Ухвала суду № 73923856, 11.05.2018, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/5777/17

Провадження № 1-кп/487/237/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2018 року м.Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Біцюк А. В., за участю секретаря Попович В. Б., прокурора Чепіженко А.О., обвинуваченого ОСОБА_1 захисника ОСОБА_2, при розгляді у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві обвинувального акту в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12017150030003612 відносно ОСОБА_1, 17.01.1991р., який обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України,

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Заводського районного суду м. Миколаєва перебуває кримінальна справа за обвинувальним актом в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12017150030003612 відносно ОСОБА_1, 17.01.1991р., який обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, а саме: у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом вчинене із застосуванням предмета спеціально прстосованого для спричинення тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні прокурор Чепіженко А.О. посилаючись на виникнення ризиків, передбачених ч.1, 3, 5 ст.177 КПК України (ризику ухилення обвинуваченого від суду, ризику того, що обвинувачений буде впливати на свідків та вчинить новий злочин), просила застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення вказаного клопотання заперечували з тих підстав, що ризики заявлені прокурором нічим не підтверджені.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думки сторін кримінального провадження, суддя вважає, що вказане клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.

На виклики суду обвинувачений ОСОБА_1 22.02.2018р., 04.05.2018р. та 07.05.2018р. обвинувачений ОСОБА_1 не з'явився, про поважність причин неявки суд не повідомив. Не повідомив він також і в судовому засіданні про наявність об'єктивних обставин, які заважали йому з'явитись на вказані виклики суду.

Крім того, під час судового засідання в кримінальному провадженні 07.05.2018р. обвинувачений ОСОБА_1 зателефонував до суду та в грубій непристойній (нецензурній) образливій формі висловлювався на адресу секретаря судового заідання. Вказана обставина обвинуваченим не заперечується.

Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.

Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч.1 ст. 177 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Враховуючи суть висунутого обвинуваченому ОСОБА_1 обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, а саме: хуліганських дій з особливою зухвалістю та винятковим цинізмом із застосуванням предмету, спеціально пристосованого для завдання тілесних ушкоджень, із застосуванням насильницьких дій стосовно потерпілого та завдання йому тілесних ушкоджень, в тому числі завдання йому відкритих поранень в область живота, а також систематичну неявку на виклик суду обвинуваченого (22.02.2018р., 04.05.2018р. та 07.05.2018 р.) в сукупності із вчиненням хуліганських дій відносно учасників кримінального провадження, суд приходить до висновку про існування ризиків, на які посилається прокурор у клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому у виді тримання під вартою, а саме: ризику ухилення обвинуваченого від суду, ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні, ризику вчинення іншого злочину з хуліганських мотивів.

Інші, більш м'які, запобіжні заходи у виді домашнього арешту та особистого зобов'язання не призведуть до істотного зменшення вказаних ризиків, оскільки, як свідчить поведінка обвинуваченого, він добровільно не здатний виконувати свої обов'язки. Крім того, вказані запобіжні заходи ніяким чином не зможуть запобігти обвинуваченому вчиняти хуліганськи дії засобами зв'язку.

Запобіжний захід у виді застави можливо встановити обвинуваченому на мінімальному рівні, передбаченому п.2 ч.5 ст.182 КПК України, але в якості альтернативного запобіжного заходу триманню під вартою, із покладанням на нього обов'язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1, 17.01.1991р., запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 194 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Встановити заставу обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 35240 (тридцять п'ять тисяч двісті сорок) гривень 00 коп..

В разі внесення застави обвинуваченим ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, покласти на нього обов’язки з числа, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- повідомляти суд про зміну місця свого проживання, номеру телефону;

- заборонити виїжджати за межі Миколаєва без дозволу суду.

Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - до 09 липня 2018 року (включно).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Суддя Біцюк А.В.