Постанова № 73917495, 02.05.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/7603/17 Головуючий у 1 інстанції: Горбань О.Ю.

Провадження № 33/783/225/18 Доповідач: Гуцал І. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2018 року суддя cудової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області Гуцал І.П., з участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 та його представника - адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_3 на постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 2 лютого 2018 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

оскаржуваною постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 352,40 грн.

Згідно постанови судді ОСОБА_2 8 листопада 2017 року, близько 22.16 год. у м. Львові, на вул. Трильовського, 21, керуючи транспортним засобом - автомобілем марки «Peugeot», р.н. НОМЕР_3, рухаючись заднім ходом, не переконався, що це буде безпечно, внаслідок чого здійснив наїзд на транспортний засіб марки «Renault», р.н. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, в результаті чого транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень, чим порушив вимоги п.2.3.б, п.10.9 Правил дорожнього руху.

Крім цього, ОСОБА_2 8 листопада 2017 року, близько 22.16 год., у м. Львові, на вул. Трильовського, 21, керував автомобілем марки «Пежо Боксер», д.н.з. НОМЕР_3, з ознаками алкогольного сп'яніння (нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці), від проходження огляду для визначення стану сп'яніння відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.

На постанову судді місцевого суду адвокат ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову судді скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що рішення судді місцевого суду є необгрунтованим, незаконним та прийнятим без врахування усіх обставин справи про адміністративне правопорушення, без належного дослідження ряду доказів, які спростовують винуватість особи, а також тих, що вказують на порушення порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, а тому оскаржувана постанова судді підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

Вказує, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_2 на вимогу поліції не зупинявся, а про факт скоєння ДТП інспекторам поліції стало відомо з повідомлення потерпілого ОСОБА_4, який під час розгляду справи в суді першої інстанції підтвердив, що водієм транспортного засобу, який допустив ДТП, був ОСОБА_5, якому і передав у вказаний день ОСОБА_2 право керування даним автомобілем. Зазначає, що ОСОБА_2 у цей час перебував вдома та вийшов до транспортних засобів на місце ДТП вже після настання самої події. Зазначає, що суддя місцевого суду взяв до уваги сумнівні докази, проте відкинув пояснення потерпілого та самого ОСОБА_5, які стверджували, що саме ОСОБА_5 перебував за кермом транспортного засобу. Стверджує, що і на відеозаписі з нагрудних камер інспекторів поліції зафіксовано, що водієм транспортного засобу є саме ОСОБА_6 Ураховуючи дані обставини, вважає, що і протокол у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, складений з порушенням.

Заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 та його представника - адвоката ОСОБА_3, які підтримали доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, виходячи з наступного.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_2 вини у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП, така підтверджується сукупністю зібраних та перевірених доказів, яким суддя місцевого суду дав належну правову оцінку з точки зору допустимості, достовірності й достатності.

Зокрема, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 9 листопада 2017 року серії БД № 138002 (а.с. 1), ОСОБА_2 8 листопада 2017 року, близько 22.16 год., у м. Львові, на вул. Трильовського, 21, керував автомобілем марки «Пежо Боксер», д.н.з. НОМЕР_3, з ознаками алкогольного сп'яніння (нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці), від проходження огляду для визначення стану сп'яніння відмовився у присутності двох свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.

Також, згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 8 листопада 2017 року серії БД № 138005 (а.с. 10), ОСОБА_2 8 листопада 2017 року, близько 22.16 год. у м. Львові, на вул. Трильовського, 21, керуючи транспортним засобом - автомобілем марки «Peugeot», р.н. НОМЕР_3, рухаючись заднім ходом, не переконався, що це буде безпечно, внаслідок чого здійснив наїзд на транспортний засіб марки «Renault», р.н. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, в результаті чого транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень, чим порушив вимоги п.2.3.б, п.10.9 Правил дорожнього руху.

Зі змістом протоколів ОСОБА_2 був ознайомлений, про що свідчать проставлені у відповідних місцях його підписи.

Згідно з письмовими поясненнями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_7 (а.с. 4, 5), такі 9 листопада 2017 року, перебуваючи у Сихівському ВП ГУ НП у Львівській області, були свідками того, як ОСОБА_9 категорично відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.

З письмових пояснень потерпілого ОСОБА_4 (а.с. 14), вбачається, що 8 листопада 2017 року, близько 22.10 год., на вул. Трильовського, 21 у м. Львові він припаркував автомобіль марки «Renault», р.н. НОМЕР_2, та перебував поряд з ним, коли при спробі паркування водій автомобіля марки «Peugeot», р.н. НОМЕР_3, здійснив зіткнення з його транспортним засобом.

Диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність не тільки за керування транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, але й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння.

А тому, відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_9 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

Наведеними письмовими доказами, достовірність яких в апеляційного суду не викликає сумнівів, в повній мірі стверджується вина ОСОБА_9 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП, на підставі яких суддею місцевого суду відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП всебічно і повно з'ясовано всі обставини справи.

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували вину ОСОБА_9 у вчиненні даних правопорушень, то такі є безпідставними. Суддя місцевого суду дійшов вірного висновку і не взяв до уваги пояснення потерпілого ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_2 не керував транспортним засобом «Peugeot», р.н. НОМЕР_3, адже такі не заслуговують на увагу та не узгоджуються з іншими доказами у справі.

При перегляді відеозапису з нагрудних камер інспекторів поліції, яке долучене до матеріалів справи (а.с. 2), вставнолено, що потерпілий ОСОБА_10 безпосередньо після вчинення дорожньо-транспортної пригоди вказував на ОСОБА_9, як особу, яка керувала транспортним засобом. Також з відеозапису вбачається, що і ОСОБА_5 не заявляв про те, що він керував транспортним засобом і допустив порушення Правил дорожнього руху.

Таким чином, суддя місцевого суду вірно встановив обставини справи та дійшов висновку про те, що пояснення ОСОБА_2 та його представника - адвоката ОСОБА_3 з приводу того, що ОСОБА_2 транспортним засобом не керував не заслуговують на увагу, оскільки такі спрямовані на уникнення особою адміністративної відповідальності за вчинене. З даним висновком погоджується і суддя апеляційного суду.

Крім того, в суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 та його представником не було надано нових доказів, які б спростовували його вину у вчиненні адміністративних правопорушень.

Ураховуючи вищенаведене, суддя місцевого суду обґрунтовано визнав винним ОСОБА_2 у вчиненні зазначених адміністративних правопорушень і наклав стягнення з урахуванням положень ст. 33 КУпАП в межах санкції ст. 124 та ч.1 ст. 130 КУпАП, що є необхідним і достатнім та відповідає меті адміністративного стягнення.

З огляду на зазначене, оскаржувана постанова судді є законною та обґрунтованою, відтак підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в :

постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 2 лютого 2018 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляційну скаргу його представника - адвоката ОСОБА_3 - без задоволення.

Постанова судді апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Гуцал І.П.