Постанова № 73926273, 14.05.2018, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/5875/17

Провадження № 2-а/520/162/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2018 року

Київський районний суд м. Одеси в складі головуючого судді Калініченко Л.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою

ОСОБА_1

до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 22 травня 2017 року звернувся до Київського районного суду міста Одеси з адміністративним позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі про зобов'язання вчинити певні дії, в якому просив суд:

- зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Одесі перерахувати ОСОБА_1 пенсію з урахуванням заробітної плати за період з 01 листопада 2014 року по 21 листопада 2016 року;

- зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Одесі виплатити ОСОБА_1 різницю між перерахованою та отриманою пенсією з 21 листопада 2016 року.

Вказана адміністративна справа була розподілена судді Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 23.05.2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі в частині вимог про зобов'язання Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Одесі перерахувати ОСОБА_1 пенсію з урахуванням заробітної плати за період з 01 листопада 2014 року по 21 листопада 2016 року - залишено без розгляду. Відкрито провадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі в частині вимог про зобов'язання виплатити різницю пенсії. Призначено час і місце проведення попереднього судового засідання по справі.

20 червня 2017 року представником відповідача Пінковською А. В. через канцелярію суду були подані заперечення, в яких вона просить суд у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління ПФУ в м. Одесі про зобов'язання проведення перерахунку пенсії та виплати різниці пенсії, відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено, ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 23.05.2017 року в частині залишення позову без розгляду - скасовано. Справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 08.12.2017 року відкритопровадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі в частині вимоги про зобов'язання здійснити перерахування пенсії з урахуванням заробітної плати за період з 01 листопада 2014 року по 21 листопада 2016 року. Справу №520/5875/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі в частині вимог про зобов'язання виплатити різницю пенсії - прийнято до свого провадження. Призначено час і місце проведення попереднього судового засідання по справі.

В судовому засіданні 10 квітня 2018 року судом було прийнято уточнений адміністративний позов до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі, поданий позивачем через канцелярію суду 13 жовтня 2017 року, в якому він просить:

- визнати неправомірними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 пенсії згідно збільшеного страхового стажу та збільшеної заробітної плати;

- зобов'язати відповідача - Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Одесі зарахувати до пенсійної справи страховий стаж як працюючого пенсіонера за період з 01 листопада 2014 року по 21 листопада 2016 року;

- зобов'язати відповідача - Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Одесі зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням страхового стажу більш як 35 років та підвищеної заробітної плати, і з 22 листопада 2016 року пенсію виплачувати згідно вищенаведених даних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він - ОСОБА_1, пенсіонер з 2000 року.

01 листопада 2014 року позивач був прийнятий на посаду головного механіка багатоцільового аварійно-рятувального судна «Олекандр Охрименко» за контрактом та пропрацював в даній організації по 21 листопада 2016 року.

29 листопада ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про перерахунок стажу та пенсії.

Листом від 10 квітня 2017 року Центральне об'єднане управління ПФУ міста Одеси повідомило позивача, що:

- 19 січня 2015 року Управлінням ПФУ у Київському районі м. Одеси проведено перерахунок пенсії позивача у зв'язку з співставленням даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку за формою Ок-5 по пенсійній справі та надання статусу не працюючого пенсіонера з 01.11.2014 року, в цей час я почав працювати у Філії Морської пошуково-рятувальної служби ДП «АМП України»;

- з 01 травня 2016 року внесені дані, що позивач працює, а з 22.11.2016 року внесені дані про звільнення з роботи;

- з 01 грудня 2016 року був зроблений перерахунок пенсії з перерахуванням страхового стажу з 01 листопада 2014 року по 31 жовтня 2016 року, але перерахунок був зроблений тільки з урахуванням трудового стажу, а по заробітку перерахунок не проводився.

Позивач зазначає, що в даному повідомленні вказано, що йому зроблено перерахунок пенсії у зв'язку з співставленням даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку за формою Ок-5 та надання статусу непрацюючого пенсіонера.

Крім того, позивач вказує щодо довідки про його заробіток за період з 1989 року по 1993 рік, яка знаходиться в матеріалах його пенсійної справи, відповідачем було зазначено, що вона не відповідає вимогам статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ним не було зроблено перерахунок пенсії по заробітку за даною довідкою. За даною довідкою позивачу нараховувалась заробітна плата з 2000 року.

На 29 листопада 2016 року, день подачі заяви до Центрального об'єднаного управління ПФУ в м. Одесі, страховий стаж позивача склав більш як 35 років і в своїй заяві він просив зробити перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати і додаткового стажу, набутого за період з 01 листопада 2014 року по 21 листопада 2016 року.

