Рішення № 73919249, 10.04.2018, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/3411/17

Провадження № 2/209/308/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2018 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Байбари Г.А.,

при секретарі Герасимчук І.О.,

за участі позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам'янське Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – Друга кам’янська державна нотаріальна контора, про звільнення з-під арешту спадкового майна,

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить звільнити з-під арешту, накладеного ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03 червня 2004 року, домоволодіння, розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам’янське (Дніпродзержинськ), вулиця Романківська, буд. 22, що належало ОСОБА_3, яка померла 07 вересня 2016 року; вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна запис про обтяження, зареєстрований 03 червня 2004 року за № 22542 реєстратором: Дніпропетровська філія ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03 червня 2004 року, щодо арешту домоволодіння, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам’янське (Дніпродзержинськ), вулиця Романківська, буд. 22

На обґрунтування позову зазначила, що 07 вересня 2016 року померла її мати ОСОБА_3. Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам’янське, вул. Романківська, буд. 22, який належав матері на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 01 жовтня 2009 року та ухвали Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 11 листопада 2009 року. Вона, позивач, є єдиним спадкоємцем за заповітом після померлої матері ОСОБА_3 Вона протягом встановленого строку звернулася до Другої кам’янської державної нотаріальної контори із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказаний будинок. Проте, 06 жовтня 2017 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом в зв’язку з накладенням арешту на спадкове майно. Згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, за ухвалю Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 03 червня 2004 року було накладено арешт на об’єкт обтяження – житловий будинок, розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Романківська, буд. 22, власником якого зазначено ОСОБА_2, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно довідки ОКП «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації», вих. № 381 від 25 червня 2008 року в архіві присутні дві інвентаризаційні реєстраційні справи на окремі об’єкти нерухомого майна – житлові будинки, що належать різним особами за однаковою адресою. 06 жовтня 2008 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська ухвалено рішення у справі № 2-1813/2008 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: ОКП «Дніпродзержинське БТІ», Управління головного архітектора м. Дніпродзержинська, про виділ частки із спільного майна та визнання права власності на переобладнане нерухоме майно,. Цим рішенням визнано право власності за ОСОБА_2 на 8/25 часток житлового будинку, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Романківська, буд. 22; виділено вищезазначене майно із складу житлового будинку в самостійний об’єкт нерухомого майна; зобов’язано виконавчий комітет Дніпродзержинської міської ради у встановленому законом порядку присвоїти окрему поштову адресу вищезазначеному домоволодінню, яке виділено в самостійний об’єкт нерухового майна, і на який рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 06 жовтня 2008 року визнано право власності за ОСОБА_2; зобов’язано ОКП «Дніпродзержинське БТІ» зареєструвати за ОСОБА_2 право власності цілому на вищезазначений самостійний об’єкт нерухомого майна. Вона, позивач, є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3, і через накладення арешту на спадкове майно вона не може отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Відповідач ОСОБА_2, яка викликалася до суду шляхом направлення їй поштового відправлення з рекомендованим повідомленням, в судове засідання не з'явилася, не повідомивши суд про причини неявки, не заявила клопотання про розгляд справи за її відсутності та не надала відзиву на позовну заяву.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився. Від завідувача Другої кам’янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області ОСОБА_4 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника нотаріальної контори.

Виходячи з наведеного, відповідно до ч. 3. ст. 211, п.1 ч.3 ст. 223, ч.1, ст. 280, ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив розглянути справу у судовому засіданні за відсутності представника третьої особи та відповідача на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення.

