з 08.09.2015 року, ОСОБА_8 з 11.04.2000 року, ОСОБА_9 з 04.04.2000 року (а.с.7).

Відповідно до Акту від 24 липня 2017 року про не проживання осіб, складеного мешканцями буд № 20 по вул. Віталія Матусевича, за адресою: АДРЕСА_2, дійсно прописані, але не мешкають: ОСОБА_8 - з весни 2006 року, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6 - ніколи не мешкали за вказаною адресою (а.с.34).

На підставі Акта про порушення від 01.04.2016 року за № 10 5-172 була нарахована сума заборгованості за період з 02.11.2015 року по 01.04.2016 року у розмірі 4463,31 грн. Розрахунок здійснено з урахуванням кількості зареєстрованих осіб (а.с.5).

Листом від 10.05.2016 року за № 29/8961 відповідачу було направлено рахунки на оплату необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості (а.с.11-13).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з доведеності факту порушення споживачем Кодексу газорозподільних систем та обов'язку відповідача ОСОБА_1, як власника, нести відповідальність у вигляді сплати збитків, розрахунок яких судом здійснено виходячи з кількості осіб, які фактично проживають у домоволодінні. При цьому, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат та 3% річних задоволенню не підлягають, оскільки ОСОБА_1 не прострочено строку виконання зобов'язання щодо відшкодування завданих збитків.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна.

Так, відповідно до ст. 213 ЦПК України, в редакції від 18.03.2004 року, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК України, в редакції від 18.03.2004 року, зокрема передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Аналогічні норми процесуального права закріплено й у статті 263 ЦПК України, в редакції станом на час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Суд першої інстанції ухвалюючи рішення названих вимог закону не дотримався.

Державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг з газопостачання здійснюється на підставі Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30 вересня 2015 року, яким визначено, що оператор газорозподільної системи - суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Відповідно до постанови НКРЕКП №1274 від 16.04.2015 року ПАТ «Криворіжгаз» наділене правом провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ на території м. Кривий Ріг та Криворізького району Дніпропетровської області (крім житлового масиву Інгулець Інгулецького району в м. Кривий Ріг) в зоні розташування розподільних газопроводів, що перебувають у власності та користуванні підприємства.

Пунктом 2 глави 1 Розділу 6 Кодексу передбачено, що доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до газорозподільної мережі (далі - ГРМ) для споживання (постачання) природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2498.

Згідно пункту 4 глави 3 Розділу 6 Кодексу, договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу.

В пункті 7 глави 3 Розділу 6 Кодексу зазначено, що фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем послуг природного газу, що надаються ПАТ «Криворіжгаз» за адресою: АДРЕСА_3.

В підпункті 2 пункту 1 глави 2 Розділу 11 Кодексу, зазначено, що до порушень споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належать, зокрема, несанкціоноване відновлення газопостачання.

Пунктом 1 главою 1 Кодексу газорозподільних систем, встановлено, що несанкціоноване підключення газових приладів - самовільне під'єднання споживачем газових приладів чи пристроїв (устаткування) на об'єкті, який обліковується за нормами споживання, або внаслідок під'єднання яких перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку). Самовільне під'єднання - під'єднання несанкціонованого газопроводу та/або газових приладів чи пристроїв до газорозподільної системи, внутрішньобудинкової системи газопостачання або газових мереж внутрішнього газопостачання об'єкта споживача з порушенням встановленої законодавством процедури. Споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.

Відповідно п. 2 ч. 3 Розділу 11 Кодексу, у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого відновлення газоспоживання або використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу спожитий об'єм природного газу визначається за граничними об'ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача за період з дня припинення газопостачання (або у разі здійснення попередньої перевірки відключеного стану - з дня такої перевірки, що має підтверджуватися відповідним актом перевірки), а при використанні газу без договору - з дня його закінчення (розірвання) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.

Главою 5 передбачено порядок оформлення акта про порушення. Зокрема, пунктом 2 передбачено, що акт про порушення складається в присутності споживача та/ або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. Акт складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача, який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення. Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення оператора газорозподільчої системи, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. При складанні акта про порушення представник оператора зазначає в ньому про необхідність споживача бути присутнім на засіданні комісії, на якому буде розглянуто складений акт про порушення. Споживач зобов'язаний бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, на якому буде розглядатися складений на нього акт про порушення. За неможливості бути присутнім на засіданні особисто споживач має право дати письмову згоду у довільній формі на проведення засідання без його присутності або у присутності його уповноваженої особи. У разі неприбуття споживача та/або уповноваженої ним особи на засідання комісії остання розглядає складений акт про порушення без його (її) участі. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт - розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.

Судом встановлено, що відповідач не своєчасно та в не повному обсязі здійснювала зобов'язання з оплати спожитого газу, допустивши виникнення боргу на суму 332,83 грн., у зв'язку з чим мало місце припинення газопостачання за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Віталія Матусевича, 20/62, шляхом перекриття крану на вводі та встановлення пломби, що підтверджується актом №1421 від 02.11.2015 року (а.с.8).