ОСОБА_1 вважає, що відповідач своїми діями, а саме перерахунком пенсії лише з урахуванням страхового стажу набутого за час роботи після попереднього перерахунку пенсії з 01.11.2014 року по 31.10.2016 року, де з його заробітної плати також сплачувався внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і його заробітна плата була значно вищою, ніж у період, який був використаний відповідачем. Таким чином, позивач вказує, що відповідач порушив його право на соціальний захист, гарантоване йому ст. 46 Конституції України, що призвело до змінення розміру пенсії і при перерахунку у порівнянні з належним, гарантованим йому державою.

11 травня 2018 року на електронну поштову скриньку суду від представника відповідача Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі надійшов до суду відзив проти позову ОСОБА_1, в якому представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову

У судове засідання 14.05.2018 року позивач ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час і місце проведення якого повідомлений належним чином, однак до суду надійшла заява від представника позивача, в якій представник позовні вимоги підтримав та просить суд розгляд справи провести за його відсутності.

Представник відповідача Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, однак у відзиві на позовну заяву наданому до суду 11.05.2018 року зазначив, що просить суд розгляд справи провести за його відсутності.

Відповідно до ч.3 ст.194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом;

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи наведене, у зв'язку із неприбуттям у судове засідання 14.05.2018 року всіх учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, та надання ними клопотань про розгляд справи за їх відсутності, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України.

Суд зазначає, що 15.12.2017 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017р., котрим КАС України викладено в новій редакції.

Відповідно до п. 10 ч. 1 «Перехідних положень» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній з 15.12.2017 р., справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності Кодексу в редакції від 15.12.2017 р., розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності нової редакції Кодексу.

Відтак, справу розглянуто в порядку загального позовного провадження з викликом сторін, керуючись КАС України в редакції чинній з 15.12.2017 року, та у зв'язку з неявкою сторін по справі та надання ними клопотань про розгляд справи за їх відсутності, судом розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, поданий представником відповідача відзив та додані до нього документи, з'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази в сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази не підтверджують повідомлені ним обставини, позовні вимоги не є обґрунтованими та задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінні пенсійного фонду України в місті Одесі, та отримує пенсію за віком.

Після перерахунку стажу позивачеві з 01 грудня 2016 року встановлена пенсія в розмірі 2157 гривень 55 копійок, що підтверджується наданою до суду копією розпорядження пенсійного фонду за № 176107 від 06.12.2016 року (а.с.103).

28 грудня 2016 року ОСОБА_1 отримав довідку, видану Державною судноплавною компанією «Чорноморське морське пароплавство» за вих. № 308, за якою його заробіток з 1989 року по 1993 рік, який вираховується при обчисленні пенсії склав 35,99791 грн.

06.09.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі з заявою щодо порядку проведення перерахунків пенсії з листопаду 2014 року.

10.04.2017 року Центральним об'єднаним управління Пенсійного фонду України в місті Одесі надано рішення за вих. № 119/В-01 (а.с.20).

За даним рішенням, 19.01.2015 року управлінням ПФУ в Київському районі м. Одеса проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з співставленням даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку за формою Ок-5 та по пенсійній справі та наданням статусу непрацюючого пенсіонера з 01.11.2014 року.

29.11.2016 року позивачем надано заяву про перерахунку стажу і заробітку за результатами якої з 01.12.2016 року було проведено перерахунок пенсії з врахуванням страхового стажу, набутого за час роботи після попереднього перерахунку пенсії з врахуванням страхового стажу, набутого за час роботи після попереднього перерахунку пенсії з 01.11.2014 року по 31.10.2016 року, страховий стаж склав 34 роки 09 днів, та пенсія встановлена в розмірі 2157,55 грн.

При цьому вказано, що перерахунок по заробітку не проводився, оскільки довідка, наявна в матеріалах справи не відповідає вимогам статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тому відповідачем було направлено запит до архіву ЧМП про необхідність надання довідки про заробітну плату щомісячно з 01.01.1989 року по 31.12.1993 року.

