Ухвала суду № 73926704, 11.05.2018, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/1607/18

Провадження № 1-кс/504/578/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2018 смт. Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

Слідчого судді Барвенко В.К.,

секретаря - Мельникової В.М.,

за участі прокурора - Рябоконь Р.В.,

захисника підозрюваної - адвоката Маковської О.М.,

підозрюваної - ОСОБА_2,

слідчого СВ Лиманського ВП ГУ НП в Одеській області - Каснер Л.С., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 4, смт. Доброслав, клопотання слідчого слідчого відділу Лиманського ВП ГУ НП в Одеській області лейтенанта поліції Орлової К.С. від 10 травня 2018 року, погодженого прокурором Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області Ващук Л.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із можливістю застави по кримінальному провадженню внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018160330000688 від 09.05.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, до підозрюваної,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженки м. Одеси,

Українки, громадянки України,

освіта середня, незаміжня, офіційно непрацевлаштований,

має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3,

зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1,

раніше неодноразово судима,

в останнє Комінтернівським районним судом Одеської області

07.04.2017 року за ч.3 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

11 травня 2018 року слідчий СВ Лиманського ВП ГУ НП в Одеській області подав до Комінтернівського районного суду Одеської області клопотання, яке в порядку ст. 199 ч. 1 КПК України погоджено прокурором Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із можливість застави по кримінальному провадженню внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 12018160330000688 від 09.05.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, до підозрюваної ОСОБА_2

Подане клопотання обгрунтоване тим, що ОСОБА_2 будучи раніше засудженою Суворовським районним судом м. Одеси за ч.1 ст. 185 КК України до 80 годин громадських робіт, маючи не зняту та не погашену у встановленому порядку судимість, підозрюється у вчиненні нового кримінального правопорушення.

Так, 09.05.2018 року, приблизно о 17.40 год. ОСОБА_2 перебувала у торгівельному залі магазину Бершка в торговому центрі Рів'єра, що у Лиманському районі Одеської області, під час чого у неї виник умисел на таємне викрадення майна. Реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_2, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, впевнившись що за нею ніхто не спостерігає, а порядку відсутні сторонні особи, шляхом вільного доступу, із стелажів взяла жіночу куртку зі штрих кодом, та жіночі штани зі штрих кодом, та помістила вказані речі до своєї сумки чорного кольору.

Надалі ОСОБА_2, не розрахувавшись з товар, пройшла повз лінію контролю та намагалась покинути місце вчинення злочину, тим самим таємно викрасти вищевказане майно і спричинити магазину Бершка майнову шкоду на суму 1581 грн. 57 коп., однак довести свій злочинні намір до кінця не змогла, так як була зупинена працівниками охорони магазину при виходів за межі лінії контролю.

Інкриміноване ОСОБА_2 кримінальне правопорушення кваліфіковано органом досудового розслідування за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

10.05.2018 року о 00.13 год. ОСОБА_2 затримана старшим слідчим СВ Лиманського ВП ГУ НП в Одеській області.

10.05.2018 року ОСОБА_2 оголошено про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали клопотання та просили його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, підозрювана переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Адвокат Маковська О.М. та підозрювана ОСОБА_2 просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання слідчого, допитавши підозрюваного, заслухавши учасників судового розгляду, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Як встановлено в судовому засіданні, підозрювана ОСОБА_2 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 2 ст. 185 КК України.

У своєму зверненні до суду щодо обрання запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_2 орган досудового розслідування зазначив, що існує ризик того, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчий суддя враховує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданнями для тримання під вартою… При цьому треба враховувати характери обвинуваченого, його моральні якості, його кошти, зв'язки із державою, у які його переслідували за законом, і його міжнародні контакти (справа W v Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року.

Слідчий суддя вважає, що небезпека переховування ОСОБА_2 не виглядає явно переконливою, оскільки вона має місце реєстрації, має малолітню дитину.

Проте слідчий суддя не випускає з зору того факту, що ОСОБА_2 не проживає за місцем своєї реєстрації, а проживає у орендованій квартирі, не працює офіційно, тобто не має переконливо міцного соціального зв'язку, що може вказувати на наявність обгрунтованого обоювання у органу досудового розслідування про небезпеку переховування підозрюваної, принаймі на початковій стадії досудового розслідування.

Слідчий суддя приймає до уваги, що підозрювана не заміжня, має малолітню дитину, проте ці обставини хоча і знижують на теперішній час небезпеку переховування від правосуддя, однак не усувають її в повній мірі з наведених вище причин.

Слідчий суддя поділяє думку органу досудового розслідування про те, що існує об'єктивний ризик вчинення підозрюваною нового кримінального правопорушення.

Слідчий суддя вважає, що орган досудового розслідування навів достатньо фактів на підкріплення свого доводу про наявність небезпеки вчинення підозрюваною нового правопорушення, зокрема, підозрювана вже засуджена неодноразово за вчинення корисливого майнового злочину, а інкриміноване кримінальне правопорушення вчинено в період не відбутого покарання.

