Ухвала суду № 73919501, 11.05.2018, Нововолинський міський суд Волинської області

справа № 165/2519/17

провадження №1-в/165/4/18

Нововолинський міський суд Волинської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2018 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ференс-Піжук О.Р.,

з участю секретаря Пилипчук М.В.,

прокурора Левчук О.П.,

представника відділу з питань пробації ОСОБА_1,

представника служби у справах дітей ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

законного представника неповнолітнього

засудженого ОСОБА_4,

засудженого ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нововолинську справу за поданням фахівця Іваничівського міськрайонного відділу з питань пробації Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції ОСОБА_6 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання відносно ОСОБА_5,

встановив:

Фахівець (з питань соціальної роботи із суб’єктами пробації) Іваничівського міськрайонного відділу з питань пробації Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції ОСОБА_6 звернулася до суду з поданням про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання відносно ОСОБА_5. Вимоги мотивує тим, що ОСОБА_5 засуджений 02.02.2017 року Володимир-Волинським міським судом Волинської області за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки, на підставі ст. 75, ст. 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки.

Вказує, що ОСОБА_5 допустив порушення порядку умов відбування іспитового строку, а саме без поважних причин не з’явився для реєстрації 10.05.2017 року, 21.06.2017 року, 06.09.2017 року, 13.09.2017 року, 20.09.2017 року, 06.12.2017 року, 10.01.2018 року, 17.01.2018 року. Службою пробації ОСОБА_5 оголошувались попередження та проводились бесіди профілактичного характеру. Щодо неявки для реєстрації останній надавав пояснення в присутності матері, вказуючи такі причини неявки як поганий стан здоров’я, і те, що забув про день відмітки. Крім того, зазначила, що у характеристиці зі школи вказано, що ОСОБА_5 є безвідповідальним учнем, який часто пропускає навчання без поважних причин. ОСОБА_5 спілкується з підлітками, в яких сумнівна поведінка. З огляду на викладені обставини, просить скасувати звільнення від відбування покарання щодо засудженого ОСОБА_5 та направити його для відбування призначеного судом покарання у виді позбавлення волі.

В судовому засіданні представник відділу з питань пробації ОСОБА_1 підтримав подання, просив подання задовольнити з підстав викладених у ньому. Повідомив, що у службу пробації повідомлень про вчинення неповнолітнім ОСОБА_5 за період з лютого 2017 року по даний час адміністративних правопорушень чи злочинів, не надходило. Однак вказав, що ОСОБА_5 за час перебування даної справи в суді на розгляді, знову не з’явився для реєстрації 06.12.2017, 10.01.2018.17.01.2018 та 10.05.2018 року.

Заслухавши пояснення представника відділу з питань пробації ОСОБА_1І, пояснення засудженого ОСОБА_5, його законного представника ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_3 на заперечення доводів подання, які вказали, що ОСОБА_5 навчається, готується до Державної підсумкової атестації, яка призначена на 30 травня 2018 року, 04 та 07 червня 2018 року, намагається самостійно заробляти на прожиття, та за період перебування на обліку в службі пробації не вчинив нового злочину, не притягувався до адміністративної відповідальності, беручи до уваги думку представника служби у справах дітей ОСОБА_2, яка пояснила в суді, що ОСОБА_5 є учнем 9-го класу ЗОШ № 5 м.Нововолинська, здобуває базову середню освіту, повідомлень зі школи до ССД про наявність пропусків занять більше десяти днів ОСОБА_5, не надходило, по місцю навчання він на даний час характеризується посередньо, проживає з мамою, яка має статус матері одиначки, оглянувши особову справу № 16/2017 та заслухавши висновок прокурора, який підтримав подання, вважаючи, що ОСОБА_5 не з’являвся для реєстрації без поважних причин, суд не знайшов підстав для задоволення подання.

Відповідно до ч.2 ст.78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов’язки або систематично вчиняє правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.

