Рішення № 73916895, 08.05.2018, Буський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер №440/537/18

Провадження № 2/440/867/2018

08 травня 2018 року

Буський районний суд Львівської області

в складі:головуючого-судді Журибіда Б. М.

при секретарі Гута О.С.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м. Буську в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Олеської селищної ради Буського району, третьої особи Відділу у Буському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на спадкове майно, -

встановив:

ОСОБА_2 звернулася в суд з означеним позовом, покликаючись на те, що після смерті тітки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 відкрилась спадщина, що складається з середньої земельної частки (паю) загальною площею 3,20 умовних кадастрових га. , розташована на території Олеської селищної ради Буського району Львівської області. Тітка заповіла все своє майно позивачу. Остання вступила у володіння та розпорядження спадковим майном, однак не може оформити прийняття спадщини, оскільки в державному акті на право власності на землю допущена помилка в написанні по батькові тітки, замість ОСОБА_3 зазначено ОСОБА_3. Оскільки не може в нотаріальній конторі оформити прийняття спадщини через вказану помилку, просить суд встановити факт належності тітці вище згаданого державного акту (сертифікату) та визнати за нею право власності на спадкове майно.

ОСОБА_2, до початку судового засідання, подала письмове клопотання про розгляд справи у її відсутності, позов підтримує, просить його задоволити.

Представник відповідача Олеської селищної ради подав лист з проханням справу слухати у відсутності їх представника, позов визнають, заперечень щодо такого, не мають. Відзив щодо заперечень проти позову, згідно вимог ст. 178 ЦПК України, не подав.

Представник третьої особи Відділу у Буському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області в підготовче судове засідання не з'явився, подав лист з проханням справу слухати у відсутності їх представника, подав відзив на позов.

Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі сторін, представника третьої особи, суд у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів, без фіксування судового засідання звукозаписувальними технічними засобами.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч.1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч.1ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно дост.ст.1217, 1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Свідоцтвом серії НОМЕР_2, виданим 12.11.1997 року Олеською селищною радою Буського району Львівської області, підтверджується факт смерті ОСОБА_3, про що зроблено актовий запис № 38.

Згідно заповіту від 03.11.1997 року, посвідченого секретарем Олеської селищної ради Буського району Львівської області за реєстровим № 87, який згідно відмітки секретаря сільської ради не змінювався та не відмінявся, ОСОБА_3 все своє майно заповіла позивачу.

Померлій, згідно Сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) Серії НОМЕР_3 від 05.03.1997 року, виданого на підставі розпорядження голови Буської райдержадміністрації від 25.10.1996 року належала земельна ділянка площею 3,98 га., розташована на території Олеської селищної ради Буського району Львівської області.

Однак у такому допущено помилку в написанні по батькові тітки позивача, замість ОСОБА_3 зазначено ОСОБА_3.

В силу п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлючих документів особі, прізвище, ім"я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім"ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

З наведеного, суд приходить до висновку, що слід встановити факт належності вище згаданого сертифіката на право на землю ОСОБА_3.

З листа Відділу у Буському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області вбачається, що згідно Книги записів реєстрації сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) по Олеській селищній раді, сертифікат на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії НОМЕР_3 від 05.03.1997 року із земель НААГ «Теребежівське», земельна частка становить - 3,98 умовних кадастрових га. на ім'я гр. ОСОБА_3, на підставі розпорядження голови Буської районної державної адміністрації від 25.10.1996 року №411. Однак згідно розпорядження голови Буської районної ради від 06.03.2000 року №111 «Про затвердження технічної документації «Про внесення змін до проекту роздержавлення та приватизації земель» на ім'я гр. ОСОБА_3 розрахована середня частка (пай) - 3,20 умовних кадастрових га. Земельні ділянки розміщені на території Олеській селищній ради (за межами населеного пункту). Така і входить до складу спадщини.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Ст. 525 ЦК УРСР (1963 року) вказує, що часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Відповідно до ст. ст. 529 - 532 ЦК УРСР (1963 року) спадкоємцями за законом у рівних частках є діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого, онуки і правнуки померлого, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем (перша черга), а також брати і сестри, дід та бабка померлого (друга черга).

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Позивач фактично прийняла спадщину після смерті тітки, вступила у володіння і розпорядження спадковим майном.

Отже враховуючи наведене вище, спадкоємцем до даного спадкового майна є позивач, інших спадкоємців, які б претендували на спадщину, ні за заповітом, ні за законом немає.

В силу ч. 2 ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Враховуючи вище викладене, те що позивач не може в іншому порядку оформити право власності на землю в порядку спадкування за законом, відповідач позов визнає, на підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України, позовна заява про встановлення факту належності документу та визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом після смерті тітки підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 12, 13, 141, 200, 247, 258-259, 264, 265, 354 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1220, 1222, 1223, 1233, 1235, 1268 ЦК України, суд -

в и р і ш и в :

позов задоволити.

Встановити факт, що Сертифікат на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії НОМЕР_3 від 05.03.1997 року із земель НААГ «Теребежівське» по Олеській селищній раді, виданий на ім»я ОСОБА_3, належить ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, що проживає в АДРЕСА_1, право власності на земельну частку (пай) із земель НААГ «Теребежівське» площею 3,20 умовних кадастрових га., що розташована на території Олеської селищної ради Буського району Львівської області, в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Львівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання, через Буський районний суд Львівської області.

Суддя: Б. М. Журибіда