Однак в подальшому, відповідач самовільна зірвала пломбу, чим допустила порушення п.п.2 п.1 гл.2 р.ХІ Кодексу газорозподільних систем, а саме «несанкціоноване відновлення газопостачання, зрив пломби з газових приладів - плити газової», яке в розумінні п.4 глави 1 розділу І, п.п. 2 п.1 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем є порушенням, внаслідок якого здійснюється перерахунок (донарахування) об'ємів природного газу, що зафіксовано Актом про порушення №10 5-172 від 01.04.2016р. (а.с.9).

Зазначений акт підписаний споживачем особисто без будь-яких зауважень чи претензій, що суд розцінює як свідчення її згоди з результатами перевірки та фактом виявленого порушення (а.с.9-зворот). Викладені в акті обставини відповідач визнала у суді першої інстанції, тому суд вважає їх такими, що знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.

Перевіряючи правомірність та обґрунтованість проведеного позивачем розрахунку, колегія суддів керується п.п.2 розділу 3 глави ХІ Кодексу газорозподільних систем, відповідно до якого у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого відновлення газоспоживання спожитий обєм природного газу визначається за граничними обсягами споживання природного газу населенням (визначені в Додатку №10 Кодексу газорозподільних систем) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача, кількості зареєстрованих осіб за період з дня припинення газопостачання до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців).

Згідно Додатку №10 Кодексу газорозподільних систем, граничний обсяг споживання з використанням 1 газової плити у разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача складає 18,3 м3 на 1 особу/міс.

Вартість природного газу визначається по ціні закупівлі газу Оператором ГРМ, відповідно до Наказу №53/1 від 29.02.2016 року «Про ціну природного газу для визначення вартості необлікованого ( донарахованого ) обєму природного газу» та Додатку № 1 до наказу.

Враховуючи кількість зареєстрованих осіб за адресою м. Кривий Ріг, вул. Віталія Матусевича, 20/62, розрахунок суми збитків наступний: з 02.11.2015 року 18,3 м3*106,14*8,40399 = 892,00 грн., за грудень 2015 року 109,8*8,40934 = 923,35 грн.; за січень 2016 року 109,8 м3*8,13288 = 873,05 грн.; лютий 2016 року 109,8х8,03208=881,91, по 31.03.2016 року 109,8х7,95128=873,05, а разом 4463,31 грн. (а.с.5).

При цьому, висновок суду першої інстанції про те, що даний розрахунок необхідно здійснювати з урахуванням осіб, які фактично проживають за цією адресою, є помилковим та суперечить вимогам п.п.2 розділу 3 глави ХІ Кодексу газорозподільних систем.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає вірним нарахування спожитого об'єму природного газу за період з 02.11.2015 року по 01.04.2016 року (не більше 6 місяців) в розмірі 4463,31 грн. й вважає, що саме цей розмір суми заборгованості за не облікований (донарахований) об'єм природного газу повинен бути стягнутий з відповідача на користь позивача. Правильність даних наведеного розрахунку відповідачем спростована не була.

Відповідачно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, та 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Підставою застосування передбаченої цією нормою відповідальності є прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 12 гл. 5 Розділу 11 Кодексу газорозподільних систем вартість не облікованого (донарахованого) об'єму природного газу, яка пред'являється до сплати споживачу в результаті задоволення акту про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі.

Рахунок на оплату не облікованого (донарахованого) об'єму природного газу і його вартості від 25.04.2016 року разом із супровідним листом вих.. №29/8961 від 10.05.2016 року було направлено відповідачу рекомендованим поштовим відправленням (а.с. 11-13).

Отже, позивачем виконано умови п. 12 гл. 5 Розділу 11 Кодексу газорозподільних систем, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат у розмірі 84,80 грн. та 3% річних у розмірі 55,79 грн. є обґрунтованим та підлягають задоволенню.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, у зв'язку з чим скасовує рішення суду з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи та невірного застосування норм матеріального і процесуального права, згідно п.п. 3,4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, та приймає нову постанову про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно до задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1 378,00 грн. (а.с. 1) та за подання апеляційної скарги у розмірі 1 515,80 грн. (а.с. 49), що відповідає розміру, визначеному Законом України «Про судовий збір», а тому ці витрати підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 367, 369, 374, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 акціонерного товариства "Криворіжгаз"- задовольнити.

Рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 09 серпня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_2 акціонерного товариства "Криворіжгаз" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за не облікований (донарахований) об'єм природного газу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1., р.н.о.к.п.п НОМЕР_2, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_7), на користь ОСОБА_2 акціонерного товариства "Криворіжгаз"(ЄДРПОУ 03341397), заборгованість за спожитий необлікований (донарахований) об"єм природного газу в сумі 4 463,21 грн., інфляційні витрати у розмірі 84,80 грн., 3% річних у розмірі 55,79 грн., а всього 4603 (чотири тисячі шістсот три) гривні 90 (дев'яносто) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1., р.н.о.к.п.п НОМЕР_2, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_7), на користь ОСОБА_2 акціонерного товариства "Криворіжгаз"(ЄДРПОУ 03341397), 2 893 (дві тисячі вісімсот дев'яносто три) гривні 80 (вісімдесят) копійок в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 14 травня 2018 року.

Головуючий:

Судді: