Ухвала суду № 73920034, 11.05.2018, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/1746/18

Провадження № 1-кс/175/462/18

У Х В А Л А

Іменем України

11 травня 2018 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

слідчого судді - Новік Л.М.

при секретарі - Єльшиній А.С.

за участю:

слідчого - Солодовника А.О.

прокурора - Ігнатенка О.В.

захисника - Бондаренка С.О.

підозрюваного - ОСОБА_2

розглянувши клопотання старшого слідчого Дніпровського РВП Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області Солодовника А.О. погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № Ігнатенком О.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Дніпропетровську, українця, громадянина України, з середньо-технічною освітою, не одруженого, на утриманні нікого не маючого, офіційно не працевлаштованого, не зареєстрованого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 22.10.2010 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, до 5 років 1 дня позбавлення волі. Звільненого 31.12.2013 року умовно достроково на підставі ухвали Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 23.12.2013 року, невідбутий строк покарання 1 рік 6 місяців 13 днів.,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України, яке надійшло до суду 11 травня 2018 року, а також перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018040440000537 від 10 травня 2018 року, щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, -

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшло вищевказане клопотання слідчого про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12018040440000537 від 10.05.2018 року відповідає вимогам ст.ст.177, 184 КПК України.

Документами, які підтверджують надання підозрюваному копії клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання, 11 травня 2018 року є підпис підозрюваного та його захисника про вручення зазначених документів.

Підозрюваний був затриманий 10.05.2018 року о 13-00 годині та доставлений до зали суду під конвоєм.

Слідчий обґрунтовує клопотання тим, що 10.05.2018 року слідчим відділенням Дніпровського районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040440000537, за ознаками складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 187, ч. 3 ст. 289 Кримінального кодексу України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 09 травня 2018 року, в вечірній час доби, ОСОБА_2 перебуваючи у будинку домоволодіння АДРЕСА_2 зустрів раніше знайомого йому місцевого жителя потерпілого ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 р. н., під час спілкування з яким, у останнього раптово виник злочинний умисел, спрямований на вчинення корисливого кримінального правопорушення, яке полягало у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднане із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого ОСОБА_6, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_2, маючи на меті реалізацію свого злочинного наміру, спрямованого на нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднане із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого ОСОБА_5, 09 травня 2018 року у вечірній час доби (більш точний час в ході проведення досудового розслідування встановити не виявилось можливим), керуючись злочинним умислом, спрямованим на досягнення поставленої мети, що полягала у отриманні особистого збагачення, отриманого протиправним шляхом, за допомогою розкладного ножа подавив волю потерпілого ОСОБА_5 до опору та, впевнившись, що воля потерпілого ОСОБА_5 подавлена та він не буде чинити опору, почав відшукуючи речі, які можна визначити об'єктами злочину.

Оглядаючи приміщення будинку, ОСОБА_2 виявив предмети, що зберігались власником у даному приміщенні, а саме: футболка та мобільний телефон марки «Nomi i184» вартістю 500 гривень. Після цього ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, виніс зазначене чуже майно, що належить на праві власності ОСОБА_5.

Далі, ОСОБА_2, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, покинув місце події, а саме територію домоволодіння АДРЕСА_2 розлив» та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, тим самим заподіявши власнику ОСОБА_5, матеріальний збиток.

Так, продовжуючи свою злочинну діяльність, 09 травня 2018 року, в вечірній час доби, ОСОБА_2 перебуваючи у будинку домоволодіння АДРЕСА_2 зустрів раніше знайомого йому місцевого жителя потерпілого ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4, під час спілкування з яким, у останнього раптово виник злочинний умисел, спрямований на повторне вчинення корисливого кримінального правопорушення, яке полягало у нападі з метою заволодіння транспортним засобом, поєднане із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого ОСОБА_6, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_2, маючи на меті реалізацію свого злочинного наміру, спрямованого на напад з метою заволодіння транспортним засобом, поєднане із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого ОСОБА_5, 09 травня 2018 року у вечірній час доби (більш точний час в ході проведення досудового розслідування встановити не виявилось можливим), керуючись злочинним умислом, спрямованим на досягнення поставленої мети, що полягала у отриманні особистого збагачення, отриманого протиправним шляхом, діючи повторно, за допомогою розкладного ножа, який приставив до горла потерпілого ОСОБА_5 тим самим подавив волю потерпілого ОСОБА_5 к опору та почав вимагати у потерпілого ОСОБА_5 майно, що належить йому та в подальшому заволодів ключами від автомобіля «DAEWOO Lanos», зеленого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, 2003 року випуску VIN-cod НОМЕР_2 та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу на вищевказаний автомобіль.

Далі продовжуючи свій злочинний умисел ОСОБА_2 вийшов з будинку та направився до автомобілю «DAEWOO Lanos», зеленого кольору, державний реєстраційний знак НОМЕР_1, 2003 року випуску VIN-cod НОМЕР_2, який було припарковано біля буд. 7а садового товариства «Самарський розлив».

