Ухвала суду № 73926205, 14.05.2018, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/2626/17

Провадження № 2/520/2111/18

УХВАЛА

14.05.2018 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

при секретарі Єгоровій Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про витребування доказів по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «Станція переливання крові ДП «Одеська залізниця» про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

03.03.2017 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державного підприємства «Станція переливання крові ДП «Одеська залізниця» про визнання незаконним наказу про звільнення та поновлення на роботі, в якій позивач просить суд:

- визнати незаконним наказ Державного підприємства «Станція переливання крові ДП «Одеська залізниця» №3 від 13.02.2017 року про звільнення ОСОБА_1 у зв’язку зі скороченням штату, закриттям відділу висушування біопродуктів;

- поновити ОСОБА_3 на роботі в державному підприємстві «Станція переливання крові ДП «Одеська залізниця» на посаду завідуючої відділом висушування біопродуктів – лікарем лаборантом.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 03.03.2017 року відкрито провадження на підставі позовної заяви ОСОБА_1 до Державного підприємства «Станція переливання крові ДП «Одеська залізниця» про визнання незаконним наказу про звільнення та поновлення на роботі та призначено по справі попереднє судове засідання.

26 травня 2017 року судом ухвалено закінчити проведення попереднього судового засідання та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

17 серпня 2017 року позивач ОСОБА_4 надала до суду доповнення та уточнення до позовної заяви, в якій просить суд:

- визнати незаконним наказ Державного підприємства «Станція переливання крові ДП «Одеська залізниця» №3 від 13.02.2017 року про звільнення ОСОБА_1 у зв’язку зі скороченням штату, закриттям відділу висушування біопродуктів;

- поновити ОСОБА_3 на роботі в Державному підприємстві «Станція переливання крові ДП «Одеська залізниця» на посаду завідуючої відділом висушування біопродуктів – лікарем лаборантом;

- стягнути з Державного підприємства «Станція переливання крові ДП «Одеська залізниця» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13 лютого 2017 року по 17 серпня 2017 року в сумі 22438 гривень 40 копійок;

стягнути з Державного підприємства «Станція переливання крові ДП «Одеська залізниця» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди – 50000 гривень 00 копійок.

Судом в судовому засіданні 18 серпня 2017 року прийнято вказану уточнену позовну заяву до розгляду.

14 травня 2018 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надала до суду клопотання про витребування доказів, в якому просить суд витребувати з Державного підприємства «Станція переливання крові ДП «Одеська залізниця» належним чином завірену копію табелів обліку робочого часу за квітень та травень 2016 року.

В обґрунтування вказаного клопотання представник позивача посилається на те, що до заперечень проти позову відповідач надав довідку про розрахунок середньоденної заробітної плати позивача, в якій зазначено, що за липень 2016 року заробітна плата складає 3924 гривні 29 копійки за 21 робочий день; за серпень 2016 року -3591 гривня 90 копійок за 22 робочих дня.

Однак відповідно розрахункового листа №7229 від 20 липня 2016 року по нарахуванню заробітної плати зазначена, що в липні було відпрацьовано 20 робочих днів.

Відповідно до наказу №96 від 14 червня 2016 року ДП «Станція переливання крові ДП «Одеська залізниця»», який знаходиться у відповідача, Маркова - ОСОБА_5 знаходилась у відпустці з 06 червня 2016 року на 24 календарних дня, тобто до 01 січня 2017 року.

Відповідно до наказу №96 від 14 червня 2016 року ДП «Станція переливання крові ДП «Одеська залізниця»», Маркова - ОСОБА_5 перебувала у відпустці з 06 червня 2016 року на 24 календарних дня, тобто до 01 липня 2016 року.

З архівної відомості з січня 2016 року по грудень 2016 року вбачається, що за липень та серпень 2016 року було знята надбавка за сумісництво, 15% надбавки за шкідливі умови роботи по сумісництву, а з серпня місяця знята надбавка за 15% за шкідливі умови роботи по основної посаді.

У зв’язку з чим представник позивача вважає, що вказана довідка не може бути підставою для розрахунку середньоденної заробітної плати позивача, яку можливо розрахувати лише за наявності табелів обліку робочого часу за квітень та травень 2016 року ДП «Станція переливання крові «Одеська залізниця»». Таким чином представник вважає, що зазначений розрахунок необхідно отримати для розрахунку заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Також представник позивача зазначила, що 27 квітня 2018 року нею був надісланий адвокатський запит до відповідача про надання належним чином посвідченої копії табелів обліку робочого часу за квітень та травень 2016 року ДП «Станція переливання крові «Одеська залізниця», проте на момент відправлення копії клопотання відповідачу відповідь на адвокатський запит не отримано.

На підставі викладеного представник позивача ОСОБА_2 вважаю, що для з'ясування обставин, які мають значення для справи є необхідність у витребуванні заявлених доказів.

Позивач ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні 14 травня 2018 року підтримали вказане клопотання та просили суд його задовольнити.

Представник відповідача ДП «Станція переливання крові «Одеська залізниця» в судовому засіданні проти задоволення клопотання представника позивача про витребування доказів не заперечував.

Заслухавши пояснення позивача та представників сторін по справі, дослідивши клопотання про витребування доказів, суд дійшов до наступного висновку.

Так, згідно з ч.1 статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 3 ст. 12 та ч.1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Судом враховується, що позовна заява подана до суду до набрання законної сили Законом України від 03.10.2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким передбачено подання клопотання про витребування доказів разом з позовною заявою, у зв’язку з чим, з метою надання сторонам доступу до правосуддя та можливості обґрунтовувати свої позовні вимоги належними доказами одержаними у визначеному законом порядку, суд вважає, що позивачем з поважних причин пропущено строк для подання клопотання про витребування доказів.

Крім того у відповідності до п.4 ч.5 ст.12 ЦПК України, суд, зберігаючи об’єктивність і неупередженість зокрема сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням вищевикладеного, дослідивши матеріали справи, з метою повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи, підтвердження та встановлення усіх обставин по справі, з метою економії процесуального часу, оскільки заявлені до витребування докази безпосередньо стосуються предмета спору в цій справі, суд вважає, що клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про витребування доказів, є обґрунтованим, підлягає задоволенню та є необхідність у витребуванні заявлених до витребування доказів.

Керуючись ст. 84 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про витребування доказів – задовольнити.

Витребувати з Державного підприємства «Станція переливання крові ДП «Одеська залізниця» належним чином завірену копію табелів обліку робочого часу за квітень та травень 2016 року.

Копію ухвали направити для виконання до Державного підприємства «Станція переливання крові ДП «Одеська залізниця».

У разі неможливості подати витребувані докази до суду, повідомити суд про неможливість подати докази із зазначенням причин протягом п’яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суд про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, винні особи несуть відповідальність, передбачену законом, у тому числі суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали суду складений – 14 травня 2018 року.

Головуючий Калініченко Л. В.