Постанова № 73925503, 10.05.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №483/1133/15-ц 10.05.2018

Провадження №22-ц/784/746/18

Справа № 483/1133/15-ц Головуючий суду першої інстанції Шевиріна Т.Д.

Провадження № 22-ц/784/746/18 Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.

Категорія - 5

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2018 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Царюк Л.М.,

суддів: Крамаренко Т.В., Прокопчук Л.М.,

із секретарем судового засідання - Гавор В.Б.,

за участю: прокурора - Кадєєвої А.В.,

представника відповідача - ОСОБА_3,

представника третьої особи - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави на рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 жовтня 2015 року, ухвалене під головуванням судді Шевиріної Т.Д. в залі судового засідання в м. Очаків о 16.14 год. за позовом Очаківського міжрайонного прокурора в інтересах держави до Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Регіональний ландшафтний парк «Кінбурська коса», про визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

24 червня 2015 року Очаківський міжрайонний прокурор в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області та ОСОБА_6 про визнання незаконним та скасування рішення Покровської сільської ради № 8 від 8 жовтня 2013 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_6 за рахунок земель житлової та громадської забудови, що перебувають у запасі Покровської сільської ради для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1250 га, розташованої по АДРЕСА_1; визнання недійсним та скасування виданого на ім'я ОСОБА_6 свідоцтва про право власності на земельну ділянку площею 0,1250 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої по АДРЕСА_1; зобов'язання ОСОБА_6 повернути земельну ділянку площею 0,1250 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої по АДРЕСА_1, грошовою оцінкою 67712,50 грн. у власність держави в особі Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області.

Позивач вказував, що за результатами перевірки додержання вимог земельного законодавства України при передачі земельної ділянки у власність громадян було встановлено, що оскаржуваним рішенням Покровської сільської ради затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_6 земельної ділянки по АДРЕСА_1 за рахунок земель житлової та громадської забудови, що перебувають у запасі сільської ради, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Між тим, Покровська сільська рада Очаківського району розташована на Кінбурському півострові, на території якого рішенням Миколаївської обласної ради народних депутатів № 16 від 15 жовтня 1992 року створено регіональний ландшафтний парк «Кінбурнська коса», а тому передана у власність ОСОБА_6 земельна ділянка відноситься до земель природоохоронного фонду. У зв'язку з тим, що в порушення вимог земельного законодавства, Покровська сільська рада затвердила проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки без одержання позитивного висновку підрозділу обласної державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища, рішення про затвердження проекту землеустрою є незаконним та підлягає скасуванню. Крім того, прокурор зазначав, що передана у власність ОСОБА_6 земельна ділянка не була сформована, оскільки їй не було присвоєно кадастровий номер.

Оскільки орган місцевого самоврядування не дотримався вимог чинного законодавства, прокурор просив скасувати рішення цього органу, визнати недійсним та скасувати правовстановлюючий документ на спірну земельну ділянку, а також зобов'язати повернути у власність держави в особі Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області.

Ухвалою Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 вересня 2015 року провадження у справі в частині вимог про визнання незаконним та скасування рішення Покровської сільської ради № 8 від 8 жовтня 2013 року закрито на підставі п.2 ч.1 ст.205 ЦПК.

Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської 25 травня 2016 року зазначену ухвалу місцевого суду скасовано, а справу передано до того ж суду для продовження розгляду.

Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 жовтня 2015 року у задоволенні вимог прокурора про визнання недійсним та скасування виданого на ім'я ОСОБА_6 свідоцтва про право власності на земельну ділянку та покладення на останню обов'язку по поверненню земельної ділянки відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем у порушення вимог статей 10 ,60 ЦПК України 2004 року не доведено, що спірна земельна ділянка відноситься до земель природоохоронного призначення, межі регіонального ландшафтного парку не виділені в натурі, доказів, що передана ОСОБА_6 земельна ділянка перебуває в межах парку, прокуратурою не надано.

В апеляційній скарзі прокурор, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 жовтня 2015 року та ухвалити нове рішення, яким позов прокурора задовольнити.

Свої доводи мотивував тим, що висновок місцевого суду щодо недоведеності прокурором факту входження спірної земельної ділянки в межі регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса» (далі - РЛП «Кінбурнська коса») є передчасним та необґрунтованим, оскільки рішеннями Миколаївської обласної ради народних депутатів від 15 жовтня 1992 року та 28 квітня 1995 року створено РЛП «Кінбурнська коса», на території якого знаходиться с. Покровка Очаківського району Миколаївської області, тому земельна ділянка передана ОСОБА_6 входить у межі території об'єкту природно-заповідного фонду.