Позивач ОСОБА_1 у вступному слові стисло виклала зміст та підстави позовних вимог щодо предмету позову та надала пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві. Крім того, допитана як свідок, згідно ст. 92 ЦПК України, суду пояснила, що в житловому будинку по вул. Романківській, буд. 22 в м. Кам’янське проживала її мати ОСОБА_3, вона та сестра ОСОБА_5. Цьому будинку майже 100 років. Раніше будинок належав двом особам: ОСОБА_3 та ОСОБА_6, яка була сестрою її, позивача, батька. На частині земельної ділянки онук ОСОБА_6 – ОСОБА_7 побудував окремий будинок, якому була присвоєна така ж поштова адреса: м. Кам’янське, вул. Романківська, буд. 22. У 1996 році він продав свій будинок ОСОБА_2 Вона його перебудувала та визнала за рішенням суду за собою право власності на цей будинок. Вона, позивач, не знала, що на будинок накладений арешт. Дізналася про арешт тільки після смерті матері.

Вислухавши вступне слово позивача, встановивши фактичні обставини, зміст спірних правовідносин та дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що 07 вересня 2016 року померла ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть ( а.с. 230,

Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ (зараз Кам’янське), вул. Романківська, буд.22.

Як вбачається долученої до матеріалів справи ухвали Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 03 червня 2004 року у цивільній справі за позовом ВАТ "ПриватБанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_8 ОСОБА_9 про стягнення заборгованості за договором поруки, судом було накладено арешт на домоволодіння, розташоване в м. Дніпродзержинську по вул. Романківській, 22, що належить ОСОБА_2 Новилівній.

Згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна від 30 серпня 2017 року (а.с. 6-а), 03 червня 2004 року внесені відомості про тип обтяження: арешт нерухомого майна, об’єкт обтяження: домоволодіння за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Романківська, буд. 22, власник: ОСОБА_2.

06 жовтня 2008 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська було ухвалено рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, виконавчого комітету Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська, треті особи: ОКП «Дніпродзержинське БТІ», Управління головного архітектора м. Дніпродзержинська про виділ частки із спільного часткового майна та визнання права власності на переобладнане нерухоме майно (а.с. 8-13), згідно якого суд ухвалив: «Визнати за ОСОБА_2 право власності на 8/25 часток житлового будинку А-1, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Романківська, буд. 22, які складаються із приміщень: літньої кухні І, площею 16,0 кв.м., сараю ІІ, площею 7,8 кв.м., коридору ІІІ, площею 3,8 кв.м., кладової ІV, площею 3,2 кв.м., літньої кухні площею 11,4 кв.м., загальною площею 42,2 кв.м., житлового будинку А-2, загальною площею 300,7 кв.м, житловою площею 156,2 кв.м., будівництво якого здійснено на 78 відсотків, навісу М-1, навісу О-1, навісу Ж-1, вбиральні Н-1, воріт № 2, огорожі № 3, ганку № 6, басейну № 11, тротуару ІІ; виділити вищезазначене нерухоме майно із складу житлового будинку, розташованого за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Романківська, буд. 22, в самостійний об’єкт нерухового майна; визнати за ОСОБА_2 право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Романківська, буд. 22, яке складається із житлового будинку А-2 загальною площею 295,7 кв.м, житловою площею 210,5 кв.м., сараю Б-1, альтанки З-1, хвіртки № 1, огорожі № 3, басейну № 2, ганку № 4, зливної ями № 5, тротуару І; визнати в цілому за ОСОБА_2 Новіливною право власності на самостійний об’єкт нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці, площею 0, 1676 га, який складається із: житлового будинку А-1, який виділений під літню кухню, загальною площею 42,2 кв.м., який складається із приміщень літньої кухні І, площею 16,0 кв.м., сараю ІІ, площею 7,8 кв.м., коридору ІІІ, площею, 3,8 кв.м., кладової ІV, площею 3,2 кв.м., літньої кухні V, площею 11,4 кв.м., із складу житлового будинку А-1, житлового будинку незавершеного будівництва Л-2, навісу М-1, навісу О-1, навісу Ж-1, вбиральні Н-1, воріт № 2, огорожі № 3, ганку № 6, басейну № 11, тротуару ІІ, які розташовані за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Романківська, 22, житлового будинку А-2, загальною площею 295,7 кв.м., житловою площею 210,5 кв.м., сараю Б-1, альтанки З-1, хвіртки №1, огорожі № 3, басейну № 2, ганку № 4, зливної ями № 5, тротуару І, які розташовані за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул.. Романківська, 22. Зобов’язати Управління головного архітектора міста Дніпродзержинська у встановленому законом порядку присвоїти окрему поштову адресу виділеному в самостійний об’єкт житловому будинку, на який рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 06 жовтня 2008 року визнано право власності за ОСОБА_2. Зобов’язати ОКП «Дніпродзержинське БТІ» зареєструвати за ОСОБА_2 право власності в цілому на вищезазначений самостійний об’єкт нерухомого майна».