Саме на необхідність наявності обгрунтованих доказів можливого вчинення підозрюваним (обвинуваченим) нового кримінального правопорушення звернув увагу Європейський Суд з прав людини у справі «Александр Макаров проти Росії», 15217/07, 12 березня 2009 року.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного є запобігання ризикам передбаченим ст.177 КПК України, вказаним у клопотанні.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та наданими до клопотання доказами, а саме: протоколами допитів свідків, протоколом огляду місця події,матеріалами фотофіксації, іншими документами, здобутими у ході досудового розслідування кримінального провадження.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини

Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Крім того, слідчий суддя враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Погоджуючись з прокурором, слідчий суддя виходить з того, що діючий Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (Нечипорук і Йонкало проти України, no. 42310/04, § 219, 21 квітня 2011 року).

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).

Приймаючи до уваги вищевикладене, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про необхідність ізоляціїї підозрюваного від суспільства відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, а дані про особу підозрюваної і сама підозра у вчиненні нею кримінальних правопорушень, її поведінка, дають достатні підстави вважати, що дійсно існують ризики передбачені ст.177 КПК України.

Аналізуючи характеризуючий матеріал на підозрювану слідчий суддя виходить з того, що підозрювана раніше судима за майнові корисливі злочини, обізнана про небезпечність та протиправність даної категорії правопорушень.

Вказане превалює над принципом поваги до свободи підозрюваної.

Інших обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що прокурором було доведено наявність достатніх підстав, про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України і необхідність застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи викладене, характер та спосіб вчинених дій, а також тяжкість вчинених підозрюваним кримінальних правопорушень, дає підстави вважати, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Доводи сторони захисту, що підозрювана не вчиняла інкримінованого їй кримінального правопорушення спростовуються зібраними доказами дослідженими в судовому засіданні. Також ці доводи є передчасними, оскільки має бути проведено досудове розслідування.

Доводи необхідності перевірити матеріали фотофіксації (стоп кадрів) з камер зовнішнього нагляду суд вважає необгрунтованими, оскільки ці матеріали відібрані у встановленому законом порядку, залучені до справи правильно, і сумнівів в їх достовірності у слідчого судді не має.

Крім того, ці матеріали повністю співвідносяться з протоколами допиту свідків кримінального правопорушення.

Між тим, відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2 є середньої тяжкості, враховуючи наявність малолітньої дитини, місце реєстрації, слідчий суддя вважає за можливе визначити підозрюваній розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину середньої тяжкості, - від одного до дванадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує двадцять чи вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи особу підозрюваної ОСОБА_2, сімейний стан, наявність у неї малолітньої дитини, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу в межах передбачених ч. 5 ст. 182 КПК України, у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 17620 грн.

Підстав для призначення застави у розмірі, який перевищує встановлений розмір судом не встановлено.

Разом з тим, внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне у разі внесення застави покласти на ОСОБА_2 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожним їхнім викликом; не відлучатися із району, в якому знаходиться населений пункт, в якому він фактично проживає (м. Одеса), без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та / або місця роботи.

Слідчий суддя вважає необхідним звернути увагу, що захисник стверджував про неправомірність затримання ОСОБА_2 лише 10.05.2018 року.

Слідчий суддя вважає, що за правилом ч.2 ст. 207 КПК України кожен має право затримати без ухвали слідчого судді, суду будь - яку особу безпосередньо при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення.

Кожен, хто не є уповноваженою особою і затримав відповідну особу в порядку вищеназваному, зобов'язаний негайно доставити її до уповноваженої особи або негайно повідомити уповноважену особу про затримання особи та місце її знаходження.

За правилом ст. 209 КПК України особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення змушена залишатися поряд із уповноваженою особою.

Отже, оскільки ОСОБА_2 опитувалась слідчим Мотрук Є.В. о 20.00 годині, то і час її затримання слід вважати 09.05.2018 року о 20.00 годині.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183-184, 186, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ :

Клопотання задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ОСІ-21 УДПтС України в Одеській області із можливістю внесення застави у розмірі 10 (десяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 17620 (сімнадцять тисяч шістсот двадцять) грн.

Строк тримання підозрюваної ОСОБА_2 під вартою рахувати з моменту затримання, тобто з 20 години 00 хвилини 09 травня 2018 року.

У разі внесення застави, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: р/р 37317035005435; МФО (код банку) 820172; ЄДРПОУ: 26302945; Банк одержувача: ДКС України, отримувач ТУ ДСА в Одеській області (призначення платежу вказувати хто і за що платить № справи, суд що виносить рішення), покласти на ОСОБА_2, на строк до 20 години 00 хвилин 07 липня 2018 року обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожним їхнім викликом;

не відлучатися із району, в якому знаходиться населений пункт, в якому він фактично проживає (м. Одеса), без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та / або місця роботи;

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрювана вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Строк дії ухвали - до 20 години 00 хвилин 07 липня 2018 року.

Ухвалу для організації її виконання направити до ОСІ-21 УДПтС України в Одеській області, та до Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області для здійснення належного контролю.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду Одеської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя В.К. Барвенко