Постанова № 73927475, 07.05.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 212/9399/15-ц 22-ц/774/321/К/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2018 року м. Кривий Ріг

справа № 212/9399/15-ц

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді: Барильської А.П.,

суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,

секретар судового засідання: Гладиш К.І.

сторони

позивач за первісним позовом: Публічне акціонерне товариство « Райффайзен Банк Аваль»

відповідачі за первісним позовом: ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справи, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 29 серпня 2017 року, яке постановлено суддею Чайкіним І.Б. в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, -

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2015 року Публічне акціонерне товариство « Райффайзен Банк Аваль» звернувся з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та звернення стягнення за предметом іпотеки, мотивуючи свою заяву тим, що 08 вересня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» ( правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль») та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 014/110-40/395 на основі Генеральної кредитної угоди № 014/110-40/394 від 05.09.2008 р., згідно до п.1.1 якого Банк зобов'язався надати відповідачу кредит в розмірі 24000 доларів США строком на 84 місяці, а відповідач прийняла на себе зобов'язання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 17,3% річних, здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно Графіку.

31 грудня 2009 року між Банком та відповідачем ОСОБА_2 укладено Додаткову угоду № 014/110-40/395/1 до Кредитного договору, відповідно до умов якого, сторони дійшли згоди врегулювати заборгованість Позичальника за Кредитним договором, строк сплати якої настав. Одночасно з укладанням Додаткової угоди, сторони домовились викласти Додаток № 1 «Графік погашення» до Договору в новій редакції, який є невід'ємною частиною договору.

Банк виконав свої зобов'язання щодо видачі грошей по кредиту ОСОБА_2 за кредитним договором належним чином, однак ОСОБА_2 не виконувала належним чином зобов'язання по Кредитному договору, внаслідок чого 19.10.2015 р. утворилася заборгованість по кредиту у розмірі 5195,25 доларів США( що в еквіваленті до курсу НБУ становить 110646,87 гривень), яка складається із заборгованості за процентами у розмірі 644,22 доларів США ( що в еквіваленті до курсу НБУ станом на дату розрахунку становить 13720,40 гривень) ;поточна заборгованість за кредитом, яка підлягає достроковому стягненню у розмірі 4551,03 доларів США ( що в еквіваленті до курсу НБУ станом на дату розрахунку становить 96926,47 гривень, в т.ч. прострочена заборгованість 4551,03 доларів США , в еквіваленті за курсом НБУ станом на дату розрахунку становить 96926,47 гривень).

05 вересня 2008 року з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором Банком було укладено із ОСОБА_3 Договір іпотеки № 12/110-40/394/1.

Згідно п.1.2 Договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: однокімнатна квартира на 9 поверсі 9 поверхового житлового будинку: 34,2 кв.м., житловою площею 17,5 кв.м, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцю на праві власності, на підставі договору дарування від 10.07.2008 року посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Колесниковою Н.Л., зареєстрованого в реєстрі за № 4276, зареєстрованого в КП ДОР «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» 25.07.2008 р., реєстровий № 72П-139, номер запису 139, в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно № НОМЕР_1.

24 липня 2017 року ОСОБА_2 звернулася із зустрічною позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про захист прав споживача, визнання кредитного договору недійсним, мотивуючи свою заяву тим, що 08 вересня 2008 року між нею та Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» в особі Криворізького регіонального відділення (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»), вона отримала кредит в розмірі 24000 доларів США строком на 84 місяці. На час укладання договору нею до банку була достовірно надана інформація про її фінансово - майновий стан та відповідно до умов надання кредитних коштів нею була надана довідка про отримання доходу у національній валюті України за шість місяців. Також вказала , що на день укладання кредитного Договору іноземний курс валюти становив 5,05 грн., а на сьогоднішній день становить 25,88 грн. З підвищенням курсу іноземної валюти, сума боргу значно зросла, яку їй необхідно сплачувати, у зв'язку з чим значно погіршився її фінансовий стан. Вважає умови кредиту несправедливими , такими, що суперечать принципу добросовісності, що є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов'язків на погіршення становища споживача, тому просила суд визнати кредитний договір № 014/110-40/395 від 08.09.2008 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством « Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 недійсним.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 29 серпня 2017 року, в якому виправлено описку ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 24 жовтня 2017 року, позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за Кредитним договором № 014/110-40/395 від 08.09.2008 року у розмірі - 5 195,25 доларів США (що в еквіваленті до курсу НБУ станом на дату розрахунку (19 жовтня 2015 року) становить 110 646,87 гривень), що складається із: заборгованості за процентами у розмірі - 644,22 доларів США, що в еквіваленті до курсу НБУ станом на дату розрахунку становить - 13 720,40 гривень; поточної заборгованості за кредитом, яка підлягає достроковому стягненню у розмірі - 4 551,03 доларів США, що в еквіваленті до курсу НБУ становить 96 926,47 гривень, в т.ч. прострочена заборгованість - 4 551,03 гривень, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на дату розрахунку становить 96 926,47 гривень.