Відповідачі Покровська сільська рада Очаківського району Миколаївської області та ОСОБА_6 під час розгляду справи у суді першої інстанції позов не визнали через його безпідставність та необґрунтованість, правом надати відзив на апеляційну скаргу у відповідності до вимог ст. 360 ЦПК України, не скористались.

Відповідач ОСОБА_6 у своїй заяві направленій 8 травня 2018 року електронною поштою до Апеляційного суду Миколаївської області про розгляд справи у її відсутність, просила суд залишити рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області без змін.

17 лютого 2016 року суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги прокурора постановив ухвалу про залишення рішення суду першої інстанції без змін.

28 лютого 2018 року постановою Верховного Суду за касаційною скаргою прокуратури ухвала суду апеляційної інстанції скасована та справа направлена на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши надані докази та перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пункту 9 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України N 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - ЦПК України) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

За приписами ч. 3 ст. 3 Цивільного процесуального Кодексу України в редакції Закону України № 2147-УШ від 3 жовтня 2017 року, що набув чинності 15 грудня 2017 року, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» від 16 червня 1992 року № 2456-ХП (надалі - Закон) до природно-заповідного фонду належать, зокрема регіональні ландшафтні парки.

Регіональні ландшафтні парки є природними рекреаційними установами місцевого чи регіонального значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних природних комплексів та об'єктів, а також забезпечення умов для організованого відпочинку населення ( ч. 1 ст. 23 Закону).

Проект організації території регіонального ландшафтного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об'єктів і порядок його реалізації затверджуються державним органом, який прийняв рішення про організацію парку (ч. 2 ст. 24 Закону).

Рішення про організацію чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду приймаються обласними, міськими (міст республіканського підпорядкування) Радами народних депутатів (ст. 53 Закону в редакції 1992 року).

Відповідно до ст. 43 ЗК України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус території та об'єктів природно-заповідного фонду.

Статтею 44 ЗК України визначено склад земель природно-заповідного фонду, до яких віднесено природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятники природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятники садово-паркового мистецтва).

Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом (ч. 2 ст. 45 ЗК України).

Судом встановлено, що регіональний ландшафтний парк «Кінбурнська коса» був створений у відповідності до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» рішенням Миколаївської обласної ради народних депутатів № 16 від 15 жовтня 1992 року в межах земель Очаківського району Миколаївської області на загальній площі 17 890, 2 га, з яких 5631,3 га акваторій. Територія парку включає в себе територію Кінбурнського півострова та прилеглу акваторію Чорного моря, Дніпро-Бузького лиману, Ягорлицької затоки в межах Очаківського району Миколаївської області загальною площею 17890,2 га, з яких 815, 8 га землі Покровської сільської ради ( т.1 а.с.9, 12).

25 січня 1994 року Державним управлінням Міністерства природи України по Миколаївській області затверджено Положення про РЛП «Кінбурнська коса» (надалі - Положення). В грудні 2000 року була затверджена нова редакція цього Положення. Згідно до п. 1.2 зазначеного Положення територія парку включає в себе територію Кінбурського півострову та прилеглу акваторію Чорного моря, Дніпро-бугського ліману, Ягорлицької затоки в межах Очаківського району Миколаївської області загальною площею 17 890,2 га, з яких 815, 8 га землі Покровської сільської ради (а.с. 63-69).

Відповідно до п. 1.3 Положення парк - є державним об'єктом природно-заповідного фонду України регіонального значення, знаходиться у комунальній власності Миколаївської обласної Ради і є у віданні управління економіки Миколаївської обласної державної адміністрації.

Рішенням Миколаївської обласної ради народних депутатів № 7 від 28 квітня 1995 року затверджено проект створення РЛП «Кінбурнська коса». Згідно проекту територія с. Покровка знаходиться в межах об'єкту природно-заповідного фонду. (т. 1 а.с.10, 13). За даними Державного архіву Миколаївської області від 15 серпня 2015 року проект створення РЛП «Кінбурнська коса» та картографічні матеріали до нього у якості додатків відсутні.

Рішенням Миколаївської обласної ради № 9 від 16 березня 2007 року затверджено схему функціонального зонування території РЛП «Кінбурнська коса», встановлення (зміну) окружних меж сільських населених пунктів Покровка, Покровське та Василівка Покровської сільської ради та затвердження технічного завдання на розробку проекту організації території парку. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року це рішення визнано незаконним.