Також рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 01.10.2009 року, що ухвалено у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, за участю третіх осіб: Третьої дніпродзержинської державної нотаріальної контори, ОКП «Дніпродзержинське БТІ», визнано право власності на 17/25 частин житлового будинку, розташованого за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Романківська, буд. 22, як за спадкоємицею першої черги після смерті чоловіка ОСОБА_10, померлого 14 січня 1967 року (а.с. 21-22). Цим рішенням визнано за ОСОБА_3 право власності на 17/25 частин вказаного вище житлового будинку, які складаються із приміщень: коридору 1, площею 4,0 кв.м., кімнати 2, площею 9,8 кв.м., кімнати 3, площею 15,9 кв.м., кухні 4, площею 6,7 кв.м., загальною площею по житловому будинку 36,4 кв.м.; виділено вказане нерухоме майно із складу житлового будинку, розташованого за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Романківська, буд. 22, в самостійний об’єкт нерухомого майна; визнано за ОСОБА_3 право власності на це нерухоме майно.

07 грудня 2009 року право власності на ім’я ОСОБА_3 було зареєстроване в Державному реєстрі права власності на нерухоме майно (а.с. 20).

Таким чином, судом встановлено, що відомості про обтяження - арешт нерухомого майна - домоволодіння за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Романківська, буд. 22, внесені на ім’я власника ОСОБА_2, а позивач, яка є спадкоємцем іншого нерухомого майна, розташованого за тієюж адресою, не відповідає за зобов’язаннями ОСОБА_2.

В пункті 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року №5 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" роз'яснено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідач у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

У спорах про зняття арешту з майна, яке є предметом застави (іпотеки) або придбано за рахунок кредиту, який не погашено, в якості третіх осіб у встановленому законом порядку залучаються заставодержатель (іпотекодержатель) або кредитор.

Відповідно до ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Оскільки обтяження належного позивачу нерухомого майна, які застосовувалися відносно власника іншої частини нерухомого майна, що вділено в окремий самостійний нерухомого майна, порушують право власності позивача на об’єкт нерухомості, ці обтяження підлягають скасуванню.

При ухваленні рішення у справі суд також враховує, що рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 26 вересня 2016 року, ухвалеонму у цивільній справі за позовом ПАТ "ПриватБанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_8 ОСОБА_9 про стягнення заборгованості за договором поруки, яке залишено в силі постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2018 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог ПАТ "ПриватБанк" до ОСОБА_2 і ОСОБА_5 (а.с.43-51).

Керуючись статтями 10, 12, 13, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – Друга кам’янська державна нотаріальна контора, про звільнення з-під арешту спадкового майна.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03 червня 2004 року, на домоволодіння, розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам’янське (Дніпродзержинськ), вулиця Романківська, буд. 22, що належало ОСОБА_3, яка померла 07 вересня 2016 року.

Вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна запис про обтяження, зареєстрований 03 червня 2004 року за № 22542 реєстратором - Дніпропетровська філія ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03 червня 2004 року, щодо арешту домоволодіння, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам’янське (Дніпродзержинськ), вулиця Романківська, буд. 22.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 640,00 грн. сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач може оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення або позивачем та іншими учасниками справи апеляційної скарги, якщо заяву та апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.А. Байбара.