В судовому засіданні встановлено, що вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 02.02.2017 року ОСОБА_5 засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки, згідно із ст.75, ст. 104 КК України з випробуванням, якщо протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього, згідно ст.76 КК України обов’язки: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїзджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

При постановці на облік в Іваничівському міськрайонному відділі з питань пробації засудженого ОСОБА_5 в присутності матері під розписку попереджено про відповідальність за ухилення від виконання встановлених судом обов’язків та наслідки систематичного вчинення адміністративних правопорушень.

З матеріалів справи вбачається, що при постановці на облік в Іваничівському міськрайонному відділі з питань пробації, ОСОБА_5 постановою від 27.04.2017 року було визначено день явки на реєстрацію – першу, другу, третю середу кожного місяця. З цього часу засуджений виконував свої обов’язки, і 10.05.2017 року, 21.06.2017 року, 06.09.2017 року, 13.09.2017 року, 20.09.2017 року, 06.12.2017 року, 10.01.2018 року, 17.01.2018 року, не з’явився на реєстрацію, в зв’язку з чим був офіційно попереджений про наслідки невиконання обов’язків покладених на нього судом.

Щодо неявки в інспекцію для реєстрації неповнолітній засуджений ОСОБА_5 вказував, що не знав точної дати реєстрації, зокрема ОСОБА_5 надано пояснення в присутності матері, що він 10.05.2017, 21.06.2017,06.09.2017, 13.09.2017 та 20.09.2017 не прибув на реєстрацію, оскільки забув, а у зв’язку із незадовільним станом здоров’я не з’явився до служби пробації 06.12.2017 року. Стосовно неявки 10.01.2018 року, 17.01.2018 року засудженим надано пояснення, що він не памя’тав дати реєстрації та 17.01.2017 був відсутній у місті.10.05.2018 року не зявився на реєстрацію, оскільки, згідно графіку, зобов’язаний зявлятися в середу, а це 09.05.2018 – вихідний день.

Судом встановлено, що за час перебування на обліку в зв’язку із звільненням від відбування призначеного покарання, неповнолітній ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності не притягувався, нових злочинів не вчинив.

На думку суду, неявка на реєстрацію в Іваничівський міськрайонний відділ з питань пробації неповнолітнього ОСОБА_5 не є достатнім та переконливим аргументом на підтвердження обставин, які б свідчили про ухилення засудженого від виконання покладених на нього обов’язків та його небажання стати на шлях виправлення. Суд приймає до уваги твердження засудженого на заперечення подання, про те, що він фізично міг забути про день реєстрації, оскільки є неповнолітнім, проживає з мамою, що, як встановлено в судовому засіданні, не в повній мірі може контролювати його поведінку.

На підставі викладеного, аналізуючи встановлені в судовому засіданні обставини, враховуючи, що ОСОБА_5 є неповнолітнім, йому 16 років, на даний час по місцю навчання характеризується посередньо, закінчує 9-й клас ЗОШ № 5 міста Нововолинська, здобуває базову середню освіту, готується до здачі Державної підсумкової атестації, за час перебування на обліку у службі пробації, до адміністративної відповідальності не притягувався, нових злочинів не вчинив, беручи до уваги думку представника ССД, яка вважає, що скасування звільнення від покарання і направлення неповнолітнього у місця позбавлення волі, вкрай негативно вплине на ОСОБА_5, суд не вбачає передбачених законом підстав для скасування звільнення від відбування покарання та направлення неповнолітнього ОСОБА_5 для відбування покарання у виді позбавлення волі, а тому відмовляє у задоволенні подання.

Керуючись ст.408-2 КПК України, ст.166 КВК України, ч.2 ст.78 КК України, — суд,

постановив:

В задоволенні подання фахівця (з питань соціальної роботи із суб’єктами пробації) Іваничівського міськрайонного відділу з питань пробації Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції ОСОБА_6 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання вироком Володимир-Волинського міського суду від 02.02.2017 року відносно ОСОБА_5, відмовити.

На ухвалу протягом семи діб з дня її оголошення прокурор, засуджений вправі подати апеляції до апеляційного суду Волинської області.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя О.Р. Ференс-Піжук