Рішенням Покровської сільської ради № 16 від 22 червня 2012 року ОСОБА_6 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Рішенням Покровської сільської ради № 8 від 8 жовтня 2013 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_6 за рахунок земель житлової та громадської забудови, що перебувають у запасі Покровської сільської ради для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1250 га, розташованої по АДРЕСА_1 (т.1 а.с.11).

Дане рішення прийнято згідно проекту землеустрою, який було погоджено 3 липня 2013 року та 20 серпня 2013 року відповідно з відділом містобудування, архітектури, будівництва та житлового-комунального господарства і Управлінням Держземагенства в Очаківському районі Миколаївської області (т. 1 а.с. 15,16,17).

На підставі цього рішення державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Очаківського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області 3 липня 2014 року на ім'я ОСОБА_6 видано свідоцтво про право власності на вказану земельну ділянку (т. 1 а.с. 25).

Зі схем, якими зафіксовані затверджені межі населеного пункту, вбачається, що земельна ділянка, яка за рішеннями Покровської сільської ради від 8 жовтня 2013 року виділена у власність ОСОБА_6, знаходиться в межах території с. Покровка (т. 1 а.с. 18-22).

Відповідно до листа Миколаївської обласної державної адміністрації від 20 червня 2014 року висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_6 у межах с. Покровка Очаківського району Миколаївської області не видавався. (т. 1 а.с.9).

Отже, з огляду на наведені норми законів та надані докази встановлено, що 15 жовтня 1992 року Миколаївська обласна рада в межах своєї компетенції прийняла рішення про створення регіонально-ландшафтного парку «Кінбурська коса», де визначила загальних розмір території цього парку та конкретні землі, що входять до складу створеного парку, надавши таким чином цим землям статуту території та об'єктів природно-заповідного фонду України. До складу територій цих земель увійшли землі Покровської сільської ради, до яких входять території с. Покровка і с. Покровське та с. Василівка, а тому на ці землі також розповсюджується правовий режим земель природно-заповідного фонду.

Відповідно ст. 116 ЗК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Набуття права власності громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, крім іншого, у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян або одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні та міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч. 3 ст. 186-1 ЗК України, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земельної ділянки, розташованої на території чи в межах об'єкта природно-заповідного фонду або в межах прибережної захисної смуги, підлягає також погодженню з органом виконавчої влади Автономної республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері навколишнього природного середовища, а земельної ділянки, розташованої у зоні відчуження або зоні безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, - з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

З огляду на встановлені обставини, колегія суддів вважає, що при ухваленні ОСОБА_5 сільської радою рішення № 8 від 8 жовтня 2013 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_6, органом місцевого самоврядування не було дотримано процедури виділення земельної ділянки, розташованої на території чи в межах об'єкта природно-заповідного фонду, що визначена наведеними нормами земельного законодавства. Зокрема, вказаний проект землеустрою не було погоджено зі структурним підрозділом обласної державної адміністрації у сфері навколишнього природного середовища, яким є управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної адміністрації.

З інформації зазначеного управління проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_6 до зазначеного підрозділу не надавався, а тому має місце порушення земельного законодавства при ухваленні рішення ОСОБА_5 сільською радою № 8 від 8 жовтня 2013 року, що свідчить про його протиправність.

Висновки суду першої інстанції про відсутність доказів про визначення межі регіонального ландшафтного парку та виділення земель в натурі, а також про те, що передана ОСОБА_6 земельна ділянка перебуває в межах парку, є помилковими, оскільки не відповідають встановленим обставинам справи. Правовий статус регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса» визначено рішенням Миколаївської обласної ради народних депутатів № 16 від 15 жовтня 1992 року в межах земель Очаківського району Миколаївської області на загальній площі 17 890, 2 га, з яких 815, 8 га землі Покровської сільської ради, в тому числі й землі с. Покровка, де розташована спірна земельна ділянка, на яку розповсюджується статус земель природно-заповідного фонду України.

З таким статусом земельної ділянки погоджувалася й Покровська сільська рада, яка протягом 2011-2012 року приймала рішення щодо звернення до Миколаївської обласної ради про скасування рішення про створення регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса», а також зверталися до цього органу про вирішення питання про виведення території трьох населених пунктів Василівка, Покровка та Покровське з природо-заповідного фонду (т. 1 а.с. 161-165). Між тим, ці звернення залишилися без відповіді.