Далі, знаходячись у вказаному місці та у вказаний час, приблизно о 21.00 годині з використанням отриманого ним ключа від вказаного автомобіля, яким заволодів у потерпілого ОСОБА_5, відчинив водійські двері вищевказаного автомобіля «DAEWOO Lanos», зеленого кольору, державний реєстраційний знак НОМЕР_1, 2003 року випуску VIN-cod НОМЕР_2, та таким чином, проник до його салону, після чого з використанням раніше заволодівши ключами у потерпілого ОСОБА_5, запустив двигун вищевказаного транспортного засобу, незаконно, відкрито, повторно, всупереч волі власника, не маючи будь якого права на керування та розпорядження вказаним транспортним засобом, розпочав на ньому рух, переміщуючись по садовому товариству «Самарський розлив» розташований неподалік с. Олександрівка, Дніпровський район, Дніпропетровська область.

Таким чином, ОСОБА_2, незаконно, повторно заволодів транспортним засобом, з погрозою застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров'я для потерпілого ОСОБА_5, а саме: «DAEWOO Lanos», зеленого кольору, державний реєстраційний знак НОМЕР_1, 2003 року випуску VIN-cod НОМЕР_2, що належить потерпілому ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Умисні дії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднане із насильством, небезпечним для життя чи здоров'ям для життя чи здоров'я, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (розбій), кваліфікуються за ч. 1 ст. 187 Кримінального кодексу, умисні дії, що виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, поєднаному з погрозою застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, кваліфікуються за ч. 3 ст. 289 Кримінального кодексу України.

10.05.2018 року у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку ст.ст. 276-278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 187, ч. 3 ст. 289 Кримінального кодексу України.

Слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи тим, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 5. ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_2 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно вплинути на свідків з метою ухилитись від кримінальної відповідальності, крім того, ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий за злочини передбачені ст. 289 Кримінального кодексу України, що дають підстави вважати, що ОСОБА_2 продовжить вчиняти кримінальні правопорушення у яких він підозрюється, оскільки під час досудового розслідування було встановлено, що підозрюваний ОСОБА_2 офіційно на теперішній час не працевлаштований, тим самим не має постійного джерела доходів, що може призвести до вчинення ним нових кримінальних правопорушень направлених на особисте збагачення, не зареєстрований і не одружений та не має на утриманні неповнолітніх дітей тим самим не має стійких соціальних стосунків, що дають ґрунтовні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 продовжить вчиняти нові кримінальні правопорушення та усвідомлюючи невідворотність свого покарання буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Слідчий в судовому засіданні підтримав клопотання.

Прокурор у судовому засідання клопотання підтримав, вважає, що існують ризики передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення.

Захисник у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання вважає, що можливо застосувати запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний підтримував думку свого захисника.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, суд встановив наступне.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів дізнання та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному проваджені;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до частини другої цієї статті підставою запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Згідно зі ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, і у подальшому про його продовження, суд зобов'язаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; репутацію підозрюваного, наявність у нього судимостей.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У відповідності до п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Суд враховує, також практику Європейського суду з прав людини, зокрема сформульовану в рішеннях «Марченко проти України» та «Лабіта проти Італії», згідно з якими тримання під вартою є виправданим у певному випадку, а саме тоді, коли суспільний інтерес, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Також Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував (рішення у справі «Харченко проти України») на тому, що п.4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка стала підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувалися затримання та подальше тримання під вартою.

10.05.2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 вищезазначених кримінальних правопорушень підтверджується зібраними матеріалами під час досудового розслідування.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

При обранні підозрюваному запобіжного заходу суд враховує, що докази про вчинення підозрюваним ОСОБА_2 вищезазначених кримінальних правопорушень є вагомими, він офіційно на теперішній час не працевлаштований, тим самим не має постійного джерела доходів, що може призвести до вчинення ним нових кримінальних правопорушень направлених на особисте збагачення, не зареєстрований і не одружений та не має на утриманні неповнолітніх дітей, тим самим не має стійких соціальних стосунків, раніше судимий за злочини передбачені ст. 289 Кримінального кодексу України. Крім того, кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_2, є тяжким та особливо тяжким, за вчинення особливо тяжкого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до 12 років.

У зв'язку з вищевикладеним, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав для застосування до підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки вважає, що виникають ризики передбачені пунктами 1, 3, 5 частини 1ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний: може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що негативно вплине на хід досудового розслідування; незаконно впливати на свідка; вчинити інше кримінальне правопорушення. Такі запобіжні заходи як особисте зобов'язання та домашній арешт у даному випадку є занадто м'якими і вони не будуть сприяти запобіганню вищезазначеним ризикам, з особистою порукою до суду ніхто не звертався.

Також керуючись ч.4 ст.183 КПК України, враховуючи, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого кримінального правопорушення, вчинених із застосуванням насильства, слідчий суддя вважає за необхідне заставу підозрюваному не визначати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-179, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання старшого слідчого Дніпровського РВП Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області Солодовника А.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 - задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальність за вчинення яких передбачена ч.1 ст. 187, ч.3 ст. 289 КК України, з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків на строк шістдесят днів, а саме до 13-00 год. 08 липня 2018 року.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання по протоколу затримання, складеному у порядку ст.208-211 КПК України, тобто з 13-00 год. 10 травня 2018 року.

Вручити копію ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого Дніпровського РВП Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області Солодовника А.О.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: Л.М. Новік