В задоволенні частини позовних вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовлено.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ПАТ « Райффайзен Банк Аваль» про захист прав споживача, визнання кредитного договору недійсним - залишено без задоволення.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» судовий збір в сумі 1659 гривень 70 копійок.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ « Райффайзен Банк Аваль»посилаючись на те, що копія кредитного договору та додатків до нього з електронного архіву, не можуть бути належними та допустимими доказами у справі та підтвердженням отримання нею кредиту.

Позивачем не надано було первинної бухгалтерської документації, згідно якої можна було встановити, що ОСОБА_2 отримала кредит та в якій саме сумі, а розрахунок заборгованості позивача є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум.

Крім того суд першої інстанції не врахував, що позивач звернувся до суду із пропуском строку позовної давності.

Рішення суду першої інстанції не оскаржено в частині відмови в задоволенні позовних вимог позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки та в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про захист прав споживача, визнання кредитного договору недійсним, тому правильність висновків суду першої інстанції в цій частині колегією суддів не перевіряються.

Відзив на апеляційну скаргу не подавався.

Указом Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» №452 від 29 грудня 2017 року ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський Апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.

Згідно пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до пункту 8 Розділу ХІІІ Цивільного процесуального кодексу України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Таким чином, Апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження до початку роботи Дніпровського Апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.

Учасники справи, належним чином повідомлені про розгляд справи, в судове засідання не з'явились, що у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів спри вбачається, що 05 вересня 2008 року між Відкритим акціонерним товариство «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір № 014/110-40/394 згідно якого позивач зобов'язався надати Відповідачу кредит у розмірі 24 000 доларів США, зі сплатою 17,3 % річних, строком на 84 місяці. (а.с.13-16).

31.12.2009 року укладено додаткову угоду №014/110-40/395/1 згідно якої були внесені зміни, а саме сторони домовились викласти Додаток № 1 «Графік погашення» до Договору у новій редакції. ( а.с.20-21).

Також, між сторонами укладались Додаткові угоди до кредитного договору, відповідно до умов яких вони погодили врегулювати заборгованість позичальника за кредитним договором строк сплати якої настав. ( а.с.22-24).

В забезпечення виконання всіх зобов'язань за Кредитним договором між Відкритим акціонерним товариство «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», та ОСОБА_2, між Позивачем та ОСОБА_3 було укладено Договір іпотеки № 12/110-40/394/1 від 05 вересня 2008 року, згідно п.1.1 Договору іпотеки, іпотека забезпечує вимоги, що витікають з Генеральної кредитної угоди № 014/110-40/394 від 05.09.2008 року , укладеної з Іпотекодержателем та ОСОБА_2, а також додаткових угод до нього, що можуть бути укладені в подальшому, за умовами якого Позичальник зобов'язується перед Іпотекодержателем повернути кредит, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку ( пеню, штрафи), в розмірі, строки у випадках передбачених Кредитним договором, а також виконати інші умови Кредитного договору та відшкодувати Іпотекодержателю всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов Кредитного договору. ( а.с.41-47)