Отже, районний суд дійшов таких висновків без повного і всебічного з'ясування дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін в даних правовідносинах, належної правової оцінки зібраних у справі доказів та з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Положення ст. 328 ЦК України передбачають, що право власності набувається на підставах не заборонених законом.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до вимог ст. 126 ЗК України (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин) державний акт на право власності на землю є документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку.

Таким чином, державний акт є одним з титулів права власності, тобто підстав виникнення права власності нарівні з цивільно-правовими угодами.

Зазначене свідчить про те, що припинення правовідносин власності на спірну земельну ділянку можливе шляхом припинення дії цього титулу, тобто визнання його недійсним відповідно до загальних підстав недійсності правочинів.

Оскільки правові підстави виникнення права власності на спірну земельну ділянку суперечать вимогам актів цивільного законодавства та порушують права та інтереси держави, то відповідно до наведених підстав недійсності угод, підлягає визнанню недійсним Державний акт на право власності на землю, виданий на ім'я ОСОБА_6

Відповідно до вимог ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, як шляхом визнання угоди недійсною так і шляхом застосування інших, передбачених законом, способів.

Перелік способів захисту права наведений у ст. 16 ЦК України.

Цією ж статтею передбачено, що суд може захистити право і іншим способом, що встановлений законом.

Відповідно до ч. 2 ст.117 ЗК України спірна земельна ділянка є державною власністю, розпорядником якої, відповідно до повноважень визначених ст. ст. 122 ЗК України, є Покровська сільська рада Очаківського району Миколаївської області і за таких обставин спірна земельна ділянка має бути повернута державі в особі зазначеного органу.

Враховуючи викладене, колегія вважає, що Державний акт на право власності на земельну ділянку від 3 липня 2014 року, виданий на ім'я ОСОБА_6, слід визнати недійсним і скасувати, а також зобов'язати останню повернути земельну ділянку у власність держави в особі Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області.

Доводи представника Покровської сільської ради про те, що регіонально-ландшафтний парк «Кінбурнська коса» увійшов до території національного природного парку «Білобережжя Святослава», проект якого затверджено наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 80 від 6 березня 2018 року не можуть бути взято до уваги з огляду на таке.

По-перше, відповідно до ст. 54 Закону зміна меж, категорії та скасування статусу території та об'єктів природно-заповідного фонду проводиться відповідно до ст.ст. 51-53 цього Закону за погодженням з центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища на підставі експертного висновку.

Доказів на виконання вимог цього Закону ОСОБА_5 сільською радою не надано.

По-друге, з наданого наказу про затвердження проекту організації території національного парку «Білобережжя Святослава» не вбачається, що регіонально-ландшафтний парк «Кінбурнська коса» входить до складу зазначеного національного парку.

Таким чином, рішення суду першої інстанції на підставі п.п. 3,4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Ухвалюючи таке рішення колегія судів враховує також і вимоги ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо недопустимості позбавлення власності не інакше, як в інтересах суспільства і на умовах передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У даному випадку звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання, передача земельної ділянки державної власності у приватну власність, відбулася незаконно.

Рішення колегії суддів направлене на збереження справедливого балансу між інтересами суспільства і інтересами окремої людини.

Статтею 7 Закону визначено, що на землях природно-заповідного фонду забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Як повідомляє Управління екології та природних ресурсів спірна земельна ділянка відноситься до цілинних степових ділянок, на її території зафіксовано зростання рідкісних та зникаючих видів флори, занесених до Червоної книги України (т. 1 а.с. 137).

Зазначені обставини свідчать про природоохоронну цінність спірної земельної ділянки та підтверджує її значення для суспільства.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове рішення, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З ОСОБА_6 підлягає стягненню у дохід держави 920 грн. 73 коп. та на користь прокуратури Миколаївської області 1012 грн. 80 коп. судового збору.

Керуючись ст. ст. 367, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Миколаївської області задовольнити.

Рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 жовтня 2015 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Визнати недійсним та скасувати видане на ім'я ОСОБА_6 свідоцтво про право власності на земельну ділянку площею 0,1250 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (кадастровий номер НОМЕР_1), розташовану по АДРЕСА_1.

Зобов'язати ОСОБА_6 повернути земельну ділянку площею 0,1250 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (кадастровий номер НОМЕР_1), розташовану по АДРЕСА_1 у власність держави в особі Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області.

Стягнути з ОСОБА_6 у дохід держави 920 грн. 73 коп. та на користь прокуратури Миколаївської області 1012 грн. 80 коп. судового збору.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту в порядку та випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий Л.М. Царюк

Судді Т.В. Крамаренко

Л.М. Прокопчук

Повний текс постанови складено 11 травня 2018 року.