04.01.2017 року ОСОБА_1 було надано заяву про перерахунок пенсії по заробітку, зареєстровану за № 202 (а.с.106) на надано довідку про заробіток ДСК «ЧМП» від 28.12.2016 року вих. № 308. Проте у рішенні відповідачем зазначено, що заробітна плата за період з 01.01.1989 року по 31.12.1993 року не врахована до підтвердження довідки актом зустрічної перевірки достовірності та обґрунтованості видачі довідки для призначення (перерахунку) пенсії. Запит щодо перевірки від 18.01.2017 року за № 282 було надіслано до УПФУ в Приморському районі. Станом на дату рішення, тобто 10.04.2017 року, акт відповідачем не отримано. Відповідачем роз'яснено, що після надходження зазначеного акту буде здійснено перерахунок пенсії з урахуванням зазначеної довідки та що перерахунок пенсії буде проведено з урахуванням вимог п. 4 ст. 42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Не погоджуючись з цим, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Так, у відповідності до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно правил ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

За ч. 1 ст. 40 цього ж закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

З наданої копії трудової книжки ОСОБА_1, 1944 року народження, вбачається, що 01.11.2014р. по 30.04.2015р., з 01.05.2015р. по 16.01.2016р. та з 17.01.2016р. по 21.11.2016р. позивач працював на посаді головного механіка багатоцільового аварійно-рятувального судна «Олександр Охрименко» за контрактом (а.с. 17-18).

Відповідно до розрахунку страхового стажу ОСОБА_1 складеного УПФУ у Київському районі, він становить: з 01.11.2014р. по 30.04.2015р. - 06 місяців, з 01.05.2015р. по 16.01.2016р. - 08 місяців 16 днів, з 17.01.2016р. по 31.10.2016р. - 09 місяців 15 днів, загалом - 2 роки 1 день. Загальний страховий стаж за весь період роботи - 34 роки 9 днів (а.с. 104).

Позивачем надано альтернативний розрахунок стажу, за яким загальний стаж становить 36 років 8 днів, однак він судом оцінюється критично, оскільки спростовується залученими до матеріалів справи копією трудової книжки (а.с.8-19) та розрахунком страхового стажу, складеного УПФУ у Київському районі м. Одеси (а.с.104).

За правилами ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Враховуючи, що позивач в листопаді 2016 року пропрацював неповний робочий місяць, а з наданих суду матеріалів не має можливості встановити суму сплачених за цей місяць страхових внесків, то у суду не має підстав вважати, що відповідачем зроблено неправильний розрахунок стажу ОСОБА_1 за період з 01.11.2014 року по 21.11.2016 року. А сам факт зарахування відповідачем страхового стажу позивача в цей період визнається самим позивачем у позовній заяві.

Крім того, суд зазначає, що станом на 05 жовтня 2017 року управлінням отримано акт про результати зустрічної перевірки достовірності та обґрунтованості відомостей, зазначених у довідці «Про заробітну плату та обчислення пенсії».

Так, в ході перевірки встановлено, що дані довідки №308 від 28.12.2016 року відповідають первинним документам, розбіжностей не встановлено. Отже, розпорядженням управління від 24.10.2017 року позивачу здійснено перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за період з 01.01.1989 року по 31.12.1993 року, з 01.01.2017 року, тобто з моменту звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії.

Також представником відповідача, повідмолено суд, що управлінням зараховано до пенсійної справи стаж позивача за період з 01.11.2014 року по 31.10.2016 року.

У зв'язку з чим, суд вважає вимоги позивача про визнати неправомірними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 пенсії згідно збільшеного страхового стажу та збільшеної заробітної плати; та про зобов'язання відповідача - Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Одесі зарахувати до пенсійної справи страховий стаж як працюючого пенсіонера за період з 01 листопада 2014 року по 21 листопада 2016 року, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Щодо вимоги про зобов'язання відповідача зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням страхового стажу більш як 35 років та підвищеної заробітної плати і з 22 листопада 2016 року пенсію виплачувати згідно вищенаведених даних, суд зазначає наступне.

06.09.2017 року ОСОБА_1 отримав довідку, видану Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» за вих. № 5534, за якою його сукупний дохід за період з 01 листопада 2014 року по 21 листопада 2016 року склав 804039,11 грн., яка наявна в матеріалах справи (а.с. 101), проте суд зазначає, що дана довідка була отримана позивачем у момент після виникнення правовідносин в оскаржуваному рішенні від 10 квітня 2017 року.

ОСОБА_1 не заявлялася вимога про перерахунок страхового стажу за весь період роботи, а лише за період з 01 листопада 2014 року по 21 листопада 2016 року, щодо яких вище наведені доводи.

Частинами 1,2 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

За вказаних обставин позовні вимоги визнаються судом передчасними та такими, що не підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають, витрати понесені позивачем зі сплати судового збору, ОСОБА_1 не відшкодовуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 22, 72, 73, 75-77, 242-246, 250-251, 295 КАС України, п.п.15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1) до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі (місцезнаходження: 65121, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, буд. 4а) про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського районного суду міста Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повний текст рішення суду не було вручено у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення суду складено - 14 травня 2018 року.

Головуючий Калініченко Л. В.