Станом на 19.10.2015 р. ОСОБА_2 допущено прострочення виконання зобов'язань з повернення кредиту та сплати процентів в сумі 5195,25 доларів США (що в еквіваленті до курсу НБУ становить 110646,87 гривень), яка складається із:заборгованість за процентами у розмірі 644,22 доларів США (що в еквіваленті до курсу НБУ станом на дату розрахунку становить 13720,40 гривень) ;поточна заборгованість за кредитом, яка підлягає достроковому стягненню у розмірі 4551,03 доларів США (що в еквіваленті до курсу НБУ станом на дату розрахунку становить 96926,47 гривень, в т.ч. прострочена заборгованість 4551,03 доларів США, в еквіваленті за курсом НБУ станом на дату розрахунку становить 96926,47 гривень). ( а.с.7-12)

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в частині стягнення заборгованості з позичальника ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем підтверджено належними доказами (договір про надання кредиту, розрахунок заборгованості) розмір заборгованості, що, згідно Кредитного договору №014/110-40/395 від 08.09.2008 року, що надає позивачу право на стягнення заборгованості за кредитним договором.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Статтею 526 ЦК України встановлюється обов'язок виконання зобов'язання належним чином у відповідності до умов договору, цивільного кодексу та інших нормативно-правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України надано право позикодавцю у разі невиконання або неналежного виконання позичальником зобов'язання за договором стосовно повернення позики частинами, в разі прострочення повернення чергової частини, вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів відповідно умов договору.

Отже, встановивши факт неналежного виконання ОСОБА_2 зобов'язання за укладеним кредитним договором щодо погашення кредиту, сплати відсотків за його користування та пені відповідно до вищенаведених умов договору, суд першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України й умов кредитного договору, дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог банку в частині стягнення боргу з відповідача ОСОБА_2 у розмірі 5 195,25 доларів США (що в еквіваленті до курсу НБУ станом на дату розрахунку (19 жовтня 2015 року) становить 110 646,87 гривень).

Не можуть бути підставою для скасування рішення суду доводи апеляційної скарги про те, що копія кредитного договору та додатків до нього з електронного архіву, не можуть бути належними та допустимими доказами у справі та підтвердженням отримання нею кредиту, оскільки матеріали цивільної справи містять належним чином завірені копії кредитного договору та додаткових угод до нього, що є правовою підставою для задоволення позовних вимог позивача.

Також не можуть бути підставою для скасування рішення суду доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано було первинної бухгалтерської документації, згідно якої можна було встановити, що ОСОБА_2 отримала кредит та в якій саме сумі, оскільки ОСОБА_2 не заперечується факт укладання кредитного договору, додаткових угод до нього та отримання коштів, що підтверджується частковим виконанням нею зобов'язань за кредитним договором, тому в даному випадку відсутність первинної бухгалтерської документації на підтвердження отримання кредитних коштів не має правового значення, оскільки сума кредиту встановлена Кредитним договором № 014/110-40/394 від 08 вересня 2008 року, згідно якого позивач надав відповідачу ОСОБА_2 кредит у розмірі 24 000 доларів США, про про що свідчить підпис ОСОБА_2 в зазначеному договорі.

Крім того слід зауважити, що доказів в спростування правильності розрахунків зазначеної позивачем суми заборгованості, відповідачем ОСОБА_2, в порушення ст. 81 ЦПК України, ОСОБА_2 не надано, тому доводи апеляційної скарги стосовно того, що розрахунок заборгованості позивача є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум, свого розрахунку заборгованості відповідач суду не надала.

Також не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не врахував, що позивач звернувся до суду із пропуском строку позовної давності, з огляду на наступне.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 ЦК України).

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст. 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Як вбачається із матеріалів справи, про порушення свого права позивач дізнався 20.09.2015 року, (а.с.7-12), коли відповідач ОСОБА_2 припинила виконувати совї зобовязання за кредитнимм договором по сплаті кредитних коштів,тобто строк, з якого для позивача почався рахуватись перебіг позовної давності є 20.09.2015 року.

З позовом до суду позивач звернувся в листопаді 2015 року, що свідчить про те, що ним не порушено строк позовної давності для звернення до суду.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 29 серпня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 11 травня 2018 року.

Головуючий:

Судді: